26 липня, 2017. середа

Новое время

UA RU
Люди. Банкір

Месьє аудитор

16 липня, 2016
Екс-голова МВФ Домінік Стросс-Кан дає оцінку фінансовому сектору України

Екс-голова МВФ Домінік Стросс-Кан дає оцінку фінансовому сектору України та називає три головні питання західних інвесторів до країни

 

Ольга Духніч

 

 

Колишній голова Міжнародного валютного фонду Домінік Стросс-Кан, мабуть, найяскравіший і найсуперечливіший персонаж світового фінансового ринку. І якщо масовому читачеві його ім'я знайоме за публікаціями жовтої преси, то у фінансових колах він відомий як досвідчений фінансист і одночасно бунтар. Саме він 2011 року, ще працюючи директором—розпорядником фонду, виступив на щорічному засіданні МВФ та Світового банку, де оголосив помилковою політику цих двох фінансових структур, спрямовану на максимальну лібералізацію ринків у країнах з перехідною економікою. Навіть більше — назвав цю політику головною причиною фінансово-економічної кризи 2008 року.

Французькому політику — соціалісту, міністру промисловості, а потім міністру промисловості, економіки та фінансів в уряді Франції у 1990‑х роках — обіцяли хороші шанси на президентській кампанії у Франції 2012 року, але низка сексуальних скандалів, пов'язаних з його ім'ям, завадила досягти політичного успіху.

Пішовши з поста голови МВФ у 2012 році, Стросс-Кан продовжив працювати в приватному фінансовому секторі, а нещодавно став членом наглядової ради українського банку Кредит Дніпро, що належить українському мільярдерові Віктору Пінчуку. Останнього Стросс-Кан називає своїм хорошим другом, а пропозицію стати членом спостережної ради банку вважає втішною.

5 запитань Домініку Стросс-Кану:
5 запитань Домініку Стросс-Кану:

_____________________________________________________

— Ваше найбільше досягнення?

— Моя участь у подоланні фінансової кризи 2008-2009 років. Тоді національні уряди та МВФ зробили все можливе, щоб уникнути важких наслідків.

— Ваш найбільший провал?
— Про це багато хто знає (сміється).

— На чому ви пересуваєтеся містом?
— На автомобілі Audi.

— Остання прочитана книга, яка вразила вас?
— Трилогія Кена Фоллетта Загибель гігантів. Історичний роман, викладений на трьох тисячах сторінок, про історію однієї сім'ї на початку ХХ століття на тлі всіх значущих подій того часу.

— Кому б ви не подали руки?
— У мене немає відповіді на це питання.

— Як ви оцінюєте поточний стан банківської системи України? Наприклад, роботу НБУ з очищення банківської системи.

— Українська економіка роками перебувала в стресовій ситуації, це було видно ще тоді, коли я був директором—розпорядником МВФ, задовго до початку збройного конфлікту на сході країни. Сьогодні ситуація вперше поліпшується. Але при цьому необхідно залишатися критичними у своїх оцінках.

НБУ виконав хорошу роботу. Якщо ми подивимося на ситуацію в цілому, то побачимо, що було зроблено все необхідне для підтримки і відновлення економіки. Про це, зокрема, свідчить динаміка будівельного сектора та роздрібної торгівлі. Звісно, це не означає, що зроблено все, але система стає стабільнішою, а в процесі очищення фінансової системи з ринку виведено близько 80 проблемних банків. Однак питання в тому, якими критеріями оперує центральний банк країни в цьому питанні. Я не хочу сказати, що критерії некоректні. Але впевнений, що все ж головним чинником має бути прозорість. Адже саме прозорість — це шлях до побудови довіри. Захист прав кредиторів і реорганізація банківської системи за принципами відкритості та доступності — це ті речі, які здатні створити здорову фінансову систему.

— Проте в Україні зберігаються обмеження щодо видачі валюти і контроль над рухом капіталу. Наскільки це ефективно? Можливо, краще було б створити сприятливі умови для залучення капіталу до країни?

— Питання не в тому, чи ефективно це для України. Це було необхідно. Актуальне питання — час іти від цих обмежень. Я гадаю, що головна проблема полягає в довірі. Зараз рівень довіри вищий, ніж був рік тому. Настрої українців стають менш депресивними. Та само ситуація і з партнерами за кордоном. Звісно, вам потрібні серйозні реформи. І в цьому разі йдеться не тільки про антикорупційні ініціативи, які необхідно впроваджувати, але і про реструктуризацію фінансової системи, зокрема за допомогою кредитів. Усе це життєво необхідно.

Список ваших завдань цілком зрозумілий і не новий

Зараз резерви Нацбанку вже досить великі й у найближчі кілька місяців зможуть ще зрости. Звісно, я не володію всією інформацією, бо чимало цих даних непублічні. На мій погляд, вже час прощатися з системою контролю, але поступово, не за добу. Для української економіки іноземні інвестиції критично важливі, однак за умови такого контролю це важко здійснити. Природно, поступово його потрібно послаблювати.

— Які ще критерії важливі для залучення інвесторів?

— Україна — цікаве місце для інвестицій. Я маю на увазі і природні, і людські ресурси. Але сьогодні ніхто не впевнений, що правила гри не зміняться, верховенство права працюватиме й інвестиції не будуть утрачені.

Якщо б я звертався до інвесторів у Європі та США, то казав би: "Приходьте в Україну просто зараз. Це слушний час". На це мені відповіли б: "Добре, але ми маємо бути впевнені, що гроші, які ми вкладаємо в Україну, по‑перше, будуть використані так, як ми планували; по‑друге, не зникнуть; по‑третє, будуть ефективно використані та принесуть прибуток". Якщо ви на законодавчому рівні, а також на практиці зможете продемонструвати позитивну відповідь на всі ці три питання, інвестори прийдуть.

— Чи може голова НБУ гарантувати, що правила гри у фінансовому секторі не зміняться?

— Голова НБУ не може гарантувати те, на що потрібні зусилля всього уряду та парламенту. Я зустрічався і з президентом, і з прем'єр-міністром, і з представниками парламенту. У мене склалося враження, що всі думають в правильному напрямку, але бракує політичної волі.

— Сьогодні левова частка кредитів, виданих українськими банками, видається пов'язаним особам, про це вже говорять у країні. У чому, на вашу думку, головний ризик такої ситуації та як з нею боротися?

— Україна, наскільки мені відомо, вже змінює законодавство з цього питання, але є і природний процес.

У вашої країни є амбіції працювати у глобальному світі як відкрита економіка. Це правильні амбіції. Але щоб їх реалізувати, є тільки один шлях — прийняти спільні правила гри. Ще 20 років тому світ був фрагментований, і кожна країна могла по‑своєму управлятися з економікою, при цьому залишаючись успішною. Сьогодні це вже неможливо. В Європі, США, Китаї, де б ви не опинилися,— скрізь однакова модель, і вам необхідно інтегруватися в неї. Проблема України в тому, що для переходу від старої системи до нової потрібен час. На жаль, цього не зробиш за помахом чарівної палички. Крім того, на трансформацію впливає війна. Навіть якби не було конфлікту з Росією, все одно це був би повільний процес.

— В Україні склалася унікальна ситуація: країна вже два роки живе практично без кредитів, гроші занадто дорогі для середнього та малого бізнесу. Як розв'язати цю проблему?

— Як би не було важко українській економіці, але інфляція вже почала сповільнюватися. Гадаю, цей процес буде тривалим. Банки мають бути готові до оперативного зниження вартості ресурсу. Це і стане одним з головних стимулів для малого і середнього бізнесу.

 


ПРО ЭКОНОМИКУ: Недавно экс-глава МВФ Доминик Стросс-Кан (в центре) стал членом набсовета украинского банка Кредит Днепр, собственником которого является бизнесмен Виктор Пинчук (справа). На фото они во время ежегодного форума YES в Киеве в сентябре 2015-го
ПРО ЕКОНОМІКУ: Нещодавно екс-голова МВФ Домінік Стросс-Кан (у центрі) став членом наглядової ради українського банку Кредит Дніпро, власником якого є бізнесмен Віктор Пінчук (праворуч). На фото вони під час щорічного форуму YES у Києві у вересні 2015-го


 

— Українські експерти досить критично ставляться до зростання ВВП на 1-2%: чи достатньо цього Україні для стабільності? Йдеться навіть не про зростання.

— Звісно, вам потрібне більше зростання, ніж те, яке у вас є нині. Склянка може бути наполовину повна і наполовину порожня. У вашому разі ви демонструєте розвиток.

— Але є й інший підхід: треба дуже швидко бігти, щоб залишатися на місці. Чи не про нас він?

— Так, звісно, але ви можете подивитися на інші країни, які так само не вкладаються у заплановані цифри зростання ВВП. У Франції — 2%, Німеччини — трохи вище, але все одно не дотягує до очікуваного. В Україні ми маємо справу з новою економікою, і для неї, на відміну від згаданих мною країн з ВВП близько $40 тис. на душу населення, це дійсно небагато. Вже сьогодні необхідно зростати зі швидкістю 5-7% на рік. З огляду на те, як це відбувається зараз, звісно, цього недостатньо.

Необхідна чітка мета. Зараз важливо створити умови — законодавчі та економічні. Здійснити реформи, що вони, як мені здається, потроху почали реалізовуватися. Крім того, є і важливий психологічний аспект — відновлення довіри всередині країни і за межами України.

Я не хочу втручатися у ваші внутрішні справи. Це ваша політика. Але щодо іміджу за кордоном, то сьогодні Україна виглядає як країна, здатна відновити свою економіку. Тепер необхідно змусити повірити в це зарубіжних партнерів.

— І все ж, що Україна може зробити прямо зараз?

— Одна річ, яка буде корисна і вигідна Україні,— це розвиток сільськогосподарської галузі, яка займає основну частку вашого експорту. Знаю, що ви вже взялися за це, і вважаю, що у вас є велика можливість "рвонути".

У довгостроковій перспективі покладатися тільки на сільське господарство нерозумно, але кілька найближчих років ви можете зміцнювати свої позиції саме завдяки розвитку АПК.

У нашому банку ми також вирішили акцентувати увагу на агросекторі — оскільки це вигідно бізнесу, отже, вигідно й Україні. Розвиток цієї галузі створить багато нових робочих місць, збільшить додану вартість і дозволить набути серйозного досвіду.

— Сьогодні на руках в українців — понад $60 млрд. Як банкам України відновити довіру і залучити ці гроші?

— Це питання довіри не тільки до банків, це питання довіри до всієї політичної та економічної системи. Європейська спільнота запропонувала Україні піти на виконання дуже непростих умов. Звісно, міжнародна спільнота говорить з Україною не тільки голосом МВФ, але Міжнародний валютний фонд — це голоси 189 країн світу. І навіть попри те, що МВФ іноді може виявитися неправим, головний напрямок — правильний.

Вважаю, що на сьогодні вже багато зроблено. Бюджету дано ладу, він якісніше збалансований. При цьому я розумію, яку ціну довелося заплатити за це людям. Ця висока ціна дозволила поліпшити нинішню ситуацію в Україні.

Перш за все зараз ви повинні боротися з корупцією. Список ваших завдань цілком зрозумілий і не новий. Все те, що було ефективним для України три роки тому, ефективне й зараз. Потрібно розуміти, що шлях до відновлення довіри — довгий, і мої поради можуть підтвердити, що ви на правильному шляху. Але це не прискорить сам процес.

— Сьогодні головна інтрига для українців — чи отримає Україна третій транш від МВФ. Ґрунтуючись на вашому досвіді, скажіть: чи є якісь перешкоди на шляху до цього?

— Лишаючи пост директора—розпорядника МВФ, я дав зобов'язання не коментувати роботу фонду.

— ВВП Франції та Німеччини зростає на 1-2% на рік, відповідно, багато говорять про кризу. Чи згодні ви з таким твердженням?

— Я не очікую якихось екстраординарних ситуацій у Європі. Але і та ситуація, яка склалася зараз,— це теж не дуже добре. Я не бачу важеля, який міг би посприяти зростанню, і побоююся, що така ситуація триватиме досить довго.

 

Матеріал опублікований в НВ №24 від 8 липня 2016 року 

Коментарі

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів