2 грудня 2016, п'ятниця

Чотири міфи про Крим. Міф № 3: Крим проживе без дніпровської води

Якщо за рік питання з подачею води Північно-Кримським каналом не вирішать, він буде зруйнований безповоротно, попереджають експерти
Фото: censor.net.ua

Якщо за рік питання з подачею води Північно-Кримським каналом не вирішать, він буде зруйнований безповоротно, попереджають експерти

Без дніпровської води Кримський півострів не вимре, але стоятиме на порозі водної катастрофи


Майже два роки після анексії Криму головне прісноводне джерело півострова – Північно-Кримський канал, від якого без перебільшення залежить життя кримчан, – лишається без води, висихає та руйнується.

Забезпечення життя та діяльності населення водою – багаторічна проблема Кримського півострова, рішення якої різними ЗМІ останнім часом трактується на свій лад. Хтось вважає, що кримчани не зможуть прожити без дніпровської води, що подається каналом. Проросійська преса доводить, що є безліч варіантів, звідки взяти воду як для технічних потреб, так і для пиття. Часом доходить до смішного, коли чи то фантасти, чи то фахівці розмірковують про те, що Крим від посухи врятують дощі.

Щоб знайти зерно правди в цій суперечці, треба розуміти регіональну природну специфіку Криму та відмотати час назад, у період кримського життя до спорудження Північно-Кримського каналу. Зрозуміти, яким було життя до каналу, за часів його функціонування і як справи тепер.



Ландшафтні особливості Криму такі, що 63% його території – пустельні степи. Тут розташовано такі райони, як Красноперекопський, Роздольненський, Сакський, Ленінський, Радянський, Джанкойський, Нижньогірський, Білогірський та Первомайський. А це такі міста, як Сімферополь (столиця Криму), Бахчисарай, Євпаторія, Керч, Старий Крим, Білогірськ, Джанкой та Севастополь.

За яких умов доводилося жити місцевому населенню на цих територіях до побудови 1963 року життєво важливої водної артерії – Північно-Кримського каналу, – важко уявити сучасній людині. Катастрофічна нестача води призводила до того, що до 30-х років минулого століття в роки засухи люди вимирали цілими селами. Воду привозили гужовим транспортом, і на невелику сім'ю виділяли її в кількості одного відра. Говорити про ведення землеробства й поготів не мало сенсу.

Після приходу дніпровської води життя степового Криму кардинально змінилося. Завдяки штучному каналу в цій зоні став можливий не тільки значний приріст населення (переселенці з інших областей України та Росії), але і перетворення посушливих степів на сади і лани. Для довідки: 1986 року каналом надходила вода, яка зрошувала 380 тис. гектарів полів і рисових чеків.

Якщо говорити про загальне використання води півостровом за останні п'ять років, то воно перевищує мільярд кубічних метрів на рік, з яких 85% забезпечувалося Північно-Кримським каналом. Фактично 2/3 населення (1,5 млн кримчан) використовували саме цю воду. При цьому 72% води йшло на потреби агросектора.

Що ж до питної води, нею Крим може повністю себе забезпечувати без допомоги каналу. Напоїти населення можна шляхом модернізації наявних артезіанських свердловин, а також будівництва нових. Але для сільського господарства на півострові водних ресурсів недостатньо, тому кількість зрошуваних територій зараз зведено до нуля.

Ще 2012 року було ухвалено проект із відновлення зрошення сільгоспземель після того, як з 1991-го до 1998-го року ця система зробилася непридатною. Називалася ця держпрограма "Вода Криму" і розрахована була на період 2013-2020 рр. На її реалізацію планувалося виділити суму в 4,7 млрд грн, з них 2,3 млрд грн – із держбюджету України.

Згідно з цим планом, до 2020 року проблема води в Криму була б повністю розв'язана. Але, на жаль, поточна ситуація така, що ця програма так і залишилася нереалізованою.

Аби вирішити пов'язані з водою проблеми, Росія вдається до певних заходів, але вони мають тимчасовий характер. І виконуються з урахуванням перш за все інтересів російської армії, а не перспективи життя кримчан.



Після анексії Криму Північно-Кримський канал – найдовший канал у Європі (його довжина 405 км – від Нової Каховки до Керчі) – як уже згадувалося, практично пересох і руйнується. Раніше значна частина води з Дніпра йшла на зрошення кормових і зернових культур, а також вирощування рису. Тепер через відсутність води рисові чеки за два роки повністю зруйнуються.

Разом із рисом без зрошення зникнуть також соя, значна частина кримських овочів, садів і виноградників. Також повністю знищено кормову базу для тваринництва. А це мільярдні збитки.

Така ситуація зрештою призведе до того, що за два-три роки на північнокримській території залишаться тільки військові бази. А місцеве населення, частина якого, до речі, голосувала за приєднання до Росії на референдумі, буде змушене звідти мігрувати. Люди фактично позбавлені перспективи залишитися жити у своїх населених пунктах. Уже зараз відомо про факти міграції та значне падіння цін на нерухомість у цих районах.

Так само як колись Північно-Кримський канал дав життя півострову, пересихання каналу це життя і забере. Бо єдиний вид діяльності, завдяки якому можливе повноцінне життя в степу, – це ведення сільського господарства, що без води зникне.

Покладатися на хімічне виробництво у цих районах (найбільші заводи тут належать олігарху Дмитру Фірташу) немає сенсу. Та й відсутність води в каналі призводить до зменшення виробництва хімпродукції теж. Крім того, що Крим сьогодні перебуває фактично в зоні повного ембарго. Всі товари від хімвиробництва йшли на експорт, тепер це стало неможливим. І перспектива інвестування в розвиток промисловості там теж відсутня.

Незаперечний факт: нинішня кількість води в Криму може забезпечити життя – але без розвитку сільського господарства, курортів і промисловості.

Олександр Лієв — екс-міністр курортів і туризму Криму, радник голови Мінагрополітики з питань управління державними підприємствами, які знаходяться на тимчасово окупованій території АР Крим

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: