7 грудня, 2016. середа

Новое время

UA RU
Куди податися

Земля обітована

09 липня, 2016
10 місць Ізраїлю, заради яких сюди їдуть мільйони туристів

10 міст і містечок Ізраїлю, заради яких сюди їдуть мільйони туристів зі всього світу

 

Олександр Пасховер

 

 

Типовий ізраїльський анекдот.

— Ароне, де ти вчора був?

— Я об'їздив Ізраїль з півночі на південь і назад.

— А по обіді?

Цей народжений єврейською дотепністю анекдот — ілюстрація того, яка ж крихітна країна Ізраїль. Її площа менша, ніж у Житомирської області. Причому понад половина території — це безживна пустеля Негев. Як сказав 2011 року у своєму виступі в Ялті президент Ізраїлю Шимон Перес: "У нас є два моря: одне — Мертве, інше вмирає". Йшлося про Галілейське море, єдине джерело прісної води, за яким потрібно пильнувати.

І ось у таких скрутних обставинах побудована країна, що стала комфортною для своїх і приїжджих. 32 тис. історичних об'єктів, кожен з яких — розмахом з цивілізацію. 68 національних заповідників, і щороку з'являються один-два нових. Тут сконцентрована найбільша в світі кількість святинь і пам'яток.

Дорожні покажчики ведуть вас до Єрусалиму, Назарету або Акко, на гори Сіон і Хермон, до фортеці Масада і річки Йордан. Ізраїль — це збережена в декораціях Біблія. Його осяжна історія тягнеться на 4.000 назад. При цьому Ізраїль молодий. 14 травня він відзначатиме 68-му річницю своєї незалежності, яку все ще доводиться відстоювати зі зброєю в одній руці та з мацою і сіллю — в іншій. НВ представляє 10 місць, без яких Ізраїль немислимий і від відвідування яких стає тепліше.


карта
Єрусалим
Єрусалим

од небом голубым есть город золотой",— цей перший рядок популярного хіта групи Акваріум якнайточніше описує Єрусалим. Над цим священним для християн, іудеїв і мусульман містом 300 сонячних днів на рік розкинуте неймовірно блакитне небо. Більша частина будинків Єрусалиму облицьована блідо-жовтим рельєфним каменем. Під блиском сонячних променів стіни в буквальному сенсі грають золотими кольорами. Тож місто це і справді золоте.

Анатолій Зельман, місцевий гід, каже, що Єрусалим — це єдине місто країни, від якого він ніколи не втомлюється. "Людина приїжджає сюди не для того, щоб на щось подивитися, зробити фотографії та полетіти,— Зельман вказує пальцем в область серця і додає: — А отримати ось сюди якісь відчуття".

Перелічити всі адреси пам'яток Єрусалима неможливо. Їх тисячі. Від Гефсиманського саду, де Ісус Христос усамітнювався зі своїми учнями, до музею Ізраїлю, де можна подивитися на давні копії рукопису біблійного пророка Ісаї, знайдені бедуїнським хлопчиком у 1947 році. Тут-таки варто відзначитися в Галереї ізраїльського модерну, європейського імпресіонізму та постімпресіонізму, де виставлені роботи від Каміля Піссарро до Ван Гога.

Що точно не можна проґавити, так це похід на Оливкову гору, щоб подивитися на Старе місто зверхньо. Давня частина Єрусалиму — це п'ятачок площею менше одного квадратного кілометра з найвищою в світі концентрацією святинь.

Заблукати тут важко. Покажчики проведуть вас куди треба і виведуть куди й не чекали: в єврейський квартал до гучних хасидів; до Західної стіни, яку туристи називають Стіна Плачу; в мусульманський сектор, де у вас під ногами весь час плутаються малі діти з великими очима; в християнський квартал з його великою кількістю сувенірних крамниць і кав'ярень. І, нарешті, в найменший, крихітний вірменський район — який починається біля Яффських воріт від Вежі Давида.

Найяскравіше враження від Вежі Давида можна отримати ввечері, коли в амфітеатрі під відкритим небом три сотні відкритих ротів 45 хвилин спостерігають за ожилими на стінах фортеці картинами, що оповідають про чотири тисячі років історії Єрусалиму. Світлове шоу називається Нічна містерія. Сеанс коштуватиме 40 шекелів (приблизно 300 грн, або $10). Не так вже й дорого.

Тель-Авів
Тель-Авів

Розумом євреїв не зрозуміти, аршином загальним не виміряти. Самі поміркуйте: в 40 км від найнамоленішого місця на світі, древнього Єрусалима, Тель-Авів виблискує хмарочосами, між якими на початку червня відбудеться міжнародний гей-парад. Але це ще не все. Міністерство туризму Ізраїлю оголосило, що виділить 11 млн шекелів ($45 млн), щоб привернути інтуристів на цей так званий парад гордості. Йдеться про міжнародну рекламу. Зокрема, за задумом чиновників, гості мають прилетіти в Тель-Авів на літаках, розфарбованих у кольори веселкового прапора — символу ЛГБТ-руху.

І ось тут почалося непередбачуване. Місцеві гей-активісти обурилися такими великими витратами на гостей параду. Через ЗМІ вони пригрозили владі зірвати проведення гей-карнавалу. На секунду: гей-активісти погрожують уряду зривом гей-параду.

Ця невеличка замальовка — для того, щоб зрозуміти, як сильно Тель-Авів дисонує з усім іншим Ізраїлем. Це молоде місто намагається скинути з себе вантаж століть і перетворитися на сучасний мегаполіс.

Рон Хульдаї, мер Тель-Авіва з 18‑річним стажем, розповідає, що, коли в 1909 році перші поселенці будували в пустелі Тель-Авів, вони заявили, що створюють прототип американського Нью-Йорка. “Сто років потому ми можемо сказати, що ця обіцянка була насправді пророчою,— рекламує своє місто Хульдаї.— Тель-Авів є фінансовим і культурним центром Ізраїлю, міжнародним центром інновацій і творчості, містом, яке відзначається плюралізмом і толерантністю".

Крім усього іншого, Тель-Авів — це чудові пляжі вздовж моря, де з ранку до вечора люди всіх віків здійснюють пробіжки, крутять педалі велосипедів, управляються на тренажерах. Інші п'ють каву і поблажливо за всім цим спостерігають. Набережна Тель-Авіва відпочиває. Центр — торгує. Околиці — ілюструють, з якої мізерності вирвалося це місто.

Національний парк Кейсарія
Національний парк Кейсарія

Вхід до древнього міста-порту Кейсарія платний — 40 шекелів (приблизно 300 грн). Але цей музей античності під відкритим небом того вартий. Короткий зміст попередніх століть. У I столітті до н.е. юдейський цар Ірод Великий побудував на березі, як тоді його називали, Великого моря торговий порт з хвилерізом завдовжки 400 м, великим рибним ринком і двома акведуками, якими місто отримувало питну воду. Кейсарія — транспортний вузол, своєрідний міст між двома цивілізаціями: Сходом і Заходом. Місце великої торгівлі вподобали єврейські фермери та бедуїни, але правили тут римляни.

"А був у Кесарії один чоловік на ім'я Корнилій, сотник, з полку, що звався італійським, побожний і богобоязливий з усім своїм домом; він чинив народові великі милостині й завжди Богові молився",— повідомляє 10-я глава біблійної книги Діяння Апостолів, написаної приблизно в 60‑ті роки I століття. Корнилій і його сім'я першими серед язичників завдяки апостолу Петру хрестилися, і таким чином саме звідси християнство вийшло на міжнародний рівень. Це практично подвиг віри, вчинений у безпосередній близькості від римського храму, зведеного на честь імператора Августа і палацу найпершого гонителя Христа — царя Ірода Великого.

У IV–V століттях візантійці розширили межі міста, але в VII столітті араби зруйнували Кейсарію. Потім на початку XII століття в місто увійшли хрестоносці. Звідси вони, за відомою легендою, вивезли Святий Грааль — чашу з цільного смарагду, якою нібито користувався Ісус Христос під час Таємної вечері. У XIII столітті король Франції Людовик IX Святий за останнім словом техніки пізнього Середньовіччя збудував тут фортецю.

Ламати — не будувати, вирішили мамлюки, воїни ісламу, та зруйнували фортецю. У другій половині XX століття повстала з попелу єврейська держава повернула Кейсарії її колишній вигляд і привабливість. У наші дні на території стародавнього міста в театрі на 4 тис. місць, побудованому ще Іродом Великим, проводяться концерти і костюмовані вистави. Для любителів історії є де розгулятися. Для нелюбителів — є де погуляти.

Озеро Кінерет (Галілейське море)
Озеро Кінерет (Галілейське море)

Озеро Кінерет, воно ж Галілейське море, воно ж море Тиверіадське. Скільки у нього імен, стільки і образів, що змінюються сто разів на день. Якщо ви не любите чекати біля моря погоди — вам сюди. Від шторму до штилю і назад — один перекус у прибережному ресторанчику Тверії. До речі, якщо вже і опинитеся тут, замовте лосося, смаженого на дровах. Він набагато смачніший, ніж тілапія, іменована в Ізраїлі рибою святого Петра.

У водах Кінерета найзнаменитіший рибалка всіх часів і народів ловив багато різної дичини, але, звісно ж, норвезький лосось в його мережу не траплявся.

Проте кулінарна глобалізація жодним чином не применшує того факту, що ти їси рибу на березі озера, де дві тисячі років тому те саме багато разів робив Ісус Христос. Крім того, син Бога прочитав тут знамениту Нагірну проповідь, приборкав морську бурю, зібрав з місцевих рибалок основу збірної 12 апостолів і дав майстер-клас ходіння по воді.

Для повного занурення в історію християнства краще взяти човен — одну з копій стародавніх суден — або сісти в сучасний прогулянковий катер і проробити шлях Ісуса. Якщо вам більше до душі пасивний відпочинок, вам сподобається Тверія. Багатозіркові готелі, затишні ресторанчики, крикливі фастфуди, величезне озеро, панорама на Голанські висоти і ніякого скупчення японських, російських чи німецьких паломників навколо чергової святині.

Ну, хіба що зустрінете парочку неорганізованих груп біля могили іудейського мудреця Маймоніда (Рамбама), в національному парку Хамат Тверія, навколо термальних джерел, що містять сотню мінеральних речовин, під стінами фортеці Дахер ель-Амар і, звісно ж, на місцевому рибному ринку. У Тверії відпочивають тілом і шлунком. Якщо потрібен відпочинок серцем і душею — тоді вам в сусідню Кейсарію.

Назарет
Назарет

Перш за все потрібно знати, що в Ізраїлі є два Назарети. Нижній — населений арабами, і Верхній, Назарет Ілліт — тут живуть євреї, третина з яких російськомовні. Верхньому місту близько 60 років, і воно автономне.

Для мандрівників найбільший цікавий його сусід — Нижній Назарет, якому понад 3 тис. років. “Населення там змішане — християни і мусульмани, у них спільна мова — арабська,— розповідає Анатолій Зельман, ізраїльський гід.— Тут видно, як вони здатні ужитися разом". Нижній Назарет — священне для християн місто, в якому минули дитячі роки Христа.

В Назареті історію можна вивчати, а можна в неї потрапити. Для цього є музей під відкритим небом — назаретське село, точна реконструкція галілейського поселення біблійних часів. Місцеві одягнені за останнім криком моди I століття н. е., переміщуються на осликах, грають на незвичних інструментах, готують їжу за кулінарними рецептами тієї епохи, коли Ісус під стіл пішки ходив.

У всьому цьому приємно розчинитися і сучасній людині. До сказаного Зельман додає, що Нижній Назарет розрахований на три дні активного відпочинку. Потім можна почати об'їзд околиць. Менше ніж у годині їзди — Капернаум, Тверія, Хайфа.

Хайфа
Хайфа

У Хайфі ось вже 3,5 роки живе колись київський, а тепер місцевий кухар — Євген Крулевський. Тут він працює сушістом в мережі Сушія. Хайфа — це місце, де зійшлися Захід і Схід, Північ і Південь, котлета по‑київськи і сосиски по‑баварськи. "Як вам живеться в такому культурному розмаїтті?" — запитує НВ. "Як у великій родині",— коротко відповідає Крулевський. Що слід розуміти: шумно, неспокійно, але дружно.

Так, за розмовою підходимо до парадних воріт Бахайского саду — найяскравішої пам'ятки північного Ізраїлю. Бахайській сад, Світовий центр бахаїзму, підноситься над містом. Релігія бахаїв заснована дещо більше 100 років тому. Її посил сучасному світу: “Бог — єдиний. Релігії — єдині. Людство — сім'я". Трохи наївно, але хіба не цього ми прагнемо?

При цьому Хайфа — місто більше світське, ніж релігійне; інноваційне у всіх своїх проявах. Тут відкриті офіси різних транснаціональних компаній — Microsoft, Intel, Google, IBM, Yahoo!, Philips тощо. В місті вирує ділове життя без остороги щодо суботм. Це чи не єдине місце в Ізраїлі, де муніципальний транспорт і розважальні заклади працюють навіть у шабат. Популярна ізраїльська приказка "Тель-Авів відпочиває, Єрусалим молиться, Хайфа працює" тільки почасти вірна. Хайфа робить і те, і друге, і третє. Тут є християнські храми і юдейські святині. Наприклад, печера пророка Іллі, де він переховувався від переслідувань божевільної цариці Єзавелі.

У вільний від неробства час варто сходити в місцевий центр мистецтв Кастра — своєрідний комплекс, який поєднує в собі торгівлю, кулінарію, культуру. Загалом, в Хайфі не засумуєш. Тут як у Греції, є все.

Акко
Акко

У Хайфі живе ще один наш земляк, 32-річний Антон Катричко. Він із Горлівки (Донецька область), яку покинув 15 років тому. На новій батьківщині отримав освіту в галузі політології та соціології. Себе називає любителем історії і тому має намір осідлати і кар'єру гіда. "Судячи з відгуків родичів, друзів і знайомих, яким я люблю влаштовувати невеликі пізнавальні тури, може вийти",— говорить він. А ось зараз і перевіримо. Розкажіть‑но нам, Антоне, про найдавніше місто Ізраїлю — Акко. Розповідь Катричка: Акко найкраще відчути в присмеркові години. Стіни мечетей і храмів немов оживають і починають говорити всіма мовами та говірками, що звучали тут довгі століття. Однак увечері безглуздо відвідувати головні визначні пам'ятки Акко. Це першою чергою рибний ринок, подібного якому немає ніде більше в Ізраїлі. Тут в залежності від пори року можна придбати величезних креветок і крабів. Кращим сезоном для цих членистоногих є найтепліші місяці — з липня до жовтня. В Акко необхідно спробувати хумус (пасту з нутового гороху) у відомій хумусії Саїда. Дорогу до Саїда в центрі міста покаже кожен. Ця хумусія складе конкуренцію відомому хумусу Абу-Гош з околиць Єрусалиму. В Акко маса ресторанів і закусочних з місцевою левантійською їжею. Фалафель і шуарма тут смачні в будь-якій точці. Араби готують ці страви смачніше, ніж їхні семітські брати. Євреї просто ще не досягли досконалості в цьому умінні, хоч і настільки полюбили кульки фалафеля і хумус, що вважають їх своїми національними стравами. Чим, до речі, дратують арабів. Але це вже інша історія. Примітний ресторан Абу-Крісто, що вигідно розташований на терасі, яка нависає над затокою Акко. Щоосені в тиждень свята Суккот (середина жовтня) в Акко відбуваються фестивалі вуличного театру.

Пустеля Негев
Пустеля Негев

Пустеля Негев — 12 тис. кв. км. Це в півтора рази більше, ніж Чернівецька область. Не вражає? А так: Негев — це 60% території Ізраїлю. Подорожі пустелею зазвичай починаються з Беер-Шеви. Це місце розкопок підземного міста, де були знайдені рештки давнього Тель-Арад. У ньому розташована перше виявлена археологами іудейська святиня — Дім Яхве, присвячений біблійному богу Яхве (Єгові).

Пустеля Негев — місце, де XV століття навчається співіснувати з XXI-м. Зараз уряд Ізраїлю реалізує проект із перетворення Беер-Шеви на Кремнієву долину, військову базу й освітній центр. Тут розміщений Університет імені Давида бен Ґуріона — великий дослідницький центр Ізраїлю. Навколо нього з'являються офіси транснаціональних компаній в галузі хай-тек. “З одного боку, це сучасне місто,— пояснює гід Анатолій Зельман,— З іншого — тут живе чимало бедуїнів. Вони ходять у магазини, салони. Дружина бедуїна теж хоче добре виглядати".

Менш ніж у годині їзди від Беер-Шеви розляглося Мертве море — це природний заповідник, де можна погойдатися на надсолоній поверхні води, понюхати розпечене, насичене мінеральними елементами повітря. У південній частині Мертвого моря розташована героїчна фортеця Середнього Сходу — Масада. Це Брестська фортеця Іудейської війни I століття. Перед поїздкою туди обов'язково прочитайте про її облогу римлянами. На вершину фортеці можна дістатися фунікулером. Якщо здоров'я дозволяє, можна пройти серпантинною стежкою. Подорожувати Негевом можна на рейсових автобусах. Але якщо ви зберете маленьку компанію з 5-6 осіб, то краще взяти гіда з машиною. Це недешево, але продуктивно. В середньому такий сервіс коштуватиме від $500 на добу. Дорогою ви заїдете на ферми, де в серці пустелі гектарами вирощують болгарський перець, полуницю, помідори і навіть тропічних риб.

Ейлат
Ейлат

У Біблії, в 3-й книзі Царств, про період правління царя Соломона, а це XI століття до н. е., сказано: "Цар Соломон набудував також і кораблів у Еціон-Гевері, що коло Елату, на березі Червоного моря, в Едом-землі..." Ось стародавній Елат це і є сучасний Ейлат, якому вже понад 3 тис. років, а виглядає він, як дай бог нам виглядати в такому віці.

Ейлат — найпівденніша точка Ізраїлю та найбільш віддалена від ізраїльської життя. До найближчого міста Беер-Шеви — 190 км. В цій південноізраїльській провінції розташований досить пристойний міжнародний аеропорт. Літаки різних авіакомпаній опускаються в лічених метрах від дахів численних готелів. Ейлат — найбільш сонячне місто Ізраїлю. Навіть взимку середня температура — 24°С. Влітку спека досягає і 50°С. Але її відносно легко терпіти через сухість повітря. Якщо вам і цього мало, тоді вам слід відвідати Льодову печеру — льодовий атракціон в Ейлаті з 18‑метровою крижаною горою і крижаним баром. Головна фішка міста — коралові рифи. Якщо дайвінг не "ваше все", але дуже хочеться подивитися, варто відвідати підводну обсерваторію Кораловий світ. Крім дайвінгу, в Ейлаті слід займатися свімінгом, рафтінгом, яхтінгом, серфінгом, білдінгом і, звісно ж, "пляжингом". Цей неологізм винайдений НВ для тих, хто хоче відпочити з мінімальним викидом адреналіну, але значною дозою ультрафіолету.

Рош-хо-Нікра
Рош-хо-Нікра

Ізраїльско-ліванський кордон — відмінне місце, щоб полоскотати нерви. Ні-ні, мова не про військові погрози. Місце це надзвичайно спокійне і надзвичайно гарне. Тому туди і рвуться натовпи туристів, щоб відвідати комплекс Рош-хо-Нікра. Це система гротів, що утворилися у вапняковій породі, всередині якої хлюпоче Середземне море. 1940 року в Рош-хо-Нікра інженерні війська Британської імперії побудували тунель, а в ньому почали прокладати залізницю, яка мала з'єднати Палестину з Ліваном, Сирією та Туреччиною. Але 1948 року єврейські бригади підірвали тунель, щоб запобігти можливому арабському вторгненню. Ось таким чином людина і природа спільними зусиллями створили надзвичайно красиву систему тунелів і гротів, які мають дивовижну акустику. До гротів туристів опускає фунікулер, що дозволяє розглянути прибережні білі скелі. Відразу ж за комплексом туристичного парку розташований прикордонний пост ізраїльської армії, за ним — пост ліванських збройних сил, між ними заради загального спокою розташовується місія миротворчих сил ООН. Хайфський гід-любитель Антон Катричко рекомендує відвідати розташовані неподалік від Рош-хо-Нікра руїни замку Монфор, спорудженого хрестоносцями в XII столітті. Для витривалих година-півтори підйому гірською стежкою, яка йде колами вгору, будуть винагороджені можливістю доторкнутися до руїн цієї твердині та поспостерігати за безкрайньою гірсько-лісовою панорамою з того самого місця, з якого дивилися на неї відчайдушні і войовничі французькі переселенці в Святу Землю вісім століть тому.

Коментарі

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів