23 сiчня 2017, понеділок

Діра закривається. У МВФ розповіли про майбутнє економічне процвітання України

коментувати
Діра закривається. У МВФ розповіли про майбутнє економічне процвітання України
Фото: Наталія Кравчук, НВ
Жером Ваше, постійний представник МВФ в Україні, вважає, що країна зробила крок до економічного процвітання. Але покищо це помітили лише економісти

Якщо країна вирішила співпрацювати з Міжнародним валютним фондом (МВФ), отже, у неї є серйозні проблеми. Цю організацію часто називають кредитором останньої надії: фонд виділяє кошти, коли ніхто інший в світі не ризикне це зробити.

Трохи більше року тому допомоги у МВФ екстренно попросила Україна. Багато хто очікував, що після цього країна збереже прийнятний курс національної валюти, почнеться економічне зростання та результати реформ нарешті дозволять українцям жити краще.

Натомість фонд зажадав урізання бюджетних витрат, припинення практики утримання низьких тарифів на газ та ряду інших обмежувальних дій з боку уряду у сфері економіки та фінансів.

Уряд погодився. Допомога прийшла — фонд оголосив, що виділить $17 млрд. Але в підсумку гривня знецінилася майже в два рази. Економічний спад досяг катастрофічних показників. Багато політиків почали цікавитися — чи все правильно робить Україна, прислухаючись до МВФ?

Якщо у вас дуже великі борги, треба щось змінювати

Це питання НВ адресувало постійному представнику МВФ в Україні Жерому Ваше, який впевнений: ситуація через рік стабілізувалася, і країна стоїть на порозі економічного зростання.

— Як у МВФ оцінюють хід реформ в Україні?

— Як на мене, значний прогрес. Але він не завжди очевидний для українців, адже економічна ситуація в країні дуже важка. Але ми відзначаємо деякі ознаки стабілізації в економіці, на валютному ринку та в банківському секторі.

— Рік тому за долар давали 13 грн, а зараз — майже 23.

— Подивіться, з якими труднощами зіткнувся Національний банк за цей рік. Загострення конфлікту на сході, обмежені золотовалютні резерви — їх як і раніше потрібно нарощувати. Незважаючи на це, Нацбанк зробив сміливі кроки, які стабілізували ситуацію: посилив монетарну політику, ввів адміністративні обмеження, проводить успішну політику відносно слабких банків. Потрібно продовжувати розпочате, нарощувати резерви, зміцнювати довіру до національної валюти та очищати ринок.

— Ви говорите про те, що жорстка монетарна політика — це добре. А бізнес нарікає: при обліковій ставці в 27 % брати кредити зовсім невигідно. Може, час дати економіці можливість рости?

— Це неоднозначне питання. Головне завдання Нацбанку — це цінова стабільність та стримування інфляції. Дуже важливо, щоб центральний банк не забував про це. І робити це в нинішніх умовах вкрай складно. При цьому потрібно враховувати чинники попиту та пропозиції. Звичайно, інфляційний тиск змушує посилювати політику, але і попит на кредити сьогодні теж обмежений.

— Чи є з точки зору МВФ можливість зробити кредити більш доступними?

— За нашими прогнозами, інфляція буде уповільнюватися. У 2017 році вона буде в межах 8 % і близько 5 % у наступні роки. Рішення буде за НБУ. Головне — не забувати, що Нацбанк відповідає за стабільність цін.

— А як бути з курсом гривні?

— У нас є припущення, і вони доступні широкій громадськості. Але це всього лише припущення, вони нам необхідні для розрахунку макроекономічних показників. Тут інше важливо. Звичайно, девальвація боляче вдарила по бюджету домогосподарств. Але вона допомагає відновленню економіки, яке ми очікуємо в наступному році. Експортери, наприклад, стали більш конкурентоспроможними на міжнародних ринках.

— Але поки що впливу не видно: обсяг експорту знижується.

— Я не згоден. Вплив на експорт є. Для того щоб результати стали очевидні, потрібен час. Окрім того, девальвація стримує імпорт. Зовнішня позиція покращилася.

— Ми стали менше споживати імпортних товарів?

— Країна менше імпортує, а експортує більше. Можливо, ви пам'ятаєте: в 2013 році дефіцит рахунку поточних операцій був більше 9 % від ВВП. А зараз ця діра закривається. Можливо, не дуже швидко. Але ми бачимо серйозні зміни. І це при тому, що економіка пережила ряд потрясінь. Ви втратили деякі ринки збуту, та й зміни цін на сировинних ринках, на які експортується ваша продукція, не на руку виробникам.

— Сказане вами відповідає образу МВФ як організації, яка змушує жити скромніше та споживати менше.

— Ідея тут така ж, як в домашньому господарстві: якщо у вас дуже великі борги, треба щось змінювати. При цьому ми завжди радимо уряду робити кроки, які надавали б мінімальний вплив на реальний сектор економіки.

А далі потрібно проводити структурні реформи, покращувати бізнес-клімат, розібратися з корупцією. Все це дозволить вивільнити величезні потенційні ресурси, які у вас в країні є.

— Поки що виходить навпаки: навіть Мінфін визнає, що за останній рік тіньовий сектор економіки зріс, незважаючи на всі реформи. І часто це пояснюється тим, що для МВФ головне — забезпечити доходи бюджету, а фіскальні органи для цього посилюють тиск на бізнес. Ви змушуєте Мінфін тиснути на підприємців?

— По-перше, зростання тіньового сектору характерне для багатьох країн, які переживають рецесію. Але в Україні цей сектор настільки великий, що потрібно вживати серйозні зусилля для того, щоб податкове законодавство дотримувалося краще і всі робили рівний внесок в економіку країни. Потрібно підвищувати податкову дисципліну в рамках існуючої системи так, щоб податки платили не тільки люди зі скромними доходами. Тому важливо подолати корупцію, податкові ями та схеми ухиляння від податків. І в цьому питанні за останні кілька місяців відбулися позитивні зміни.

— Зібрати більше податків можна, якщо знизити тиск на бізнес.

— Ніхто не сумнівається в тому, що українську податкову систему необхідно спростити. Але, як я вже говорив, є проблема з дотриманням податкового законодавства. Знизити тиск можна, але робити це потрібно так, щоб це не позначилося на доходах бюджету. А тут у держави дуже мало можливостей для маневру. Бюджет 2016 року і так буде досить складним. Бо вже не буде певних доходів. А витрати зростуть.

— Мінфін зараз пропонує нову податкову реформу. Ви згодні з їх пропозиціями?

— Реформа зараз все ще на ранній стадії. Знову ж таки, ми повинні обговорювати джерела доходу держбюджету. Наприклад, мова може йти про частини доходів Нацбанку. Або про продовження дії ввізного мита, яке вводилося тільки на цей рік. Цього доходу не буде в 2016 році. А він становить 2,5 % ВВП. З'являться додаткові витрати. Наприклад, субсидії для компенсації зростання енерготарифів, а також збільшення витрат на армію. Та й ряд необхідних реформ теж потягне за собою додаткові витрати.

— Минулого року уряд почав приводити енергетичні тарифи до ринкового рівня. Чи є якийсь результат?

— Україна лише почала процес, який вона відкладала на протязі багатьох років. До останнього часу через різницю в тарифах для промисловості і населення накопичувалися величезні суми боргу у державних компаній, країна споживала непристойно багато енергоресурсів та використовувала їх вкрай неефективно. Проблему потрібно було вирішувати. І процес пішов. Він йде складно, але головне, що ми йдемо від субсидування всіх, включаючи найбагатших, до адресної системи.

— Ви помітили якісь зміни в роботі НАК Нафтогаз України?

— Ми бачимо зміни. Тому що втрати держави через Нафтогаз зменшуються. А отже, з держбюджету буде знято величезний тягар. Ви ж знаєте, що раніше цілому ряду компаній на законодавчому рівні дозволялося не платити "Нафтогазу". Верховна рада ухвалила закони, які зобов'язали розраховуватися з компанією. Прийнятий парламентом закон про газовий ринок дозволить зробити його трохи більш конкурентним.

Тарифи будуть рости й надалі

Далі нам потрібно було отримати більш ясну картину того, що відбувається у секторі, і з рахунками цієї компанії. Ми завжди наполягали, щоб "Нафтогаз" купував валюту на ринку, а не отримував її безпосередньо з Нацбанку, тим самим створюючи додаткове навантаження на НБУ. Протягом останніх кількох місяців він так і робив. Це підбадьорює. І показує, що змінюються підходи до управління фінансовими потоками. Є зрушення в області більш прозорої звітності, а також у питаннях дефіциту бюджету різних підрозділів компанії.

— Чи слід очікувати подальшого зростання тарифів?

— Україна та її влада пообіцяла, коли прийняли програму співпраці, що буде поступове підвищення. Це повинно допомогти всій системі досягти балансу так, щоб більше не було фіскальних втрат. І цього слід добитися до 2017 року. Тому тарифи продовжуватимуть рости й надалі.

— Зібрати більше грошей можна, але куди вони підуть? МВФ, який дає країні величезні суми, відстежує ті випадки, коли державні гроші просто розкрадаються?

— Звичайно ж, ми пильно спостерігаємо за тим, як уряд бореться з корупцією. Але нашим основним інструментом є нарощування резервів Нацбанку. В НБУ є системи, які існують у більшості центробанків. Ми, звичайно, даємо гроші і для фінансування держбюджету країни. Але основні гроші проходять через НБУ.

— У моменти різкого обвалу гривні НБУ продавав валюту, як стверджують банкіри, обраному колу фінустанов, які потім заробляли колосальні кошти на коливаннях. Це виснажувало резерви Нацбанку і було нечесно по відношенню до інших учасників ринку.

— Ми допомагали НБУ розбиратися з певними моментами, які виникали на наявному валютному ринку. Але ринок тут відносно невеликий. І у нього є свої недоліки. Були, звичайно, і шпарини, з якими НБУ намагається розбиратися шляхом зміни своїх регуляторних норм. Ми бачимо, що ситуація змінюється.

— Ви все це бачите, але розумієте, що система недосконала?

— НБУ робив певні кроки для того, щоб усунути шпарини в системі. На будь-якому ринку неминуче з'являються учасники, які займаються купівлею-продажем. Але зараз валютний ринок відносно стабільний. І НБУ може задовольнити попит на валюту.

— Українські політики іноді кажуть, що якщо якась реформа записана в меморандумі з МВФ, то вона рухається швидко. Чому б вам не записати побільше важливих реформ і не підштовхнути країну до більш радикальних змін?

— По-перше, меморандум відображає те, що пообіцяли президент України, уряд та НБУ. По-друге, ми намагаємося концентруватися на макроекономічних питаннях, які критичні для розвитку економіки. Ну, а інші реформи можуть підтримувати інші партнери України, наприклад, Світовий банк. Сподіваємося, що ми виступаємо каталізатором реформ.

— Серед експертів є ті, хто каже: якщо слідувати всім рекомендаціям МВФ, прийдеш до катастрофи. І наводять такі невдалі приклади співпраці з фондом, як були у Аргентини або Греції. Чому вони зазнали невдачі?

— Приклади, які ви навели, сильно відрізняються один від одного. Вони відрізняються і рівнем взаємин з фондом, і тим, в якій ситуації перебували країни. Я думаю, нам слід зосередитися на тому, що потрібно робити в Україні.

— Чи були випадки, коли країна слідувала всім рекомендаціям МВФ і все ж зазнавала невдачі?

— У нас був досвід роботи з країнами, які переживали дуже важкі часи. І ми підтримували їх у той час, коли їм доводилося приймати складні рішення. Ці країни проходили через рецесії та економічний спад. Наприклад, Ірландія та Латвія. Але вони змогли впоратися з проблемами. І зробили це в партнерстві з нашою організацією. Звичайно ж, ми поважали і їх думку.

Матеріал опублікований в НВ №34 від 18 вересня 2015 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: