11 грудня, 2016. неділя

Новое время

UA RU
Культура. Стріт-арт

Настінний живопис

05 липня, 2016
Київ прикрасили вже 100 муралів від світових зірок стріт-арту, і на підході ще стільки ж

Київ перетворюється на галерею під відкритим небом: столицю прикрасили вже 100 муралів від світових зірок стріт-арту і на підході ще стільки ж

 

Оксана Мамченкова

 

 

Спекотний червневий день у спальному районі Києва. З даху 16‑поверхового будинку звисає закріплена на тросах будівельна люлька. У ній немає робітників, зате є художник. Це — Фікос Антоніос, майстер монументального живопису з Афін. Він наспівує екзотичну пісню і працює пензлем, створюючи масштабну картину на очах у перехожих.

Робота ще не готова, хоча сюжет вже зрозумілий. На глухій стіні багатоповерхівки зображені дві монументальні постаті — чоловіча і жіноча. Замість рук у чоловіка крила, якими він ніби обіймає одягнену в білу сукню жінку. Персонажі ширяють над мальовничими рослинами.

“Це персоніфіковані Земля і Небо,— Антоніос на хвилину відривається від роботи.— Гадаю, що мурал буде вписуватися в колірну палітру цієї місцевості".

Грецький монументаліст — далеко не перший закордонний художник, який відвідав українську столицю для реалізації свого проекту. За останні два роки кілька десятків затребуваних у світі майстрів стріт-арту створили тут близько сотні муралів.

Особливість Києва в тому, що у нас у стріт-арті майже немає відвертого трешу і попси
Олег Соснов,
куратор культурних проектів

Раніше Україна була білою плямою на міжнародній карті цього актуального виду мистецтва, стверджують експерти. Однак тепер країна стрімко надолужує згаяне. Флагманом нового тренду став Київ, за яким вже поспішають інші великі міста. Лише за кілька тижнів нинішнього літа нові мурали отримали Одеса та Чернігів.

“Київ тепер — гаряча точка стріт-арту,— констатує куратор культурних проектів Олег Соснов.— Він з'явився з нізвідки, заявивши про себе кількома проектами за участю зірок".

Українським містам грає на руку статус новачків у світі вуличного мистецтва, пояснює фахівець привабливість столиці в очах іноземних авторів.

А ще працює сарафанне радіо — художники, які побували тут, залишаються задоволеними місцевими умовами для творчості.

Серед чинників, здатних перешкодити стрімкому розвитку вітчизняного муралізму, Соснов називає відсутність у країні арт-ринку і низький рівень розвитку галерейної інфраструктури. За світовою практикою, вуличні роботи стають для художників добрим промо, яке потім конвертується у галерейні виставки картин та аукціонні продажі.

ПЕРЕД КАТАКЛІЗМОМ

ПЕРЕД КАТАКЛІЗМОМ

Австралієць Фінтан Магі створив роботу на екологічну тематику на київському Подолі

Перейняли досвід

Усе почалося в 2010 році з фестивалю вуличного мистецтва Muralissimo, організованого київською галереєю Лавра. Напередодні футбольного чемпіонату Євро-2012 активісти мріяли про появу серії малюнків, які мали зробити столицю привабливішою в очах туристів.

Тоді кілька зарубіжних художників, переважно французів, розмалювали низку фасадів у центральній частині міста. Компанію іноземцям склали майстри з добре відомого у світі українського арт-дуету Interesni Kazki.

Хранительница

БЕРЕГИНЯ МІСТА

Мурал на Андріївському узвозі з'явився в 2014-му завдяки співпраці кримчанина Олексія Кіслова і француза Жюльєна Маллана

Утім, фестиваль не перетворився на масштабне явище, як того хотіли організатори. Міська влада та меценати з недовірою поставилися до підозрілого нововведення. Тому гроші, а також дозвільні документи на стіни для муралів видавали вкрай неохоче.

Ситуацію змінила революція гідності, вважає Володимир Манжос, ветеран українського муралізму, чиї малюнки прикрашають стіни будівель у всьому світі, від США до Австралії. Тоді чиновники переглянули своє ставлення до вуличного мистецтва, впевнений художник.

“Нова влада вже інакше сприймає це явище,— каже він.— Стріт-арт є глобальним трендом останніх 10-15 років, а Україна начебто прагне стати членом цивілізованого світу".

НАЦІОНАЛЬНИЙ КОЛОРИТ

НАЦІОНАЛЬНИЙ КОЛОРИТ

Мурал на бульварі Лесі Українки в Києві австралієць Гвідо ван Хелтен присвятив українським жінкам

Киянин Гео Лерос був серед піонерів, які ризикнули прищепити городянам смак до стріт-арту. Цей режисер-документаліст кілька років пропрацював у світовій столиці кіноіндустрії Лос-Анджелесі, а минулого року повернувся в Україну. Він приїхав знімати фільм про патрульну поліцію і заразом вирішив реалізувати у рідному місті урбаністичні проекти — подібні тим, що вразили його в Америці.

Так з'явилася ініціатива CityArt. На першому її етапі Лерос встановив десятки креативних лавочок у парку імені Тараса Шевченка в центрі міста. Гроші знайшов у меценатів, з технікою допомогла мерія.

МОНУМЕНТАЛЬНА ЕКЗОТИКА

МОНУМЕНТАЛЬНА ЕКЗОТИКА

Іспанець Aryz прикрасив стіну на вулиці Великій Житомирській у центрі столиці

Потім кінематографіст взявся за міські фасади і почав привозити до країни знаменитих у світі вуличних художників. Працював за тією само фінансовою моделлю, що з лавочками — за рахунок меценатів. Бюджет одного мурала становить $2-6 тис. До цієї суми входить оплата перельоту і проживання художника, а також необхідні матеріали для творчості. При цьому всі автори працюють в Україні без гонорарів — як виняток.

За сприяння Лероса в Києві з'явилося близько півсотні муралів, над якими працювали 40 авторів із 30 країн світу. А навесні він запустив разом з однодумцями новий амбітний проект ArtUnitedUs. Мета починання — у створенні позитивного і мирного іміджу країни в міжнародній пресі, розповідає колега Лероса Ірина Каніщева. За планами, у столиці з'явиться ще сотня муралів, причому 30 із них — на стінах будівель столичного проспекту Бажана, яким пролягає шлях з аеропорту Бориспіль до центру міста.

ВІТЧИЗНЯНИЙ СТРІТ-АРТ

ВІТЧИЗНЯНИЙ СТРІТ-АРТ

Роботу на вулиці Антоновича створив українець Саша Корбан

“Багато художників хочуть показати танки, агресію,— розповідає Каніщева, яка разом із Леросом курирує ArtUnitedUs.— Але ми розуміємо, що люди не хочуть цього бачити. Наша мета — розповісти про мир, а не війну".

Замість малюнків на тему військового вторгнення в Києві з'являються яскраві образи дивовижних птахів і тварин, символічні портрети вигаданих персонажів і українських письменників, а ще абстракції. Зазвичай художники приїжджають з готовими ескізами, хоча іноді змінюють задум, надихнувшись місцевим колоритом.

Так сталося з італійським майстром, який працює під псевдонімом 2501. Провівши кілька днів в Україні та поспілкувавшись із місцевими жителями, він створив власну інтерпретацію герба країни та її історії. В результаті вийшла чорно-біла графічна робота заввишки 80 м — найвищий мурал у Європі.

яскрава пляма

ЯСКРАВА ПЛЯМА

Іспанець Оскар Сан Мінель Еріке створив мурал Любов світу — наша на вулиці Вернадського

Одночасно з ArtUnitedUs інша група арт-активістів запустила масштабний фестиваль стріт-арту Mural Social Club. Його завдання куратор Юлія Островська бачить у культурній децентралізації, тому для муралів вибирають стіни в спальних районах Києва, а також в регіонах.

Грецький майстер Антоніос — один з учасників цього проекту. Будівлю для його малюнка в незвичайному візантійському стилі вибрали самі організатори. Хоча, трапляється, кияни самі приходять і просять додати їх будинок на карту міського стріт-арту. Так сталося з будівлею, на стіні якої на початку червня з'явилася картина Портали іспанського автора Гонзало Борондо.

Цей майстер, чиї мурали прикрашають вулиці Лондона і Парижа, присвятив свою київську роботу Софійському собору. Малюнок, що нагадує скоріше фреску і зображує внутрішнє оздоблення цієї найдавнішої української церкви, Борондо наніс на одну з будівель столичної Оболоні.

УЧЕНОМУ СВІТ

УЧЕНОМУ СВІТ

Настінний малюнок у дворі Києво-Могилянської академії створювали француз, який працює під псевдонімом Seth, і українець Володимир Манжос з дуету Interesni Kazki

Грошове питання

Ще два роки тому для профільних зарубіжних видань про стріт-арт Київ не існував. Їхні автори знали лише про одну творчу одиницю з України — дуеті Interesni Kazki, але і ті створювали свої твори частіше в Латинській Америці або Індії, ніж на батьківщині.

Тепер українська столиця не сходить із заголовних сторінок ресурсів про вуличне мистецтво. Адже нові мурали затребуваних у світі авторів з'являються тут ледь не щотижня.

"Зіркові художники привертають увагу так само, як рок-зірки",— каже куратор ArtUnitedUs Каніщева, яка реалізує в США стріт-арт-проект на кшталт київського.

Греческое диво

ГРЕЦЬКЕ ДИВО

Художник з Афін Фікос Антоніос створює метафоричний малюнок на стіні будинку на вулиці Анни Ахматової у спальному районі столиці

Тому ініціатори масштабних фестивалів в Україні свідомо зробили ставку на тих авторів, чиїми роботами з високою ймовірністю зацікавляться західні ЗМІ.

Організатор фестивалю Mural Social Club Соснов, який складає також програму щорічного дійства Французька весна в Україні, перераховує сильні сторони Києва як потенційного центру муралізму. По-перше, це якісний добір авторів. Тепер багато іноземців прагнуть попрацювати там, де вже залишили свій слід їхні імениті колеги. По-друге, Україну все ще розглядають як терра інкогніта, яку цікаво досліджувати.

“Особливість Києва в тому, що у нас у стріт-арті майже немає відвертого трешу і попси,— впевнений Соснов.— Зате у нас вже побували зірки концептуального мистецтва, які високо цінуються в світі".

Хоча без розвитку загальної культурної інфраструктури нинішній період злету може виявитися недовгим, впевнені експерти. Адже художники, які працюють в Україні без гонорарів, в інших країнах отримують за кожен проект від $2 тис. до $15 тис.

ПРО ЗАПАС

ПРО ЗАПАС

Малюнок на вулиці Гусовського австралійця Фінтана Магі присвячений темі глобального потепління

“Світовий ринок стріт-арту невблаганно наближається до ринку сучасного мистецтва,— розповідає куратор.— При аукціонних будинках першої величини ним опікуються окремі департаменти".

Фахівці впевнені, що за останні два роки українське суспільство вже навчилося з більшою відповідальністю ставитися до того простору, в якому живе. Тому до муралів, що прикрашають місто, ставляться лояльніше.

При цьому ініціатори міських арт-проектів не планують зупинятися на досягнутому. До кінця року в Києві з'явиться не менше ста нових муралів. Ще стільки ж настінних картин створять учасники проекту ArtUnitedUs наступного року за кордоном. При цьому якщо українські стіни розмальовують переважно закордонні майстри, то європейські фасади віддадуть українцям.

 

 

Матеріал опубликований в НВ №23 від 24 червня 2016 року

Коментарі

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів