17 жовтня 2017, вівторок

Донбас розуміє дві мови — сили та грошей. Блогер Сергій Іванов - про те, за що розплачується його мала батьківщина

коментувати
Донбас розуміє дві мови — сили та грошей. Блогер Сергій Іванов - про те, за що розплачується його мала батьківщина
Як Донецьк і Луганськ готували до ролі молодшого брата Росії і чи можна вважати війну в Донбасі - громадянською, розповідає популярний блогер та журналіст, який переїхав до Києва з Луганська після початку війни

Блогер і журналіст Сергій Іванов у минулому - юрист, прокурор і син заступника голови Луганської ОДА. Він прожив у Луганську майже 30 років і переїхав до Києва після початку конфлікту в Донбасі. НВ поговорило з ним про те, за що розплачується його мала Батьківщина, на яку він не збирається повертатися.

- Російська пропаганда працювала на сході України задовго до початку війни. Мешкаючи в Луганську, ви відчували її?

- Ще 7-8 років тому я не відчував ніякої різниці в ідентичності своій власній та ідентичності жителів Ростова. Нормально спілкувався. Ростов від мого дивана знаходився за 200 км, я міг спокійно поїхати в магазини, яких в Україні немає. Там я завжди розмовляв українською і ніколи не бачив якогось відторгнення - навпаки, я завжди підкреслював, що я з України, і мені подобалося, що мене зустрічали нормально, привітно.

Напевно, пару років тому і потім уже, ближче до всіх цих подій, ставлення почало дуже істотно псуватися. Я пов'язую це з пропагандою. Ставлення стало як до черні, зневажливе: "хохол" приїхав.

Років зо два тому я на собі відчув, зайшовши у звичайний ростовський супермаркет, що Україна для них - молодший брат. У цей час вже починалася пропаганда. Ви ж пам'ятаєте всі ці репризи Урганта: "покрошить, как украинскую деревеньку". І Україна під керівництвом завгара все це слухняно ковтала. Але люди не проковтнули, а проковтнуло керівництво країни. Нас свідомо готували до ролі молодшого брата, до ролі Української РСР, до ролі таких дурнуватих хохлів.

- Чи зможе Донбас після всього знову стати частиною України?

- Донбас - це не адміністративно-територіальна одиниця, це не Луганська та Донецька область. Донбас - це термін маркшейдерський, геологічний. Це донецький кам'яновугільний басейн, тобто місце, де знаходиться вугілля. І як це бувало скрізь, де людина риється в землі, витягуючи з неї щось і нічого не кладучи взамін, у таких місцях завжди були проблеми. Згадайте, коли мили золото в Америці, який там був контингент. За великим рахунком Америка того періоду, коли люди просто викопували і намивали золото - це Донбас. Ті ж кримінальники, бандити, злочинці, аферисти всіх мастей.

Найпростіший спосіб для людини що-небудь добути - це прийти і взяти, не докладаючи ніякого інтелекту. Не вигадати, не винайти, не вибудувати якусь схему. Точно те саме сталося на території Донецького вугільного басейну. Люди, які живуть на цій території, мають дуже схожу ментальність. Тому говорити про те, чи зможе Донбас повернутися в якесь українське лоно, я не можу. Я впевнений, що ні. Ця територія підлягає дуже тривалій санації. Це роки - 5-10 років, може, 20, може, 50. З погляду історії, це не такі великі цифри.

Чи може бути майбутнє в Донбасу у складі Росії або у складі так званих республік?

- ДНР і ЛНР нежиттєздатні апріорі. Це велика вистава. Вони виглядають органічно з погляду місцевих жителів. Для нас - це смішно. Але вони користуються якимось успіхом там, не можна цього заперечувати.

Донбасом завжди керував страх. Донбас розуміє дві мови - мову сили та мову грошей. Гроші зараз там особливо не працюють, працює мова сили, на ній і тримається так званий авторитет цих республік. Так от, ці республіки, як великий театр - начебто дивишся: ну так, грають, а з іншого боку - зрозуміло, що актори одягнені в реквізит, і позаду всі ці декорації, насправді склепані з ДСП.

Якби Росію все влаштовувало, вона б уже давно оголосила їх своїми територіями. Але Росії вони не потрібні як частина своєї території. Не приймуть їх. Це неприбутково. Тим більше Росія доклала вагомих зусиль до розграбування, до вивезення вугілля, металобрухту, знищення підприємств промисловості тощо.

Росії вугільний пояс у Донбасі потрібен виключно як джерело європейської дестабілізації. Дестабілізації навіть не України, а Європи. Росії за великим рахунком начхати на Україну. Плювати з точки зору геополітичної. Вона злить її. Вона як сверблячка постійна.

- Яке ж тоді майбутнє в цих територій?

- Ніякого майбутнього немає. Будуть нагнітати до останнього. Росія зрозуміла, в яку халепу вона потрапила. Вона думала, що швиденько все вирішить з Україною. Але в Україні вищі держчиновники вже в принципі і погодилися б, напевно, на якісь умови Росії, проте ми продемонстрували наявність такого фактору, на який ніхто ніколи не звертав уваги - це фактор українського народу. Який готовий, як би це пафосно не звучало, йти з дерев'яними щитами під кулі снайперів. Який готовий їхати за 2 тис. км воювати в Донбас, щоб зупинити запалення. Який зміг у формі, якій вже 40 років, стріляти з гармат, які не повинні стріляти, їздити на танках, на яких немає акумуляторів, і перемагати при цьому ворогів. Який пережив зраду свого керівництва, яке прийшло на крові. Той же Іловайський котел - його головним завданням було знищення добровольчих батальйонів, і це відповідало стратегічним інтересам як Росії, так і чинного політичного керівництва країни. Добре, що Азов не підкорився тоді розпорядженням і залишився в Маріуполі, інакше Маріуполь досі був би російським, терористичним.

У кращому разі Донбас чекає режим дуже потужної мілітаризації з боку України, виведення російських військ, золоті парашути для керівників "республік" - їм дадуть втекти, як Януковичу, і вони будуть перебувати в Росії, поки їх там не вб'ють російські спецслужби як свідків злочинів режиму .

Потім мілітаризація, комендантська година на багато років. Туди потрібно буде вводити війська, стежити за поведінкою військових і формувати в місцевого населення лояльне ставлення до української армії та державності. Тільки так. Не треба ніяких привілеїв - там потрібні такі ж права, як у всіх. Просто повернути пенсіонерам пенсії. Але обов'язково покарати, жорстко і показово, усіх, хто ініціював сепаратистські рухи. Всі ці люди повинні сісти на довгі роки.

Росія довго не зможе утримувати ці території. Очевидно, що потік рублів, якими сьогодні підтримують на плаву плотницьких та захарченків, скоро закінчиться. Якщо ще нашій владі вдасться перекрити потік контрабанди ... Але поки на цих територіях є гроші, туди їхатимуть бойовики. Як тільки припиниться потік цих рублів, бойовики не зможуть перейти на натуральне господарство в регіоні, де нічого немає. Неможливо жерти вугілля, гудрон.

- Ви якось казали, що не повернетесь до Луганська, тому що не можете ходити вулицями, якими будуть ходити ті, хто загортався в російські прапори. Ви не передумали?

- Ні, я ніколи не повернуся. Мене вже нічого там не тримає. Я хотів забрати якісь речі - першу касету з записом моєї групи, яка 20 років тому зроблена, забрати якісь диски, портрет Чехова. Хотів би забрати книгу "Українознавство" - фоліантище, яку мені подарував мій товариш зі Львова, теж луганчанин.

Але з іншого боку ці речі заподіють тільки більше болю. Тому я це все поховав. І всі поховають рано чи пізно. Тому я не повернуся. Я ставлюся до цього, як до якогось глобального зрадництва. Хоча ні, я приїду тільки в одному випадку - якщо будуть підривати Леніна. Мені цей виродок не подобається класу, напевно, з шостого. Ненавиджу просто. Хоча я читав його. Я навіть очолю цей рух. Компанія у мене вже є, яка готова зробити феєрверк з Леніна, щоб і театр навпроти - цю безглузду споруду в дусі соцреалізму з робітниками, і барельєфами - знесло. Це було би взагалі оптимально. Тому що його перебудувати неможливо.

Сьогодні Донбас розплачується за свою інертність. Просто коли народ повстав проти тирана, і було все одно, хто спровокував цей Майдан, хто його почав, хто давав гроші, тому що всіх задовбав Янукович - Донбас у цей час волів пити горілочку і розслаблятися. А виявилося, що в таку епоху, коли відбуваються історичні для твоєї країни події, не можна стояти осторонь. Інакше слідом за олів'є, яке ти жер весь цей час, поки вбивали людей, до тебе прилетять бомби. Це правда. І не одна Україна цьому приклад. Тому Донбас подекуди досі не може зрозуміти, що відбувається.

- Чи змінилося через війну ставлення українців до уродженців Донбасу як до збірного образу?

- Так. І Донбас це заслужив.

- Коли і в який бік?

- У процесі війни, вже після Майдану. Я думаю, після Майдану не було б жодних проблем, якби така дурниця не відбулася з російським вторгненням. Російське вторгнення продемонструвало, хто є хто. Вони ж [жителі Донбасу] спочатку подумали, що будуть жити в Росії, що їм піднімуть зарплати, пенсії. А потім виявилося, що Росії вони не потрібні. Розумні люди просто це розуміли, а ці не розуміли. Тому й ставлення в мене до них відповідне - як до дурнів, які проср*ли своє місто.

- А ви - своє?

- Я не вважаю, що я його просрав. Я робив усе, щоб цього не сталося.

- Переселенці відчувають провину за події в Донбасі?

- Так. Я відчуваю провину, попри те, що я робив все для того, щоб ...

Цих бомбувань не хотів ніхто. Вони виникли, коли мавпам дали зброю. А мавпі, коли даєш у руки пістолет або автомат - рано чи пізно вона почне стріляти.

- Війна в Донбасі - це інтервенція? Чи в ній є елементи громадянської війни?

- Елементів громадянської війни точно немає. Це типова інтервенція. Просто замість офіційної присутності регулярної армії держави-агресора там присутні різного роду парамілітарні структури, очолювані кадровими російськими військовими. Це типова інтервенція.

- Чи можна було уникнути цієї війни?

- Ні. Я ще три роки тому написав про те, що Луганськ приречений. Це історичне зіткнення парадигм.

- У вас є думки про те, коли закінчиться війна і що для цього необхідно?

- Я не знаю коли. Але вона закінчиться дуже раптово. Просто перестануть стріляти і відведуть війська. Думаю, це буде обумовлено якимись процесами всередині Кремля. Всі товариші з числа керівництва "народних республік", які вже побудували будинки або купили нерухомість в Росії, швиденько туди дьорнуть. Залишені на місці ідеологічно заточені товариші з числа великоруських шовіністів і православних комуністів вчинять млявий опір і будуть знищені. А після цього потрібно буде починати новий діалог.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: