23 листопада 2017, четвер

Глобальна криза Made in China

коментувати
Економічна безпечність китайського уряду підрізала крила місцевій економіці

Економічна безпечність китайського уряду підрізала крила місцевій економіці

Неприємності на китайському фондовому ринку вже запустили негативні процеси в реальній економіці КНР, а отже - й усього світу

Світову економіку відчутно трусить. Криза, спровокована обвалом котирувань на китайському фондовому ринку, призвела до серйозного (до п'яти відсотків) просідання біржових індексів у всьому світі з подальшим їх зростанням до попередніх значень. Приливу гарячкового оптимізму сприяло рішення фінансової влади КНР знизити основні банківські ставки (це здешевило кредити) і зменшити вимоги до банківських резервів (це вивільнило додаткові кошти для кредитування). У комплексі ці заходи влили до китайської економіки величезні кошти, що, на думку експертів, дозволить їй відновити стабільне зростання, потягнувши за собою весь світ. Саме тому трейдери, які підготувалися було до чергового дня розпродажів, піднеслися духом, почавши скуповувати розпродані днем раніше акції, облігації та інші цінні папери. Проте радість їхня може виявитися короткочасною, оскільки фундаментальні проблеми, що призвели до китайського біржового краху, нікуди не поділися.

Китайська економіка, що демонструвала останніми десятиліттями дивовижні для всього світу показники зростання, весь цей час не сповна підходила під поняття «вільний ринок», оскільки ступінь впливу держави та корпорацій, що їй належать, був істотно вищим, ніж у західних демократіях ба навіть країнах на кшталт Японії та Південної Кореї. Звідси ряд «перекосів» у економіці. Уряд настільки старанно стимулював розвиток інфраструктури та капітальне будівництво, що певної миті житлове будівництво в Китаї досягло немислимих 15 відсотків від ВВП, перетворюючись на класичну «бульку».

Одночасно з обсягами будівництва колосальними темпами зростали й китайські борги. 2014 року сукупні борги уряду, фінансових установ, корпорацій і домогосподарств досягли 283 відсотків від ВВП – це понад 25 трильйонів доларів. Значна частина цієї заборгованості була пов'язана з інвестиціями в будівництво, хоча чимало будинків і квартир через ціну, що постійно зростала, лишалися порожніми: люди просто не мали коштів, аби придбати ті помешкання. Але вже 2014 року кошти стали з'являтися.

Уряд КНР максимально полегшив входження на фондові ринки країни дрібним інвесторам, які бажали вкластися в цінні папери. Біржі залило грошима приватників, результатом чого став небачений ривок курсу акцій. Вони пішли вгору темпами, що перевищують 150 відсотків на рік, озолотивши тих китайців, які першими зайнялися біржовою торгівлею. Компанії, чиї фінанси перебували в далекому від ідеалу стані, вирішили виправити ситуацію за допомогою виходу на біржу. І багатьом це вдалося: десятки мільйонів китайців закладали своє майно, брали кредити та скуповували всі акції поспіль, сподіваючись незабаром повернути свої гроші з величезним прибутком, оскільки акції все дорожчали.

На очах економістів усього світу на додаток до будівельної почала зростати ще і фондова китайська «булька». Проте Пекін на попередження не реагував: для підвищення попиту на житло йому необхідно було дати людям заробити на біржі. Фактично одну бульку влада збиралася ліквідувати за допомогою іншої. Ця божевільна гонитва стала одним із чинників уповільнення зростання реальної економіки: люди спрямовували гроші (як власні, так і позикові) не на придбання товарів і послуг, а на інвестиції. Через подальшу стагнацію внутрішнього попиту справи у компаній-виробників пішли ще гірше, ніж раніше. На біржі в Шенчжені середнє співвідношення ціна/виручка досягло 70:1. Для порівняння, таке саме співвідношення на Нью-Йоркській біржі – 16:1. Китайський ринок акцій виявився катастрофічно перегрітим, вибух бульки був неминучий.

Перші ознаки майбутнього обвалу з'явилися в середині червня, коли зростання котирувань спочатку припинилося, а потім протягом двох місяців тривало падіння за «каскадною» траєкторією: різкий обвал, стабілізація, новий різкий обвал. За цей час індекс Шанхайської біржі знизився на 40 відсотків – до значень кінця 2014 року. У світі на цей процес дивилися із великим занепокоєнням, але все ж без паніки. Вона почалася, коли черговий, майже 10-процентний провал на китайських біржах збігся у часі з рішенням Народного банку Китаю девальвувати юань на два відсотки. З одного боку, така ініціатива зрозуміла: НБК вирішив, що завдяки цьому кроку зможе підтримати мотор китайської економіки – експортерів, які виграють на курсовій різниці та зуміють наростити продажі своїх товарів. Однак все склалося не так, як замислювалося.

Експорт оживити не вдалося через проблеми в іноземних імпортерів: японська економіка плавно знижується, єврозона ледь показує ознаки зростання, американська теж не у найліпшій формі. У країнах, що сильно залежать від експорту сировини (Австралія, Бразилія, Росія, ПАР), з грішми останніми місяцями зовсім кепсько, оскільки сировина ця значно подешевшала. Таким чином, девальвація юаня експорту не підстьобнула, зате миттю значно збільшила борги людей і компаній, які брали кредити в доларах. Оскільки сукупні їхні борги і без того були гігантськими, а майбутні прибутки – досить умовними, удар трапив у найхворобливіше місце. У Китаї почалася справжня паніка.

Причому негаразди на фондовому ринку – це ще півбіди. Вони загалом вирішувані. Куди серйознішим буде їхній вплив на реальну економіку. Десятки, якщо не сотні мільйонів китайців – середній клас, що формувався був у країні, – через біржовий крах залишилися без своїх накопичень, однак зі «сміттєвими» акціями та величезними боргами. Про те, що ці люди вкладатимуться в нерухомість, вже не йдеться – їм треба думати про те, як зводити кінці з кінцями, віддаючи при цьому борги. Їхнє масове збіднення разом із ударом у перегріту будівельну галузь (нагадаю, 15 відсотків ВВП) обернеться як мінімум головним болем для банків, які на ринку, що зростав, роздавали кредити направо та наліво. Далеко не всі кошти вдасться повернути, а от самим розплачуватися з іноземними кредиторами доведеться. За цих умов стає імовірним банкрутство багатьох фінансових інститутів.

Обнулені на біржах компанії «реального сектора» матимуть великі проблеми у разі отримання кредитів на розвиток та/або підтримання своєї життєдіяльності. Перші сигнали про початок спаду вже зафіксовано. Порівняно з червнем липневий експорт із Китаю впав аж на 8 відсотків. Продажі автомобілів у країні знизилися на 6 відсотків у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. І ця статистика ще не враховує катастрофічного серпня. Тут цифри, ймовірно, будуть ще менш веселими.

При цьому зниження ділової (особливо виробничої) активності в Китаї спричинить величезні проблеми для постачальників сировини в усьому світі, які просто позбудуться ринку. Економіка КНР – друга в світі – останніми роками була мотором світового економічного зростання. Її неприємності  означатимуть глобальне зниження цін майже на всі товари і послуги. Без китайського середнього класу, зокрема, постраждають європейські виробники дорогих і престижних товарів, для яких Піднебесна стала одним із головних, найдинамічніших ринків.

Існує ще безліч менш вагомих факторів ризику для китайської та світової економіки, які випливають один з іншого. І чимало їх має не спекулятивний, а об'єктивний характер, викинути їх на смітник буде не дуже просто. А ось вівторкове зростання біржових показників у всьому світі, навпаки, може виявитися лише короткочасним ралі, викликаним однією доброю новиною з Китаю.

Мільярдер Руперт Мьордок, відомий тим, що знає все про всіх, вже припустив, що оскільки падають не тільки акції, але й глобальні ціни на основні товари та послуги, криза може прийти дуже скоро і виявитися тривалою. При цьому, за його словами, якщо почнеться глобальна рецесія, то країни світу не матимуть ефективних інструментів для її подолання.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: