10 грудня 2016, субота

Борець з корупцією Давид Сакварелідзе називає свої цілі і зізнається, чого боїться найбільше

Борець з корупцією Давид Сакварелідзе називає свої цілі і зізнається, чого боїться найбільше
За класичним українським борщем грузин-реформатор дає останнє інтерв'ю в статусі заступника генпрокурора України, називає свої цілі та зізнається, чого боїться найбільше

"Я і друзів розумів і ворогів умів прощати",— динаміки київського ресторану Корчма Тарас Бульба гримлять хітом Павла Зіброва початку 90‑х. Слово гримлять — не метафора. Я розумію, що при такому рівні звуку розмовляти буде непросто, тим більше з таким співрозмовником, як Давид Сакварелідзе. Як заступник генпрокурора України він зарекомендував себе найбільш послідовним борцем з корупцією у прокурорському відомстві, причому його ініціативи викликали жорсткий опір противників змін.

Останні виявилися не тільки в більшості, але і при силі: 29 березня Сакварелідзе було звільнено і притягнуто до дисциплінарної відповідальності "за грубе порушення правил прокурорської етики, втручання в непередбаченому законодавством порядку в службову діяльність іншого прокурора, вчинення проступку, який порочить працівника прокуратури".

НВ пообідало з Сакварелідзе за чотири дні до звільнення, коли гроза ще не розпочалася, але хмари над ним вже згущувалися. Він сам обрав заклад у стилістиці українського ретро: Корчма Тарас Бульба сподобалася Сакварелідзе два роки тому, коли він приїжджав у Київ.

"Тут смачні голубці",— пояснює він. Сівши за стіл, просить у офіціантки меню і миттю уточнює, що українська кухня, хоч і "з калоріями", але йому подобається навіть більше, ніж грузинська.

Сакварелідзе наполягає, що пригощатиме він — не в правилах грузинських чоловіків дозволяти платити за себе. І бере ініціативу в свої руки, замовляючи тарілку з соліннями, борщ, деруни для нас обох, голубці та узвар.

 

5 запитань Давиду Сакварелідзе:

— Ваше найбільше досягнення?
— Я не зраджував самого себе і свої цінності, завжди стояв на стороні правди і справедливості.

— Ваш найбільший провал?
— Під час російсько-грузинської війни я був обласним прокурором, і на мене психологічно сильно подіяло те, що ми тоді не змогли вистояти і втримати території, які Росія окупувала. Вважаю своїм обов'язком виправити цю історичну несправедливість.

— На чому ви пересуваєтеся містом?
— На службовій машині Toyota Camry, їй чотири роки.

— Остання прочитана книга, яка справила на вас враження?
Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним Тімоті Снайдера. У ній порівнюються фашистські та радянські репресії, дуже багато крові, вбивств, неприємного, але вона добре ілюструє ситуацію.

— Кому б ви не подали руку?
— Зраднику.

 

В Україні Сакварелідзе більше року, але почуває себе як вдома і навіть трохи говорить українською. У лютому 2015‑го він отримав українське громадянство і був призначений заступником генерального прокурора. У сферу його відповідальності увійшли кадрова політика, питання, пов'язані з євроінтеграцією, а також реформування органів Генпрокуратури (ГПУ). З часом він став ще і прокурором Одеської області.

34‑річного Сакварелідзе, який ву Грузії в 2008-2012 роках у команді тодішнього президента Міхеіла Саакашвілі був однією з ключових фігур у реформуванні сфери правопорядку та боротьби зі злочинністю, запросив особисто президент Петро Порошенко, пообіцявши карт-бланш і повне сприяння.

Проте в реальності Сакварелідзе зіткнувся не просто з саботажем реформ: йому та його команді влаштували справжнє цькування. Молодий реформатор став кісткою в горлі керівництва Генпрокуратури після гучної справи про "діамантових прокурорів", яку ініціювали Сакварелідзе та Віталій Касько (на той момент теж заступник генпрокурора) влітку минулого року.

Прізвисько "діамантові" Володимир Шапакін, заступник начальника Головного слідчого управління ГПУ, і Олександр Корнієць, заступник прокурора Київської області, затримані на великому хабарі, отримали за те, що при обшуку, крім великих сум грошей, у них виявили пакетики з діамантами. Ця історія стала одним з найрезонансніших корупційних скандалів року і триває донині. "Діамантові прокурори" досі на волі, свою провину заперечують, а на Сакварелідзе і його команду щосили тисне стара прокурорська гвардія.

— В операції "врятувати рядового Корнійця та Шапакіна" бере участь генпрокурор Шокін, більшість його заступників, частина політичних кіл,— Сакварелідзе згадує одного з своїх головних опонентів — Віктора Шокіна, якого в день звільнення заступника генпрокурора парламент теж відправив у відставку.

Раніше мене часто запрошували в ролі тамади

Копають під Сакварелідзе і його команду брудно: на офіційний сайт Генпрокуратури викладають особисті фото з пляжного відпочинку як доказ того, що такі "аморальні" люди не мають права боротися з корупцією. Слідчих у справі "діамантових прокурорів" виводять за штат, їм вручають повідомлення про звільнення, організовують прослуховування, проводять обшуки. "Вони вже настільки зневірилися [відмазати "діамантових прокурорів"], що я боюся, як би чогось не підкинули хлопцям [під час обшуків]",— зізнається Сакварелідзе.

— Ви уявіть, які сигнали отримують рядові слідчі і судді прокуратури,— продовжує він,— коли бачать, що навіть заступник генпрокурора не може повноцінно захистити свою команду. Яка нормальна розсудлива людина після такого захоче взятися за справу завтра-післязавтра?

— Ви зверталися з цим до президента?

— Я не спілкувався з ним вже два місяці, але кілька разів писав, що є проблема, хлопців знову почали тіснити. Президент дуже добре поінформований про цю ситуацію, я чекаю його реакції.

"Діамантові прокурори" для мого співрозмовника — справа честі, така собі битва Давида проти Голіафа.

— Зараз все слідче управління ГПУ переключили на розшук $2 млн, які нібито повинні бути перераховані [США] на рахунки Генпрокуратури [на реформи], але пропали,— розповідає Сакварелідзе.— Гроші, на їхню думку, Давид вкрав, та ще, напевно, поділився з послом США. Вони активно займаються розслідуванням цієї справи. Стежать, контролюють телефони. Виявляється, це єдина причина, чому Шокін не зміг провести ефективну реформу прокуратури. Вам смішно? Мені теж.

"Сумно, Сумно аж за край",— Софія Ротару, голос якої лунає з ресторанних динаміків, потрапляє в точку.

 

Замовлений борщ Сакварелідзе приносять першому, і він хвилин десять до нього не торкається — чекає, коли принесуть їжу і мені. "Мені ніяково одному їсти",— каже.

Перекрикуючи музику, Сакварелідзе згадує ще одну дивовижну історію: після того, як на Шокіна було скоєно замах, Toyota Land Cruiser 200, яку бачили в той день неподалік, тепер шукають по всій країні. “На допит викликають всіх власників "двохсоток", по всій Україні їх допитує СБУ,— дивується Сакварелідзе.— Ви уявляєте, який це ресурс?"

— Що для вас стане червоною лінією, переступивши яку вже не зможете залишатися в системі? — запитую я.

— Якщо на хлопців почнуть тиснути, звільняти з прокуратури чи порушувати кримінальні справи. Це буде останньою краплею, і тоді я буду вживати абсолютно інших заходів.

— Яких?

— Для цього є багато способів. Я два з половиною роки був у радикальній опозиції в Грузії, де після програшу наш рейтинг не можна було назвати дуже високим. Був олігарх, який мав $7 млрд, під ним була вся державна вертикаль, але я робив свою справу, бо вважав, що це правильно, захищав нашу команду. Це для мене понад усе.


В ЦЕНТРЕ ВНИМАНИЯ: 25 марта возле Генпрокуратуры Украины прошла акция в поддержку Давида Сакварелидзе и его уволенных коллег, которые вели дело "бриллиантовых прокуроров". Участники протеста также требовали отставки Виктора Шокина
У ЦЕНТРІ УВАГИ: 25 березня біля Генпрокуратури відбулася акція на підтримку Давида Сакварелідзе та його звільнених колег, які вели справу "діамантових прокурорів". Учасники протесту вимагали відставки Віктора Шокіна


 

Незважаючи на війну з українським прокурорським відомством, мій співрозмовник демонструє оптимізм. “Ті, хто думають, що я — здобич, сильно помиляються,— попереджає він.— Можуть вдавитися".

Втім, претензії до грузинського реформатора є не лише у його опонентів, але й у союзників. Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції, звинувачує зокрема Сакварелідзе у провалі реформи прокуратури, якою той займався. Зокрема, в тому, що не відбулося якісного оновлення її лав — 84% керівників місцевих прокуратур — старі кадри. Цікавлюся, чи відчуває Сакварелідзе за собою провину.

— Я не чарівник, щоб помахом чарівної палички все змінити. Але ми зрушили справу з мертвого місця. Ще кілька років тому ніхто не міг подумати, що з допомогою конкурсного відбору та тестів за короткий період часу можна скоротити більше 4 тис. працівників, залишивши кращих. Сьогодні 14% районних міських прокурорів жодного разу не займали керівні посади в прокуратурі. На певному етапі виникли проблеми, але це не провал.

Головна проблема, на думку Сакварелідзе, полягає в тому, що реформувати прокуратуру взялися за проектом Андрія Портнова, заступника глави Адміністрації президента Віктора Януковича. Він хоч і розробляв свій проект разом з європейцями, але робив це в інтересах правлячих тоді еліт, переконаний Сакварелідзе. Наприклад, прописали, що не можна за хабар взяти людину під варту, єдина міра запобіжного заходу, передбачена в таких випадках,— застава. Також людині, яка погоджується дати свідчення, не можна нічого запропонувати натомість — наприклад, скоротити термін.

Ідеальним сценарієм для очищення прокурорського відомства в Україні було б включення в кваліфікаційно-дисциплінарну комісію представників професійних американських, європейських і канадських прокурорів, вважає Сакварелідзе. Вони і будуть ухвалювати кадрові призначення в сфері прокуратури. Однак для цього потрібно змінити закон, а головне — подолати опір.

— Наводиться аргумент: вони [зарубіжні прокурори] не знають українського законодавства. А їм і не треба знати. Їм потрібно просто не піддаватися впливу і приймати об'єктивні рішення щодо конкретних кадрів. І крапка.

Взагалі, Сакварелідзе вважає, що мінімізувати корупцію в Україні можна лише з новим, несистемним генпрокурором. Він був би радий, якби цю посаду зайняв його друг Юрій Луценко, який очолює фракцію БПП в парламенті. "Я вважаю, у нього дуже високі моральні стандарти",— стверджує Сакварелідзе.

— Я думаю, що президент і велика частина політичної еліти хочуть змін в країні,— продовжує він.— Просто, напевно, у нас різне розуміння цього процесу.

 

Ми розмовляємо, а на телефон Сакварелідзе сиплються повідомлення — він відповідає, не відриваючись від розмови.

— Зараз ви працюєте фактично на два фронти — в Києві та Одесі. Які проблеми у прокурора Одеської області?

— Одеса дуже специфічне місто, там один з найвищих рівнів корупції, кланова система керівництва, договорняки, тіньові схеми.

— Це схоже на Грузію часів Едуарда Шеварднадзе?

— Ще гірше. Обороти тут більші, ніж були у нас в Грузії.

Сакварелідзе довелося розгорнути внутрішній фронт і в одеській прокуратурі. "Ми намагаємося стримувати, щоб наші працівники не лізли в бізнес, не займалися рекетом і рейдерством, не накладали необґрунтованих арештів, контролюємо, щоб прокуратура перестала кришувати митні податкові схеми",— називає він свої пріоритети.

Втім, стримувати співробітників прокуратури нелегко. “У пересічних прокурорів зарплата з кожним роком знижується,— пояснює він.— Ще два роки тому була 15-20 тис. грн, зараз — 3-4 тис. грн. Цю проблему потрібно розв'язати, тому що прокурор не повинен зазирати комусь до кишені".

Сакварелідзе називає і свою зарплатню: “До 7 тис. грн. Іноді з надбавками — 15 тис., бувало, 26 тис.". На аналогічній посаді в Грузії він отримував $5 тис. на місяць, включно з бонусами, безлімітним бензином, витратами на телефонний зв'язок.

— В Одесу ви поїхали тому, що вас покликав Саакашвілі,— кажу я.— А якщо він покличе вас у свою політсилу, щоб увійти в парламент,— підете?

— Я не прагну в парламент, у мене немає таких амбіцій. Я був у парламенті Грузії і вважаю себе більш ефективним у виконавчій владі.

— А які амбіції є?

— Просто хочу бути успішним і довести українцям, що я щось роблю для країни.

— Ви не кар'єрист?

— Я, радше, ідеаліст.

Нашу розмову майже вичерпано. Щоб внести хоч трохи позитиву в її фінал, я починаю говорити про грузинську культуру бенкету: приміром, чи є у Сакварелідзе, як у справжнього грузина, улюблений тост.

— Я пішов з великого спорту,— іронізує він.— Раніше мене часто запрошували в ролі тамади. Тамада повинен добре говорити, бути освіченим, начитаним, не п'яніти швидко. Мені приносило задоволення годинами говорити тости, співати, танцювати на грузинських бенкетах. Потім це відійшло вбік, оскільки в житті є кращі розваги.

Ми прощаємося, і Сакварелідзе запитує, коли вийде інтерв'ю.

— Наступного тижня.

— Тоді, можливо, це моє останнє інтерв'ю на посаді заступника генпрокурора,— безпристрасно вимовляє він.

 


Матеріал опубліковано в НВ №12 від 31 березня 2016 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: