23 липня, 2017. неділя

Новое время

UA RU
#remembermaidan

"Художник перед обличчям Майдану був безпорадний"

17 листопада, 2014
Спеціальний проект НВ #remembermaidan приурочений до річниці Революції Гідності та виходу першої книги, що досліджує феномен Євромайдану #EUROMAIDAN - history in the making. Це історії учасників подій зими 2013-2014 і повернення на головну площу української столиці, що стала символом мужності і відваги, взаємодопомоги і самоорганізації. Всі історії - дивіться на сторінці спецпроекту.
Олександр Курмаз

Художник. Під час Майдану - фотограф, волонтер



Я не вірив, що Майдан може трапитися. Так, ситуація в країні була складною. Так, у суспільстві було обурення. Але думка, що друга революція може статися знову, здавалася мені не реалістичною. Всі були настільки розчаровані наслідками подій 2004-го року, при чому не стільки «помаранчевими лідерами», але і, власне, самим протестом, як формою опору. 21 листопада, коли люди вперше вийшли на вулицю, я теж прийшов. Щоправда, пробув там зовсім недовго — ніщо не віщувало якогось розвитку ситуації.

Через кілька днів, вночі, стався силовий розгін студентів. Рано вранці я приїхав в центр, і це вже була інша площа. Майдан оточили по периметру. Обурені городяни стояли по одну сторону, міліція і строковики — по іншу. Останні взагалі не мали ніякого відношення до розгону, але представляли ту ж силу, уособлювали систему. Тому вся агресія і ненависть вилилися на них. Правда, знаходилися здорові люди, які говорили, що конкретно ці хлопці ні в чому не винні, але для решти слова вже не мали значення. Ось це і стало першою відправною точкою, після якої Майдан було вже неможливо зупинити.

© Фото: Олександр Курмаз

Дуже цікаво було спостерігати за внутрішнім життям на території Майдану, коли люди конструювали речі для побуту з усього, що потрапляло під руку. На моїх очах з'являлися намети, польові кухні, пропускні пункти, бочки з вогнем, готувалася їжа, відпрацьовувалися прийоми групового самозахисту, писалися пісні... Окремої уваги заслуговував продукт колективної творчості людей, для яких Майдан став будинком. Хтось вирізав з дерева статуетки, хтось малював плакати, хтось вишивав хрестиком, оформлював свій будинок-намет.

Художник перед обличчям Майдану був безпорадний. Майдан був настільки сильним за своєю формою та змістом, що художник міг тільки ходити і облизуватися, тому що нічого подібного запропонувати не міг.

Фоторастяжка 2 - 3в1

© Фото: Олександр Курмаз

Ще однією дуже важливою складовою була «архітектура» Майдану. Я б назвав її «анархітектура». Люди робили барикади зі снігу. Це ж неймовірно! Трохи потеплішає, і все розтане — неважливо. Ти йшов по площі і бачив, як все працює: жінки передають хлопцям мішки, вони їх складають, виростає барикада. Хтось будує, хтось варить, хтось носить цеглу, хтось - сніг, хтось поливає водою.


© Фото: Александр Курмаз
© Фото: Олександр Курмаз


Дуже шкода, що в центрі від Майдану нічого не залишилося. Зараз багато розмов, мовляв, потрібно спорудити якийсь монумент. Не потрібно монументів! Потрібно було залишити одну з тих приголомшливих конструкцій. Вона була б більш виразною та історично чесною.

© Фото: Олександр Курмаз

Я часто згадую історію, яка трапилася на площі. Я досить багато часу проводив на Майдані, як до мене підійшов хлопець і попросив, щоб я сфотографував вірменський прапор. Я якось неоднозначно на це відреагував. Сказав: «Так, дуже цікаво, але я тут своїми речами займаюся». Він почав говорити, що він вірменин і прийшов сюди для того, щоб боротися за нове життя, за свободу, говорив, що ми брати, що ми повинні підтримувати один одного в такій складній ситуації. Що більше нікого в нас немає, що ми повинні стояти пліч-о-пліч один до одного. Я слухав, слухав, все ж таки зробив знімок, про який він просив, і спокійно пішов далі. Через два тижні я дізнався, що цей хлопець загинув і що його звали Сергій Нигоян.

Загинув вірменин у Києві на барикадах за українську революцію. Що ж ми повинні зробити, щоб його жертва була не марною?

фоторастяжка 4


© Фото: Олександр Курмаз

© Фото: Олександр Курмаз

___________________________________

Книга #EUROMAIDAN History In The Making - перше двомовне видання про Революцію Гідності. Проект документує і досліджує Майдан: як історичну подію, набір спільних цінностей, приклад самоорганізації і як художнє явище. У книгу увійшло понад 200 знімків 46 фотографів. Крім унікального ілюстративного ряду (багато фото публікуються вперше), у видання ввійшли тексти відомого українського історика Ярослава Грицака і філософа Тараса Лютого, які описали феномен і міфологію Євромайдану. Автором текстів про явища Майдану стала Катерина Сергацкова («Українська правда»), один з найбільш резонансних журналістів Євромайдану, автором текстів про хронологію подій з 30 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року - Костянтин Донін, головним редактором виступив Гліб Гусєв (Esquire). Презентація книги відбулася 7 листопада 2014 року. #EUROMAIDAN - History In The Making - спільний проект агентства Art Management та видавництва «Основи». Автор ідеї - Володимир Кадигроб.

Проект #remembermaidan створений AGENTSTVO special projects спеціально для «Новое Время».

Приєднуйтесь до проекту #remembermaidan

Надсилайте ваші історії та фотографії на e-mail remember@euromaidanbook.com

Коментарі

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів