20 сiчня 2017, п'ятниця

Чотири міфи про Крим. Міф №1: успішний турсезон на півострові можливий і без українців

Французи у Ялті. Проінспектувати ситуацію у Криму на запрошення росіян у липні приїждждали декілька французьких парламентарів

Французи у Ялті. Проінспектувати ситуацію у Криму на запрошення росіян у липні приїждждали декілька французьких парламентарів

Пік курортного сезону в Криму відзначився новою хвилею міфотворчості у російських ЗМІ, які вдовбують у голови читачів і телеглядачів думку про те, що турсезон-2015 на півострові вдався на славу

Все це – черговий інформаційний продукт, який не просто викликає сумніви, але й легко спростовується.

Кримчани ці байки сприймають з іронічною посмішкою, тому що хід турсезону відчувають через призму власної кишені, а інформацію про кількість туристів отримують не з телеефірів НТВ і РТР, а просто відкривши очі на будь-якому з кримських пляжів.

Завсідників відпочинку на півострові цього літа там чекали дві головні проблеми – транспорт і безпека. Це ті базисні фактори, через які українці цього року не поїхали в Крим. Адже саме вони, українці, до анексії завжди складади основну частину туристичного потоку – 67,4%. Це незмінна тенденція ще з радянських часів. Наприклад, у 1986 році, коли Крим відвідала найбільша кількість туристів – 8 млн осіб, 5 млн з них склали саме українці. За часів найнікчемнішого турсезону 1993 року, коли на півострів прибуло всього 2,3 млн туристів, два мільйони з них теж були українці.

Таким чином, сьогоднішній Крим втратив левову частку тих, хто формував туристичний потік. Частина людей не поїхала в Крим з ідеологічних міркувань, частина – елементарно побоялася, що відпочинок буде безпечним, як раніше.

Ті, хто все-таки зважився провести відпустку в Криму, зіткнулися зі ще однією, не менш важливою проблемою: як дістатися?

Головним видом транспорту, за допомогою якого Крим приймав 70% туристів, завжди була залізниця. Зараз це стало неможливим. Призначена Кремлем кримська влада залишила туристу невеликий вибір: авіасполучення або поромна переправа. Причому обидва види пересування організовуються країною-агресором. Варіант поїздки на власному автотранспорті посміхається не кожному. Розуміння того, що доведеться годинами простояти на митному контролі, відбиває охоту й бажання. Тим паче в тих, хто їде відпочивати з дітьми. Існує і страх залишитися без машини, бо, наприклад, в'їзд на півострів не на власному автомобілі (за дорученням) загрожує тим, що машину назад не випустять.

Шляхом нескладних розрахунків можна дійти висновку, що Крим у цьому році змогли відвідати менше мільйона чоловік. З них українців – менше 100 тисяч. Це рекордно низький показник за останні 70 років.

До проблем курортного сезону не можна не віднести і стрімке зростання цін на продукти харчування в Криму. З початку літа, наприклад, молочні продукти подорожчали на 20%, м'ясо – на 25-30%, алкоголь на 20% і так далі. Така тенденція пов'язана з тим, що джерелом постачання продуктів у Крим тепер стали регіони РФ. До анексії кримчан годувала материкова Україна, і ціни на завезені продукти були для місцевих жителів у рази нижчі від нинішніх. Тому турист, який витрачав завжди певну суму, повинен приготуватися до того, що цих грошей йому тепер не вистачить. Далеко не багатьом це по кишені. Показово, що подорожчали навіть кримські товари. Так, пляшка кримського шампанського сьогодні в 2,5 рази дорожче, ніж два роки тому, і це в перерахунку на курс долара.

Українці в цьому році переорієнтувалися на внутрішній туризм, вибравши для морського відпочинку Одеську, Запорізьку, Херсонську і Миколаївську області. Любителі гірського та зеленого туризму вирушили на захід України.

Кримську туріндустрію можна розділити на дві складові. Перша – це заклади (санаторії, пансіонати з лікуванням), які приймали до 1 мільйона чоловік у сезон і працювали цілий рік. Друга – це 4,5 тисячі міні-пансіонатів, які брали понад 4 мільйонів осіб і працювали лише в сезон. Саме міні-пансіонати порожнюваті вже другий рік. А це малий і середній бізнес, 100 тисяч кримських сімей, які отримували дохід від туризму. Безумовно, це відіб'ється і на доходах місцевих бюджетів, і успішний сезон по-російськи відчує на собі кожен мешканець курортного Криму.

Метою недавнього візиту в Крим президента РФ Володимира Путіна було голосно заявити про вирішення проблем туризму. Хоча сам він, відвідавши півострів без попередження української влади, був там звичайним туристом-нелегалом. А якщо серйозно, то єдине, що змогла у світлі проблем нинішнього року зобразити російська влада, це направити в Крим організовані групи бюджетників і малозабезпечених з усіх куточків Росії коштом платників податків РФ.

Втім, російські чиновники відверто не переймаються питаннями кримського туризму, розглядаючи півострів лише як військову базу. І вірити солодким заявам про міжнародний курорт у Придністров'ї, Криму чи Абхазії – все одно що обговорювати турпотоки в "ЛНР" і "ДНР". Поширюваний кримською владою міф про те, що туристичний сезон відбувся, розрахований на тих, хто вперто не хоче дивитися в обличчя фактам і продовжує вірити російського агітпропу.

Олександр Лієв — екс-міністр курортів і туризму Криму, радник глави Мінагрополітики з питань управління державними підприємствами, які знаходяться на тимчасово окупованій території АР Крим

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: