11 грудня 2016, неділя

Грандіозний розпродаж енергетичних компаній часів Януковича отримав приватизаційну індульгенцію

Грандіозний розпродаж енергетичних компаній часів Януковича отримав приватизаційну індульгенцію
Фото: electro-tk.ru
Чинна влада захищає результати щедрої приватизації для "своїх" часів Сім'ї та інтереси осіб, яким перепали ласі шматки держвласності

Коли ми говоримо про злочинність режиму Януковича, який був зметений хвилею народного протесту, та про боротьбу з його наслідками, то не останнє місце серед вчинених злочинів проти країни займає приватизація об’єктів державного майна, проведена на користь олігархів, які входили в так звану "Сім’ю" чи були наближені до неї. Саме наприкінці 2011 – початку 2012 року режим Януковича організував грандіозний розпродаж державних пакетів акцій підприємств енергетичної галузі. І зовсім не з метою максимального наповнення бюджету та пошуку ефективного власника.

Функція Фонду державного майна в цьому процесі фактично зводилася до технічного оформлення передачі державної власності в заздалегідь визначені руки. Сформульовані за участі Фонду та профільних міністерств умови продажу 50% акцій Закарпаттяобленерго, 50% акцій Дніпрообленерго, 45,1% акцій Західенерго, 50% акцій Вінницяобленерго, 25% акцій Дніпроенерго, затверджувалися спеціальними розпорядженнями Кабміну Азарова. Відповідно до закону КМУ не мав права затверджувати умови приватизації цих об’єктів, але керівництво Фонду, напевно, не хотіло брати на себе всю відповідальність за продаж державного майна заздалегідь визначеним покупцям. Навіть розглядав Кабінет міністрів ці питання з порушеннями – порядком денним відповідних засідань уряду затвердження умов приватизації цих об’єктів не передбачалося.

Затверджені Кабміном умови приватизації і були сформульовані таким чином, щоб перемогу міг отримати тільки той, кому це було дозволено владою. Під гаслом необхідності пошуку ефективного власника передбачалися низки умов, яким зазвичай ідеально відповідав тільки один претендент. Таким чином вбивалося два зайці – знижувалася конкуренція через завчасне обмеження кола потенційних покупців, які відповідали б запровадженим умовам, та забезпечувалася максимальна відповідність "свого" покупця умовам конкурсу, які певно узгоджувались обопільно.

Про результат цієї так званої приватизації дуже добре відомо: державні пакети акцій Дніпроенерго, Дніпрообленерго та Західенерго були придбані ДТЕК Холдінгз Лімітед, власником якого є наближений до Януковича олігарх Рінат Ахметов; державний пакет акцій Вінницяобленерго перейшов у власність ТОВ Луганське енергетичне об’єднання, власником якого є не менш відомий Костянтин Григоришин; Закарпаттяобленерго було придбано нікому не відомим ТОВ Енергетична Україна ТВ, яке ЗМІ пов’язують з іменами Сергія Льовочкіна та Юрія Бойко, які на момент продажу перебували на вищих щаблях державної служби.

Для участі в конкурсі з приватизації державних пакетів акцій Західенерго та Дніпроенерго взагалі була подана тільки одна заявка – від ДТЕК Холдінгз Лімітед. Це означало відсутність будь-якої конкуренції, без якої продаж об’єкту ні за простою логікою, ні за законом не може вважатися "конкурсом". Проте це не стало перешкодою для Фонду державного майна оголосити ДТЕК Холдінгз Лімітед переможцем і продати пакетів акцій. В наслідок відсутності конкуренції 45,1% акцій Західенерго були придбані ДТЕКом лише на 100 тис. грн дорожче від стартової ціни, а 25% акцій Дніпроенерго – на 5 млн грн більше від стартової ціни, яка складала більш ніж 1,174 млрд грн.

При продажу 50% акцій Дніпрообленерго, мабуть, було вирішено зробити щось схоже на конкуренцію покупців. Окрім ДТЕК Холдінгз Лімітед заявку на конкурс подало також згадуване ТОВ Луганське енергетичне об’єднання Григоришина. За результатами цього "конкурсу" переможцем "неочікувано" став ДТЕК, який запропонував за держпакет акцій аж на 100 тис. грн більше від стартової ціни, що свідчить про відсутність дійсної конкуренції покупців та дозволяє припустити, що роль ТОВ Луганське енергетичне об’єднання зводилася до статиста в процесі передачі державної власності заздалегідь визначеному покупцю.

Аналогічною ймовірно була і участь ТОВ Луганське енергетичне об’єднання в приватизації 50% акцій Закарпаттяобленерго разом з ТОВ Енергетична Україна ТВ. На це вказує той факт, що конкурсна пропозиція ціни ТОВ Луганське енергетичне об'єднання дорівнювала початковій вартості пакета акцій, а цінова пропозиція ТОВ Енергетична Україна ТВ перевищувала початкову на 100 тис. грн. В результаті 50% акцій Закарпаттяобленерго були продані за 140,7 млн. грн при початковій ціні 135 млн. Для порівняння – у 2014 році вдвічі менший державний пакет акцій Закарпаттяобленерго (25% статутного капіталу) було продано на відкритому аукціоні без будь-яких обмежуючих умов до покупця за 255 млн. грн при початковій ціні у 62 млн грн.

Цікавим є той факт, що ТОВ Енергетична Україна ТВ не відповідала умовам приватизації пакету акцій Закарпаттяобленерго, затвердженим Кабінетом міністрів України. Умови приватизації цього об’єкту були сформульовані навіть не до покупця, а до його власників. При цьому жодної заборони змінювати цих власників запроваджено не було. Стати переможцем конкурсу з продажу Закарпаттяобленерго ТОВ Енергетична Україна ТВ змогло тільки тому, що незадовго до приватизації ця невідома компанія була придбана у власність ЕК Житомиробленерго, що контролюється бізнес-групою з російським корінням – ВиЕс Енерджи. Після придбання пакету акцій Закарпаттяобленерго ЕК Житомиробленерго просто відступило права на ТОВ Енергетична Україна ТВ невідомій австрійській компанії Ombri Elektrical Energy Holding GmbH, яка також не відповідала жодним умовам приватизаційного конкурсу, і участь якої в конкурсі потребувала б розкриття реальних власників. Що, напевно, було їм не дуже зручно навіть при режимі Януковича. Виникає риторичне запитання: навіщо ж було запроваджувати обмежуючі кількість покупців вимоги, якщо в результаті приватизації державний пакет акцій перейшов у власність осіб, що цим умовам не відповідали?

Після втечі Януковича та зміни влади в країні, здавалося б, представники цієї нової влади повинні були б надати належну оцінку наслідкам злочинного режиму. У 2015 році результати приватизації Дніпроенерго, Дніпрообленерго, Західенерго, Закарпаттяобленерго дійсно були оскаржені в судовому порядку. Але позивачами, на диво, виступили не уповноважені державні органи, а приватні інвестори, які не змогли прийняти участь в приватизації з огляду на обмежуючі умови конкурсів.

Дивною також є і позиція відповідачів у справі – Кабінету міністрів, Фонду державного майна України та Міністерства юстиції України, працівники якого представляють інтереси Кабінету міністрів в судах. Вони активно захищають не інтереси держави відповідно до чинного законодавства, а наслідки цієї так званої "приватизації" енергетичних об’єктів і наполягають на її абсолютній законності. При цьому ігноруються питання колосальних економічних втрат держави від такої псевдоприватизації без реальної конкуренції. Цікавим є той факт, що під час судових розглядів Фонд державного майна всіляко ухилявся від надання усіх документів щодо проведення конкурсів. Особливо тих, які стосуються підтвердження відповідності переможців усім конкурсним умовам, посилаючись на їх конфіденційність. Отже, до цього часу невідомо, чи дійсно усі ці "переможці" відповідали встановленим для них умовам.

Генеральна прокуратура, яка мала б надати оцінку згаданому процесу "приватизації" в межах кримінального провадження, а також покликана захищати інтереси держави в суді, із певною затримкою, але все ж таки і собі звернулася до суду з позовами про визнання недійсними угод, укладених в наслідок незаконної приватизації Закарпаттяобленерго та Дніпроенерго. Інші енергетичні об’єкти, при приватизації яких в 2011 – 2012 роках були допущені ті самі порушення, Генеральну прокуратуру чомусь не зацікавили.

Позов прокуратури стосовно незаконної приватизації Дніпроенерго було задоволено господарським судом міста Києва. Суд встановив численні порушення чинного законодавства  і визнав недійсним договір купівлі-продажу Дніпроенерго, укладений між Фондом державного майна та  ДТЕК Холдінгз Лімітед. Однак, на підставі апеляційних скарг Кабінету міністрів (діяльність якого фінансується бюджетом за рахунок платників податків) та ДТЕКу, об’єктивне  судове рішення було скасовано Київським апеляційним господарським судом.

Наразі можна сподіватися тільки на те, що Генеральна прокуратура оскаржить це рішення апеляційного суду – а не безславно зупиниться, як це відбулося у справі за позовом прокуратури щодо приватизації Закарпаттяобленерго. Суд залишив без розгляду той позов прокуратури, оскільки вирішив, що прокуратура не надала йому доказів нанесення збитків державі. Причому суд прийшов до такого висновку ще до початку розгляду справи, в ході якого прокуратура могла б надати ці та інші докази. Не дивлячись на необгрунтованість такого рішення суду, Генеральна прокуратура, тим не менш, не стала його оскаржувати. Коли рішення господарського суду Києва про залишення позову ГПУ щодо незаконної приватизації Закарпаттяобленерго без розгляду було оскаржено приватним інвестором, який намагався відновити судовий процес, Генеральна прокуратура навіть не спромоглася направити своїх представників для участі у розгляді скарги. Хто ж ці власники Закарпаттяобленерго, які сховалися за невідомою австрійською компанією і особистості яких позбавляють Генеральну прокуратуру бажання підтримувати власний позов в суді?

Враховуючи те, що Кабінет міністрів України, Міністерство юстиції, Фонд державного майна України в судових спорах щодо незаконної приватизації енергокомпаній відкрито захищають результати цієї незаконної приватизації та інтереси осіб, які стали власниками державних пакетів акцій за часів Януковича, а Генеральна прокуратура показово відмовляється від вже заявленого позову щодо приватизації Закарпаттяобленерго, маємо відповідну реакцію судової влади. Так, Вищий господарський суд України вже прийняв постанову, якою попри очевидність порушень законодавства залишив в силі судові рішення про відмову інвестору в позові щодо незаконності приватизації Закарпаттяобленерго, а також відмовив в перегляді рішення господарського суду про залишення без розгляду аналогічного позову Генеральної прокуратури стосовно цього ж підприємства. Своїми рішеннями щодо Закарпаттяобленерго Вищий господарський суд створив поганий прецедент, який є наслідком недостатньої ефективності судової реформи та кроків по очищенню судової влади. Це є своєрідним сигналом  вигодонабувачам від незаконної приватизації, що і за нової влади їм забезпечено максимальний захист як за часів Януковича, а незаконно отримана державна власність вже ніколи не повернеться державі, бо посадовці цього навіть не вимагають.

Втім, судові розгляди ще тривають, і у виконавчої влади та правоохоронних органів ще є можливість проявити волю і показати, що індульгенції за злочини часів Януковича неможливі, винні чиновники, як би багато їх не було, будуть притягнуті до відповідальності, а отримане завдяки підтримці злочинного режиму буде повернуто державі справедливим та об’єктивним судом. Так чи інакше, процес "приватизації" у 2011 – 2012 роках енергетичних компаній та дії чинного уряду, Фонду державного майна та судів із захисту ганебних наслідків цього процесу обов’язково мають отримати і отримають принципову політичну оцінку Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації.

Вікторія Войціцька — секретар Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: