11 грудня 2016, неділя

Анатомія "Сєрова вєщєства". У Москві закривається найбезпрецедентніша виставка за останні 50 років

Ажіотаж навколо виставки Валентина Сєрова спровокував хвилю народної творчості в соцмережах
Фото: Anya Li / Instagram

Ажіотаж навколо виставки Валентина Сєрова спровокував хвилю народної творчості в соцмережах

Багатогодинні черги на морозі -20, москвичі, які виламують двері Третьяковки, щоб подивитися на Дівчинку з персиками, каша з польової кухні та карколомна народна творчість — такими картинками була відзначена феноменальна виставка Валентина Сєрова

Ніщо не віщувало аномалій, коли в жовтні минулого року в Третьяковській галереї в Москві відкрилася виставка картин російського живописця Валентина Сєрова. Однак з якихось незрозумілих причин експозиція перетворилася на безпрецедентний за всіма параметрами "культмасовий захід".

За чотири місяці виставку відвідали майже півмільйона людей — тобто майже кожен 25 москвич. Для московської Третьяковки — рекорд за останні 50 років.

У черзі до галереї тим, хто бажав долучитися до прекрасного, доводилося стояти кілька годин, у грудні та січні — на суворому російському морозі. Черга зажила автономним життям. Вона обросла польовою кухнею, жінками з чайниками, що розливали гарячий напій "черговикам", і навіть якимись напівозброєними чоловіками в одязі козаків, які охороняли гірки, на яких діти розважалися, поки батьки просувалися до дверей музею.



 

Феномен такого аномального потягу до прекрасного породив хвилю обговорень серед російських інтелектуалів і в ЗМІ: дехто називав безпрецедентні черги на Сєрова уособленням духовних сил у дії, дехто — свідченням того, що росіяни вчаться бути народом. Виставка, на якій побував сам Путін, яка далася багатьом в буквальному сенсі з боєм, наплодила цілу гору мемів і жартів.

Шанувальники мистецтва, Путін і фотожаба

Виставка була присвячена 150-річчю живописця, портретиста і графіка Сєрова. З цього приводу в галереї зібрали близько 250 експонатів.

Відкривала виставку, мабуть, найвідоміша з картин Сєрова — Дівчинка з персиками, написана 1887 року. Коли в новинних сюжетах про чергу людей просили назвати улюблену картину Сєрова, чи не всі відповідали Дівчинка з персиками (хоча були і відповіді на кшталт "Дівчинка з яблуками"). Примітно, що це полотно, як і кілька інших, — роботи з постійних експозицій Третьяковки, але ажіотажу досі вони не викликали.

Мені важко, чесно кажучи, пояснити це явище. Але воно тішить

До середини січня на картини Сєрова прийшло подивитися понад 400 тисяч осіб.

18 січня подивитися на Сєрова та Дівчинку прийшов особисто президент РФ Володимир Путін. Зупинившись біля Дівчинки з персиками, він, звертаючись до міністра культури Володимира Мединського, поцікавився, чи бачив той фотожабу на цю картину. На фотожабі, що стала до того моменту вже знаменитою, була зображена дівчинка з персиками, яка сидить за багатющо накритим новорічним столом.

21 січня люди в черзі так бажали культурно відпочити, що виламали двері в галерею. Очевидці пишуть, що біля входу вишикувалися дві черги — з тих, хто купив квиток онлайн, і з людей, які тільки хотіли придбати його у касі. Втомившись стояти на морозі -14, одна з черг винесла двері з криками: "Відчиняй!". Після цього до тих, хто прорвався всередину, приєдналася і друга черга, пише Медуза.



Як стояли в черзі, описує на своїй сторінці в facebook критик Ірина Павлова: "Коли вже стоячи просто перед зачиненими дверима (там, на сходах, після 3-х годин стояння, коли ніг під собою вже немає, коли навіть пострибати неможливо, і, примерзаючи ступнями до сходів, вже тупо думаєш не про Сєрова, а про потрапити в тепло), охоронцям хтось дає наказ, що не по 10 [осіб пускати] щопівгодини, а що давайте на 40 хвилин зробимо паузу, бо номерів у гардеробі бракує. І ці 10 хвилин вже переповнюють чашу терпіння навіть тихих інтелігентів, і тоді починається стукіт у двері, тиснява, і ті самі несамовиті крики, які ми обговорювали, коли були від сходів далеко. Двері ці довбані виламали, коли я була вже всередині, але я досі шкодую, що це була не я — хоч якась була б сатисфакція (виламали, до речі, ті, хто ВЖЕ відстояв 5 або більше годин у звичайній черзі!)".

Стурбовані поведінкою шанувальників мистецтва, помноженою на лютий мороз, російські еменесники розклали біля черги намети для обігріву, наливали гарячий чай і годували людей польовою кашею. А адміністрація виставки заявила, що готова працювати понаднормово, довше, ніж звичайно, щоб пропустити більше охочих.



Як розповідають очевидці та люди, які намагалися потрапити на виставку, але махнули рукою, охочим долучитися до високого потрібно було подолати цілих дві черги. Спочатку — головну, на вулиці, щоб зайти до галереї. Після — чергу в гардероб. До картин неможливо було підійти ближче, ніж на три метри, а з 250-ти експонатів можна було побачити в кращому разі з десяток.

Чергу до Сєрова порівнювали з ажіотажем до Дарів Волхвів у січні 2014-го, коли люди стояли по 12 годин, і до Пояса Богородиці в листопаді 2011-го — тоді святині встигло вклонитися 120 тис. осіб за добу.



Раптовому інтересу до живопису здивувалася навіть сім'я самого Сєрова. Його правнучка Катерина Сєрова в коментарі виданню Дні.ру припустила, що ажіотаж навколо виставки демонструє, що [російський] народ і всі його стани проявляють інтерес до класичного мистецтва: "Мені важко, чесно кажучи, пояснити це явище. Але воно тішить", — сказала вона.

Духовні скрепи в дії та прагнення "свого, російського"

Чому раптом картини Сєрова, чимало з яких були доступні шанувальникам мистецтва і до відкриття виставки, викликала таке масове бажання "окультуритися" всією країною практично одночасно? Ось що пишуть про це російські ЗМІ.

Видання Газета.ру припустило, що подібні черги — це ностальгія за СРСР.

Нез'ясовне. Є все ж таки саме в нашій країні багато чого нез'ясовного та незрозумілого навіть для самого носія російської культури

"Черга на Сєрова" стала свідченням того, що ми звикли жити мріями про велику, але міфічну країну. При цьому реальна організація надзвичайної ситуації на рівному місці, схоже, і є та наша вічна цінність, від якої ми ніяк не відмовимося. Ми любимо створювати проблеми на порожньому місці, щоб потім героїчно їх долати. Причому частіше воліємо підкотити польову кухню, а не розв'язати раз і назавжди проблему системи входу-виходу відвідувачів. Цей принцип діє і в системі Платон, і в оренбурзькій пробці, й у черзі на Сєрова", — пише gazeta.ru

Російська журналістка Анна Наринська у своєму facebook висловлюється про те, що сам факт наявності такої величезної черги подиву викликати не повинен — це нормальне явище для західних галерей, але подив викликає те, чого шукали на виставці росіяни в духовному сенсі: "...яку [виставку] чесніше було б перейменувати з "Сєрова" на "Прекрасність Російської імперії в обраних картинах Валентина Сєрова" і яка, як наслідок, справляє на людей таке враження: "Увійшовши на виставку, бачиш світлий світ тієї Росії, де мужика-косаря не вважали бидлом, а вважали годувальником", — пише Наринська. — Тож Сєров, який саме вважав, що косаря (умовно) у його країні бидлом вважають і називав робочих дев'ятсот п'ятого року "величним натовпом" — тепер він виявився головним прославителем імперії".

Все таки це уявлення, що якась снобістська інтелігенція незадоволена людьми, які стоять в черзі на Сєрова (ок...

Posted by Anna Narinskaya on Saturday, 23 January 2016

Антон Бєлов, директор музею сучасного мистецтва Гараж, в коментарі телеканалу Дощ нагадав, що в Третьяковській галереї висить знаменитий Чорний квадрат Казимира Малевича, але до нього ніколи не було таких черг: "Для будь-якого музею світу це було б місцем паломництва. А тут можна було прийти рік тому, і ти міг стояти поруч з Квадратом Малевича, я не знаю, протягом трьох годин. І це унікальна річ, що ось з'являється такий нібито синдром", — говорить Бєлов.

Російський драматург Євген Гришковець також прокоментував виставку Сєрова. Він зауважив, що в російській природі є багато незрозумілих речей: "Особливо з провінції — я живу в Калінінграді — цю новину бачити взагалі дивно. У мене немає жодного пояснення. Так, Сєров — найулюбленіший художник, він прекрасний, така видатна виставка, так багато його картин зібрали, і післясвяткові дні. Нез'ясовно. Є багато нез'ясовного в нашій російській природі, і це один з прикладів. Пам'ятаєте, був фільм, по-моєму, "Іван Купала", коли прорубали ополонку, а потім всі туди почали стрибати. Нез'ясовне. Є все ж таки саме в нашій країні багато чого нез'ясовного та незрозумілого навіть для самого носія російської культури", — цитує Гришковця сайт bfm.ru

Дійсно, потрібен наш, вітчизняний герой. Не потрібен нам якийсь там "їхній Караваджо". У нас є свій. Навіщо ось ця європейська дурість? Тут свій, рідний, зрозумілий. З нормальним російським прізвищем

Телеведуча і журналіст Ксенія Собчак в ефірі Дощу назвала "феномен Сєрова" духовними скрепами в дії, розповівши при цьому, що і сама вона ходила на виставку близько місяця тому і простояла в черзі майже 45 хвилин.

"Тут цікаве інше. У Москві відбувалася величезна кількість абсолютно унікальних виставок. Згадати тільки в минулому році величезну ретроспективу Караваджо. Але Караваджо, один з головних світових художників, не викликав такого інтересу, як Валентин Сєров. Про що це говорить? Про те, що це — духовні скрепи в дії. Дійсно, потрібен наш, вітчизняний герой. Не потрібен нам якийсь там "їхній Караваджо". У нас є свій. Навіщо ось ця європейська дурість? Тут свій, рідний, зрозумілий. З нормальним російським прізвищем", — висловилася Собчак.

Водночас "феномен Сєрова" підтримали ті, кого зазвичай вважають лідерами думок. Наприклад, журналіст Олег Кашин пише про те, що лідерами народу мають бути не політики, а саме діячі культури, і в цьому сенсі черга на Сєрова — прекрасне явище.

"Давайте про хороше. Краща новина цього тижня — тиснява в чергах на виставку Валентина Сєрова. Померлий понад сто років тому художник останніми днями змагається з Рамзаном Кадировим за частотою згадування в новинах і в соціальних мережах, і хочеться саме цих двох протиставити, хто переможе — Кадиров або Сєров? Коли так звані пересічні люди шикуються в багатокілометрову чергу за чимось духовним, чи то пояс Богородиці, чи експозиція про Рюриковичів або, ось як зараз, ретроспектива старовинного художника-реаліста, хорошим тоном вважається з цього приводу пофукати — ви б ще на Шишкіна в чергу встали, — пише Кашин, підсумовуючи: — Це зараз звучить як пародія, але я зовсім не жартую — щоб навчитися бути народом, а не підданими і не населенням, найлогічніше починати з культури, політика підтягнеться сама".

Реакція соцмереж

Виставка, черга та емоції, якими вони обросли, за кілька місяців здобули своє художнє відображення — вже в народній творчості. У Рунеті та російському сегменті twitter з'явилася маса жартів, фотожаб і мемів, варіації Дівчинки з персиками, а також розмови на тему "Back in USSR".


I ще:





На тему роману Михайла Булгакова Собаче серце:



Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: