19 лютого, 2017. неділя

Новое время

UA RU
Підсумки року від НВ

Топ-15 подій України у 2015 році

22 грудня, 2015
У переддень новорічних свят НВ зібрало Топ-15 подій року, що минає. Серед них – перші місцеві вибори після початку децентралізації влади, запуск Національної поліції і створення Антикорупційної прокуратури, бої за Дебальцеве і Донецький Аеропорт. У цьому році також досягла історичного мінімуму національна валюта, проте Україні вдалося реструктуризувати держборг і уникнути дефолту. Серед успіхів на міжнародній арені центральне місце займають обрання України до ради Безпеки ООН і довгоочікувана рекомендація Єврокомісії про скасування віз
1. Місцеві вибори
1. Місцеві вибори

25 жовтня в Україні, яка взяла курс на децентралізацію та передачу місцевим органам влади більшої кількості повноважень, відбувся перший тур місцевих виборів. У першому турі українці обирали мерів міст, членів міських, районних та обласних рад. 15 листопада відбувся другий тур виборів мерів, під час якого українці обирали мерів 29 міст.

Однак не скрізь вибори пройшли легко. У Красноармійську Донецької області 25 жовтня вони не відбулися через відсутність бюлетенів. Місцевий суд скасував постанову Красноармійської міської виборчої комісії про друк бюлетенів у фізичної особи-підприємця. Перед цим міська виборча комісія прийняла надруковані раніше у друкарні фізичної особи-підприємця бюлетені, однак члени комісії вирішили не передавати їх у дільничні виборчі комісії. Через відсутність бюлетенів не відбулися вибори і в Маріуполі.

Також не відбулося волевиявлення в окупованому Криму та в окупованих регіонах Донбасу.

Через зрив виборчого процесу Верховна Рада прийняла рішення перенести вибори в Маріуполі і Красноармійську на 29 листопада. 29 листопада вибори в цих містах відбулися.

Крім того, після виборів міського голови 15 листопада у Кривому Розі тривають протести проти визнання результатів виборів. Згідно з даними Центральної виборчої комісії, на виборах мера Кривого Рогу переміг Юрій Вілкул із різницею у 752 голоси. У штабі його опонента Юрія Милобога заявили про фальсифікації, і вимагають перерахунку голосів на деяких дільницях.

Згідно з підрахунками інформаційно-аналітичного центру Rating Pro, Блок Петра Порошенка Солідарність на виборах в обласні ради набрав 19,4% голосів виборців, Батьківщина отримала 12% голосів, Опозиційний блок - 11,5% голосів, Укроп - 7,3% голосів, ВО Свобода та Радикальна партія Олега Ляшка отримали по 6,7% голосів, Об'єднання Самопоміч - 6,3%, Відродження - 5,4% голосів, а Наш край - 4,8%.

Після другого туру виборів мерів президентська партія повідомила про перемогу своїх кандидатів у восьми обласних центрах. У Луцьку Микола Романюк набрав 56,42% голосів, у Рівному переміг Володимир Хомко (67%), у Чернігові - Владислав Атрошенко (58%), в Житомирі - Сергій Сухомлин (53,8%), у Києві – Віталій Кличко (70,4%), у Херсоні – Володимир Ніколаєнко (65%), у Кіровограді – Андрій Райкович (52%), у Вінниці – Сергій Моргунов (64%).

Повідомлялося також про те, що мером Львова був обраний Андрій Садовий, (61,1%), мером Одеси, не зважаючи на позови Олександра Боровика про порушення під час підрахунку голосів, -  чинний мер та кандидат від партії Довіряй справах Геннадій Труханов (52,9% у першому турі), мером Дніпропетровська – кандидат від партії Укроп Борис Філатов, який за даними Опори отримав 53,76% голосів виборців, а вибори мера Харкова виграв вже у першому турі Геннадій Кернес, який отримав 65,8% голосів харків'ян.

2. Запуск Нацполіції
2. Запуск Нацполіції

7 листопада набув чинності Закон України Про Національну поліцію, а міліція припинила своє існування.

Цьому передував експериментальний запуск нової патрульної поліції у КиєвіЛьвові, ОдесіХаркові та інших містах.

Водночас, за словами голови Міністерства внутрішніх справ Аресена Авакова, всі процеси реформування запускаються у 2015 році, але до кінця року вони не завершаться. Поліцейські до 31 грудня 2016 року можуть носити обмундирування, встановлене для працівників міліції, а також використовувати посвідчення, печатки, логотипи та емблеми міліції та Міністерства внутрішніх справ України.

4 листопада екс-міністр освіти і колишній ректор поліцейської академії у Грузії Хатія Деканоїдзе стала першою керівницею Національної поліції України.

3. Створення Антикорупційної прокуратури і відкриття реєстрів
3. Створення Антикорупційної прокуратури і відкриття реєстрів

22 вересня генеральний прокурор Віктор Шокін підписав наказ про створення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у структурі Генеральної прокуратури України.

30 листопада він призначив антикорупційним прокурором першого заступника прокурора Криму Назара Холодницького.

Однак незалежність щойно створеної Антикорупційної прокуратури та її керівника викликає багато сумнівів. Повідомлялося навіть, що ЄС відмовив Україні у фінансуванні антикорупційної прокуратури і її створення зупинено. Проте пізніше голова представництва Європейського союзу Ян Томбінський офіційно спростував цю інформацію.

У рамках боротьби з корупцією уряд також вирішив відкрити доступ до всіх майновим реєстрів з 6 жовтня.

5 жовтня, стала відкритою інформація про власників земель по всій території України. Однак Державна автоінспекція не відкрила доступ до реєстрів власників транспортних засобів 6 жовтня, пояснивши це тим, що тим, що Міністерство внутрішніх справ не завершило процес інтеграції регіональних баз власників автомобілів у єдиний реєстр.

4. Рекомендація Єврокомісії скасувати візи для українців
4. Рекомендація Єврокомісії скасувати візи для українців

18 грудня Єврокомісія опублікувала свій офіційний звіт щодо лібералізації візового режиму між Україною та Євросоюзом.

Вона визнала виконання українською стороною умов для скасування віз.

У звіті описано прогрес Києва у питанні безпеки документів, сфері інтегрованого управління кордонами, управління міграцією, надання притулку, безпеки та громадського порядку та інших напрямках.

Також у тексті згадуються зобов'язання Києва, які ще повинні бути виконані. Серед них забезпечення повноцінної роботи у першому кварталі 2016 року Національного антикорупційного бюро, антикорупційної прокуратури та Нацагентства із запобігання корупції та зміни в законодавство, що стосується управління активами, конфіскації та арешту майна.

Коментуючи публікацію звіту, єврокомісар з міграції, внутрішніх справ та громадянства Дімітріс Аврамопулос заявив, що на початку 2016-го року Єврокомісія запропонує на розгляд Європарламенту та Європейської Ради законодавчі ініціативи щодо введення безвізового режиму. Прийняття рішення про скасування віз відбудеться через 3 – 7 місяців після цього. Про те, що безвізовий режим з ЄС стане реальністю у 2016 році, заявляв також президент України Петро Порошенко.

5. Захоплення Дебальцевого
5. Захоплення Дебальцевого

Відразу після початку режиму припинення вогню 15 лютого у зв'язку з укладенням Мінських угод і перемир'я від 12 лютого проросійські терористи і російські війська почали активний наступ на Дебальцеве.

17 лютого вуличні бої йшли вже в самому місті, на 90% захопленому противником.

18 лютого сили АТО відступили з Дебальцевого. 19 лютого у Генштабі повідомили, що під час виходу з Дебальцевого 13 українських військовослужбовців загинули, ще 157 були поранені, а понад 90 українських солдатів потрапили в полон.

20 лютого у Міністерстві внутрішніх справ заявили, що під час виходу із Дебальцевого загинули 20 українських військових, ще близько 200 були поранені.

23 лютого голова ВГО Союз Народна Пам'ять Ярослав Жилкін, який займається пошуками загиблих військовослужбовців, заявив, що із зони бойових дій поблизу Дебальцевого (Донецька область) евакуювали 159 тіл загиблих українських бійців.

4 березня у Генштабі уточнили, що час виходу сил АТО з оточення бойовиків в районі Дебальцевого 17 лютого загинули 19 українських військовослужбовців, 135 отримали поранення, ще дев'ятеро потрапили в полон.

6 березня радник голови СБУ Маркіян Лубківський повідомив, що українська сторона забрала у проросійських бойовиків 50 тіл бійців АТО, загиблих під Дебальцевим.

Повідомлялося також, що Дебальцеве штурмували російські контрактники.

6 березня постійний представник США при ООН Саманта Пауер заявила, що жертвами захоплення Дебальцеве, крім десятків військовослужбовців, стали близько 500 мирних жителів міста.

11 березня президент України Петро Порошенко визнав, що під Дебальцевим Україна втратила 66 бійців.

У травні в Мережі з'явилися фотографії зруйнованого бойовиками Дебальцевого.

6. Захоплення Донецького аеропорту
6. Захоплення Донецького аеропорту

22 січня українські військові залишили Донецький аеропорт. Тоді ж спікер АТО Андрій Лисенко повідомив, що під завалами терміналу донецького аеропорту можуть залишатися українські військовослужбовці, але проведення пошукових робіт поки що неможливе.

До цього проросійські терористи висунули українським захисникам донецького аеропорту ультиматум, погрожуючи знищенням.

20 січня в РНБО повідомили, що проросійські терористи проводять активне перегрупування та нарощування сил в районі аеропорту Донецька. У той самий день терористи підірвали злітну смугу.

21 січня волонтер Тетяна Ричакова повідомила, що з донецького аеропорту вдалося евакуювати 22 поранених українських бійців.

3 лютого повідомлялося, що на території аеропорту зникли безвісти 28 "кіборгів".

5 лютого під завалами знайшли живим українського військовослужбовця. Крім того, під руїнами аеропорту кілька разів знаходили тіла загиблих "кіборгів".

12 травня на сервісі Youtube з'явився документальний фільм про героїчну оборону українськими "кіборгами" донецького аеропорту.

Оборона аеропорту тривала 242 дні.

7. Вирок Сенцову і Кольченку
7. Вирок Сенцову і Кольченку

25 серпня Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону (Росія) оголосив вирок українським політв'язням режисеру Олегу Сенцову та активісту Олександру Кольченку.

Слідчі ФСБ обвинувачували їх, а також громадян України Олексія Чирнія та Геннадія Афанасьєва в організації та участі у терористичному співтоваристві і підготовці теракту на території Криму. Чирній та Афанасьєв після затримання дали свідчення і були засуджені до семи років ув'язнення.

Сенцов визнаний винним у створенні терористичної групи і керівництві нею. Режисера засудили до 20 років суворого режиму. Олександр Кольченко отримав 10 років суворого режиму.

31 липня ключовий свідок обвинувачення по справі Сенцова і Кольченка Геннадій Афанасьєв відмовився від своїх попередніх свідчень, заявивши, що дав їх під тиском слідства.

8. Перестрілка в Мукачевому
8. Перестрілка в Мукачевому

Перші повідомлення про перестрілку в Мукачевому з'явилися близько 15:30 11 липня.

У місцевих ЗМІ з'явилася інформація, що на вулиці Лермонтова на території комплексу Антарес і колишнього клубу Червоний Дракон озброєні люди відкрили стрілянину по правоохоронцям. Через перестрілку силовики змушені були перекрити міжнародну трасу Київ-Чоп.

Пізніше міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що в місті відбувається операція з блокування угруповання.

Вже тоді у ЗМІ почала з'являтися інформація, що це представники Правого сектора, яка пізніше підтвердилося.

У МВС повідомили, що бандити знищили з гранатометів два міліцейських авто. Були поранені четверо цивільних і троє співробітників міліції.

Станом на ранок 13 липня конфлікт повністю не був вирішений, здалися лише двоє важкопоранених бійців, яких відразу ж прооперували.

До вечора цього дня прес-секретар СБУ повідомила, що внаслідок спеціальної операції Служба безпеки України затримала двох представників Правого сектора, які причетні до подій у Мукачевому.

16 липня Правий сектор заявив про одного загиблого внаслідок перестрілки в Мукачевому.

20 липня у реанімації помер поранений в ході перестрілки чоловік.

За версією Правого сектора, перестрілка була спровокована кримінальними елементами на чолі з колишнім членом Партії регіонів депутатом Михайлом Ланьом, якому вони перекрили канал контрабанди.

Водночас у низці ЗМІ з'явилася інформація про те, що причиною конфлікту є переділ сфер впливу у "кришуванні" контрабандних потоків в області, зокрема, сигарет. За однією з версій, Правий сектор вирішив потіснити групу нардепа Ланьо. За іншою версією, Правий сектор діяв з аналогічними намірами, однак в інтересах парламентарія Віктора Балоги.

На початку серпня ЗМІ повідомили, що бійці Правого сектора, які брали участь у збройному конфлікті поблизу Мукачевого, покинули Закарпаття і перебувають на сході України.

9. Відставка Коломойського
9. Відставка Коломойського

25 березня президент України Петро Порошенко звільнив мільярдера Ігоря Коломойського з посади голови Дніпропетровської ОДА. У той самий день у мережі з'явилося відео відставки олігарха.

Ігор Коломойський сам подав прохання про відставку, яке задовольнив президент.

Виконуючим обов'язки голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації був призначений Валентин Резніченко.

Відставці Коломойського передував конфлікт навколо підприємства Укрнафта. 50%+1 акція підприємства належали державі, але завдяки нормі про кворум для зборів акціонерів 60% у законі Про акціонерні товариства структури групи Приват, яка володіє 42% акцій, могли заблокувати будь-яку ініціативу.

19 березня Верховна Рада ухвалила в цілому урядовий законопроект № 2273, який змінив кворум для проведення зборів акціонерів до 50%+1.

10.	Призначення Саакашвілі головою Одеської ОДА
10. Призначення Саакашвілі головою Одеської ОДА

30 травня президент України Петро Порошенко представив колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі як нового голови Одеської обладміністрації.

Серед завдань, які президент поставив перед ним, були названі боротьба з корупцією, забезпечення прозорості в роботі митниці та фіскальної служби, захист прав громадян і демократії.

До цього Саакашвілі отримав громадянство України, що стало формальною причиною позбавлення його громадянства Грузії 3 грудня.

6 грудня  на антикорупційному форумі в Одесі Саакашвілі звинуватив Кабмін у тому, що він кришує корупцію.

Зокрема, Саакашвілі заявив, що учасниками корупційних схем на Об'єднаної гірничо-хімічної компанії є політик і підприємець Давид Жванія, народний депутат від Народного фронту Микола Мартиненко, голова Енергоатому Юрій Недашковський, гендиректор Східного гірничо-збагачувального комбінату Олександр Сорокін і прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. Також він перерахував прізвища українських олігархів, які завдають збитків державі.

Після цього в ході засідання Нацради реформ голова МВС Арсен Аваков хлюпнув йому водою в обличчя. Пізніше Аваков опублікував відео інциденту.

Після інциденту Саакашвілі звинуватив Авакова у фінансуванні неформальних збройних формувань і публічних погрозах.

Голова Одеської ОДА також пообіцяв провести в Києві Антикорупційний форум 23 грудня.

11. Вбивство Бузини
11. Вбивство Бузини

16 квітня о 13:20 у Києві на вулиці Дегтярівська в районі будинку номер 58 був розстріляний з автомобіля Ford журналіст Олесь Бузина.

У МВС уточнили, що напад скоїли двоє невідомих у масках.

Після цього голова МВС Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у вбивстві Бузининазвавши їхні імена - Андрій Медведько і Денис Поліщук.

Пізніше в цей день був затриманий ще один підозрюваний у причетності до організації вбивства.

У свою чергу, командир батальйону патрульної служби міліції особливого призначення Київ-2 Войцехівський Богдан розповів про свого бійця Андрія Медведька, підозрюваного МВС у вбивстві Бузини, зазначивши, що здивований такими обвинуваченнями.

Націоналісти заявили, що затримання Медведько є "помстою МВС".

9 грудня Печерський суд Києва змінив запобіжний захід другому підозрюваного у вбивстві Бузини Денису Поліщуку з утримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

12. Показові арешти політиків і чиновників
12. Показові арешти політиків і чиновників

У 2015 році відбулася низка арештів високопоставлених політиків і чиновників, серед яких найпомітнішими стали такі:

 

- Затримання 25 березня голови Держслужби з надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського прямо на засіданні Кабінету Міністрів. Як повідомив голова МВС Арсен Аваков, Бочковського та його заступника Стаєцького затримали за корупційну схему, що здійснюкалася в рамках держзакупівель. Після цього прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що Кабінет міністрів прийняв рішення про звільнення Бочковського і Стаецького.

28 березня Печерський районний суд Києва ухвалив заарештувати Бочковського на два місяці або випустити колишнього чиновника за заставу в 1 млн 184 тис грн.

 

- 17 вересня у Верховну Раду прибули силовики і затримали народного депутата від Радикальної партії Ігоря Мосійчука.

Перед цим Верховна Рада проголосувала за зняття з Мосійчука депутатської недоторканності та його арешт.

Перед голосуванням генпрокурор України Віктор Шокін продемонстрував депутатам відео, на якому Мосійчук бере хабар. Пізніше відео було опубліковано в мережі.

17 листопада Вищий адміністративний суд України визнав незаконною і скасував постанову Верховної Ради України про зняття недоторканності з народного депутата від фракції Радикальної партії Олега Ляшка Ігоря Мосійчука та його арешт. 30 листопада Рада оскаржила це рішення.

 

- 31 жовтня, вранці, Служба безпеки України затримала лідера партії Укроп Геннадія Корбана.

Як повідомили в СБУ, Корбана затримали в рамках широкомасштабної спецоперації в Україні з ліквідації діяльності організованого злочинного угруповання.

СБУ також показала речові докази у справі Корбана та відео його затримання.

Корбану пред'явлені обвинувачення за чотирма статтями Кримінального кодексу: 255 (створення організованої злочинної організації), 191 (привласнення, розтрата майна: за фактом розкрадання коштів з Фонду оборони країни), 349 (затримання представника влади або працівника правоохоронних органів як заручника: за фактом викрадення голови Державного земельного агентства Сергія Рудика та секретаря Дніпропетровської міської ради Олександра Величка), 289 (викрадення автомобільного транспорту).

Пізніше стало відомо про ще одне провадження: Корбана також обвинувачують за ч. 3 ст. 157 Кримінального кодексу України (перешкоджання здійсненню виборчого права).

1 грудня Апеляційний суд Києва залишив у силі двомісячний домашній арешт Геннадія Корбана.

18 грудня лідера партії Кріп госпіталізували із зали суду з підвищеним тиском.

13. Історичний мінімум курсу гривні
13. Історичний мінімум курсу гривні

У лютому 2015 року офіційний курс гривні вперше в історії впав нижче 30 за долар. Проте тоді ж, у лютому, національна валюта почала зміцнюватися.

До кінця року курс гривні встановився в районі 23 за долар.

1 грудня повідомлялося, що проект держбюджету на 2016 рік будується на прогнозі середньорічного курсу гривні на рівні 24,1 грн/$.

14. Реструктуризація зовнішнього боргу України
14. Реструктуризація зовнішнього боргу України

27 серпня український уряд і Спеціальний комітет кредиторів підписали угоду про реструктуризацію 11 державних і 3 гарантованих державою випусків єврооблігацій на загальну суму близько $18 млрд.

Основним елементом угоди стала домовленість щодо зменшення основної суми заборгованості. На переговори Мінфін вийшов із пропозицією про списання 40% боргу. У підсумку держборг для України зменшився на 20% від номіналу або на $3,6 млрд.

Крім того, Україна звернулася до Росії із пропозицією погодитися на ті самі умови списання $3 млрд боргу, виданого у 2013 році за правління Януковича ("борг Януковича"), що й інші кредитори. Однак Росія відмовилася обговорювати реструктуризацію боргу України.

16 грудня Міжнародний валютний фонд визнав суверенним "борг Януковича", проте змінив правила кредитування, дозволивши кредитувати країни, які не погасили офіційні кредити.

5 грудня у Міністерстві фінансів Росії заявили, що подадуть до суду на Україну у випадку невиплати цього боргу.

18 грудня, Яценюк заявив, що Україна вводить мораторій на виплату $3 млрд "боргу Януковича".

15. Обрання України до ради Безпеки ООН
15. Обрання України до ради Безпеки ООН

15 жовтня під час засідання Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку Україна була обрана членом Ради безпеки ООН.

За відповідне рішення свої голоси віддали 177 зі 192 країн. Крім того, 14 делегатів утрималися, ще один бюлетень був визнаний недійсним.

Виконання своїх обов'язків Україна розпочне від 1 січня 2016 року.

За словами президента України Петра Порошенка, значну увагу Україна приділятиме реформуванню РБ ООН і протидії зловживанню правом вето його постійними членами, один із яких став агресором проти України.

Міжнародні експерти пообіцяли Україні непросте майбутнє у Радбезі. Зокрема, вони заявили, що Україні буде непросто домогтися обмеження права вето на рішення цього органу.

До Радбезу ООН входять 15 країн, лише п'ять із яких (Великобританія, Китай, Росія, США і Франція) є постійними членами, які мають право вето.

    

У матеріалі використані фото прес-служби-президента, mukachevo.net, Сергій Лойко, 112.ua, metronews.net.ua, sxc.hu, EPA, а також фото із соцмереж