10 грудня, 2016. субота

Новое время

UA RU
Автомаршрути по Україні

Таємниці гір

21 квiтня, 2015
Вода, каміння і дерево - три складові автоекскурсії по сходу Карпат

Найдовші свята, не рахуючи новорічного безумства, в Україні припадають на початок травня. Історична традиція велить проводити їх з користю для справи. Так повелося з радянських часів, коли маївки проходили на параді, а потім - в городі на картоплі. СРСР вже давно немає, і офіційне весняне неробство багато українців традиційно присвячують різним поїздкам - до родичів або по цікавих місцях країни.

Саме для автомандрівників НВ пропонує десять травневих маршрутів по Україні. В країні достатньо місць, куди варто заглянути: давньоруські фортеці, польські замки, майже австрійське місто, своя Венеція, майже американські каньйони і африканські сафарі - схоже, що весь світ прихований в Україні. І він розкриється кожному зацікавленому.

.

Четвертий матеріал з циклу присвячений воді, камінню та дереву

Моршин - Скелі Довбуша - Тустань - Кам'янка

карта
Чудова за якістю траса Київ-Чоп зробила ближче до столиці не тільки Львів, але й цікаві місця за ним
Мета №1
Моршин
49°9'17.66"N, 23°52'15.72"E

Якщо пройти по окружній головне місто Галичини, проїхати Стрий і згорнути на мостовій розв'язці, через пару-трійку сіл і 20 хвилин потрапиш в один з найвідоміших бальнеологічних курортів - тихе містечко Моршин.

Від Києва сюди - годин сім-вісім. Бутильована вода, яка є у продажу в кожному магазині країни, тут у вільному доступі знаходиться біля бювету в центрі.

Тут безліч санаторіїв і баз відпочинку - як правило, ще радянської побудови. Відпочиваючих теж повно - вони в основному належать до категорії "дискотека 80‑х". А в місцевому Будинку культури періодично виявляються Іво Бобул та Віктор Павлік.

У будь-якому випадку містечко може стати вдалою базою для подорожей по окрузі. А там є на що подивитися.

Мета №2
Тустань
Тустань
49°11'28"N, 23°24'34"E

Залишки давньоруської дерев'яної фортеці - саме це можна знайти в 1,5 км на північний схід від непримітного села Урич.

Головне - їхати обережно (краще - на автомобілі з пристойним просвітом) по сумнівній дорозі, яка веде в це місце.

У часи Київської Русі Тустань була неприступним митним постом на шляху галицької солі в Європу.

                  

Тепер вона виглядає як химерні скелі з безліччю пазів під вже зниклі дерев'яні конструкції фортеці з рештками кам'яної стіни, печерами, склепами, ступенями і навіть рукотворними цистернами для води.

Зрозуміти, яким це місце було у стародавні часи, допоможе місцевий музей.

Мета №3
Скелі Довбуша

49°2'40"N, 23°40'52"E

Доволі бита асфальтована дорога веде з Моршина в село Бубнище. Вгорі над ним, в густому лісі, після короткої і кам'янистої, але цілком прохідної ґрунтовки автоподорожуючого чекає сюрприз.

І це аж ніяк не група місцевих гуцулів, що пропонує тут подорожнім короткий "тур" на конях, а ансамбль химерно здиблених скель з вузькими проходами-ступенями і печерами.

Це Скелі Довбуша - камені-пісковики, продукт ерозії і трохи людських рук. Лігво діяючих тут у XVII–XVIII століттях повстанців-опришків і одного з їхніх легендарних лідерів - Олекси Добвуша.

А заодно і кінцева мета кінних "маршрутів" вже згаданих гуцулів. Але від стоянки машин до скель цілком можна пройти пішки за 5 хвилин.

Мета №4
Гошевський монастир
Гошевський монастир
49°1'31"N, 23°52'50"E

У безпосередній близькості від Скель Довбуша, по дорозі з Моршина в Долину височіє одна з головних святинь Української греко-католицької церкви - Гошівський монастир отців василіян, перша згадка про яких відноситься до XVI століття.

Територія монастиря, як і всі його культові споруди, включаючи джерело зі святою водою, схожою з моршинською, а також під'їзна дорога відмінно доглянуті.

Головна святиня монастиря - ікона Гошівської Божої матері, яку називають Цариця Карпат, є копією Ченстоховської ікони, особливо шанованої в Польщі. Відновлену Гошевську ікону освятив папа Іван Павло II.

Хочете побачити галицьку релігійність в дії - заверніть сюди.

Мета №5
Водоспад в Кам'янці
49°2'1"N, 23°33'50"E

Якщо по трасі Київ-Чоп їхати від Стрия до Сколі, то через 30-40 хвилин (якщо не пропустити поворот наліво) можна дістатися до всього того, заради чого люди їздять і ходять в гори,- кам'яного серпантину, незайманого лісу, бурхливої гірської річечки і водоспаду.

Невелику мзду збирають з усіх проїжджаючих внизу - за потрапляння на територію природного парку Сколівські Бескиди. А далі по асфальтованій дорозі, а потім і по кам'янистій петляючій грунтовці їдемо до семиметрового водоспаду на річці Кам'янка. Промахнутися неможливо: навпроти стоять сувенірні лавки і місця продажу традиційної каші - баноша.

Водоспад досить гарний, підготовлений для фотозйомок і багатолюдний. Але можна піднятися трохи вище і, не втративши ефектності кадру, виїхати до річки біля "святого" джерела з цілющою водою.

Сміливий автотурист, який продовжить рух,- до речі, це можна робити на будь-якому автомобілі, адже дорога не так складна, як здається,- швидко вибереться на справжню полонину. Та ознайомиться з побутом сучасних українських горян, мешканців села Кам'янка. Нічого особливого, але на півгодини вражень вистачить: луки, корови, хмари, криві вулички і суворі чоловіки біля церкви.



Про інші маршрути читайте в спецтемі НВ

Куди поїхати на травневі

.

.

_____________________________________

При підготовці матеріалу використані фото з Flickr, Wikipedia і О. Федишина

Коментарі

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів