8 грудня 2016, четвер

Філософ-бізнесмен із США, який оселився у Львові, розповідає, як за кілька мільйонів на рік виростити в Україні «американський середній клас»

коментувати
Американський підприємець-мислитель, який пише філософські тексти та керує технологічним бізнесом, розповідає, що корупція є і в США, але чесні суди дозволяють бізнесу нормально працювати

Американський підприємець-мислитель, який пише філософські тексти та керує технологічним бізнесом, розповідає, що корупція є і в США, але чесні суди дозволяють бізнесу нормально працювати

Курт Дулітл, який кинув все і переїхав жити в Україну, радить українцям відмовитися від гривні, набрати шерифів з Правого сектору і відібрати награбоване у місцевих ротшильдів

Американець Курт Дулітл – нетиповий мешканець львівських готелів. По 12 годин на день він просиджує в номері перед своїм ноутбуком, попиваючи чай і каву. Дулітл пише повідомлення – керуючи таким чином своєю технологічною компанією Reality By Chanting – та філософські тексти.

У свої 56 він прийшов до думки, що пріоритет в його житті – все ж таки філософія, а не бізнес. Його основний актив – погляди, а не гроші на банківському рахунку. Свій світогляд він називає власництвом – propertarianism – і щиро сумнівається, що багато хто здатен перетравити навіть базисні положення цього вчення.

При цьому сам Дулітл філософської освіти не має. Він вивчав мистецтво в Університеті Хартфорда та комп'ютерні технології в Університеті центрального Коннектикуту. Прочитав безліч книг, як це зазвичай буває із філософами. НВ поспілкувалося з Дулітлом про його погляди і вислухало його оцінки того, що відбувається в політиці та економіці.

- Курт, розкажіть трохи про себе. Що ви робите в Україні? Навіщо ви приїхали в нашу країну?

- У мене були серйозні проблеми зі здоров'ям. Я кілька разів лягав у лікарню, а коли потрапив туди втретє – мій лікар сказав мені: наступне загострення ви можете не пережити, тому якщо ви хочете щось змінити в своєму житті, то саме час це зробити. Я розлучився з дружиною, продав свій будинок, автомобіль. Мій друг, українець, запропонував зайнятися бізнесом в Україні. Я порахував – розробник, який в Сіетлі коштує $200.000 на рік, в Україні мені обійдеться в $30.000. І я переїхав до Львова. Мені сподобалося, я залишився. Це було у 2012 році.

- А що у вас за бізнес?

- Ми розробили систему планування ресурсів підприємства. Це програма, за допомогою якої ви керуєте бізнесом. Зовні дуже схожа на Facebook, але робить всякі штуки з фінансами та дозволяє співробітникам компанії спілкуватися з робочих питань. Потенційно це мільярдний бізнес.

- Ви стежите за тим, що відбувається у вас на батьківщині – в США? Багато тамтешніх журналістів та аналітиків говорять, що нинішня президентська кампанія – найбільш непередбачувана в історії країни. Ви згодні з цим?

- Якщо брати відносно недавню історію США, то так. Зараз в Америці відбувається революція проти того ладу, при якому країна жила раніше. Причому революція проходить як в середовищі міського населення, яке підтримує демократів, так і серед провінціалів, що підтримують республіканців. До цього додається демографічна революція. У нас в Америці революцій було багато. Наш динамічний спосіб зміни еліт дозволяє докорінно змінити ситуацію в країні дуже швидко.

- Поясніть, як в одній країні вживаються прихильники Дональда Трампа та Хілларі Клінтон. Коли я їх слухаю, мені здається, що це дві абсолютно різні Америки.

- Це і є дві різні Америки. І вони навіть не спілкуються між собою. Плюс Америка – це імперія, хоча мало хто любить про це говорити. Біле християнське населення хоче розвивати інститут сім'ї, будувати цивілізацію, засновану на цінностях протестантизму. Їм протистоять всілякі меншини і безліч самотніх матерів, яких об'єднують феміністичні ідеї. Перші голосують за республіканців, другі – за демократів. При цьому лінія електорального розриву проходить по межі Півночі та Півдня на момент початку нашої громадянської війни в 1861 році.

- А хіба виборців хвилюють насамперед не економічні питання? Зростання ВВП, робочі місця, ціни на споживчі товари? Хіба вони не оцінюють в першу чергу здатність кожної з партій керувати економікою – найбільшою в світі?

- Так, люди хочуть продовжувати споживати. І питання в тому, хто буде контролювати той величезний грошовий потік, який генерує споживання. В Америці існує велика проблема з розподілом доходів. У цьому питанні знову виникає конфлікт партій, конфлікт протестантів і католиків, конфлікт цивілізацій.

Наша віра в мультикультуралізм не виправдала себе. Більшість товариств здатні нормально жити, якщо меншини складають в ньому не більше 10%. У США їх набагато більше. Ми намагаємося прийти до якогось взаємного розуміння, але це погано у нас виходить.

Деякі люди дуже багато вклали в інститут сім'ї, в освіту, в результаті у них пропала необхідність мати федеральний уряд. Але є інші, які тільки на федеральний уряд і розраховують. Між ними – війна. У цих груп різні еволюційні стратегії, компромісу між якими немає. Є люди з високим IQ, але є люди з низьким IQ – з ними все в порядку, вони можуть бути добрими, але з ними неможливо розмовляти про математику. Треба називати речі своїми іменами, а більшість воліє брехати про рівність. Америка живе цим нонсенсом. А ще нам потрібно припинити вирішувати глобальні питання і зайнятися своїми внутрішніми проблемами.

- Багато країн проти такого повороту. Вони чекають допомоги від США. Візьмемо Близький Схід і його протистояння з Ісламською державою. Візьмемо нашу країну, Україну – ми теж залежні від американської допомоги.

- Є велика різниця між проханнями про допомогу і тим, що Америка нав'язує свою допомогу. Війна проти комунізму була дуже важкою і дорого обійшлася нам. На Близькому Сході ніхто не просить нас втручатися. Кордони країн повинні бути священними. Завдання уряду – дбати про свій народ, а не розширювати зону застосування своєї сили. Щодо воєн можу сказати одне – чим активніше люди торгують між собою, тим менше в них причин воювати. Америка намагається захищати демократію в світі, але демократія – це елітний продукт високорозвиненого суспільства. Її випереджають інші форми правління.


curt_doolittle_5


- Ви керуєте Інститутом власництва (Propertarian Institute). Що це таке? Як стати членом вашої філософської школи – потрібно читати певні книги, приймати певні рішення, брати участь в якомусь політичному русі?

- Ви коли говорите про політику, етику, право, то використовуєте певний набір слів. У будь-якій культурі, в будь-якій мові. Ці слова переважно прийшли з моральної і релігійної традицій і тому вони вже навантажені специфічним змістом. Тепер же потрібно навчитися говорити про всі ці речі словами, не перевантаженими мораллю і релігією. Ця мова має стати мовою всіх соціальних наук і бути нейтральною, як нейтральна фінансова мова.

Ще один напрямок моєї філософії – спроба зрозуміти, чому Захід обігнав всі інші регіони світу у своєму розвитку. Купка провінціалів з узбережжя Північного моря виявилася в авангарді прогресу, подібно до греків і римлян в попередню епоху. Ключова характеристика західної цивілізації – пошук компромісу. Ми прагнемо до того, щоб приходити до домовленостей, замість того щоб прагнути до істини. Істина незручна.

І ми виступаємо за ідеали аристократії. Але аристократія – це болісно, тому що в її умовах кожна людина надана сама собі. Не кожен цього хоче. За останні 150 років середній показник індивідуального IQ впав більше ніж на 12%. Якщо він продовжить падати, припинить розвиватися виробництво, торгівля.

- А аристократія не суперечить ідеалам демократії? Для США і всього Заходу демократія – фундаментальна цінність.

- Демократія – це всього лише спосіб, за допомогою якого ми змінюємо уряд. Нашою справжньою релігією є верховенство закону, яке і було споконвічним драйвером розвитку Америки. Ліві намагаються показати, що демократія – це первинна цінність, тому що це спосіб нижчих класів захопити владу. Але навіть демократії потрібен Цезар. Дуже часто Цезар виявляється Нероном, тому Цезарі – не надійні. Так що необхідно верховенство закону.

- Коренем назви вашого вчення є слово «власність». Чому воно для вас настільки важливе?

- Люди постійно прагнуть купувати – товари, свої сім'ї, дітей, друзів. Але є речі, які не можна придбати – комунальна власність, суди, норми, традиції, релігії. Однак якщо ми вкладаємо в ці загальні речі щось своє, то починаємо ставитися до них як до своєї власності. Це дуже важливо. Не я перший кажу це – про це писав Джон Локк, про це говорила австрійська школа економіки [яка обґрунтовувала вільний ринок, невтручання держави в економіку і суб'єктивну природу цін].

- Ви відносите себе до австрійської школи?

- Я не буду стверджувати, що все сказане австрійцями – правильно. Та й серед них були різні течії – були австрійські німці, були австрійські євреї. Той же Людвіг фон Мізес – єврей зі Львова. Але в цілому у австрійців були непогані ідеї. Вони намагалися розвивати соціальні науки. Австрійці хотіли знайти відповідь на питання про те, скільки грошей має бути в економіці, щоб споживання було на максимумі. Але проблема в тому, що до науки австрійці домішували псевдонауку.

- А ось, наприклад, політологія може бути строгою наукою?

- Думаю, так. Що таке наука? Це алгоритм дій для досягнення істини. Я не маю на увазі істину як якусь чесність, я маю на увазі відсутність помилок.

- Сьогодні вранці я читав статтю в The Economist, де була наведена цікава статистика: у газеті New York Times, починаючи з 2006 року, слово «економіст» вживалося в 7,5 разів частіше, ніж слово «політолог». Це знак того, що політологам не довіряють? Адже на відміну від економістів, вони не можуть настільки ж ефективно доводити свої ідеї цифрами.

- Насправді економіка може бути мовою політики. Це єдиний спосіб зрозуміти, говорить хтось правду чи ні. Тому що демократія підштовхує до брехні. Але так, політології не довіряють. Науковий ступінь з політології сприймають з гумором. Те ж саме з психологією, багато в чому завдяки Зигмунду Фрейду і його псевдонауковим розробкам. Економіка теж може бути псевдонауковою, це була проблема Мізеса. А нам дуже важливо зрозуміти економічну ціну тих демографічних змін, які відбуваються. Раніше 98% американських дітей народжувалися у повноцінних сім'ях, зараз цей показник значно скоротився. В підсумку є високопродуктивні домогосподарства, що складаються з одного чоловіка, а є низькопродуктивні, де жінки і діти. На покриття цих розривів йдуть наші досягнення у виробничій продуктивності. Або ось Франція з її мультикультурним підходом. Країна просто вчинила самогубство. Ви бували у Франції нещодавно?


curt_doolittle_4


- Ні. Але я знаю, що у них при владі соціалістичний уряд, великі проблеми з безробіттям та економічним зростанням.

- І крім цього, вони знищили одну з найстаріших культур в Європі. А добробут країни залежить не від того, скільки в ній розумних людей, а від того, наскільки мало в ній дурнів. Ніхто не хоче говорити про справжній стан речей.

- У чому ви бачите ключове розходження між західною культурою – культурою тієї ж Америки – і українською?

- Кожен американець за будь-якої зручної нагоди сигналізує, до якого класу він належить. Це дуже неприємно. Що мені подобається в українській культурі – тут цього немає. У вас різниця між класами не настільки очевидна.

- Правда? Українці не сигналізують так активно один одному про свій клас?

- Не в таких масштабах. В англосаксонських товариствах кожен намагається показати, наскільки він краще за інших. Кожен американець намагається дуже чітко визначитися зі своїми поглядами, ідеалами і в підсумку закривається в своїй групі. В Україні ж коли я приходжу в нічний клуб, то будь-яка людина, з якою я заговорюю, легко зі мною спілкується. Цього немає в суспільствах, де кожен замкнутий у своєму класі. Це негативний результат надмірного споживання. Насправді немає принципової різниці між українцями і канадцями. Ті ж особистості, характери, які цінують сім'ї, маленькі радості, спокій.

- У нас в Україні є інша величезна проблема – корупція. Держава не виконує своїх базових функцій, чиновники вимагають хабарів. Політики постійно говорять про боротьбу з корупцією, але її поки ніхто так і не поборов. Що робити з цією проблемою?

- Будь-який уряд корумпований, навіть американський. Просто це різні системи корупції. Коли в США водія Ferrari штрафують на $700 за непристебнутий ремінь – це корупція, хоча штраф виписаний на офіційному бланку. Просто таким чином поліція заробляє свій бюджет. Але в бізнесі в Америці корупції немає. Її немає в судах.

В Україні неможливо отримати кредит, тому як немає впевненості, що суд захистить права кредитора. Вам потрібно звільнити абсолютно всіх суддів і найняти на їх місце інших людей. Знайдіть 5.000 юристів в США, в Європі – і привезіть їх сюди. Їх неможливо корумпувати. В Америці верховенство закону – це релігія, а судді – її священики.

Ще одна порада – створити інтернет-сайт, де кожен може заявляти про факти корупції. І наберіть шерифів – з того ж Правого сектору. Платіть їм високі зарплати, щоб їх неможливо було підкупити. Не забувайте про боротьбу з олігархами. Відберіть у них все, що вони отримали нечесним шляхом. Французи не побоялися відняти активи у Ротшильдів – беріть з них приклад.

- Ще одна проблема України в тому, що її суспільство очікує патерналістської опіки від держави. Багато людей чекають, що державні чиновники будуть вирішувати їх проблеми замість них. Як змінити таке ставлення до життя?

- Це прямий наслідок відсутності середнього класу. Ще 150 років тому у вас було кріпосне право, а середній клас будується протягом поколінь. Він налагоджує виробництво і запускає економіку. В Україні існує надлишок робочої сили, але брак капіталу. До речі, вам потрібно було б позбутися гривні і користуватися євро або доларами. Середній клас міг би навести порядок, але його потрібно створити. Хоча б за допомогою агресивної пропаганди – через університети та медіа. Якщо ви хочете мати процвітаючу Україну – вам потрібен місцевий аналог ВПС, який буде пропагувати цінності середнього класу. Це не дуже дорого, кілька мільйонів доларів у рік. Пропаганда тим більш актуальна, що у вас під боком – ворожа Росія.

- Це правда. Ще й голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив, що найближчі 20 років Україна не стане членом Євросоюзу.

- Це неправда. Як тільки ви отримаєте безвізовий режим – це відбудеться природним шляхом. Європейці просто бояться, що люди з вашого нестабільного східного регіону рвонуть до них. Хоча мені здається, вам потрібно створити політичний союз з Польщею. ЄС може бути небезпечний.

- Чому?

- Там дуже неспокійно – візьмемо хоча б міграційну кризу. Україна ж гомогенна, це її сильна сторона.

- Але у нас на Донбасі теж порядку небагато.

- А ось тут вже в мене виникають питання. До початку конфлікту на Донбасі я чув від багатьох українців, що сходу треба дозволити йти своїм власним шляхом. Зараз же ви обурюєтесь. Якщо ви хочете мати керовану країну, то повинні дбати не про її розміри, а про її успішність. Донбаський конфлікт буде продовжуватися ще довго.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: