21 листопада 2017, вівторок

Чеченський слід. Жінка-боєць з батальйону Джохара Дудаєва розповідає про чеченців і кадировців, що воювали в Донбасі

Чеченський слід. Жінка-боєць з батальйону Джохара Дудаєва розповідає про чеченців і кадировців, що воювали в Донбасі
Amina Okueva via Facebook
Подружжя з Чечні, що воюють за Україну на Донбасі, розповідають, чи багато кадировців на боці бойовиків, як діє російська пропаганда і за що Путін і Кадиров знищують мусульман

Одна з найбільших груп іноземних добровольців, які воюють на Донбасі на боці України – чеченці. Подружжя Аміна Окуєва і Адам Осмаєв з Міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва знаходяться на сході України зі зброєю в руках з 2014 року. Після того, як командир батальйону, Іса Мунаев, загинув 1 лютого 2015 року при обороні Дебальцевого, Осман, який був його правою рукою, очолив батальйон.

Окуєва розповідає НВ, чи багато їх співвітчизників воює на іншій стороні, що відчувають чеченці стосовно Росії і які взаємини у чеченських добровольців з українською державою.

Аміна Окуєва

Я живу в Україні вже близько 13 років, Адам – 8. Ми з ним познайомилися в 2009, тут. Потім одружилися.

Коли почалася війна, для нас взагалі не стояло питання про те, йти на фронт, чи ні. Для нас це було так само природно, як протягнути руку допомоги товаришу, який потрапив в біду. Відразу ж після початку подій на сході України я і мої товариші по Майдану стали шукати варіант брати участь в АТО. На той момент якраз формувалися добровольчі батальйони. Ми вже вирішили піти в один з добробатів МВС.

Спочатку я служила у батальйоні Київ-2. Моє перша відрядження тривало з серпня по вересень 2014 року – стояли під Дебальцеве в селі Чорнухине. Потім перевелася в батальйон Золоті ворота, зараз це офіційно полк спецпризначення Київ.

Адам на момент початку подій був ще в одеській в'язниці за звинуваченням у замаху на Путіна. Як тільки звинувачення з нього були зняті і його випустили із залу суду, а це було 18 листопада 2014 року, він у той же день пішов на схід. Там приєднався до Міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва. На той момент ним командував генерал Іса Мунаев. Адам швидко завоював прихильність командира. Аж до загибелі Іси був його правою рукою. Після його загибелі 1 лютого 2015 року Адам став командиром цього батальйону.

Ми працювали в різних секторах, скрізь, де була потреба нашої допомоги і куди нас запрошували. Найчастіше працювали в секторах А і С. Це такі населені пункти як Щастя, околиці Горлівки, Докучаєвська. Допомагали при виході з Дебальцевого, коли і загинув генерал Іса. В різних інших місцях бували. Зараз теж найчастіше буваємо в секторі А і С.

Ми намагаємося, чим можемо допомогти Україні, тому що Росія – наш спільний ворог, а українці – чудовий народ, що заслуговує на нормальне життя, до якого прагне. Для нас не важливі нагороди, відзнаки і зарплата. Головне, що ми знаємо: ми робимо правильну і справедливу справу, і дуже приємно, що прості українці це цінують та поважають нас.


Амина Окуева и погибший в феврале прошлого года командир батальона им. Джохара Дудаева, Иса Мунаев. Фото: Amina Okueva via Facebook
Аміна Окуєва та Іса Мунаев, командир батальйону ім. Джохара Дудаєва, який загинув у лютому минулого року. Фото: Amina Okueva via Facebook


Боротьба з російською імперією – державою-терористом номер один у світі, є для нас справою всього життя. За ці більш ніж двадцять років перманентної війни з тим же ворогом, який зараз напав на Україну, ми втратили багато близьких. Але те, що ми відчуваємо щодо наших катів – це не почуття ненависті і не жага помсти. Швидше, це презирство й бажання того, щоб справедливість восторжествувала.

Якось нам прислали для розшифровки – радіоперехоплення нібито чеченською мовою. На перевірку виявилося, що це навіть близько не чеченська, а чи то курдська, чи то фарсі

На сьогоднішній день українці, після дворічного протистояння з Росією, вже теж трохи розуміють її сутність. Але, все ж, до повного усвідомлення більшості ще далеко. У нас знання цього ворога фактично на генетичному рівні: ми інтуїтивно відчуваємо його підступні наміри і підлі плани. Як на стратегічному рівні, так і на тактичному. Це відразу зрозуміли досвідчені кадрові українські військові, які з радістю залучають нас для різних військових заходів. Багато наші братів приїхали допомогти Україні з різних успішних країн.

Наш перший комбат – генерал Іса Мунаев, залишив благополучне життя в Данії і приїхав сюди, щоб допомогти Україні у боротьбі з окупантами. Він дійсно дуже сильно допоміг. Він продовжує допомагати досі, навіть після своєї героїчної загибелі. Надихає всіх нас своїм прикладом, доблестю і непохитною мужністю.


Штаб блокады Крыма, Адам Осмаев. Фото: Adam Osmaev via Facebook
, Адам Осмаєв в штабі блокади Криму в Чонгарі. Фото: Adam Osmaev via Facebook


Щодо позиції держави відносно до нас: ми не відчуваємо негативу, так як намагаємося ні в чому не порушувати закони і ведемо себе виважено. Але ми не відчуваємо і хоч скільки-небудь помітної віддачі за наші старання. Мінімальне і при цьому найголовніше для нас, що могла б зробити держава – це легалізація наших бійців, які є громадянами інших країн.

З моменту формування нашого батальйону – Міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва – ми постійно прагнемо узаконити положення наших бійців, легалізувавшись або в лавах ЗСУ, або МВС. Не принципово, де саме. Не так давно був прийнятий закон, що дає можливість іноземним громадянам служити в силових структурах України і перебувати в АТО на легальній основі. Однак, досі далі справа не пішла.


Фото:
Батальйон імені Джохара Дудаєва – найвідоміший загін чеченських добровольців, що воювали на боці України в Донбасі. Фото: Amina Okueva via Facebook


Воєнкоми і командири частин, з багатьма з яких у нас склалися товариські стосунки, розводять руками. Мовляв, закон є, а механізму немає. Але ми не втрачаємо надії на легалізацію, тому що знаємо: війна ще далеко не закінчена, можливо, чекають навіть більш складні часи, ніж були досі. А ми маємо намір залишатися на захисті України стільки, скільки це знадобиться. Ми або переможемо і виженемо окупантів звідси, або загинемо тут.

Крім нашого батальйону, є чеченський підрозділ Шалена Зграя у складі 57 бригади ЗСУ. Ми зараз часто працюємо разом з ними. Є батальйон ім. Шейха Мансура, що складається з чеченців, які спочатку приїхали з Європи разом з Ісою, а потім перемістилися в інший сектор, організувавши окремий підрозділ. Вони знаходяться в секторі М. Ми ж там рідко буваємо. Так що спільних операцій не проводимо, хоча і підтримуємо товариські стосунки. А в цілому в різних військових частинах досить часто зустрічаються чеченці, які є громадянами України, які пішли за призовом або добровольцями. Вони, як правило, не афішують свою національну приналежність, щоб у близьких, які залишилися в Чеченії, не виникло проблем. Часто доводилося чути про таких бійців. Тому точну кількість чеченців, які воюють на боці України, назвати досить складно.

Кількість кадировских бойовиків на цій війні дуже сильно перебільшена. У певний період вони, звичайно, були. Але явно не в такій великій кількості, як це подавалося російською пропагандою, а потім підхоплювалося і деякими нашими ЗМІ.

Очевидно, що російська імперія є історичним ворогом мусульман, а Путін-Кадиров і інші сучасні тирани, які керують там, знищують мусульман лише за дотримання релігії

Дуже часто за чеченців приймають за представників інші національностей, наприклад, осетин. Якось нам прислали для розшифровки – радіоперехоплення нібито чеченською мовою. На перевірку виявилося, що це навіть близько не чеченська, а чи то курдська, чи то фарсі якийсь. Ми навіть не зрозуміли.

Завдання пропагандистів, в даному випадку, зрозуміле: у всьому світі чеченці заслужено здобули славу відчайдушних і зухвалих бійців, зустрітися з ними в бою небезпечно. Не врахували лише того, що чеченці дійсно відмінні і хоробрі воїни, коли борються за справедливість. За те, у що вірять. А від тих, хто воює за подачку з кремлівського столу, героїзму очікувати точно не варто. За великим рахунком, ми і чеченцями цих бандитів не вважаємо. Справа в тому, що у чеченців існує століттями вироблений кодекс честі. Продалися нашим віковим ворогам – російським окупантам - втратили всі ознаки, що відносять їх до чеченців. Отже, чеченцями вони вважатися не можуть. Ми називаємо їх чечено-мовні, тому що мова – це єдине, що у них залишилося чеченського.

З релігійної точки зору у нас все теж суворо. Іслам відрізняється від побутового християнства, де людина може говорити і робити все, що завгодно (доводилося чути таке від деяких людей: "Я – християнин, але в Бога не особливо вірю"). В Ісламі людина може вчинити дії, або сказати слова, які виводять його з Ісламу. Припустимо, якщо людина вимовила слова, які є богохульними.

Якщо людина, яка називає себе мусульманином і навіть здійснює мусульманські обряди, при цьому воює на боці ворогів цієї релігії, то мусульманином він вважатися не може. Очевидно, що російська імперія є історичним ворогом мусульман, а Путін-Кадиров і інші сучасні тирани, правлячі там, знищують мусульман лише за дотримання релігії. Тому людей, які борються на стороні цих нечестивців, одновірцями ми не вважаємо. Навпаки, зневажаємо їх ще більше, ніж інших терористів за те, що вони зрадили і продали свій народ і свою релігію.

Читайте також

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: