4 грудня 2016, неділя

Близький соратник Яценюка Андрій Іванчук розповів, що робив з прем'єром в минулому і що зробить з Саакашвілі в майбутньому

Близький соратник Яценюка Андрій Іванчук розповів, що робив з прем'єром в минулому і що зробить з Саакашвілі в майбутньому
Андрій Іванчук, перервавши обітницю мовчання, в інтерв'ю НВ розповів, як він пов'язаний з прем'єр-міністром, і відповів на звинувачення у корупції

До останнього часу депутат Андрій Іванчук залишався невідомий широкій громадськості. Він не ходив на ток-шоу, не виступав на брифінгах, а спілкувався з пресою всього кілька разів у житті. І це притому, що 42‑річний Іванчук — заступник очільника фракції Народний фронт (НФ) і голова комітету з питань економічної політики. А ще — один із найближчих друзів прем'єра. З Арсенієм Яценюком він знайомий понад 30 років, вчився з ним в одному університеті і створював разом з ним свій перший бізнес — юридичну фірму. Коли Яценюк почав злітати по політичних сходах і займати високі пости — міністра економіки, а пізніше спікера, у держсекторі почав робити кар'єру і Іванчук. А в 2009‑му він зайнявся створенням партії Яценюка Фронт змін.

Після Євромайдану, коли його товариш очолив уряд, перед Іванчуком відкрилися блискучі перспективи. Але з легкої руки деяких політиків його регулярно почали звинувачувати в причетності до корупційних схем на держпідприємствах.

НВ навіть винесло соратника Яценюка на обкладинку — як одного з трьох сірих кардиналів нинішньої влади — в компанії з однопартійцем Миколою Мартиненком і представником Блоку Петра Порошенка (БПП) Ігорем Кононенком.

На початку грудня, напередодні візиту в Україну віце-президента США Джо Байдена, губернатор Одеської області Міхеіл Саакашвілі вніс Іванчука в список головних корупціонерів країни.

Після цього Іванчук вирішив, що час мовчати минув.

Він дві години розмовляв з НВ на серйозні теми у приміщенні комітету економічної політики Верховної ради на Великій Житомирській, попередньо вивчивши біографію кореспондента НВ: "Треба ж знати людей, які хочуть посадити мене у в'язницю".

— Розпочнемо з останніх подій у парламенті. Ви досить жорстоко били нардепа від БПП Олега Барну, який спробував забрати Яценюка з трибуни [все відбулося у залі засідань Верховної ради під час виступу прем'єра за підсумками року роботи]. Ви перед Барною вибачилися?

— Я б його не бив, якби не було цього інциденту [нападу на прем'єра] — я взагалі‑то дуже спокійна людина. Що стосується моєї реакції, вважаю, що вона була адекватною у тій ситуації, в якій знаходився парламент в той день.

— Ви на Барну накинулися, коли його вже відтягли від Яценюка.

— Цього я не бачив, був біля вхідних дверей. Навіть у найстрашнішому сні не міг уявити, що таке станеться. Це був шок. Коли люди думають, що вони можуть говорити мовою м'язів, це неправильно.

— Зараз топ-тема для Ради і ЗМІ в Україні — це корупційний скандал, пов'язаний з Миколою Мартиненком, представником вашої фракції. Ви сидите поруч в парламенті і напевно цю ситуацію обговорюєте. Нещодавно Мартиненко вирішив скласти з себе депутатські повноваження через скандал. Він самостійно прийняв це рішення чи на прохання Яценюка?

— Такі люди, як Микола Володимирович [Мартиненко], рішення приймають самостійно. Це самодостатній політик, він вже багато разів демонстрував, що готовий відповідати за свої вчинки. Рішення він прийняв сам. Більше того, я, наприклад, не підтримував це рішення.

— Чому?

— Коли тебе звинувачують у ЗМІ — це не тягне за собою жодних юридичних наслідків. Потрібно, звичайно, реагувати, проходити всі слідчі дії. Чому я був проти? Тому що за регламентом у нас є механізм притягнення народного депутата до відповідальності: Генпрокуратура звертається до парламенту з поданням про зняття депутатської недоторканності, наступним кроком може бути дозвіл на арешт. Юридично всі механізми прописані. Але він прийняв рішення [про здачу мандата], тому що розумів: йде дискредитаційна війна проти НФ, проти уряду. Звинувачення ніхто не збирається доводити, вони спрямовані лише на дискредитацію.

 


ТЕОРИЯ ЗАГОВОРА: Андрей Иванчук (справа) считает, что против его давнего товарища Арсения Яценюка плетут заговор
ТЕОРІЯ ЗМОВИ: Андрій Іванчук (праворуч) вважає, що проти його давнього товариша Арсенія Яценюка плетуть змову


— Швейцарська прокуратура підтвердила НВ, що у неї існує кримінальна справа, по якій підозрюється в корупції Мартиненко. Швейцарці три рази направляли листи в Генпрокуратуру, передали основні докази. Не можна говорити, що це дискредитація.

— Документи потрібно перевірити. Для цього є слідство. Але зараз події 2012 року, коли Микола Володимирович був в опозиції, стають основою публічних звинувачень. Я вважаю, що необхідно дочекатися юридичного рішення. Джерелом всього цього [справи Мартиненка] був режим Віктора Януковича і його оточення. Микола Володимирович попросив мене особисто проголосувати за [складання його мандата]. Хоча я дуже сумніваюся, що навіть після того, як буде доведена його невинність, хтось понесе за це відповідальність.

— Ви були на нещодавній зустрічі президента з фракцією НФ?

— Був.

— Що там обговорювали?

— Фракція висловила президенту свою стурбованість ситуацією в політичних елітах і тим, що останнім часом відбувається в медіапросторі і як це відбивається на єдності команди.

— Ви маєте на увазі, що партнери по коаліції критикують прем'єра?

— Критика — це нормально. Але коли звучать фейкові звинувачення, націлені на дискредитацію,— це дуже небезпечно. Ми сказали президентові, що нам як ніколи необхідні узгоджені дії двох фракцій для прийняття Податкового кодексу та бюджету на 2016 рік.

— Ви зачепили тему бюджету. Депутат від БПП Сергій Лещенко писав, що в минулому році бюджет приймався 29 грудня о 5 ранку у великому поспіху, в тому числі через те, що ви летіли на відпочинок у цей день.

— Це дитяче формулювання. 450 народних депутатів враховували б, куди я хочу летіти? Були цілодобові переговори, в 5 ранку вони закінчилися, ми досягли консенсусу. Чому такий поспіх? Після прийняття бюджету країни необхідно прийняти ще місцеві бюджети. Ми дійсно тоді кілька днів вели цілодобові переговори.

— Ви знайомі з Яценюком більше 30 років. Ваші біографії нерозривно пов'язані. Коли він був міністром економіки, ви стали віце-президентом Енергетичної компанії України. Після, коли він став спікером Ради, ви очолили Укрінтеренерго — держоператора з експорту електроенергії. Чи просував вас Яценюк на ці посади?

— Це може бути темою окремого інтерв'ю. Це довга дискусія, і вона стосується минулого.

— А коротко можете відповісти? Ви потрапили на держпідприємства тоді, коли Яценюк обіймав вищі державні посади.

— Коли Арсеній Петрович був міністром економіки, у нього виникла суперечка з міністром енергетики з приводу того, чому українська електроенергія продається на експорт нижче базової ціни оптового ринку. Міністр енергетики сказав, що нічого не може зробити, там мафія. На що Арсеній Петрович відповів: якби хотіли, підняли б ціни. Міністр заявив: якщо ти такий розумний, запропонуй, хто може прийти і навести порядок. І мене покликали. Там була шалена корупція. Яценюк вивчив мою доповідну записку і підписав наказ міністра економіки, який дозволяє встановити індикативні ціни в два рази вищі, ніж були. Експорт української електроенергії став прибутковим для оптового ринку українських енергетичних компаній, а не тільки для посередників.

— Вас постійно звинувачують у причетності до корупційних схем у госмонополісті — компанії Укрспирт. В інтерв'ю НВ про це говорив Ігор Швайка, колишній міністр АПК, якому формально підпорядковувалась компанія. Яка ваша роль в Укрспирті?

— Після революції Міністерство агрополітики очолив Швайка і призначив на посаду директора Укрспирту Михайла Лабутіна. Закінчилося це тим, що правоохоронні органи порушили цілу купу кримінальних справ і розкрили багато схем. Керівника Укрспирту взяли під арешт, але при дивних обставинах він був викрадений з лікарні і зараз ховається десь за кордоном. І в якості помсти за те, що МВС і прем'єр виступили з жорсткою заявою, вони у всьому звинуватили Іванчука. Якби Іванчук мав якесь відношення до Укрспирту, ми б про це почули від співробітників прокуратури, а не від чиновника, який переховується від слідства.

— Хто ж тоді кришував корупцію в Укрспирті?

— Це була квота Швайки. Він, наскільки я знаю, представник партії Свобода. Укрспиртом, координацією роботи, наведенням там якихось порядків або заворушень займалися представники цієї політичної сили. Вони звинувачують мене в тому, що я мав якусь причетність до Укрспирту не в той період, коли вони там працювали, а в часи Януковича. Я тоді був в опозиції, і все, що було пов'язано з моїм прізвищем, підлягало знищенню.

  


ЖИЗНЬ ПОД МИКРОСКОПОМ: Андрей Иванчук, по его словам, ощущает себя объектом напряженного внимания со стороны журналистов и недоброжелателей
ЖИТТЯ ПІД МІКРОСКОПОМ: Андрій Іванчук, за його словами, відчуває себе об'єктом напруженої уваги з боку журналістів і недоброзичливців


— Чому ви не подали в суд на Швайку? Ви ж на Міхеіла Саакашвілі, який публічно звинуватив вас у корупції, до суду вже подаєте?

— Зі Швайкою та Лабутіним розберуться правоохоронні органи. Після дострокових парламентських виборів змінилося керівництво міністерства і Укрспирту.

Нещодавно в Одесі на форумі губернатор Одеської області заявив, що з Укрспирту вкрали 240 млн грн, і бенефіціаром [всього цього] — Іванчук. Я був в шоці. Підходжу на раді реформ до Саакашвілі і кажу: навіщо ви так нагло брешете? А він мені: я збрехав?

По-перше, я не бенефіціар — це держпідприємство. По-друге, в публічному доступі є інформація, що Романа Іванюка [керівника Укрспирту] рекомендував на посаду глава Адміністрації президента.

Є звинувачення Швайки, Лабутіна і зараз Саакашвілі. Звичайно, після всього цього Іванчука можна запідозрити, що він має відношення до Укрспирту.

Перша реакція Свободи в мою адресу була, коли я виступив за приватизацію Укрспирту. Це не має відношення до Саакашвілі, думаю, він просто дуже хоче стати прем'єр-міністром. І все, що пов'язано з Яценюком і його оточенням, він разом з партнером по цьому проекту [працюючим в Україні російським бізнесменом Костянтином] Григоришиним нещадно критикує.

— Саакашвілі і Григоришин — партнери?

— Гадаю, так. Узгоджені їхні дії з дискредитації влади, з розхитування недовіри до уряду. Я думаю, що у них є якась домовленість відправити Яценюка у відставку будь-якою ціною. Але нехай це буде на їхній совісті.

— Так ви подали в суд на Саакашвілі?

— На Саакашвілі я подав у суд значно раніше — коли він в ефірі одного з центральних каналів в неадекватній, на мій погляд, манері кричав, що Іванчука потрібно посадити у в'язницю. Розумієте, у мене є батьки, знайомі, друзі. Існує презумпція невинності, не може людина поєднувати в собі функції генерального прокурора і верховного судді. Мені це нагадує часи Сталіна, коли будь-яку людину можна було зробити винною заочно.

— На якому етапі наразі процес?

— Минулого вівторка було перше засідання, захист Саакашвілі сказав, що вони не встигли ознайомитися з документами, тому суд перенесено на 20 січня.

— Я була на Антикорупційному форумі в Одесі, де Саакашвілі зробив низку сенсаційних заяв про корупцію національного масштабу, і там дійсно більшість звинувачень стосувалися прем'єрської команди. Вам не прикро, що Саакашвілі не згадав жодної людини з близького оточення президента? Того ж Ігоря Кононенка, депутата і колишнього бізнес-партнера Порошенка, про якого кажуть, що він впливає на деякі держпідприємства?

— Мені все одно, чиї прізвища і з чийого оточення він називає. Я вважаю, що губернатор не має права займатися звинуваченнями. Якщо у тебе є докази, береш офіційний бланк і відправляєш до генпрокурора, повідомляєш про це також журналістам, якщо не довіряєш генпрокурору. А так йде кампанія по дискредитації влади, нагнітанню істерії в суспільстві, мовляв, всі погані і все крадуть.

— Вас звинувачували в тому, що ви блокували ухвалення законопроекту, який обмежує кворум для акціонерних товариств в інтересах мільярдера Ігоря Коломойського.

— Ви, напевно, вже знайомилися з інтерв'ю, яке раніше давав я, та іншим, що давав пан Коломойський. Він сказав, що у Іванчука немає ніяких акцій та корпоративних прав [разом] з ним.

— Але він називає вас своїм партнером.

— Для мене з моєю юридичною освітою — це нонсенс. Не мати акцій та бути партнером — це як?

— Коломойський бреше?

— До нього вже зверталися за коментарями журналісти. Я говорю тільки про себе. Закон про статус народного депутата обумовлює: якщо ти є акціонером якоїсь компанії під час депутатства, ти передаєш її в управління. Не треба ховатися і боятися. Якби в мене були акції, я б від цього не відхрещувався, а навпаки, робив би цю інформацію публічною.

Я думаю, що у Саакашвілі і Григоришина є домовленість відправити Яценюка у відставку будь-якою ціною

— Коломойський вже кілька разів про вас говорив. Спочатку він зізнався журналістам, що ви пов'язані компанією Техінсервіс. Зараз він не називає фірму, але каже, що це біоетанол. На чому ґрунтується ваше партнерство?

— Ні на чому. Не треба це ніяк називати і перекручувати. Дійсно, до нас в комітет надійшов законопроект №1.310, який у парламенті прозвали законопроектом проти Коломойського. Але цей закон називався не проти Коломойського або [держкомпанії] Укрнафти [в якій у власника Привату мажоритарний пакет]. Там було "про зменшення кворуму на загальних зборах акціонерних товариств", де кворум знижувався з 60%+1 акція до 50%+1 акція. Коли цей закон внесли, почали роздмухувати істерію. Я читав юридичне обґрунтування тексту і сказав від імені комітету, що цей закон працювати не буде. Я також заявив, що фракція НФ буде голосувати за третій законопроект [було три альтернативних законопроекти], який більш оптимальний і який уряд може реалізувати, навіть якщо виконувати завдання, про яке всі говорять. Хоча це неправильно, коли закони приймають проти персоналій. Тоді мене звинуватили, що я — партнер Коломойського, взяв у нього гроші. Ми з урядом розробили інший законопроект, комітет швидко його розглянув, і зал проголосував.

— Чому ж Коломойський продовжує називати вас партнером? Коли ви з ним познайомилися?

— Я з ним познайомився відносно недавно, в кінці 2012‑го.
Я не лізу в дискусію, коли він про мене щось говорить, тому що бачу, що відбувається. Того ж Коломойського демонізували. Всі забули, що було рік тому, і зараз всі говорять, що Коломойський — це зло, налаштовують проти нього суспільство. Я в це не граю.

— Ви були бізнес-партнером братів Келестіних?

— Був.

— Одного розшукував Інтерпол, другий теж невідомо де. Їх підозрювали в махінаціях при постачанні цукру державі. Ви знаєте, де вони і що з ними?

— До 2005-го року у нас був спільний бізнес. За той період все було нормально. Потім я продав акції, і вони займалися бізнесом самостійно. Це двоє братів з Івано-Франківської області. Я не можу коментувати їхні дії або статус, в якому вони перебувають.

— Але вони кидають тінь і на вас також.

— Чому? Мене постійно звинувачують в тому, що я маю причетність до певних бізнесів. Коли у мене є знайомі або навіть якісь друзі і вони займаються бізнесом, комусь відразу хочеться зробити мене акціонером чужого бізнесу. Я б ніколи його не ховав. З ними [Келестіними] відтоді я не маю жодних відносин. З одним з братів іноді спілкуюся. У мене навіть його дочка працювала помічницею. Відмінниця, писала дисертацію.

— Ви читали про свою причетність до портового бізнесу та Асоціації морських портів?

— Хтось колись мав до мене відношення і зараз десь працює, і у зв'язку з цим Іванчук — друг прем'єр-міністра і голова комітету — теоретично може на щось впливати. І це все пов'язується воєдино, щоб мене звинуватити. На Іванчука навішали ярликів — сірий кардинал, який займається якоюсь корупцією, але немає жодного доказу. Ви теж у своєму журналі сказали, що я входжу в топ-10 людей, яких треба посадити у в'язницю, але немає жодного документа. Тільки чутки і розмови.

— Чому я запитала про Асоціацію морських портів: сайт Наші гроші писав, що її очолює Андрій Амелін, який раніше керував Миколаївським цукровим заводом, засновником якого була ваша дружина.

— А ви прочитали, в якому році це було? Це 2007 рік. Я зайшов на реєстр, тому що сам цього не знав і не пам'ятав, але розумів, що журналісти просто так не напишуть. У 2007 році підприємство було зареєстровано і ліквідовано. Іванчук став депутатом у 2012‑му. Які до мене можуть бути питання? До діяльності Амеліна я не маю ніякого відношення. Потрібно розбирати конкретні факти. У цій статті написано про якісь зловживання [про підвищення тарифів на днопоглиблення]. Я думав навіть написати депутатський запит, але якщо цим вже займаються журналісти...

— Так напишіть. Це відразу зніме з вас усі підозри щодо цих тарифів.

— Поставте себе на моє місце: я не можу на все реагувати.

— Я б не сказала, що так вже багато інформації про ваші зв'язки.

— Її про мене взагалі нема, її вигадують. Ще два роки тому я розумів, що шила в мішку не сховаєш. Ми всі перебуваємо під великим мікроскопом.

— Ви дружите з бізнесменом Леонідом Юрушевим [якого називали спонсором НФ]? Чи ви партнери?

— Ми давно знайомі, з 1998 року. Був період, коли ми часто бачилися, але останній рік майже не спілкуємося. Це факт. Колись, у 2009-2010 роках він, коли ми були в опозиції, офіційно її підтримував. Я йому за це вдячний. Він дуже сильна і неординарна особистість, але так склалися обставини, що останній рік ми не спілкуємося.

 

Матеріал опубліковано в №47 журналу Новое Время від 17 грудня 2015 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: