8 грудня, 2016. четвер

Новое время

UA RU
Світ. Польська криза

Гаманець або воля

28 липня, 2016
Польща розділилася надвоє — на небагатих провінціалів і успішних городян

Польща розділилася надвоє — на небагатих провінціалів, залежних від соціальних програм влади, і успішних городян, переконаних, що їхня країна розлучається з демократією та рухається в минуле

Оксана Мамченкова
(Київ—Варшава—Київ)

 

 

Політичні пристрасті розкололи Польщу надвоє. 44% поляків, переважно мешканці Варшави та інших великих міст, обурені діяльністю влади. Стільки ж поляків, які живуть у глибинці, підтримують дії уряду.

За ті півроку, що минули з моменту обрання нового парламенту та формування уряду, в усій країні прокотилися десятки багатотисячних мітингів. За даними міжнародної дослідницької організації TNS, в сумі у протестах взяли участь не менше 1,5 млн громадян 39‑мільйонної Польщі.

Кілька разів у таких заходах брав участь Даріуш Цвікляк, журналіст польського тижневика Newsweek. Він називає себе опонентом влади та супротивником керівної партії Право та Справедливість (ПіС) і хоча розуміє, що професійна етика закликає його до об'єктивності й незаангажованості, однак не може не брати участь у протестах — як громадянин.

"У нас на очах створюється авторитарна держава",— каже Цвікляк. Він і його однодумці серед причин свого невдоволення називають згортання демократичних свобод і популізм перших осіб держави. Останніми місяцями було ухвалено низку законів, згідно з якими громадські ЗМІ, раніше відомі своєю неангажованою позицією, тепер стають державними, що дає право чиновникам масово звільняти волелюбних журналістів. А головний форпост державної істини — Конституційний трибунал — фактично потрапляє в залежність як від парламенту, так і президента.

Манера спілкування ПіС із суспільством нагадує мені про часи правління комуністичної партії
Роберт Серадзки,
підприємець

Влада прагне підпорядкувати ключові демократичні інститути волі керівної партії, переконані аналітики. При цьому ПіС посідає більшість місць в парламенті, вона сформувала уряд, її членами є прем'єр-міністр Польщі та президент.

Незадоволених підтримують єврочиновники, які вже пригрозили польському істеблішменту санкціями в разі продовження обраного курсу. А президент США Барак Обама, який прибув до Варшави в липні на саміт НАТО, під час офіційної зустрічі закликав перших осіб держави розібратися з кризовою ситуацією в Конституційному трибуналі.

Утім, ПіС, яку нерідко називають партією євроскептиків і консерваторів, міцно стоїть на ногах, маючи стабільну підтримку електорату. Її забезпечують численні обіцяння лідерів партії в соціальній сфері, уточнюють експерти. Полякам подобаються плани уряду щодо зниження пенсійного віку та будівництва доступного житла. А найбільше схвалення викликає запроваджена в березні програма під назвою 500 плюс. Її суть полягає в щомісячній виплаті 500 злотих (близько €115) на другу та кожну наступну дитину незалежно від рівня доходів сім'ї.

"Це уряд приймає два типи рішень,— пояснює ситуацію політолог Яцек Кухарчик з польського Інституту громадських справ.— З одного боку, він намагається зруйнувати демократію, але водночас пропонує великий пакет соціальних програм".

Нова Солідарність

Нинішнє скликання польського Сейму, де понад половину місць зайняли представники ПіС, почало свою роботу в листопаді минулого року. Тоді ж у суспільному житті країни з'явився комітет захисту демократії — рух, що виступив організатором більшості антиурядових акцій.

Його ініціатором став 47‑річний програміст Матеуш Києвськи, який почав із створення спільноти у Фейсбуці. Сьогодні у цієї сторінки понад 230 тис. читачів. Щотижня комітет проводить різного роду акції на кшталт зустрічей з лідерами думок, трохи рідше — масштабні маніфестації.

 


СИЛА ПРОТЕСТА: Житель Варшавы Дариуш Цвикляк участвует в митинге в поддержку европейского будущего Польши
СИЛА ПРОТЕСТУ: Мешканець Варшави Даріуш Цвікляк бере участь у мітингу на підтримку європейського майбутнього Польщі


Серед учасників таких акцій — 52‑річний підприємець Роберт Серадзьки, невдоволений діями влади. “Манера спілкування ПіС із суспільством нагадує мені про часи правління комуністичної партії,— каже Серадзьки.— Влада дотримується правила "хто не з нами, той проти нас" і не залишає місця для діалогу".

Нинішній уряд прагне монополізувати правду, вважає підприємець, перетворюючи громадські телеканали на державні — по суті, пропагандистські.

Його покоління добре пам'ятає соціалістичну Польщу, тому найгостріше реагує на будь-який відхід від демократії. Також експерти наголошують, що саме поляки, які брали активну участь у громадському житті країни 30-40 років тому, становлять кістяк нинішнього антиурядового руху.

Невипадково вибрано й назву для ключового протестного руху — Комітет захисту демократії, яка відсилає до головного опозиційного об'єднання того часу — Комітету захисту робітників. Власне, його активісти і сформували кістяк Солідарності, яка здійснила в Польщі мирну революцію 1989 року.

Саме 50- та 60‑річні під час останніх виборів голосували за партію Громадянська платформа — ця політсила була у владі протягом останніх восьми років. Однак за результатами виборів утримати владу їй не вдалося.

А польська молодь демонструє політичну апатичність. На виборах 2015 року вона віддавала свої голоси радикалам або популістам, а часто і взагалі не ходила на виборчі дільниці. Минулої осені на виборах Польща показала низьку явку в 51%, і такий показник останнім часом вважається звичайним.

Олександра Дротлеф-Пастушка, 30‑річна мешканка Варшави, яка працює в компанії, що дублює фільми, тоді віддала свій голос Громадянській платформі. Дротлеф-Пастушка стверджує, що так голосувало багато її знайомих.

“Чесно кажучи, зараз я трохи налякана,— зізнається вона.— З огляду на все, за чотири роки у влади це уряд здатний зруйнувати все, що було побудовано в нашій країні за останні 25 років".

Ситуація в країні така, що є Варшава, а є решта Польщі 
Міхал Потоцьки,
журналіст

Майже половина Польщі вважає інакше. За словами експертів, прихильники нинішньої влади мешкають переважно у невеликих містах і селах і не відчули на своїх гаманцях тих економічних змін, які відбулися останніми роками.

"Ситуація в країні така, що є Варшава, а є решта Польщі",— констатує журналіст Міхал Потоцьки.

За його словами, живучи в столиці, він і сам тривалий час не відчував різниці в рівні життя між поляками. А побувавши в Східній Польщі, найбіднішому регіоні країни, зрозумів логіку прихильників ПіС.

За офіційними даними, якщо середня зарплата у Варшаві становить €1.100, то в регіонах — на третину менше. При цьому у провінції багато поляків узагалі отримують лише мінімальну ставку, яка після вирахування податків не перевищує €350. До того ж за час членства в ЄС поляки стали порівнювати свої прибутки не з тяжким минулим початку 1990‑х, а з рівнем життя в країнах на кшталт Німеччини чи Бельгії, куди чимало з них їздять на заробітки. Середня зарплата там удвічі вища від польської, а ціни порівнянні з тими, що у Варшаві.

“Їм по барабану, що відбувається з Конституційним трибуналом або зі ЗМІ,— каже Потоцьки.— Вони бачать результати програми 500 плюс, адже для багатьох сімей це немов третя зарплата".

Людина з минулого

Сьогодні всі головні рішення в Польщі приймаються не в резиденції прем'єра і не в президентському палаці. Все відбувається у непримітній споруді початку 1990‑х на вулиці Новогродській, вдалині від урядових установ, де розташований офіс ПіС. Саме тут — кабінет лідера партії Ярослава Качиньського.

Журналісти та політологи, з якими вдалося поспілкуватися НВ, називають його одноосібним керівником держави. До думок Качиньського беззастережно прислухаються однопартійці, а президент країни Анджей Дуда ходить у кабінет на Новогродській за консультаціями.

“Його авторитет тримається на суміші захоплення та співчуття у зв'язку з трагедією під Смоленськом [2010‑го в авіакатастрофі загинули перші особи Польщі, зокрема його брат-близнюк і тодішній президент Лех Качиньський]",— каже Цвікляк з Newsweek.

 


ОЦЕНКА СМИ: Польский журналист Михал Потоцки считает, что нынешняя власть может усыпить бдительность его соотечественников, реализовав успешные социальные программы
ОЦІНКА ЗМІ: Польський журналіст Міхал Потоцьки вважає, що нинішня влада може приспати пильність його співвітчизників, реалізувавши успішні соціальні програми


Також одностайні опитані НВ експерти і в оцінці професійних здібностей лідера ПіС. Фахівці звертають увагу на те, що цей політик старого гарту не розмовляє іноземними мовами й не має власної сім'ї. До недавнього часу він не вмів користуватись комп'ютером і не мав рахунку в банку.

При цьому у 67‑річного Качиньського є своє бачення майбутнього Польщі як країни—лідера регіону. Тому він прагне мінімізувати вплив з боку Євросоюзу. Хоча брак знань в економіці робить його курс небезпечним для майбутнього держави.

“Погляд Качиньського спрямований у минуле,— вважає політолог Радослав Марковський.— Це людина з мисленням зразка початку ХХ століття, зосереджена на таких поняттях, як нація, індустрія, армія і вороги".

За словами експертів, кадрова політика лідера ПіС ґрунтується на простому принципі: він оточує себе людьми або достатньо дурними, або достатньо розумними для того, щоб йому не суперечити. При цьому соціальні проекти керівної партії вимагають значного фінансування, а отже, вміння знаходити необхідні ресурси.

Нинішнього року на забезпечення програми 500 плюс держава виділила близько €4 млрд, і це чимала сума для польського бюджету, підкреслюють економісти. Однак ПіС зробить все можливе, щоб продовжити реалізовувати цю привабливу для поляків програму. Ба більше, в планах уряду — проект Житло плюс, який має розв'язати квартирне питання у великих містах. Ця ініціатива передбачає оренду житла, побудованого на землях держпідприємств, безпосередньо у держави. Із певною доплатою квартиру можна буде викупити після кількох років.

Утім, варшав'янка Дротлеф-Пастушка, яка виховує двох дітей і виплачує іпотеку, не вірить обіцянкам: “Я волію більше працювати, щоб більше заробляти, а не отримувати гроші від уряду. Адже це не їхні гроші, це гроші з наших податків".

Знову підтримувати Громадянську платформу вона також не збирається. Якби вибори відбувалися найближчим часом, вона віддала б свій голос за партію Новочесна з чітко вираженою ліберальною ідеологією, яку в травні минулого року створили економісти та підприємці. Так сьогодні вчинив би багато хто.

За півроку після парламентських виборів рівень підтримки Платформи впав з 24% до 18%. А от Новочесна подвоїла число своїх прихильників — тепер за неї проголосували б 15% поляків.

Експерти пояснюють провал Платформи втомою суспільства від її бездіяльності. До того ж у лавах цієї партії — переважно представники старої політичної гвардії, що набридли полякам за роки у владі.

А от Новочесну очолює Ришард Петру, популярний у країні економіст, який раніше працював асистентом автора польської шокової терапії Лєшека Бальцеровича.

Втім, незважаючи на зростання популярності нових політичних сил, поки жоден лідер не зрівняється за ступенем впливу з Качиньським, переконані експерти. Конкуренцію всередині ПіС йому міг би скласти хіба що нинішній президент Дуда, хоча він, за словами фахівців, не наважиться протистояти своєму "політичному батьку".

На країну також навряд чи чекають дострокові вибори, як це було в період минулого правління ПіС у 2007‑му. "ПіС — це перша партія, яка зрозуміла, як достукатися до звичайних людей,— резюмує журналіст Потоцьки.— Тому їм вибачатимуть набагато більше, ніж вибачали колишній владі. І це погано, бо вони діятимуть ще нахабніше".

Матеріал опублікований в НВ №26 від 22 липня 2016 року 

Коментарі

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів