26 липня 2016, вівторок

Голова Одеської митниці про реформи, корупцію і нарікання бізнесменів

Юлія Марушевська: Митниця для мене не є душевним покликанням, у мене немає планів будувати кар'єру в митній службі. Моє завдання показати приклад, що реформу митниці зробити можна

Юлія Марушевська: Митниця для мене не є душевним покликанням, у мене немає планів будувати кар'єру в митній службі. Моє завдання показати приклад, що реформу митниці зробити можна

Реформа митної служби є одним із найважливіших проектів команди Саакашвілі, саме тому так важливо було зберегти контроль над процесами в ній, зізнається Юлія Марушевська

Поки уряд писав держбюджет-2016, а народні депутати думали, як відставити урядовців, НВ зустрілось із 26-річною головою Одеської митниці Юлією Марушевською. Провівши лише два місяці на посаді, Марушевська вже готова розповідати про корупцію, рівень "доходів" митників "старого зразка".   

- Як ви потрапили в команду до Міхеіла Саакашвілі?

- Все почалось з моєї міжнародної діяльності, коли я їздила світом, розповідаючи про те, що відбувається в Україні. Тобто я зустрічалась з теперішніми кандидатами на пост президента Штатів, зустрічалася з українськими громадами і не тільки, зі студентами в найбільших університетах – Гарвард, Стенфорд, Джорджтаун. І Саакашвілі був серед тих політиків, з якими я спілкувалась. І десь за півроку після цього він запропонував попрацювати з його командою у Києві. Тобто він ще жив в Штатах, а я працювала вже з Георгієм Вашадзе [екс-заступнк міністра юстиції Грузії], Давидом Кізірія [радник Адміністрації Президента України] над створенням проекту реформи Київської міської ради. Ми створювали такий, як зараз в Одесі є, центр надання адміністративних послуг. На жаль, проект не вдалось реалізувати, я поїхала вчитись, повернулась, коли вже він [Саакашвілі] запропонував приєднатись до одеських рухів.

- Яка функція у вас була на посаді заступника губернатора Одеської області?

- Ті проекти, якими я займалась, були пов'язані з адміністративною реформою. Ми відібрали за прозорою процедурою нових голів, змінили фактично весь керівний склад області. Ми закуповували тести на загальні навички, провели близько 500 співбесід, отримали шість тисяч заявок і вибрали фантастичних людей з міжнародною освітою, з досвідом роботи по всьому світу.

- Як було прийнято рішення перевести вас на митницю? Які були кандидати, окрім вас?

- Я пропонувала дуже багато різних людей, які би могли керувати. Але мова йшла про те, що це один з найважливіших проектів, який ми маємо в Одеській області. І від його успіху залежить успіх всієї команди, і нам треба було, щоб ми могли повноцінно взяти ситуацію під контроль і реформувати митницю. Це [призначення] було командним рішенням.

- Тобто питання було в довірі, а не в компетенції?

- Я думаю, що довіра відіграла теж значний вплив, я ціную цю довіру.

- А ви особисто конкурс проходили на цю посаду?

- Це було політичне призначення.


Одеська команда: Міхеїл Саакашвілі та його заступники, Юлія Марушевська та Володимир Жмак
Одеська команда: Міхеїл Саакашвілі та його заступники, Юлія Марушевська та Володимир Жмак


- Вам довелося проходити якесь навчання, вивчати іноземний досвід, тієї ж Грузії? Терміни, процеси… Як ви з цим справляєтесь?

- Я готувалась і вивчала те, що в Україні відбувається, і зустрічалася зі спеціалістами, щоб глибше зануритись в цю тему. Але мені пощастило, в моїй команді працюють люди, які створили грузинську митницю у тому вигляді, в якому вона є зараз. Фактично вони створили найшвидшу митницю в світі. Ось ці всі терміни і процеси, які ми хочемо запровадити в Україні, ми беремо з грузинського зразка.

- Коли ви прийшли, які основні проблеми ви знайшли в системі розмитнення – це були кадри, обладнання чи система неправильно працювала?

- Якщо системно говорити, я би визначила дві основні проблеми: корупція і бюрократія. Причини корупції – це зарплата в 1.300 грн у рядового митника і величезна системна можливість приймати суб'єктивні рішення. А бюрократична проблема в тому, що самі процедури і процеси не випрацювані настільки, щоб вони могли бути бездоганно швидкими, без зайвих затримок і без маніпуляцій.

- У чому відмінність системної корупції на українській митниці від європейської і що ви будете виправляти?

- Я не досліджувала глибоко проблеми європейської корупції. Щодо корупції на українській митниці, то для того щоб її подолати, ми пропонуємо конкретні інструменти, і вже робимо конкретні кроки. Очевидно, що як тільки ми заглибимося в [європейські торгівельні] процеси завдяки асоціації з ЄС і наші торговельні відносини дійдуть до того ж рівня співіснування, то вони позитивно вплинуть і полегшать певним чином мені роботу.

Асоціація з ЄС вплине і полегшать певним чином мені роботу на митниці

- Як у вас відбуваються комунікації з чесним бізнесом? Вони приходять до вас, щось просять, пропонують?

- Бізнес любить спокій, і найкраще він розвивається, коли до нього найменше уваги від державних органів. Тому я постійно зустрічаюсь з бізнес-асоціаціями. Збираю, наприклад, імпортерів рису. Ясно, що вони сприймають будь-що, що дасть можливість швидше проходити це митне пекло. Тобто зараз ми кажемо, що є чотири години на оформлення, але це неправда. Є ще купа паралельних інстанцій, і цей процес може затягуватись на тижні.

Була ситуація в Одеській області з ветсанконтролем і з імпортером риби. Він вирішив спробувати одеську митницю, перейшов із Запоріжжя. Каже: “Так, я пройшов за ціною договору, але зараз замість того, щоб день простояти на ветеринарно-санітарному контролі там, я простоюю тиждень тут”. Через те, що у цьому ветсанконтролі, який повинен проходитись за день, не мали відповідного штампу і окремо проводили ветеринарний, окремо санітарний контроль.

- Ви оголосили, що запускаєте ‘‘відкритий митний простір’’, який передбачає запровадження ‘‘кольорових’’ коридорів. Розкажіть детальніше.

- Коридор – це оформлення. Їх є три, але в ідеалі було б добре мати чотири.

Тобто якщо все йде добре, товар приходить, у імпортера все гаразд із документами, то процес митного оформлення повинен зайняти 15 хвилин. Це є зелений коридор.

Існує жовтий коридор – це документарна перевірка.

І існує червоний коридор – це перевірка фізична, догляд товару. Це значить, що максимум протягом години офіцери червоного коридору мають перевірити, чи все гаразд із товаром. Якщо все гаразд, то закінчити митне оформлення, якщо не гаразд – скоригувати вартість.

Три коридори – це те, що ми можемо точно зробити своїми силами. Що мені дуже важливо розвивати, так це синій коридор – це постаудит.

Щоб зрозуміти, як все це буде працювати, треба розуміти ще структуру цього нового митного посту. У нас буде 80 рядових інспекторів, так званий фронт-офіс, які будуть працювати як адміністратори. Вони будуть заповнювати декларацію частково, частково – імпортер, вказуючи деталі, а вже визначить код товару – інспектор. Потім будуть 20 людей в групі аналітиків, які в онлайн-режимі відслідковують, щоб не було порушень ні з боку інспектора, ні з боку імпортера, відслідковують порушення документарні, плюс працюють зі складними випадками оформлення. Це група вже більш досвідчених спеціалістів, в неї міжнародні експерти будуть включені. І є інспектори червоного коридору – люди, які займаються виключно доглядом товару. Їм на телефон персонально приходить sms-повідомлення, і вони ідуть перевіряти.

- Як щодо експортерів – для них щось змінюється, створюються якісь коридори?

- Для експортерів взагалі все має бути ще краще і зручніше. З тих змін, що ми вже встигли зробити і що має працювати на їхню користь – це зменшення кількості фізичних доглядів товарів з боку силових органів. Кожен експортер відчував на собі, що будь-який силовик може прийти і зупинити вантаж і тримати його стільки, скільки вважає за потрібне. Ми підписали меморандум з прокуратурою, зі службою безпеки, з ДФС про те, що якщо немає рішення суду і кримінального провадження, то не можна зупиняти товар. І це має бути відчутним для експортерів.

- А що вони ще просять?

- Експортери просять якесь адекватне податкове навантаження. Тобто багато з того, що вони просять, не є в межах моєї компетенції чи компетенції одеської регіональної митниці. Звісно, що у них будуть простіші процедури у відкритому митному просторі, швидші процеси, менші ризики затримок. Але щодо податкового навантаження, то це зараз справа податкового кодексу, який вони мають відстояти. Ми всі маємо відстояти нормальний податковий кодекс.

- А пункти пропуску ви як плануєте реформувати?

- В Одеській області дев’ять митних постів, близько 30 відділів митного оформлення, пунктів пропуску там ще більше. Ми починаємо з відкритого митного простору на морському вокзалі, і якщо все буде добре, якщо спрацює пілот, вже навесні ми побачимо, як це все працює. Плануємо надалі розширити встановлення нового програмного забезпечення на всю територію Одеської області. У нас є договір з ООН, за яким ми отримуємо технічні підтримку на цілий наступний рік. Вона може використовуватися на безкінечну кількість підключень на всій території України. Зараз проект номер один – це запуск митного посту на морвокзалі.

- Морський порт, у якому розміщуватиметься ваш офіс – це якесь символічне рішення?

- Там історично територія перших митниць в Одеській області. Морський порт – це символ Одеси, я хочу, щоб він оновився, став символом тепер не тільки Одеси, а і символом реформи. Зараз турист приїжджає – і що він бачить? Пострадянську будову з сірими стінами. А тепер це буде щось зовсім нове, з новими людьми, сучасне, модерне, динамічне.

Буде новий причал (спорудження якого коштує величезних грошей), щоб отримати площі, де зможуть зберігатись вантажі. Зараз вони можуть збільшити товаропотік виключно за рахунок часу. Тому вони собі роблять послугу і реконструюють морвокзал.

- Ви самі прийшли на морвокзал із пропозицією розташувати там офіс?

- З нашого боку йшла ініціатива, ми шукали можливості, де це можна зробити, але і у них в цьому є здоровий інтерес, тому що для них це так само вигідно. Це швидкі процедури, які будуть на користь всьому порту. Їм для того, щоб побудувати новий причал, потрібно намивати ґрунти, вони не купують територію міста. Це все фантастичні, шалені кошти, довгострокові проекти. А тут ми пропонуємо їм отримати ті ж самі переваги, що з побудовою нового причалу, але просто виключно через те, що скоротимо їм процедури.

- Ви йдете до них, берете у них приміщення, оновлюєте сам вокзал і будуєте причал?

- Ні, не так. Митниця має право на приміщення на території Одеського порту за законодавством, а вони нам ідуть назустріч. Але їм це так само буде вигідно. Тому що якщо вантажі будуть швидше оформлюватись, то це означає пришвидшення процедур не тільки митних, а і логістичних в межах Одеського порту. Вони виділяють 35 млн грн на реконструкцію морського вокзалу.

- Прискорені процедури даватимуть більший потік клієнтів, а це, відповідно, конвертується у додаткові доходи?

- Звісно.

Продовження інтерв'ю, в якому Юлія Марушевська розкаже про схеми і заробітки на митниці, читайте в одному з найближчих номерів журналу Новое Время.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: