30 травня, 2017. вівторок

Новое время

UA RU
#remembermaidan

Майдан очима фотографа Максима Білоусова

06 листопада, 2014
Спеціальний проект НВ #remembermaidan приурочений до річниці Революції Гідності та виходу першої книги, що досліджує феномен Євромайдану #EUROMAIDAN - history in the making. Це історії учасників подій зими 2013-2014 і повернення на головну площу української столиці, що стала символом мужності і відваги, взаємодопомоги і самоорганізації. Всі історії - дивіться на сторінці спецпроекту.

Вперше я опинився на Майдані недільним вечором, на народному віче. Атмосфера панувала святкова, як на Новий рік. Багато хто приходив сім'ями, з маленькими дітьми. Я зробив знімок площі на планшет і поїхав додому. Вже потім прийшли новини про людей, потерпілих на Банковій. Було багато поранених, в тому числі серед журналістів, медиків, простих перехожих. Я розмістив фотографію Майдану в інтернеті і майже відразу отримав повідомлення від нью-йоркської газети з проханням прокоментувати ситуацію в Києві. Дав коментар — і його гордо розмістили відразу після коментаря Путіна.

На той момент я працював у журналі Art Ukraine, і ось ми всією редакцією вирішили підготувати статтю про Майдан, в якїй зібрати якомога більше графічного матеріалу: символів, значків, плакатів, написів, листівок і т.д. Цим я і зайнявся. Зустрів біля Банкової хлопця з паперовою трояндою в руках — сфотографував її. Потім напис на дверях туалету «Президент зник?» Як на мене, дуже смішно. Або: «Путін, якщо не можеш без України, проси громадянство!» Багато плакатів із серії: «Люди, я вас люблю!», «Люди, ви прекрасні!», як ніби написані дівчинкою з фільму «Амелі». Взагалі на Майдані відразу поліпшувався настрій — ти опинявся на планеті, де всі добрі, розумні і дбайливі. Тоді дуже точно сказала хореограф Лариса Венедиктова: «Сьогодні пристойний чоловік повинен пахнути багаттям».


© Фото: Максим Белоусов
© Фото: Максим Білоусов


Пам'ятаю, як зняв дівчину, яка роздавала бутерброди. Зовсім не нафарбовану, у величезному безформному пуховику, але дуже красиву! Потім дізнався, що вона модель (читайте історію Анни Заячковської, Міс Україна-2013 в проекті #remembermaidan). Але для мене абсолютно всі люди на Майдані були красивими... Наприклад, біля барикад один чоловік років 60-ти пригощав інших льодяниками. Ще один, в такій шапці з козирком, худий, сутулий стояв біля барикад кожен день. Він виглядав як типовий радянський інтелігент, чимось нагадував персонажа Мягкова з «Службового роману». З єдиною різницею: як і в будь-якому радянському інтелігенті - в ньому не було нічого радянського.

На народному віче (коли зібрався мільйон, як говорили) подруга показала мені хлопця, який дуже виокремлювався з натовпу: червона каска, шикарна борода, поверх куртки пов'язаний вірменський прапор, і очі такі відверті, виразні. Я до нього підійшов, він запитує:

- А ви для кого фотографуєте?
- Ну, ось для журналу.
- Здорово. А можете взяти в мене інтерв'ю?
- На жаль, ні. Я фотограф.
- Я дуже хочу, щоб у мене взяли інтерв'ю. Я хочу стати відомим. Хочу потім, коли все закінчиться, стати актором.
- Добре, я буду радий вислати вам вашу фотографію.

Він дістає аркуш паперу А4 і зеленою ручкою записує мою електронну пошту. Я потім показав його фото в офісі — всі дівчата прийшли в захват! Через пару днів знову його побачив. Запитав: «Пам'ятаєте мене? Я вас фотографував, моя пошта у вас на листочку записана. Ви дуже сподобалися нашим дівчаткам з редакції!». Він зрадів, заусміхався, дістав цей листочок з моєї записом зеленою ручкою, тільки вона опинилася вже двадцятою в списку. Його багато хто знімав, навіть не через риси обличчя, а через харизму, енергетику. Через якийсь час вранці подзвонив тато і сказав, що хлопця з моєї фотографії вбили на Грушевського. Тоді я дізнався, що його звали Сергій Нігоян.


© Фото: Максим Белоусов
© Фото: Максим Білоусов


Я досі не можу спокійно дивитися фотографії і відеозаписи з Майдану. Мене трясе навіть від маленького превью на ютубі або від фото з пробитою каскою. Розумієте, ці люди не могли себе захистити. Навіть бронежилет, який був у одиниць, не міг захистити від гранат з прив'язаними цвяхами...

Я сумую за Майданом зараз. Дуже важливо, щоб в людях збереглася теплота, яка там зародилася і поширилася на всю Україну. Я кажу про ставлення один до одного. Якщо ти падав, п'ять людей кидалися тебе піднімати, ще п'ять — тебе обтрушувати, поїли кавою, гладили по голові і говорили: «Все добре».

Ось, сьогодні поруч з тобою є людина, яка тебе потребує. Спробуй простягнути ій руку допомоги прямо зараз. Підтримати її, якщо їй самотньо або страшно, врятувати, якщо вона тоне, дати їжі, якщо вона голодна, вкрити її, якщо вона замерзла. Це те, чого мене навчив Майдан.


© Фото: Максим Белоусов
© Фото: Максим Білоусов


___________________________________

Книга #EUROMAIDAN History In The Making - перше двомовне видання про Революцію Гідності. Проект документує і досліджує Майдан: як історичну подію, набір спільних цінностей, приклад самоорганізації і як художнє явище. У книгу увійшло понад 200 знімків 46 фотографів. Крім унікального ілюстративного ряду (багато фото публікуються вперше), у видання ввійшли тексти відомого українського історика Ярослава Грицака і філософа Тараса Лютого, які описали феномен і міфологію Євромайдану. Автором текстів про явища Майдану стала Катерина Сергацкова («Українська правда»), один з найбільш резонансних журналістів Євромайдану, автором текстів про хронологію подій з 30 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року - Костянтин Донін, головним редактором виступив Гліб Гусєв (Esquire). Презентація книги відбулася 7 листопада 2014 року. #EUROMAIDAN - History In The Making - спільний проект агентства Art Management та видавництва «Основи». Автор ідеї - Володимир Кадигроб.

Проект #remembermaidan створений AGENTSTVO special projects спеціально для «Новое Время».

Приєднуйтесь до проекту #remembermaidan

Надсилайте ваші історії та фотографії на e-mail remember@euromaidanbook.com

Коментарі

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів