27 липня 2016, середа

Чи вважатиме Гаага злочинами анексію Криму і вбивство мирних громадян у Донбасі, пояснює експерт

Чи може Гаага розглядати Путіна як злочинця за анексію Криму, пояснює експерт

Чи може Гаага розглядати Путіна як злочинця за анексію Криму, пояснює експерт

Чому в Гаазі досі немає достатніх доказів вчинення злочину проти людяності Януковичем і чому Київ хоче всидіти на двох стільцях, розповідає Давід Дон-Каттен, генсек міжнародної організації Парламентарії за глобальні дії

Днями Верховна Рада направила до Конституційного суду законопроект про внесення змін до Конституції України у частині правосуддя, який відтерміновує на три роки ратифікацію Римського Статуту. Таку поправку додала Адміністрація Президента 25 листопада без аргументацій та пояснень з боку глави держави.

Давід Дон-Каттен, генеральний секретар міжнародної організації Парламентаріїв за глобальні дії, розповів, які можливості відкриє для України невідкладна ратифікація Статуту.


авід Дон – Каттен, генеральний секретар міжнародної організації Парламентарії за глобальні дії
Давід Дон-Каттен, генеральний секретар міжнародної організації Парламентарії за глобальні дії


— Україна вже визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС). Що це означає та чим це відрізняється від ратифікації Римського статуту?

— Римський статут – це міжнародний договір, на підставі якого було засновано Міжнародний кримінальний суд. У компетенцію МКС входить притягнення до відповідальності осіб, що здійснили такі злочини як геноцид, злочин проти людства, воєнний злочин та злочин агресії.

Укладачі Римського статуту включили до нього положення, які дозволяють країнам, що не є його підписантами, визнавати юрисдикцію суду. Таким чином, держави-члени, тобто ті, які підписали Статут, дозволили суду виступати в якості «ad hoc» трибуналу, який би створювався лише для окремих ситуацій Радою безпеки ООН. Так було у 1990-х роках у випадках із колишньою республікою Югославією та Руандою.

Коли держава, що не є учасницею, визнає юрисдикцію МКС, у неї з'являються обов'язки, однак у неї немає прав. Це те, що Україна має зараз. Ви не можете мати жодного українського суддю у МКС, ви не можете голосувати в Асамблеї країн-учасниць, ви не можете нічого пропонувати, ви не затверджуєте бюджет суду та не робите до нього внеску. Ви просто пасивний суб'єкт судової системи.

Зараз Суд може розглядати всі ситуації в Україні, що підпадають під його юрисдикцію. Однак від самих суддів залежить, яку ситуацію обирати до розгляду, а яку ні, і їхнє рішення неможливо передбачити.

На сьогодні МКС уже може застосовувати свою юрисдикцію щодо України. Зараз, аби отримати права держави-учасниці, Україна має саме ратифікувати Римський статут. Натомість ми бачимо поправку до Конституції, котра передбачає трирічне відтермінування ратифікації.

Звучать аргументи щодо того, що необхідно зачекати три або чотири роки, оскільки Україна має застосувати амністію або виконати національні судові рішення. Всі ці аргументи є хибними, бо тоді навіщо Україна визнала юрисдикцію МКС, якщо вона хоче амністувати осіб, які скоїли злочини проти людяності або тяжкі воєнні злочини? Така амністія у будь-якому разі неможлива і не дозволена міжнародним правом.

— Що може бути справжньою причиною відтермінування?

— Це політика. З одного боку, ви зобов'язуєте себе до чогось – скажімо, до прийняття юрисдикції МКС та зміни Конституції для ратифікації Статуту; з іншого боку, ви таким чином повідомляєте про те, що наразі такий варіант подій не буде реалізований, оскільки ви відкладаєте цю процедуру. Ви хочете сказати і так, і ні одночасно, це стара радянська дипломатія. Але сьогодні Україна є сучасною демократичною державою і має вирішити, де вона хоче бути у майбутньому.

Коли справа стосується захисту цивільного населення, жертв винищення, тортур, збройних нападів з будь-якої сторони, потерпілі мають основні права, і такі права гарантовані.

— У нас є дві заяви щодо подій на Майдані. Яким чином МКС розглядатиме їх з огляду на те, що Україна і досі не ратифікувала Статут?

— Прокурор Суду 12 листопада представила звіт, у якому вона зазначила, що наразі (але не назавжди) вона не може розпочати повноцінне розслідування, оскільки ті докази, які їй вдалося отримати, не показали, що порушення було систематичним або надзвичайно великим за своїми масштабами, аби відповідати критеріям злочину проти людяності.

Важливо розуміти, що Україна має суверенне право притягати до відповідальності замовників вбивств або інших проявів насилля, що відбувались під час Євромайдану. Тоді ще не було активного збройного конфлікту, до якого можна було б застосувати категорію воєнного злочину, який розцінюється меншим за своєю тяжкістю, ніж злочини проти людяності. Саме тому нам необхідно більше доказів; у мирний час суверенітет держави розглядається як невід'ємний і як такий, що може здійснюватися державою самостійно. Тож на сьогодні прокурори у Гаазі заявляють, що вони "не мають достатніх доказів щодо вчинення злочину проти людяності на цьому етапі".

Але якби Україна була державою-учасницею, думаєте, що прокурори так швидко надали б відповідь? Мабуть, що ні, оскільки навіть чисто психологічно для них було б важче виправдати ситуацію по відношенню до держави-учасниці, яка у свою чергу має непрямі засоби впливу на органи Суду.

— Якщо Україна ратифікує Римський статут, чи буде МКС приділяти їй більше уваги?

— Безперечно. Щойно ви станете державою-учасницею, ви автоматично стаєте «учасником клубу». Ви погоджуєтеся використовувати юрисдикцію Суду на постійній основі з метою «боротьби з безкарністю». У цьому і полягає різниця між статусом держави-учасниці та держави, що не є учасницею.

Так само, як і Україна, Кот-д'Івуар не був державою-членом, однак судовий процес у їх справі розпочався після того, як вони визнали юрисдикцію Суду. Тому ви маєте враховувати інтереси України. Саме з цією метою ми були тут разом із Парламентаріями за глобальні дії, аби дати поради політичним діячам та спонукати народних депутатів України до ратифікації Статуту зараз, не через три роки чи більше після того, як будуть внесені зміни до Конституції.

Зараз Україна має величезну підтримку від міжнародної спільноти, однак ця ж спільнота і ЄС зокрема, висувають певні вимоги, і Україна має серйозно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Одним із таких обов'язків, згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, є саме ратифікація Римського статуту, а не визнання «ad hoc» юрисдикції МКС.

— Якими ви бачите перспективи України у МКС щодо ситуацій на Сході та у Криму?

— МКС уважно слідкує за подіями, які відбуваються у Криму та проводить попереднє дослідження ситуації на сході країни. Я можу з упевненістю стверджувати, що деякі злочини уже підпадають під юрисдикцію Суду, зокрема, воєнні злочини та злочини проти людяності. Будь-які докази можуть бути подані прокурору Суду та будуть досліджені ним.

Щодо «злочину агресії», що безперечно був скоєний у Криму, то тут Суд наразі не має жодних повноважень. Це пов’язано з тим, що хоча поняття злочину агресії було узгоджено ще у 2010 році, ця поправка до Римського статуту ще не набула чинності. Це відбудеться лише у 2017 році, коли Асамблея держав-учасниць 2/3 голосів ухвалить відповідне рішення. Я впевнений, що така кількість голосів набереться, оскільки під час голосування щодо внесення цієї поправки була одностайність.

Було б дуже символічно, якби Україна як держава-учасниця проголосувала та ухвалила рішення разом з іншими державами-учасницями для поширення юрисдикції Суду на злочин агресії у 2017 році. Сьогодні, на жаль, «злочини агресії» не розглядаються Судом.

— Чи можливий буде розгляд «злочину агресії» щодо Криму з огляду на те, що анексія уже відбулась?

— Дозвольте мені бути обережним та реалістичним у моїх висловлюваннях щодо цього, оскільки ми не хочемо публічно заявляти про речі, які навряд чи реалізуються.

Це дуже складно, якщо не неможливо, оскільки юрисдикційний режим щодо злочину агресії більш жорсткий, ніж до будь-якого з воєнних злочинів, злочинів проти людяності чи геноциду. Іншими словами, вам знадобиться повне визнання юрисдикції з усіх сторін, усіх держав, що беруть участь у збройному конфлікті. Або ж вам необхідно, аби Рада Безпеки звернулася із цією конкретною ситуацією до Суду, однак із Російською Федерацією як постійним членом Ради Безпеки це неможливо.

Утім, сам факт того, що поняття «злочин агресії» буде закріплено, збільшить тиск на владні сили, задіяні у ситуації довкола Криму, та створить підґрунтя для українського уряду та мешканців Криму приймати рішення про долю Криму.  

Status quo, що зараз встановився, не є законним відповідно до міжнародного права і ніколи не буде визнаний таким. Така техніка і тактика анексії, створення самопроголошених територій не допускається міжнародним правом.

Що більш важливо, так це те, що міжнародне право застосовується до осіб, які і є носіями прав, а не до держав. При належній реалізації суверенітету державою особи, винні у скоєнні злочину проти людяності чи воєнних злочинів, будуть притягнуті до відповідальності. І той факт, що особа, котра винна у вчиненні воєнного злочину чи злочину проти людяності, вчиняє ще і злочин агресії, може бути обтяжувальною обставиною для суддів МКС.

— Які переваги отримає Україна внаслідок невідкладної ратифікації Римського статуту?

— Перш за все, Україна постане перед міжнародною спільнотою як держава, яка виконує правові зобов'язання на постійній основі, а не на основі вибіркового підходу. Ратифікація відображає рішення держави постійно та в повній мірі підтримувати верховенство права. Всі держави-члени ЄС ратифікували Статут, і, якщо Україна також бажає стати членом ЄС, вона має зробити те ж саме.

Друга перевага: навіть за наявності юрисдикції Суду в Україні, той факт, що Україна не є державою-учасницею є психологічною перепоною для прокурора та суддів Суду для здійснення ефективного розслідування. Це те, у чому представники Суду ніколи не зізнаються, однак я, як громадський активіст, можу з впевненістю стверджувати, що такою є реальність. Допоки Україна не стала учасницею, її розглядають як виняткового гравця системи; однак, щойно ви ратифікуєте Статут, ви вважатиметесь «членом клубу», і отримаєте увагу до розслідування на яку заслуговуєте.

По-третє, як держава-учасниця ви маєте не лише поважати та дотримуватися норм Римського Статуту, співпрацювати із Судом, карати порушників. Ви також можете обирати суддів, прокурорів, формувати політику, приймати бюджет, приймати рішення щодо управління цією установою. І саме держави-члени здійснюють цю політику. Отож, поки що Україна в цьому не бере участі. Звичайно, так само в цьому не бере участі і Росія, тож це залишається на ваш розсуд – вступати чи ні. Я б сказав, що це було б в інтересах перш за все українського народу, якби Україна ратифікувала Статут без затримки і стала 125 державою-учасницею Римського статуту МКС.

Марія Гур’єва — прес-секретар організації Amnesty International в Україні

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: