27 липня 2017, четвер

Бюрократ чи урбаніст? Київ обирає головного архітектора на конкурсі, оповитому скепсисом

Формувати обличчя столиці буде або хтось із чиновників мерії, або колишній архітектор Павлограда
У Києві тривають вибори нового директора департаменту містобудування та архітектури міської адміністрації і головного архітектора столиці. Сергія Целовальника, який займав цю посаду з 2011-го, звільнили ще у вересні минулого року. Відтоді людину на його місце уже намагалися обрати цієї весни за допомогою конкурсу, проте він завершився скандалом.
Бюрократ чи урбаніст? Київ обирає головного архітектора на конкурсі, оповитому скепсисом
Формувати обличчя столиці буде або хтось із чиновників мерії, або колишній архітектор Павлограда

У Києві тривають вибори нового директора департаменту містобудування та архітектури міської адміністрації і головного архітектора столиці. Сергія Целовальника, який займав цю посаду з 2011-го, звільнили ще у вересні минулого року. Відтоді людину на його місце уже намагалися обрати цієї весни за допомогою конкурсу, проте він завершився скандалом. Тоді, на етапі оцінювання п’ятірки найімовірніших кандидатів, конкурсна комісія відхилилася від обраної методики – замість того, аби оцінити кожного з них за 12-бальною шкалою, як це було обговорено на початку, члени комісії почали ставити їм плюси. Мер Києва Віталій Кличко зупинив конкурс та запропонував провести його заново.

Тепер на конкурсі, що проводиться з другої спроби, визначено шість претендентів на цю посаду: Ганна Бондар, Сергій Броневицький, Валерій Гнєвишев, Ігор Писарець, Олександр Сасик та Олександр Свистунов. Більшість з них мають досвід роботи у структурах Київської міськдержадміністрації, а, наприклад, Олександр Сасик раніше був архітектором у місті Павлоград Дніпропетровської області.

Наступний етап конкурсу – розв’язання ситуативних завдань – запланований на завтра, 2 вересня, а прізвище остаточного переможця мають назвати 17 вересня. Напередодні чергового етапу відбору експерти-києвознавці розповіли НВ, чим відомі кандидати на посаду головного архітектора та пояснили, чому конкурс заздалегідь приречений на невдачу.

Хто є хто

Тільки один із шістьох претендентів участь у цьому конкурсі бере вперше – це Валерій Гнєвишев, головний архітектор проектів і начальник архітектурно-планувального відділу компанії Укрметротунельпроекту. Підприємство, яке він очолює, займається проектуванням тунелів – як для метрополітену, так і залізничних та автодорожніх. У грудні 2015 року співробітники цього підприємства виходили на акцію протесту з вимогою враховувати їх думку при виборі керівника інституту. Тоді борги Укрметротунельпроект оцінювалися в 10 млн грн, з яких 4,5 млн грн. становила заборгованість із зарплат.

Як архітектор Гнєвишев займався проектуванням діючих нині станцій метро Печерська, Харківська, Житомирська, Іподром, Теремки. А в 2007-му він, як один із співавторів, представляв у Київраді проект Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену, якій так і не судилося відкритися до сьогодні.

Іншої інформації про Гнєвишева, окрім його діяльності в Укрметротунельпроекті, у відкритому доступі майже не знайти. Він – особа зовсім не публічна, коментує НВ експерт Ради з урбаністики Києва Григорій Мельничук.

«Нічим іншим, особливо видатним чи помітним, він не виділився. Принаймні, я не помічав. І це скоріше мінус, ніж плюс, оскільки Гнєвишев – лише експерт із певного виду транспорту. Тобто, його бачення розвитку міста, вочевидь, переважно збудоване з точки зору розвитку метрополітену. До речі, метрополітен у світі зараз не є настільки актуальним, адже все більше приділяють увагу розвитку наземних систем, наприклад, швидкісних трамваїв», - пояснює Мельничук.

«Найбільшим мінусом» серед кандидатів він називає Сергія Броневицького. Той був попередником Целовальника і працював на посаді в.о. головного архітектора Києва у 2009-2011 роках. До цього будував кар'єру в таких структурах як Київміськбуд-1, Центр містобудування і архітектури, Інститут генерального плану міста Києва. Остання структура була створена за часів екс-мера Леоніда Черновецького, коли той роздавав своїй «молодій команді» столичні землі.

«Це така кишенькова структура, створена під розробку нового Генерального плану. Структура абсолютно закрита, проект цього Генплану багато разів змінювався в угоду різним політичним інтересам. Така фігура – великий міський конфлікт і абсолютне несприйняття з боку громадськості», - пояснює Мельничук.

У стратегії розвитку Києва, яку Броневицький подавав під час участі у першому конкурсі навесні, він робив ставку на створення агломерації – об’єднання Києва та міст-супутників у єдину структуру.

Це така кишенькова структура, створена під розробку нового Генерального плану

Ще один претендент, Олександр Свистунов, нині працює в.о. директора департаменту містобудування та архітектури КМДА, керівником управління врегулювання забудов.

«Зараз Департамент більш закритий, ніж це біло півроку або рік тому, за того ж Сергія Целовальника. Майже всі комунікаційні заходи, які раніше здійснювалися системно, були припинені ще попередником Свистунова, Тацієм. За Свистунова ж нічого нового не відбулося», - коментує Мельничук.

До цього Свистунов працював у архітектурному бюро Сергія Бабушкіна, у 2012 році був головним архітектором компанії Архітектурний союз, а тоді – першим заступником Целовальника.

«Він був фаворитом минулого конкурсу, було очевидно, що у представників адміністрації є така ідея, що він має бути головним архітектором, його організовано штовхали. Але він навіть не увійшов у минулому конкурсі у шорт-лист», - розповідає у коментарі Євгенія Кулеба, засновник організації Місто-Сад та одна з ініціаторок створення скверу Небесної сотні у Києві.

Колишній головний архітектор Павлограда Олександр Сасик розпочав свою кар’єру в Павлограді як архітектор у кількох приватних підприємствах. Згодом став головним спеціалістом із архітектури та дизайну в Управлінні містобудування та архітектури, тоді заступником керівника Департаменту містобудування та архітектури і заступником головного архітектора. Сам же очолював цю структуру протягом 2011-2015 років. У гучних скандалах помічений не був, у пресі також майже не фігурує.

«Невеличке містечко, не найуспішніше в Україні, що тут можна сказати», - додає Мельничук.

У резюме кандидата Ігоря Писарця – робота на посаді директора компанії Архітектурний дім, яка, судячи з інформації на сайті, надає послуги широкого спектру – від проектування висотних будівель і багатоквартирних будинків і доріг до розробки проектів бомбосховищ, сонячних станцій і котельних. Також серед послуг, що пропонує компанія Писарця – реконструкція будівель, розробка макетів, процедура початку будівництва і оформлення технічних паспортів на будівництво.

Єдина жінка серед кандидатів, Анна Бондар, має три вищі освіти. У КМДА очолювала відділ благоустрою департаменту містобудівництва та архітектури. Після звільнення Целовальника певний час була виконувачем його обов’язків. Ще у лютому, під час першого конкурсу, вона представляла стратегію розвитку Києву, де зазначила, що пріоритетним напрямком буде компактна, поквартальна забудова міста із розміщенням усієї необхідної інфраструктури поряд з будинками із використанням промислових зон міста, аби не навантажувати центр. Тоді ж вона пропонувала розвивати Київ як популярний туристичний пункт, а своєрідною візитівкою зробити Поділ як місцевість із древньою історією.

Співрозмовники НВ називають Бондар фавориткою та людиною, яка має чималий авторитет у киян. Саме вона виступала координатором конкурсу Територія гідності, який був покликаний створити найкращу концепцію для вшанування пам’яті Небесної сотні та подій під час Революції гідності.

«Це був хороший досвід комунікаційної роботи, адже завдання головного архітектора – не проектувати місто. Для цього є архітектори, у яких замовляють проекти. Його завдання також – вдало поєднати інтереси різних сторін на міській території», - говорить Мельничук.

З ним погоджується і Кулеба. Вона говорить, що Бондар має значну повагу і підтримку серед громадськості.

«Саме за її ініціативою департамент архітектури і містобудування відкрив свої двері для людей, проводилося досить багато обговорень, дискусій, заходів», - стверджує Кулеба.

Конкурс, приречений на невдачу

На сьогодні Київ потребує якнайшвидшого вирішення багатьох проблем, якими мав би зайнятися новообраний головний архітектор, розповідає НВ директор Національного заповідника Софія Київська та член конкурсного журі Неллі Куковальська.

«Місто має старий Генеральний план – він потребує коригувань так само, як і історико-архітектурний опорний план. Київ потребує визначення стратегії подальшого розвитку на основі стратегії аналізу Генплану-2020», - наводить приклади Куковальська.

Яким чином можна суміщати таку творчу посаду як головний архітектор із директором департаменту, який підписує тони папірців і займається бюрократичною роботою?

Інші ж співрозмовники НВ вважають, що конкурс, який зараз відбувається, заздалегідь приречений на невдачу, адже проблеми, що існували ще під час першої спроби обрати головного архітектора цієї весни, не були виправлені. На думку Мельничука, сама процедура конкурсу виписана нечітко: наприклад, невідомо, чи буде там шорт-лист, за якими критеріями будуть оцінювати власне переможця та інші, подібні деталі.

«Цей конкурс є менш вдалим, менш прозорим і менш об'єктивним з точки зору інтересів міста, порівняно з першою спробою. Серед членів журі тепер немає представників громадськості, яких було усунуто, немає іноземних експертів. Відповідно, конкурс – не такий відкритий», - коментує Мельничук.

Кулеба ж головною проблемою називає те, що йдеться про дві поєднані між собою посади – головний архітектор і директор департаменту. Це пережиток радянської системи, і такого немає в інших країнах.


03_2

Скандально відомий "Монстр на Подолі" - будинок на вулиці Нижній Вал, 27. Фото: abcnews.com.ua


«Яким чином можна суміщати таку творчу посаду як головний архітектор із директором департаменту, який підписує тони папірців і займається бюрократичною роботою? Головний архітектор – урбаніст, він має бути правою рукою мера, має формувати стратегію розвитку, вони разом мають вигадувати, планувати, повинні вміти стратегічно мислити, уявляти, що потрібно буде місту через 10, 20, через 60 років. В усьому світі, якщо подивитися, такого немає, аби чиновник поєднував у собі ще й головного архітектора. Звичайно, що людина амбітна не хоче таким займатися. Виходить, що в основі цієї посади закладений великий конфлікт. По-перше, це радянський пережиток, по-друге – корупційна складова. І замовник і виконавець, фактично, поєднані в одній особі», - пояснює Кулеба.

З тим, що головний архітектор має бути відділений від голови департаменту, погоджується і Куковальська. На її думку, головного архітектора Києва взагалі можна було би підвищити за значимістю посади до заступника міського голови, аби той мав більше повноважень. Департамент, в свою чергу, був би виконавчим органом при головному архітекторі. Інакше, говорить вона, обранець буде скутий у своїх діях.

За словами Кулеби, після закінчення попереднього, невдалого конкурсу, мер Києва Віталій Кличко публічно пообіцяв виправити цю ситуацію і розділити посади, але так і не зробив цього – не вистачило політичної волі.

Виходить, що це – чергове розчарування,  тому що знову мер не дотримався свого слова

«Виходить, що це – чергове розчарування,  тому що знову мер не дотримався свого слова. З моєї точки зору цей конкурс – неспроможний. Для мене це фарс відповідно до чинного законодавства. Мені здається, є бажання просто поставити людину, яка буде підписувати те, що буде потрібно. Нема бажання розвивати місто, на жаль», - додає Кулеба.

Попри це, Куковальска називає конкурс об’єктивним, а умови його проведення –прозорими. Каже, що підводних каменів нема, і усе проходить відкрито.


rsn_7834_1__

Довгобуд на Львівській площі: новий корпус університету ім. Карпенка-Карого не можуть побудувати вже понад 40 років. Фото: kiev.segodnya.ua


«За частиною з тих, хто прийшли на конкурс, я раніше споглядала як за архітекторами – хтось як практикуючий, хтось як чиновник. Говорити, хто з них кращий, а хто гірший – нема сенсу, це покаже конкурс», - каже Куковальська.

Натомість, Кулеба все ж припускає, що результати конкурсу можуть виявитися необ’єктивними.

 «Мені буде дуже неприємно, якщо стане головним архітектором пан Свистунов. Я жодним чином особисто не сумніваюся в його здатності, але виходить, що прозорість і демократичність – це міф, це слова, які не мають жодного значення, адже його як хотіли з самого початку зробити головним архітектором, так цього і досягнуть. Хоча, він буде хорошим директором департаменту, або будь-хто з них. Але справа не в людях. Коли є нормально виписана посада, є можливість, є політична воля, є бажання реформувати і покращувати місто – багато хто зміг би працювати ефективно. Якщо ж із самого початку цього нема, уже не має значення, хто цю посаду займе», - резюмує Кулеба.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: