6 грудня 2016, вівторок

Чому Кабмін розірвав торговельні відносини з Кримом, та хто постраждає від блокади півострова найбільше

коментувати
На пунктах пропуску в Херсонській області посилять пильність за ''кур'єрами'', які намагатимуться оминути заборону на продаж українських товарів на території Криму

На пунктах пропуску в Херсонській області посилять пильність за ''кур'єрами'', які намагатимуться оминути заборону на продаж українських товарів на території Криму

Яка мета припинення торгівлі України з Кримським півостровом, та як це рішення позначиться на економічному становищі обох сторін, з'ясувало НВ

Кабінет міністрів України прийняв рішення про заборону торгівлі з анексованим Кримом. Зокрема, як повідомив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, забороняються поставки товарів та послуг за всіма митними режимами з тимчасово окупованої території до України, та на тимчасово окуповану територію з України.

Постанова набуде чинності у другій половині січня 2016 року, і вводиться на увесь час окупації Криму. Її мета – врегулювати питання торгівельно-економічних зв’язків з Кримом, та перешкодити нелегальному експорту українських товарів до Росії. Як уже раніше повідомляло НВ, обсяг експорту з України до Криму за перше півріччя 2015-го склав $400 млн. За даними голови Державної служби з питань АР Крим та міста Севастополя Нарімана Устаєва, до початку блокади товарообіг вже становив близько $745 млн, із яких $720-$730 млн – це поставки товару до Криму.

‘‘Просто уявіть, що товарооборот материкової України з Кримом фактично дорівнює товарообігу держави з такими країнами як Великобританія, Чехія, Грузія. Ці всі товари ідуть через Керченську протоку у Росію. І закон про вільну економічну зону дозволяє без будь-яких митних формальностей провозити ці товари’’, - каже Устаєв.

Прикордонники пропускатимуть до Автономної Республіки Крим лише соціально значущі продукти харчування і гуманітарну допомогу, а також товари, які належатимуть до особистих речей громадян. ‘‘Людині, якщо вона провозить це для себе, а не на продаж, дозволяється провозити товари вагою, що не перевищує 50 кілограмів. І вартістю не більше 10 тисяч гривень на одну особу’’, - уточнює Устаєв.

При цьому, прикордонники будуть відслідковувати рух громадян через кордон, щоб запобігти перевезенню ‘‘кур’єрами’’ товарів, для подальшого перепродажу. Для цього законодавчо передбачили, що пропускатимуть людей із ‘‘особистими речами’’ через кордон не більше одного разу на добу.

Провозити ‘‘дозволені’’ продукти та речі до Криму можна буде лише через три пропускні пункти у Херсонській області, де посилять прикордонний та встановлять митний контроль. Також наразі вирішується питання законодавчої заборони транспортування товарів морськими шляхами. Прикордонники будуть перехоплювати судна, які виходять із українських портів, і вивозять товари до півострова, чи перевантажують їх на російські судна у морі.

Блокада без політики

Українська макроекономіка якого-небудь ефекту від припинення торгівельних зв’язків із автономною республікою, за словами економіста Міжнародного центру перспективних досліджень Олександра Жолудя, не відчує. ‘‘Навіть до окупації Крим складав лише близько 2% від загального ВВП країни. За останні два роки значна частина зв’язків була втрачена, і зараз, як генератор додаткового ВВП, Крим складає лише 0,1%-0,5%. Відповідно, зміни не матимуть великого впливу на економічні процеси в країні’’, - пояснює він.

Постраждати від обмеження торгівлі може лише низка підприємств, які продовжували працювати із матеріалом, який або добували з Криму, або постачали з України. Такому бізнесу залишиться лише переорієнтуватися на інші ринки, якщо вони досі цього не зробили.

Якщо говорити про наслідки розриву торгівельних відносин для економіки півострова та його жителів, то постраждають саме останні. Ні на бюджеті Російської федерації, ні на бюджеті Криму вони не позначаться, запевняє радник Міністра аграрної політики та продовольства України Олександр Лієв.

‘‘Раніше Крим споживав з України майже все. В місяць завозилося 200 тисяч тон продовольства, це і електроенергія, і транспорт також, і сировина для хімічних, металообробних і машинобудівних підприємств. Тобто все було повністю побудовано і інтегровано через Україну. І дезінтеграція на рівні життя жителів Криму позначиться дуже негативно’’, - каже Лієв.

Росія зможе замінити українські товари, але питання в тому, скільки ці товари будуть коштувати, і якою буде їхня якість. З моменту початку блокади ціни в Криму зросли майже на всі продукти. ‘‘У порівнянні із тим, що відбувається на материковій території країни, подорожчали товари десь на 15-20%, - розповідає Устаєв. - Після початку продовольчої, а потім вже і торгівельної блокади, товари до Криму взагалі не постачалися. Було лише кілька випадків, коли товари проходили. Кримчани за час блокади вже відчули різницю між нашими і російськими товарами’’.

Вдарять українські санкції, в першу чергу, по працездатному населенню, фермерах та малих підприємцях. Виключенням будуть лише працівники різного роду держорганів, правоохоронних органів, які працюють під російським прапором, оскільки вони мають високі заробітні плати.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: