10 грудня 2016, субота

Банки спишуть 50% боргу з іпотеки. НБУ підготував законопроект, і МВФ його підтримав - Валерія Гонтарева

коментувати
Глава НБУ Валерія Гонтарєва і президент АСС Енді Гундер про те, чого чекати і на що сподіватися
Фото з архіву Енді Гундера

Глава НБУ Валерія Гонтарєва і президент АСС Енді Гундер про те, чого чекати і на що сподіватися

Американська торгівельна палата в Україні (ACC) попрохала Національний банк пояснити свою політику і окреслити найближчі плани

Такі зустрічі-діалоги необхідні бізнесу, щоб за умов дестабілізації економічної та геополітичної ситуацій можна було більш або менш об'єктивно писати плани розвитку.

На зустріч із представниками десятків міжнародних підприємств прийшла очільниця НБУ Валерія Гонтарева. НВ було присутнє на зустрічі та записало кілька основних меседжів, надісланих Нацбанком українському суспільству.

 

Про банківську систему

Ми не просто інтенсивно очищували банківську систему, ми зробили це безпрецедентно швидко. З тих 60 банків, які ми вивели, 15 були не банками, а машинами з відмивання мільярдів доларів. Дуже багато банків померли насправді ще 2009 року. Життя їхнє підтримували рефінансування Нацбанку. Як приклад — банк Надра, у якого за результатами стрес-тесту виявили "дірку" в капіталі розміром 12 млрд грн, при цьому він отримав ще рефінансування від Нацбанку в розмірі 12 млрд грн. Були реальні олігархічні моделі бенкінгу, коли люди будували свої імперії за рахунок [чужих коштів]. – Банк Фінанси і Кредит – це 16 млрд грн грошей фізичних осіб, 7 млрд грн рефінансування НБУ, отриманих ще 2009 року, а ще ж були депозити юридичних осіб. Банки запозичили на міжнародних ринках мільярди, які потім спрямовувалися на кредитування власних підприємств. Добрий приклад — банки Бахматюка [Фінансова ініціатива і VAB Банк].

Зараз ми робимо другий стрес-тест 20 найбільших банків країни. 30 банків нашої країни становлять 95% нашої банківської системи. На решту 90 банків зараз очікують процеси консолідації. Якщо ви побачите, що якісь невеликі банки ми виводимо зараз з ринку, то не тривожтеся, жодного ефекту на систему вони не справляють. Це банки, які нічого не роблять, не зрозуміло задля якої мети створені, у яких депозити та кредити є власними грошима акціонерів.


Про перспективи кредитування

Ми не бачимо поки що передумов до того, що кредитування відроджуватиметься. Бо дуже складно уявити собі банк, який захоче кредитувати в той час, коли він розчищає баланс, здійснює реструктуризацію кредитів і довкладає капітал. І ніхто при здоровому глузді не захоче кредитувати, якщо немає гарантії, що цей кредит повернуть. Мій оптимістичний прогноз – це середина 2016 року. А банкіри кажуть, що не раніше 2017 року повернеться кредитування.

Банки реструктуризують валютну іпотеку. Ми зібрали всі банки і домовилися, що реструктуризація для позичальників з дуже низькими доходами, для соціального житла необхідна. Ми з НАБУ підготували відповідний законопроект, в необхідності якого переконали і МВФ. Якщо це єдине житло, площею 60 кв. м (квартири) і 120 кв. м (будинки), то таку іпотеку банки реструктуризують із дисконтом 50% [спишуть половину кредиту]. Важливе в цьому законі й те, що позичальник відповідатиме виключно предметом застави – іпотекою. Тобто якщо він не може виплатити кредит, то віддасть банку квартиру, і більше нічого не буде винен.

Про курс гривні й валютні обмеження

Нас коливання валюти не просто влаштовують, коливання – це нормальне життя. Треба звикати. На минулому тижні склалася дуже нервова обстановка, навіть на валютному ринку почалися коливання. І зауважте, що ці коливання були в коридорі 21-23 грн за долар – це 10%, що є досить великою волатильністю. І подивіться, як ринок до неї звик – він не зомліває. Уявіть собі ці коливання на початку 2014 року. Нас не влаштовують такі коливання, які були в лютому: з курсу 20 до курсу 30-40. Тоді у нас не було ні програми, ні можливості швидко реагувати. Тепер таких коливань не буде. Але ми не фіксуватимемо курс.

Ми хотіли знижувати обов'язковий продаж валютної виручки до 50% з поточних 75%, але ми не будемо цього робити. Бо продають не 75%, а всі 90%. У нас дуже часто податкова недостатньо добре працює. І валютної виручки в країну заводять рівно стільки, скільки хочуть продати.

Але ми оптимістичні щодо лібералізації всіх наших абсолютно драконівських обмежень, які нам довелося впроваджувати. У нас є план, як ми будемо їх знімати. На жаль, він не прив'язаний до часових меж. У мене було уявлення, що ми можемо це встигнути зробити до квітня 2016 року. Але це все відкладається. Наприклад, ми гадали, що Мінфін закінчить реструктуризацію боргів у травні, а він це зробив у вересні. Ми маємо отримати третій транш від МВФ. Відразу за ним має настати лібералізація.

Про стан економіки

Ми пережили трилер за останні півтора року. Якщо комусь із міжнародних макроекономістів розповісти, як ми вижили, то Рerfect storm [назва фільму, фраза, яка означає ланцюжок несприятливих факторів, що створюють в сумі жахливу ситуацію] — це навіть не про нас. Минулого року падіння ВВП було 7%, ми втратили 30% депозитів у локальній валюті, а в доларах — понад 40%, плюс війна, плюс витрати на військовий бюджет, який не був передбачений, плюс газ, який не було чим оплачувати.

Але ми стабілізували. Дякувати Богові, у третьому кварталі ми ростемо, зростання пішло практично в усіх секторах: практично вся промисловість, будівництво та сільське господарство. Але, на жаль, за результатами року ми матимемо -11,6% ВВП. На наступний рік прогнозуємо зростання ВВП на рівні 2-3%.

У вересні несподівано інфляція перевищила наші очікування: вона становила 2,3%, ми очікували, що менше 2% буде. За результатами року ми очікуємо, що інфляція буде на рівні 46%, з яких 19% – це тарифи на газ і електрику, а решта – це ефект девальвації.

Проте ми бачимо дезінфляційний тренд. На 2016 рік ми залишаємо прогноз інфляції на рівні 16%. Цьому сприятимуть збалансована грошово-кредитна політика, низькі ціни на сировинні товари на світових ринках, повільне відновлення споживчого попиту через низькі зарплати.

Я промовчу про чисті резерви Національного банку. Я скажу, що всі наші резерви – на рахунках НБУ, на рахунках Міністерства фінансів, допомога за програмою МВФ Stand-by, за програмою МВФ EFF, ЄБРР і Світового банку – це $13 млрд. І у нас є чотири роки перепочинку, а потім потрібно буде віддавати наші борги.

Нещодавно в Лімі (Перу) МВФ проводив з'їзд. У Перу сьогодні мешкає 30 млн осіб, а резерви країни складають $66 млрд. Ще 10 років тому це була найбідніша країна, там була цілковита розруха. Тому ми, Нацбанк, не просто купуватимемо валюту, щоб стабілізувати ринок, ми її купуватимемо та поповнюватимемо наші резерви, намагаючись не розгойдувати ринок.

На кінець року наші резерви становитимуть $15 млрд. Чесно скажу, що наша амбітна мета була $18 млрд. Суми відрізняються виключно третім траншем Міжнародного валютного фонду. Ми повинні були одержати наш третій транш. І з боку Національного банку взагалі немає ніяких проблем, ми все узгодили з МВФ. На жаль, є питання в антикорупційному прокурорі. І Мінфін не звів до кінця бюджет, і не затвердив податкову базу на наступний рік.

Про податки

Ми зустрічаємося із 40 банками раз на місяць, і вони розповідають свої історії про те, як приходить податкова. Податкова намагається визнавати матеріальною допомогою кредити, за якими припинено нарахування відсотків, тому що кредит у реструктуризації. І вже починає нараховувати щось. Національний банк на це дуже швидко реагує.

Якби Нацбанк писав податкову реформу – вона б називалася 15-15-15. Для нас дуже важливі ті податки, які впливають на банківський сектор. По-перше, це податок на депозити фізичних осіб – 2014-го запровадили податок у розмірі 15%. Але потім, коли Мінфіну забракло зверстати бюджет 2015 року, він поставив ставку 20% і навіть нас не поінформував. І ми вважаємо, що для такого ринку і для тих пасивних доходів, які в нас є, ставка 20% – це занадто.

Ми не приходимо до Мінфіну з аргументом "просто так нам подобається 15%, поверніть". У розвинених ринках це 20%, у таких, що розвиваються, – близько 10%. Є міжнародний досвід, за яким усі пасивні доходи фізичних осіб оподатковуються за єдиною ставкою. У нас же: депозити – 20%, як у розвинутих країнах, а дивіденди – 5%. Якщо ми подивимося на декларації наших держслужбовців, у них найприбутковіший бізнес у країні, бо вони зазвичай отримують дуже хороші дивіденди. Це ж просто структурування доходів, щоб заплатити тільки 5% податків. Ми запропонували Мінфіну зрівняти депозити та дивіденди. Єдина ставка 15%. Першого разу Мінфін нам відмовив, але ми за це боремося.

Нам, як центральному банку, не треба, щоб поклади невиплаченого ПДВ залишалися на рахунках казначейства. За умови дефіцитного бюджету скупчення таких величезних сум, як наприклад, 42 млрд грн, і випадання їх на ринок наприкінці року негативно вплине на фінансову стабільність.

Можливо, ставка ПДВ у 20% і має залишатися, але коли Мінфін говорить, що у нас вже запущено автоматичну систему адміністрування ПДВ і вона вже чудово працює, то у мене виникає питання: чому вона працює на вхід, але не працює на вихід? Якщо у вас вже немає податкових ям, то і відшкодування ПДВ має йти так само швидко.

Ми були, м'яко кажучи, здивовані тим, що за результатами минулого року було неповернення ПДВ на рівні 21 млрд грн. Мені не зрозуміло, як це могло статися, бо це мало зараховуватися на бюджетний дефіцит, а отже, ми не повинні були зустріти критерії програми [фіндопомоги МВФ]. А ми якось так все зустріли, а потім звідкись на голову падають невідшкодовані 21 млрд ПДВ.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: