11 грудня, 2016. неділя

Новое время

UA RU
#remembermaidan

Історія Майдану від засновника Народного госпіталю

19 листопада, 2014
Спеціальний проект НВ #remembermaidan приурочений до річниці Революції Гідності та виходу першої книги, що досліджує феномен Євромайдану #EUROMAIDAN - history in the making. Це історії учасників подій зими 2013-2014 і повернення на головну площу української столиці, що стала символом мужності і відваги, взаємодопомоги і самоорганізації. Всі історії - дивіться на сторінці спецпроекту.
Роман Зінченко

Засновник громадської організації Greencubator, співорганізатор конференції TEDxKyiv. Під час Майдану — волонтер, один із засновників Народного шпиталю»

Для мене Майдан почався під стелою 21 листопада. І відразу з'явилося відчуття: тут всі свої. Мене це страшно надихнуло. Але через кілька днів я помітив, що замість глибоких, серйозних тем раптом пішла популістська, примітивна балаканина. Тоді ми з друзями вирішили зробити годину висококонцентрованого обговорення образу майбутнього. На Майдані ще не було сцени, стояла машина з трибуною, і ось ми запросили багато цікавих спікерів — Ігоря Скляревского, Євгена Глібовицького, Павла Шеремету — зібралися навколо цієї машини, дали їм мікрофон і слухали, дискутували.

1 грудня, після того, як побили студентів, я читав лекцію в Могилянці. Мене просто трясло, так що виступ вийшов якийсь гострий, незграбний, сердитий. Потім ми з братом витягли з гаража всі запаси води, які залишалися з Tesla Camp (проект братів Зінченко — еко-хакатон — прим. ред.), зібрали речі і поїхали на Михайлівську. Я намагався бути чимось корисним, але, чесно кажучи, у мене був параліч. Тоді саме тата виписали з лікарні, він нам сказав: «А ну, мужики, давайте наш казан, я буду варити плов, везіть на Майдан». Так з'явилося «революційне таксі». Я написав у фейсбуці: «Народ, хто хоче доставити смачненького, поїхали». Познайомився тоді з кількома класними сусідами.

© Фото: Роман Зінченко

На початку лютого мої фінансові можливості прийшли до тотального нуля. Раптом приходить смс від людини з Одеси, мовляв, давайте я вам скину гроші, купуйте ліки. І ось мені перекидають гроші, і ми з Ігорем Скляревським і його дружиною вирушаємо по аптекам. Одна, друга, третя — нічого, порожні полиці. Вирішили їхати в травмпункт на Підвисоцького, де ще щось залишилося. Перед нами двоє дівчат купили ліків на 10 тисяч гривень, завантажили ними повний багажник джипа. О, думаю, ми явно для однієї справи намагаємося. Так я познайомився з Дашею Крикуновою. Якийсь час ми обмінювалися контактами і грошима, разом розвозили ліки. Так почався «Народний госпіталь».

Ми працювали в шаленому режимі. Пам'ятаю, веземо ліки та обладнання в Жовтневий палац, зустрічаємо нашого волонтера Настю Полинкову, яка привезла «уфошки», тут телефонує якийсь чувак: «Ти Рома? Слухай, ми тут лампи операційні привезли, куди тягнути?» Всі діяли швидко і злагоджено, як єдиний організм. Багато речей відбувалися завдяки фейсбуку. Та ж Настя привезла дефібрилятор, він врятував чоловіка, у якого зупинилося серце. Я тоді написав: «Народ, у вас з'явився хрещеник, тому що завдяки вашим грошам врятований чоловік». Після цього був новий сплеск допомоги.

фоторастяжка 2

© Фото: Роман Зінченко

Ми стали тиловою службою для медиків: обходили медпункти, з'ясовували, кому що треба, і на цій базі організовували збір грошей. Але доводилося займатися іншими речами, в тому числі евакуювати людей з лікарень, куди лікарі викликали міліцію. Наприклад, наша волонтерка Саша Дубичева визволяла кількох хлопців, один з яких був у важкому стані, організовувала для них реанімобілі.


© Фото: Роман Зинченко
© Фото: Роман Зінченко


Було страшно, коли в найстрашніші останні дні банківська система «стала»: люди продовжували переводити гроші, але їх не можна було зняти з карток. Наприклад, 19 лютого «Народний госпіталь» отримав понад 100 тисяч гривень. А за два місяці нам перерахували півтора мільйона гривень. Частину цих грошей ми витратили на бронежилети для перших бійців, які вирушили в зону АТО.


© Фото: Роман Зинченко
© Фото: Роман Зінченко


На Майдані час дійсно стискався. Я за кілька місяців прожив більше, ніж за пару років. Пам'ятаю нічні поїздки за анатоксином, Михайлівський, стелажі з ліками... У мене було багато флешбеків з того часу. 18 лютого я виїхав з дому в легкій куртці і туфлях. Вийшов на засніженій Червоноармійській і бачу заблокований Київ, за яким люди йдуть пішки. Це був шок. Київ, за яким люди йдуть пішки, — це було так дивно. А потім, вже влітку, я йшов з концерту «Океану Ельзи». Була закрита «Олімпійська», і по тому ж маршруту, по Червоноармійській, йшли люди. Я трохи не плакав.

Майдан об'єднував людей. У них було загальне смислове поле, в ньому вони разом шукали, захищалися, мріяли. Сьогодні Майдан перейшов у нову якість — в проактивне творіння. Від гасіння пожежі до будівництва таких стін, які не загоряються. І тепер революція гідності повинна перерости в революцію якості.

___________________________________

Книга #EUROMAIDAN History In The Making - перше двомовне видання про Революцію Гідності. Проект документує і досліджує Майдан: як історичну подію, набір спільних цінностей, приклад самоорганізації і як художнє явище. У книгу увійшло понад 200 знімків 46 фотографів. Крім унікального ілюстративного ряду (багато фото публікуються вперше), у видання ввійшли тексти відомого українського історика Ярослава Грицака і філософа Тараса Лютого, які описали феномен і міфологію Євромайдану. Автором текстів про явища Майдану стала Катерина Сергацкова («Українська правда»), один з найбільш резонансних журналістів Євромайдану, автором текстів про хронологію подій з 30 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року - Костянтин Донін, головним редактором виступив Гліб Гусєв (Esquire). Презентація книги відбулася 7 листопада 2014 року. #EUROMAIDAN - History In The Making - спільний проект агентства Art Management та видавництва «Основи». Автор ідеї - Володимир Кадигроб.

Проект #remembermaidan створений AGENTSTVO special projects спеціально для «Новое Время».

Приєднуйтесь до проекту #remembermaidan

Надсилайте ваші історії та фотографії на e-mail remember@euromaidanbook.com

Коментарі

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів