4 грудня, 2016. неділя

Новое время

UA RU
Бізнес. Крах фінустанов

Банк-роти

15 липня, 2016
В країні відбувається безпрецедентний банкопад, і, на думку фахівців, він триватиме

Виведення активів, кредитування пов'язаних осіб, брак грошей у капіталі, приховування даних про власників — ось причини, з яких тільки від початку 2016‑го банківський ринок втратив 15 гравців, а за два з половиною роки — і всі 80. Банкіри впевнені — безпрецедентний для країни банкопад триватиме

 

Леся Виговська

 

 

Цього року серед українських банкірів з'явилися два нових іронічних поняття — "чистий четвер" і "чорна п'ятниця". Саме щочетверга в Нацбанку проходить нарада правління, на якій часто приймають рішення про виведення банків з ринку. А щоп'ятниці цю інформацію оприлюднюють.

У другому кварталі цього року практично кожен останній робочий день тижня знаменувався новим банкрутством. Лише за кілька останніх п'ятниць НБУ офіційно визнав неплатоспроможними банки Михайлівський, Фідобанк, Авант-Банк, Юнісон і багато інших. У результаті лише за перше півріччя 2016‑го з ринку пішли 15 структур, а загалом за останні два роки НБУ відмовив у праві на існування 80 фінустановам. Тепер в Україні працюють лише 102 банки.

Нацбанк став драйвером процесу наймасштабнішого очищення системи, встановивши нові норми щодо розміру власного капіталу, прозорості структури власності, а також низки інших показників. Всі, хто не пройшли крізь сито, опинилися на дні.

Щоправда, за словами деяких аналітиків, часом Нацбанк пускає позавіч проблемні структури, даючи їм можливість працювати.

У тих 15, яких Нацбанк "пішов" останніми місяцями, за даними самого регулятора, зависло 9,1 млрд грн коштів населення. З них 7,3 млрд грн має відшкодувати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) — тобто понад 80% вкладів і коштів фізичних осіб на поточних рахунках. Усього ж фонду треба виплатити 78,6 млрд грн вкладникам банків, які НБУ прибрав з ринку протягом двох з половиною років.

Сума відшкодувань може вирости — банкіри не виключають, що до кінця року в Україні почнуть потопати нові банки. Але вони вже не чекають на гучні банкрутства, які траплялися минулого року,— у групі ризику залишилися невеликі фінустанови.

11 Липня, 2016 10:42

НАСТРОЙ ОПТИМИСТА: Владимир Лавренчук из Райффазен Банка Аваль считает: собственники настроены докапитализировать небольшие банки
НАСТРІЙ ОПТИМІСТА: Володимир Лавренчук з Райффазен Банку Аваль вважає: власники налаштовані докапіталізувати невеликі банки


Змило хвилею

Нинішній банкопад безпрецедентний для вітчизняної фінансової системи: вона втратила понад 40% гравців.

Фактично банкопад розпочався в лютому 2014‑го, під час Євромайдану: тоді збанкрутував Брокбізнесбанк (БББ), що належав скандальному молодоолігарху Сергію Курченку. Саме через цю фінустанову виводили за кордон гроші члени уряду Віктора Януковича, які залишили вкладників БББ ні з чим. Потім через схожі причини — виведення грошей і активів з країни — збанкрутували ще 16 банків.

Валерія Гонтарева, яка прийшла в червні 2014‑го на пост глави НБУ, оголосила про початок цілеспрямованої чистки системи. В результаті 2014 року з ринку зникли ще 32 фінустанови, а 2015‑го — 33.

 

 

З одного боку, НБУ виводив з ринку неефективні банки, які не змогли впоратися з фінансовою кризою, а з іншого — ті, які зовсім не проводили банківського бізнесу. "Ми вже очистили ринок від так званих зомбі-банків, де не було ніяких активів, прибрали з ринку банки-"мийки", які відмивали гроші та переводили гроші у готівку",— так охарактеризувала ще 2015‑го два роки "зачистки" сама Гонтарева в інтерв'ю виданню Дзеркало тижня.

“Ті банки, у яких дірка в капіталі була більша [ніж у інших], впали першими,— пояснює Анатолій Гулей, голова правління Української міжбанківської валютної біржі.— Спочатку пішли банки, які не було докапіталізовано після кризи 2008 року, і це були системні банки". За його словами, вони потягнули за собою і кілька дрібних, що мали з ними взаємозв'язки за капіталом або клієнтами.

Банки з дірками в капіталі впали першими
Анатолій Гулей,
голова правління УМВБ

Показовими прикладами "небанківських" фінустанов, які залишили ринок, експерти називають Національний кредит і Преміум. Обидва визнані неплатоспроможними через порушення законодавства, що регулює питання запобігання та протидії легалізації доходів.

За словами Катерини Рожкової, в. о. заступника голови НБУ, близько півсотні банків перестали працювати через наявність невиконаних операцій клієнтів та порушення встановлених НБУ нормативів. Зокрема — через падіння рівня капіталу. Ще кілька структур покинули ринок через погану якість активів. НБУ ліквідував і два держбанки — Київ (приєднали до Укргазбанку) і Родовід — обидва після кризи 2008 року вимагали додаткових вливань з казни.

Також збанкрутували банки, що мали в портфелі високу частку кредитів, виданих зв'язаним з акціонерами особам. Серед структур із подібним грішком виявилося багато таких, які спрямовували зібрані в населення вклади у власний капітал. “Більшість українських банків ніколи не формували свої капітали живими грошима. Це були або "сміттєві" цінні папери, або формування капіталу відбувалося через видачу інсайдерських кредитів [підприємствам акціонерів, які потім заходили назад у банк як капітал] або якісь інші схеми",— пояснює Тамара Савощенко, голова правління UniCredit Bank.

Зараз НБУ проводить чистку переважно серед невеликих банків. Із півтора десятка фінустанов, які вивели поточного року, великими можна вважати хіба що банк Хрещатик з активами в 9 млрд грн і Фідобанк з 7 млрд грн. Що помітно менше, ніж 36 млрд грн активів банку Надра або 31 млрд грн банку Фінанси та Кредит,— обидві установи НБУ прибрав з ринку минулого року.

Напівприкриті очі

У питанні виведення банків з ринку НБУ не завжди послідовний, вважають в неурядовому Центрі протидії корупції. Антоніна Волкотруб, фінансовий аналітик цієї організації, наводить як приклад ситуацію з банком Михайлівський, який регулятор оголосив неплатоспроможним 23 травня цього року.

Волкотруб уточнює: НБУ визнав Михайлівський проблемним ще наприкінці 2015‑го і застосував до нього ряд обмежень, зокрема з кредитування та залучення депозитів. Але в квітні 2016‑го, тобто приблизно за місяць до фактичного банкрутства, Нацбанк зняв заборони. "Це розв'язало руки правлінню Михайлівського",— каже Волкотруб. І пояснює: не виключено, що це зробило можливим в тому числі залучення грошей фізосіб на рахунки пов'язаних з банком фінансових компаній під виглядом класичних банківських депозитів. Повернення останніх гарантується ФГВФО, але "трансакції" Михайлівського — не депозит, тому під відшкодування вони не потрапляють.

Катерина Рожкова з НБУ пояснює, що послаблення банку Михайлівський регулятор зробив після того, як власник пообіцяв не збирати внески через фінкомпанії. Обіцянку не було виконано. "Щойно НБУ зафіксував у банку Михайлівський дії, що суперечать закону, негайно ввів тимчасову адміністрацію",— каже Рожкова.

Власником Михайлівського є Віктор Поліщук, власник мережі з продажу побутової електроніки Ельдорадо.

 

 

Ще один банк, на який, на думку Волкотруб, НБУ заплющує очі,— Платинум. Зараз він залучає депозити за однією з найвищих ставок на ринку: 26-27% за середньої 19%. Приріст портфеля вкладів Платинуму йде швидше, ніж на ринку, — +7% за перший квартал за середнього у системі 1%. Загальний депозитний портфель банку становить 6,48 млрд грн.

При цьому мобільний оператор МТС Україна з осені минулого року не може забрати з Платинума свій внесок у розмірі 250 млн грн. Компанія через суд намагається визнати банк проблемним і бездіяльність НБУ щодо нього — протиправною.

У самому Нацбанку не під запис визнають: Платинум тримається на "штучному диханні". Його акціонер — російсько-ізраїльський бізнесмен Григорій Гуртовий — перебуває під слідством: ізраїльські правоохоронці підозрюють його в незаконному виведенні коштів з компаній підконтрольного йому холдингу BGI.

Чому НБУ нічого не робить? Є цікавий збіг, каже Волкотруб. "Рожкова [в. о. заступника голови НБУ], яка відповідає за пруденційний нагляд, прийшла [до НБУ] просто з Платинума, куди за кілька днів до банкрутства пішов працювати голова правління Михайлівського Ігор Дорошенко",— каже експерт.

В НБУ звинувачення в упередженості відкидають. “Рожкова має мінімальні перетини з Платинум Банком. У неї ніколи не було конфлікту інтересів. Це [визнання проблемним або неплатоспроможним] рішення правління банку, яке складається з шести осіб",— сказала голова НБУ Валерія Гонтарева в інтерв'ю Українській правді місяць тому.

11 Липня, 2016 10:44

КРЕЩАТИК — НА ВЫХОД: Одной из жертв банкопада в этом году стал далеко не последний по количеству вкладов банк Крещатик
ХРЕЩАТИК — НА ВИХІД: Однією з жертв банкопаду цього року став далеко не останній за кількістю вкладів банк Хрещатик


Цього року банкіри більше не очікують на банкрутства великих банків. Що ж до невеликих, то, на думку Володимира Лавренчука, голови правління Райффайзен Банку Аваль, все залежить від того, як поводитимуться їх акціонери. Адже саме вони мають внести гроші в капітал, як того вимагає Нацбанк. Найближчі три-шість місяців, на його думку, покажуть, хто виживе. "Велика частина контактів і моїх, і в НБУ говорять про те, що наміри більшої частини інвесторів, які заявили про докапіталізацію, серйозні",— запевняє Лавренчук.

Для вкладників це буде хорошим сигналом. Адже кожна новина про черговий банкопад підриває довіру українців до вітчизняної банківської системи. “Чистка створює негатив у медіаполі, оскільки не завжди правильно презентуються об'єктивні причини, з яких виводяться банки,— каже Тарас Проць, член правління і куратор керування ризиками ОТП Банку.— І з погляду довіри до банківської системи іншим банкам складно працювати з клієнтами".

Але навіть якщо всі 85 дрібних банків підуть з ринку, особливого погіршення не станеться, вважає він. Адже на ці банки припадає лише близько 5% банківського капіталу країни. Решта 95% розподілені між 22 великими банками. На них припадає 55% активів і така само частка вкладів.

У схожій за населенням та територією Польщі, незважаючи на вищий рівень добробуту, діє лише 37 комерційних банків, з них лише п'ять належать до найбільших. При цьому в найпотужнішого польського банку PKO капітал майже такий, як у всіх його українських колег разом.

Утім, серед великих банків теж не все гладко — деяким з них важко триматися на плаву через проблемні кредити. І хоча в абсолютних сумах прострочених кредитів не стає більше, їх частка в системі збільшується. За даними НБУ, нинішній обсяг "поганих" активів становить 40% від усього кредитного портфеля банківської системи та, на очікування регулятора, зросте до більш ніж 50%.

Кредитний портфель банків зараз погіршується через те, що хороші кредити погашаються набагато активніше, ніж видаються нові позики. А адже саме останні мають генерувати прибуток, пояснює Михайло Демків, аналітик банківського сектора інвесткомпанії ICU. "Оскільки нове кредитування не зростає, частка поганих кредитів збільшується",— каже він.

Поки під наглядом НБУ перебувають як мінімум п'ять невеликих фінустанов, які не встигли виконати вимоги щодо збільшення статутного капіталу до 120 млн грн. Але точне число проблемних структур регулятор не розголошує. Граничний термін для вливань минув іще 17 червня. І, за даними деяких банкірів, вже найближчим часом ринок залишать Український банк реконструкції та розвитку, Інвестбанк і Земельний капітал.

"Ці банки продовжують роботу з Національним банком щодо врегулювання ситуації",— заявили НВ в НБУ. Якщо акціонери не знайдуть реальних грошей для поповнення статутних капіталів, у них буде три місяці на самоліквідацію або на об'єднання з успішнішими гравцями.

 

Матеріал опублікований в НВ №24 від 8 липня 2016 року 

Коментарі

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів