3 грудня 2016, субота

Більшовики проти вікінгів:75 років тому вулиці Норвегії попереджали про радянську загрозу

коментувати
Більшовики проти вікінгів:75 років тому вулиці Норвегії попереджали про радянську загрозу
75 років тому на вулицях норвезьких міст вперше зарясніли плакати, які попереджали про радянську загрозу. Відтоді й аж до нашого часу ця історія повторюється знову та знову

Спільний суходільний кордон Норвегії та СРСР з'явився в березні 1940 року після того, як Москва за допомогою військових дій примусила Фінляндію поступитися їй потрібними територіями на Кольському півострові. Чотири роки потому Червона армія вибила з норвезьких земель нечисленні німецькі підрозділи — Кремль сподівався таким чином отримати союзника у скандинавському стані. Однак 1949‑го Норвегія вступила в НАТО, і з Москви в Осло полетіли ноти з вимогою роз'яснити подальші наміри. У відповідь надходили лише запевнення у миролюбстві, а членство в альянсі пояснювалося потребою захисту.

За весь час сусідства норвежці з християнською покорою зносили всі нетактовні витівки СРСР. Виникали ситуації, коли справа могла б закінчитися розривом дипвідносин, якби не взаємна зацікавленість країн одна в одній. Норвегія постачала СРСР фахівців — від гарпунерів для китобійних флотилій до інженерів — і обладнання для електростанцій і нафтовидобувної промисловості. Москва платила за це досить щедро, а в Осло цінували вигідних торгових партнерів.


НОВЫЕ СОСЕДИ: Норвежские солдаты осматривают границу с СССР после того, как Москва отобрала северные территории Финляндии, 1940 год
НОВІ СУСІДИ: Норвезькі солдати оглядають кордон із СРСР після того, як Москва відібрала північні території Фінляндії, 1940 рік


Після розпаду СРСР Норвегія стала для Кремля ще більш значущою. Повністю залежна від освоєння нових родовищ нафти і газу, Москва не могла обходитися без скандинавського партнера. Ба більше, із занепадом російської економіки багато рибозаводів федерації повністю перейшли на норвезьку продукцію.

Осло завжди дотримувався партнерських, та і просто людських принципів у відносинах з Москвою. Коли 2000‑го сталася аварія на російському атомному підводному човні Курськ, норвежці відразу ж запропонували свою допомогу. У таких операціях їм не було рівних. Але Кремль, у якому вже був господарем Володимир Путін, допустив норвезьких водолазів до субмарини, коли врятувати можна було лише документацію.

У результаті складних і холодних відносин Осло і Москви сам факт виходу в Норвегії тепер, 2015 року, телесеріалу Окуповані, який моделює захоплення цієї скандинавської країни російськими військами, перетворився не стільки на політичний скандал, скільки на рейтингову телепрограму.

Вторгнення Радянського Союзу в Фінляндію у листопаді 1939 року сколихнуло весь світ, і передусім найближчих сусідів. Норвежці сприйняли цю війну як пряму загрозу своїй незалежності. Вони зосередили свій військово-морський флот у північних водах, ближче до радянсько-фінського фронту, який рухався в бік кордону. Країною прокотилася хвиля щирого співчуття фінам: без зайвої агітації норвежці зібрали близько 2 млн крон і тонни теплого одягу для сусідів. Також Норвегія відправила у Фінляндії сировину для виготовлення протигазів і виробництва бензину. У фінських солдатів були зручні шкіряні ранці — заздрість червоноармійців,— і їх теж шили в Норвегії.

Газета Dagbladet тоді писала: “Ми, свідки російського блискавичного прориву, стали на багато що дивитися інакше. Червона армія наступає з фантастичною швидкістю, попри те що територія її просування всіяна мінами. Найрозумніше, що ми повинні зробити,— дотримуватися суворого нейтралітету".
.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ:
"Фронт з більшовиками. Де ти стоїш сьогодні?"—
питав норвежців плакат 1940 року

.
Проте добровільно на допомогу фінам вирушили 11 тис. норвежців — від простих солдатів до кадрових офіцерів. Представнику Осло в Москві довелося терміново виїхати на батьківщину, щоб переконати свій уряд припинити підтримку Фінляндії. СРСР як мінімум був зацікавлений в арктичних норвезьких землях і навряд чи пожалів би своїх солдатів, щоб здобути бажане.

Фінська війна закінчилася вже в березні 1940‑го. За 105 днів Радянський Союз анексував потрібні території, зупинившись в арктичній зоні на норвезькому кордоні. Прем'єр-міністр Норвегії Юхан Нюгорсвольд відразу ж заявив, що його країна "бажає тільки мирного співіснування з сусідами". Хоча війська і флот від радянських рубежів не відходили, і це зіграло на руку нацистській Німеччині.

У лютому 1940 року біля берегів Норвегії німці взяли в полон 300 британських моряків з потоплених ними суден — Лондон півроку раніше оголосив війну Гітлеру. Через кілька днів їх відив спецназ королівського військово-морського флоту. У Берліні це використали як привід для того, щоб зайняти всі норвезькі порти. Вдалося це зробити за один день. Німці втратили тільки крейсер Блюхер, який підбила берегова артилерія скандинавів.

Ще кілька днів Гітлеру знадобилося, щоб повністю окупувати Норвегію. Королівська сім'я, а з нею і уряд емігрували до Великобританії. Флот і авіація теж увійшли до складу британських військ.

Звільнення країни почалося через чотири роки. Червона армія наприкінці 1944‑го зайняла північну область Фіннмарк — це було потрібно для безпечного проходу в радянські порти кораблів США і Великобританії з поставками по ленд-лізу. А навесні 1945‑го британсько-американські війська вибили німців з центральної і південної частин Норвегії.

Хоча радянська пропаганда спробувала зобразити радянського солдата як головного визволителя підданих Хокона VII, було й так зрозуміло, в який бік дивляться норвежці у пошуках союзників. У березні 1949 року парламент Норвегії проголосував за вступ до НАТО.

У перше повоєнне десятиліття відносини між Кремлем і Північноатлантичним альянсом ще не були войовничими, попри те що холодну війну вже було проголошено. Головним світовим гравцям необхідно було відновлювати свою економіку. Подейкували, що Йосип Сталін шукав шляхи до співпраці з НАТО і навіть подумував вступити до альянсу. У будь-якому разі близьке сусідство з Норвегією, членом НАТО, не сильно дратувало Москву. Ба більше, її морські фахівці допомогли створити китобійну промисловість Радянського Союзу. Норвезькі моряки часом складали до половини екіпажів мисливських флотилій, і СРСР розраховувався з ними валютою.

Складнощі з країнами по той бік залізної завіси у Кремля почалися з приходом до влади Микити Хрущова. Він явно не збирався товаришувати з колишніми союзниками. А випробування першої серійної атомної бомби вереснем 1954‑го відбувалося за сценарієм наступальної операції.


ТИХАЯ ДРУЖБА: Норвежский премьер-министр Эйнар Герхардсен (в центре) в лаборатории Московского государственного универститета, 1955 год
ТИХА ДРУЖБА: Норвезький прем'єр-міністр Ейнар Герхардсен (в центрі) в лабораторії Московського державного університету, 1955 рік


Починалася активна фаза холодної війни, і Норвегія раптом стала Хрущову в горлі кісткою. З обох сторін пропагандисти плювалися жовчю, проте Радянський Союз був змушений співпрацювати з натовською країною, на території якої ворожий блок вже побудував і освоїв військові бази, а його літаки час від часу "збивалися з курсу" й опинялися в радянському небі.

Тоді в Кремлі серйозно задумалися, як би змусити офіційний Осло вийти з альянсу, і навіть намагалися на це впливати. Однак властива Хрущову невигадливість зовнішньої політики мало сприяла цьому.

Ще під час війни з Фінляндією Віктор Плотніков, радянський посол у Норвегії, повідомляв Кремль про надзвичайні симпатії жителів північного королівства до Сталіна — давалася взнаки одвічна особливість радянських чиновників видавати бажане за дійсне. До неї додавалося абсолютне нерозуміння менталітету норвежців і навіть мови. Наприклад, парламентські суперечки між членами керівної Робочої партії Норвегії Плотніков трактував Кремлю як незворотній політичну кризу в країні. І тому, коли Осло виступив одним з перших за виключення СРСР із Ліги Націй за агресію проти Фінляндії, для Сталіна це стало несподіванкою.

Заново зондувати настрої норвежців Москва почала незабаром після ХХ з'їзду КПРС 1956 року. На ньому Хрущов виступив з розгромною доповіддю, засудивши сталінський репресивний режим. Виступ був закритим. На нього не допустили іноземних гостей, текст промови не опублікували, і суть її, а тим більше тлумачення, передавалися від уст до уст. За кордоном тільки американська преса опублікувала тези доповіді, отримавши їх від своєї розвідки.


ПОПАЛСЯ: Гэри Пауэрс, пилот американского самолета-разведчика, сбитого над территорией СССР, в советском суде. Конечным пунктом полета Пауэрса была норвежская авиабаза Буде. Это на время пошатнуло отношения между Москвой и Осло
УПІЙМАВСЯ: Гері Пауерс, пілот американського літака-розвідника, збитого над територією СРСР, у радянському суді. Кінцевим пунктом польоту Пауерса була норвезька авіабаза Буде. Це на певний час похитнуло відносини між Москвою і Осло


За кілька місяців в Осло відбувся ряд зустрічей кремлівських дипломатів з лідерами норвезьких комуністів. Спочатку радянський посол Георгій Аркадьєв запитав у голови місцевої компартії Еміля Левлієна, як його колеги ставляться до закритої доповіді Хрущова. Норвежець відверто нарікав, що його однопартійці — їх у країні було 4,5 тис. — не встигли усвідомити, що сталося в СРСР.

"Протягом десятків років ми виховували членів партії в дусі відданості Сталіну, — заявив тоді Левлієн.— Тепер нам важко роз'яснити масам причини того, чому в СРСР було допущено культ його особи, факти беззаконня і свавілля з його боку".

Запис про цю розмову пішла до Москви з грифом "секретно". З такою ж поміткою прийшов звіт про бесіду співробітника радянського посольства Михайла Грибанова з другим секретарем норвезької компартії Юстом фон дер Ліппе. Виявилося, що Левлієн не поділився з ним оригіналом доповіді, і він читав тільки американську версію.

Розмова вийшла безпредметною. А Ліппе не посоромився висловитися: "Не можна визнати рішення XX з'їзду КПРС про те, що у СРСР побудовано соціалізм"

Нова ідеологічна атака Кремля на Норвегію розпочалася 1960 року. Напередодні 1 травня радянські радари помітили в небі над СРСР американський літак-розвідник Lockheed U-2. Він вилетів з Пакистану та, пролетівши над Аральським морем, вже був над Свердловською областю. Радянські перехоплювачі виявилися безсилими — шпигун летів на недосяжній для них тоді висоті 20 тис. м.

Із Кремля надійшла команда збити американця ракетами. Лише восьма влучила в ціль. Одна при цьому випадково збила радянський літак — його пілот загинув. А ось американський розвідник Гері Пауерс успішно катапультувався. На допиті він розповів, що мав сфотографувати радянські військові об'єкти, порти Архангельська та Мурманська і сісти на натовському аеродромі Буде в Норвегії.

Хрущов був розлючений. Вимагав від американського президента Дуайта Ейзенхауера офіційних вибачень, хоча за дипломатичними правилами керівники країн не відповідали за своїх шпигунів. Жорсткою вийшла розмова і голови радянського МЗС з норвезьким послом Оскаром Гундерсоном, який спробував виправдовуватися.

"Я більше не говоритиму з вами на цю тему, — різко обірвав посла міністр закордонних справ СРСР Андрій Громико. — Сказане мною є незаперечним фактом. Донесіть це lj свого уряду. Це все. Слухати я вас більше не бажаю".


ГОСТИТЬ ПО-РУССКИ: Никита Хрущев во время встречи с норвежским фольклорным ансамблем пустился в пляс
ГОСТЮВАТИ ПО-РОСІЙСЬКИ: Микита Хрущов під час зустрічі з норвезьким фольклорним ансамблем почав танцювати


Віктор Грушко, тоді молодий співробітник МЗС і майбутній резидент радянської розвідки в Осло, згадував, як на прийомі в Кремлі Хрущов підійшов до Гундерсена, який стояв, уклавши руки в кишені. "Покажіть, що у вас в кишені", — попросив Хрущов. Посол дістав носовичок. "А в іншій?" Посол показав в'язку ключів. "Все в порядку, — з награним полегшенням зітхнув радянський лідер. — Я просто хотів переконатися, чи не приховуєте ви від нас щось іще".

Потім Хрущов відвів посла до стіни і намалював уявну карту: "Це — Радянський Союз. А це — Норвегія. Ось тут — Буде. Якщо те, що сталося, повториться ще раз, Буде більше не буде".

Липнем 1964 року Хрущов поїхав у турне скандинавськими країнами. Його готували близько року з тим, щоб дати радянському керівникові максимально точну картину справ на півночі Європи. Вже підзабулася історія з U-2, а Кремлю потрібно було налагодити співпрацю з Норвегією з освоєння нафтогазових ресурсів.

Може, вам потрібна допомога? Ми дамо вам зброю!
Микита Хрущов, глава СРСР, під час візиту до Норвегії пропонував таким чином прем'єру Ейнару Герхардсену розв'язати політичні розбіжності в країні

Журнал Огонек дав репортаж про візит, який переконував радянських читачів у любові норвежців до СРСР. У ньому редактор газети Arbeiderbladet повідомляв колегам у Москву: “Хоча немає повідомлень, коли і куди поїде прем'єр Хрущов, його чекають на всіх вулицях. Люди стоять усюди".

Кремлівському гостю пам'ятки країни показували особисто норвезький прем'єр Ейнар Герхардсен з дружиною Верною. Радянські дипломати пліткували, що вона була завербована КДБ, і начебто його співробітник Євген Бєляков спокусив Верну під час її візиту до СРСР. У всякому разі від неї надходила детальна інформація про політичне життя в країні. Багато років потому людям із СРСР стане зрозуміло: все це можна було прочитати в пресі, і Верна Герхардсен не розповідала нічого такого, про що не можна було б говорити вголос.

Візит Хрущова до Норвегії ледь не закінчився скандалом. Герхардсен якось сказав Хрущову, що на найближчих виборах може перемогти опозиція. Той привселюдно випалив: "Може, вам потрібна допомога? Ми дамо вам зброю!" Для норвежців це було за межею розуміння. Особливо після того, як радянські ракети на Кубі ледь не стали приводом до нової світової війни. Співробітникам радянського посольства довелося пояснювати, що Хрущов пожартував.

За три місяці Хрущова видворять з Кремля колеги. Невідомо, чи впізнав він краще північних сусідів, але після його відставки дипломати жартували, що в Норвегії Микиту Сергійовича здивували чотири речі: бідність королівського двору, високі надої корів, відсутність бідних на вулицях і кукурудзяних полів у сільськогосподарських угіддях.

Матеріал опублікований в НВ №43 від 20 листопада 2015 року.

.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: