11 грудня 2016, неділя

Ніхто не зможе сховатися від відповідальності. Садовий відповідає на докори і розповідає, як Україна перетворилася на Візантію

Ніхто не зможе сховатися від відповідальності. Садовий відповідає на докори і розповідає, як Україна перетворилася на Візантію
Мер Львова і голова партії Самопоміч зізнається, чи відчуває особисту відповідальність за трагедію на полігоні, і розповідає, як президент переконував його очолити уряд

До останнього часу Андрій Садовий вважався в українській політиці принцом на білому коні. 47‑річний мер Львова і його успішний менеджер перетворив місто на туристичну столицю України, подивитися на яку приїжджає до 2 млн осіб на рік. Також Садовий очолює партію Самопоміч, має четверту за розмірами фракцію у Верховній раді та репутацію політичної сили, здатної не розчаровувати своїх виборців. Нарешті, згідно з недавнім опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, президентський рейтинг самого Садового — третій у країні: він пропускає вперед лише політичних важковаговиків — Юлію Тимошенко і президента Петра Порошенка.

Проте останнім часом амбітний львів'янин зазнав великих репутаційних втрат. Найбільшим ударом став сміттєвий колапс і загибель рятувальників у Львові. Також зіпсували репутацію Садовому вибори у Кривому Розі, де кандидат від Самопоміч був готовий за гроші зняти свою кандидатуру на користь Опозиційного блоку. Нарешті, лютневий вихід Самопоміч із парламентської коаліції напередодні голосування за уряд був сприйнятий неоднозначно.

Щоб отримати відповіді на багато питань, НВ вирушає до Садового у Львів. В обумовлений час він вже чекає у своєму кабінеті в мерії на площі Ринок. А коли на прохання фотографа виходить для знімка на балкон, його поява викликає фурор серед туристів. Садовий вітально махає їм рукою і повертається в кабінет — відповідати на запитання про політичну відповідальність та безвідповідальність.

 

П'ять запитань Андрію Садовому:

— Ваше найбільше досягнення?
— Я пишаюся своїми дітьми, дружиною, містом. І хочу пишатися країною.

— Ваш найбільший провал?
— Я дуже багато чого не зробив з того, що можна було б зробити. Через брак часу, досвіду, через перешкоди, які були все життя.

— Яка з останніх прочитаних книг справила на вас найбільше враження?
— Про Ілона Маска. Це книга про те, що саме велика мрія, якщо вона чесна і відкрита, має шанс бути реалізованою.

— На чому ви пересуваєтеся містом?
— Пішки переважно. Якщо у робочих питаннях, то у мене є старенька службова Toyota Avensis. І в родині у нас є Mercedes Vito, але він для нас вже замалий.

— Кому б ви не подали руки?
— Думаю, немає такої людини. Треба завжди давати людям шанс у житті.
  

 
 

 
— Чи відчуваєте ви особисту відповідальність за загибель людей на сміттєвому полігоні в Грибовичах і ситуацію, в якій опинився Львів через пожежу?

— У мене сьогодні немає морального права вести дискусію на цю тему. Слідчі органи вирішуватимуть. Відповідальність лежить на всіх, на мені також. Я міський голова, і коли в місті виникає будь-яка форс-мажорна ситуація, я несу відповідальність. Хотілося б, щоб ця ситуація нас об'єднала. Мені боляче, коли замість того, щоб витрачати сили на розв'язання проблеми, багато політиків сперечаються і шукають крайніх. Не на часі.

Моє завдання — щоб був зроблений новий, сучасний полігон, проведена рекультивація. Ми домовилися з Європейським інвестиційним банком, але це не робиться за день. Експерти мають оцінити вартість робіт. Йдеться про суму орієнтовно €40 млн.

Полігон працює ще з часів Австро-Угорщини, і це одна з найбільших проблем, які у нас є.

— До пожежі на полігоні головне, в чому дорікали Самопоміч, був її вихід з коаліції: мовляв, ви не хочете брати на себе відповідальність, бо це може негативно вплинути на рейтинг партії.

— Ніхто не зможе сьогодні сховатися і не брати відповідальність. Самопоміч чесно увійшла в коаліцію. Ми чесно робили все можливе для виконання коаліційної угоди, але коли на чорне почали говорити біле, коли ми побачили не боротьбу з корупцією, а її розквіт, подвійні, потрійні стандарти, ми прийняли принципове рішення і вийшли.

— Вас не зупинили звинувачення в розвалі так званої проукраїнської, проєвропейської коаліції?

— У нас у країні Візантія в найгіршій формі. Бо ми живемо в парламентсько-президентській країні, а де всі рішення приймаються? В Адміністрації президента.

— Схоже, ви розчаровані президентом і його оточенням, яке зараз фактично тримає в руках владу.

— Я не був зачарований, тому почуваюся досить комфортно. Я реаліст.

Так, потай я завжди сподівався на краще. Але коли аналізуєш вчинки людини в минулі роки, то можеш спрогнозувати і наступні її кроки.

Ми перебували в дуже складній ситуації, бо країна опинилася без президента. І з точки зору безпеки країни ми були змушені негайно обрати президента, щоб стати легітимною державою. На той момент кращої кандидатури не було, і більшість громадян обрали Петра Олексійовича. Він отримав шанс присвятити себе, згоріти і дати країні великий поштовх вперед. У нього ще є шанс. Бо президентський термін — п'ять років. Він пропрацював лише два.

— Ви бачили останні президентські рейтинги? Там ваш рейтинг приблизно такий, як у Порошенка.

— Я ніколи нікому навіть натяку не давав про якісь амбіції в цьому сенсі.

У нас у країні Візантія в найгіршій формі

У мене є що робити з ранку до вечора щодня. Амбіції я свої озвучив. Це побудова успішної ідеологічної партії та успішне місто Львів.

— На вашу думку, Самопоміч швидко зростає?

— Звісно. На останніх локальних виборах ми отримали рівну ситуацію в усіх містах країни. Восени в деяких містах ми скористаємося своєю можливістю відкликати одного-двох депутатів, які помилилися. Відповідальністю перед людьми і Богом жартувати не можна. Ми вирішуємо моментально.

— Як з Юрієм Милобогом в Кривому Розі, який ішов на вибори міського голови від Самопоміч і одночасно вів переговори з Опозиційним блоком про те, що зніме свою кандидатуру, причому за гроші?

— Це життя. Є спокуси. У нас в політиці люди хочуть грошей і слави, але на цьому їхня політична кар'єра закінчується — наступного дня вони стають маріонетками. Нормально, коли ти хочеш слави. А коли ти хочеш грошей, тобі треба йти в бізнес. Хоча в Україні найкращий бізнес — це досі політика. 1% громадян мають вплив на 80% бюджетних коштів країни. Це страшно. 63% економіки в тіні. Якщо на 10% знизити цей рівень, у нас буде достатньо збалансований бюджет, нам не потрібні будуть якісь запозичення.

— Якщо Самопоміч колись матиме більшість у парламенті, ви бачите себе прем'єром?

— Якщо буде більшість, якщо партія довірить, то інших варіантів не може бути. Ти зобов'язаний брати відповідальність.
  


ЧАЙ З ПРЕЗИДЕНТОМ: Андрій Садовий не втрачає нагоди покритикувати Петра Порошенка, хоча робить це завжди обережно. На фото — чаювання у львівській кав'ярні під час робочої поїздки президента до Львова у квітні
ЧАЙ З ПРЕЗИДЕНТОМ: Андрій Садовий не втрачає нагоди покритикувати Петра Порошенка, хоча робить це завжди обережно. На фото — чаювання у львівській кав'ярні під час робочої поїздки президента до Львова у квітні


 

— Коли обирали прем'єра, вам теж пропонували цю посаду. Наскільки це було серйозно?

— Президент провів зі мною кілька розмов на цю тему. Моя позиція була чіткою і однозначною: некоректно давати згоду на пост прем'єра, коли ти маєш в парламенті лише 26 голосів, а для ухвалення рішення потрібно 226. Бути на розтяжці та щодня шукати голоси для ухвалення важливих рішень — це не робота. Якщо працювати, то працювати. На сьогодні коаліція якась...

— ...фантомна?

— Так, фантомна. І ніхто не може передбачити, скільки вона проіснує. Що завтра стрельне в голову Арсенію Петровичу? З якою думкою прокинеться Рінат Леонідович? Що насниться Ігорю Валерійовичу? Хто знає.

— У більшості українських партій ідеологія або відсутня, або дуже гнучка і змінюється залежно від ситуації. Ідеологія Самопоміч — це про що?

— Говорити в Україні про ідеології взагалі занадто рано, бо у нас більшість партій, де ідеологія дуже проста — це клептократія. Це велике олігархічне гніздо.

Якщо дивитися з точки зору світових традицій, то ми центристи з правим ухилом. Хоча мені близька позиція англійських консерваторів.

— А ваша партія хіба не лідерського типу? Якщо раптом Андрій Садовий поїде кудись в Канаду працювати міністром, партія існуватиме?

— Однозначно. Ви собі можете уявити іншу партію, де без лідера приймалися б рішення на фракції? Я не втручаюся в цей процес. Так, є концептуальні речі, які ми спільно проговорюємо, але є і поточна робота. Для мене важливо, працюючи тут, у Львові, показувати приклад.

Якщо дивитися з точки зору світових традицій, то ми центристи з правим ухилом

Чимало людей, які приїжджають до Львова, бачать, що є надія. У нас амбіції оновити весь громадський транспорт на 70%. Ми ініціювали випуск всієї лінійки громадського транспорту на заводі Електрон. Львів — найбільший партнер ЄБРР серед міст України. До нас є довіра. Сьогодні багато хто готовий інвестувати й інвестує у Львів. У Львова приблизно така само позиція за кількістю житла, як у Києва. І такий успіх може бути в усіх містах. Але треба, щоб до влади приходили адекватні люди, які працюватимуть для своїх міст, сіл і не крастимуть. У нашій країні я поки не побачив намірів і бажання боротися з корупцією.

— Не побачили у кого?

— У людей, які сьогодні у владі та які мають великий вплив.

Резонансні розслідування в цивілізованій країні давно вже призвели б до відставок. А у нас сперечаються про легітимні та нелегітимні офшори. Будь-яка цивілізована людина знає, що, коли людина йде в офшори, вона ухиляється від сплати податків. Це найстрашніший гріх у багатьох країнах, злочин.

— Ваш сімейний бізнес не працює з офшорами?

— Я ніколи жодних офшорів не створював. Вони мені не потрібні. Моя дружина з Романом Андрейком і його дружиною є засновниками медіахолдингу [ТРК Люкс, куди входять телеканал 24, радіостанції Люкс і 24]. Навіщо це приховувати?

— Мабуть, одна з причин у тому, що ситуація в країні не була сприятливою для прозорого ведення бізнесу.

— Якщо ти хочеш в цій країні жити, то роби все просто. Якщо у президента є бізнес, то нехай зареєструє його повністю в Україні та тут само платить податки. Чому не можна укласти угоду з українською юридичною компанією? Як пояснювати людям ці офшори, сліпі трасти?

— Мій знайомий бізнесмен зі Львова каже, що в тутешній мерії теж має місце корупція, відкати — 10%, 15%.

— А може він навести приклад? У нас була важка остання каденція, коли більшість у міськраді отримала партія Свобода. Це було важко: міський голова формує порядок денний, депутати не голосують. Раз не голосують, два не голосують. А потім бізнесмен, який, наприклад, хоче закріпити ділянку за своїм виробництвом, приходить і каже: "Хлопці, що ж ви не голосуєте?" Йому: "Маєш партії допомогти". І таких випадків багато. Щоправда, ніхто не покараний. За це у нас не карають.

— У Львові зовсім недавно відкрився завод електрообладнання та автозапчастин японської компанії Фуджікура. Чи можна зробити так, щоб це було не епізодичне явище, а сюди постійно йшли інвестиції?

— Багато інвесторів чекають. Хоча сьогодні прекрасний час інвестувати. Деякі американські фонди зараз придивляються, що можна дешево купити, бо ми вже опустилися на дно і ціни найнижчі. Чим для мене цікава Фуджікура? Тим, що в Японії є сотні міжнародних компаній. Якщо Фуджікура буде успішною, то ці компанії прийдуть сюди. Ми витягуємо що можемо на місцевому рівні, але має бути розуміння і сприяння держави.

— Люди, які багато подорожують Європою, порівнюючи її зі Львовом, кажуть, що стати справді європейським туристичним містом йому заважає відсутність якогось лиску: там не підшпакльовано, там не підмальовано.

— У нас досить великий бюджет, але він все одно в рази менший, ніж бюджет якогось туристичного міста в будь-якій країні ЄС.

 

 

Матеріал опублікований в НВ №22 від 17 червня 2016 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: