10 грудня, 2016. субота

Новое время

UA RU
З мобільним по життю

1000 та ще один спосіб

17 листопада, 2015
10 років, які навчили українців вчитися

Найкраща освіта, не виходячи з дому, доступ до лекцій професорів провідних навчальних закладів світу, навчання в будь-якому вузі в будь-якій точці планети, можливість придбати бізнес-знання за кордоном або диплом МВА прямо в Україні – у 90-х та початку 2000-х українці могли тільки мріяти про це. Але стрімкий розвиток технологій вніс свої корективи.

Ще якихось 15 років тому бібліотеки, повні відвідувачів, не викликали подиву ні в кого: студенти готувалися до пар і вивчали тисячі сторінок друкованого тексту, приходили туди за знаннями і люди більш зрілого віку.

Сьогодні у сучасного українця таке явище викликало б щонайменше подив – завантажити необхідну книгу або аудіолекцію на смартфон тепер можна в кілька кліків, а 3G, принаймні, Київстар, дозволяє зробити це навіть в дорозі або на відпочинку.


.
Для цього необов'язково перебувати в столиці або великому місті: 3G-мережа покриває понад 400 населених пунктів України. А значить, дивитися лекції онлайн можуть навіть жителі невеликих селищ.

Традиційні лекції в університетах перестали бути якщо не головним, то єдиним джерелом знань для українських студентів.

Учениця четвертого курсу Національного авіаційного університету Анастасія Бойко за роки, проведені в Києві, встигла відвідати масу додаткових курсів та тренінгів. Школа журналістики, програма міжредакційних обмінів, школа депутатів місцевих рад та школа політтехнологій – ось перелік різноманітних навчальних ініціатив, в яких взяла участь Бойко. І його можна продовжувати.

При цьому платити за навчання доводилося лише в деяких випадках – в основному плата за навчання покривалася грантами, або ж вона була взагалі безкоштовною; іноді передбачалися стипендії. "Все, що потрібно від вас,– це бажання вчитися", - каже дівчина.

.

Відкривають нові можливості для студентів і бізнес-гравці українського ринку. Найбільші приватні компанії беруться самі навчати своїх майбутніх співробітників, пропонуючи безкоштовні майстер-класи від експертів-практиків з усього світу. Слідуючи світовому тренду, українські компанії готові ділитися знаннями про бізнес і професії.

Безмежні, причому в самому прямому сенсі слова, можливості відкриває і онлайн-освіта: після того, як найкращі університети світу зробили свої курси доступними онлайн на спеціальних майданчиках, знання, по суті, в будь-якій галузі знань стали доступні всім, абсолютно безкоштовно і при мінімальних тимчасових витратах. Єдина умова – володіння іноземною мовою, на якій читаються лекції, в першу чергу англійською. Ну і доступ до інтернету.


розтяжка

У 2012 році запускається одна з найвідоміших освітніх платформ з масою онлайн-курсів на будь-який смак - Coursera. На сьогодні її аудиторія перевищила 15 млн осіб. Разом з Coursera лекції професорів з світовими іменами викладають в мережу найіменитіші ВНЗ світу на кшталт MIT.

Підхопили світовий тренд і в Україні. У розпал української кризи, восени 2014 року, в країні запускаються онлайн-курси від викладачів КПІ, Києво-Могилянської академії та Університету ім. Шевченка - Prometheus. На сьогодні кількість зареєстрованих користувачів цього "домашнього" майданчику перевищила 110 тис. осіб.

"Кількість користувачів зростала досить рівномірно: були люди, які відразу відгукнулися, і ми зібрали кілька десятків тисяч. Потім з'явилися нові курси, які залучали нових людей. Все більше українців почали дізнаватися про ініціативу, і це вже не виглядало, як рік тому, коли ми спілкувалися з людьми на цю тему, а нас мало хто розумів", - розповідає співзасновник платформи Олексій Молчановський.

Найбільш активна аудиторія курсів, за словами Молчановського – це молоді люди від 20 до 35 років, які вже мають вищу освіту. Статистика Prometheus фіксує і ще одне цікаве спостереження: людей за 45-50, які реєструються на сайті, значно менше, проте саме вони показують більшу результативність навчання.

Молчановський, співзасновник онлайн-курсів, розповідає, що час від часу навчається онлайн. "Завантажую лекції на смартфон і переглядаю їх у дорозі", - говорить він.

фоторастяжка

.

Після того як Україна здобула незалежність і кордони країни стали відносно відкритими, у сфері освіти відбулася ще одна якісна зміна. Українці отримали доступ до освіти в університетах Європи та США. Причому виявилося, що західні дипломи залучають як молодь, яка тільки но закінчила школу, так і більш дорослих українців. Деякі з них горять бажанням добрати знання, недоотримані у пострадянській системі, і нарешті здобути освіту не заради диплому, а для себе.

.

31-річний студент одного із найстаріших навчальних закладів Європи, Ягеллонського університету, Володимир Анфимов вже три роки тому був цілком успішним радіоведучим і продюсером в Києві. Свою першу освіту він здобув у Національному авіаційному університеті – навчався на англомовній програмі, що спеціалізується на радіоелектроніці і телекомунікації.

"Якщо говорити про співвідношення "потрібно" і "хочу" в питанні вступу до ВНЗ, то тоді фактора "потрібно" було, звичайно, більше. Час "хочу" прийшов відносно недавно, і я вирішив отримати другу вищу за кордоном", - розповідає він. Сьогодні Анфимов закінчує навчання в Кракові на програмі Transatlantic Studies.

"Вчитися дуже цікаво, але й непросто – всі предмети викладаються англійською людьми, для яких ця мова рідна. Звичайно, перший час у мене був культурний шок від усього в університеті, - зізнається Анфимов. - Тут система освіти значно відрізняється від тієї, до якої ми звикли. З одного боку, всі демократичніше: у тебе є можливість самому вибирати частину предметів для навчання, заохочується вступати в дебати з викладачем і відстоювати свою точку зору. З іншого - система набагато суворіше: наприклад, списувати на екзаменах не тільки не прийнято, за це можуть і покарати виключенням з ВНЗ".

Змінилося ставлення до освіти і в прошарку топ-менеджерів українських компаній. Вітчизняні бізнесмени активно відправляються удосконалювати ділові навички у провідні бізнес-школи світу, освоюють програми МВА.

Генеральний директор компанії Allbiz, 39-річний Дмитро Лисицький, що займається IT-бізнесом близько 20 років, отримав в Україні дві вищі освіти, одна з яких є економічною. У 2012 році додатково до них у нього є ступінь МВА в кращих міжнародних школах – Лондонській бізнес-школі та Колумбійському університеті.

"Якщо порівнювати економічну освіту, яку я отримав у бізнес-школі в Україні, то різниця колосальна", – говорить бізнесмен. МВА дає всебічні знання, які дозволяють повноцінно оцінити ситуацію в бізнесі, економіці, країні з точки зору менеджменту, маркетингу і фінансів.

Дмитро Бондар, гендиректор компанії МВА Strategy, яка вже понад 10 років займається тим, що допомагає українцям готуватися до вступу на міжнародні програми бізнес-управління, розповідає: "МВА дає три речі: знання, зв'язки та перебування у певній тусовці".

За його спостереженнями, раніше отримувати бізнес-знання хотіли, в основному, зрілі українці,які вже побудували успішну кар'єру. Після Евромайдану аудиторія "помолодшала". За знаннями їдуть в Америку, де зароджувалося МВА, в бізнес-школи Європи і навіть Азії – багато хто відправляється до Сінгапуру і Гонконгу. Цікаво, що в розпал кризи число клієнтів МВА Strategy зросла вдвічі – коли падає економіка, ринки і ділова активність, топи користуються цими тимчасовими перервами, щоб вчитися.

Запит на якісну освіту в країні дійсно високий, і він не задоволений. Розвиток інтернету, мобільної телефонії і 3G, програм миттєвого обміну повідомленнями та відеозв'язку спровокували вибухове зростання в сегменті вищої освіти в Україні. Реформи в країні, зростаюча професійна конкуренція і давно очікуване відкриття кордонів ЄС збільшують прагнення вчитися. Можливості для цього вже величезні і будуть тільки розширюватися. Потрібно просто захотіти простягнути руку і взяти їх.

.

.

У матеріалі використані фото користувачів Flickr:
Bruno Cordioli, N i c o l a, uditha wickramanayaka, Albany Associates, Strelka Institute for Media, Architecture and Design, Nelleke Poorthuis, Nelleke Poorthuis, Mace Ojala, Duncan Wilson, Enokson, (vincent desjardins), Wrote.