20 серпня 2017, неділя

Знайти друга

коментувати
Після візиту Тіллерсона і призначення спецпредставника Курта Волкера залишається відкритим питання: тепер Дональд Трамп — наш союзник, опонент або заручник роботи інститутів американської демократії?

Балотуючись в президенти США, Дональд Трамп обіцяв "розглянути визнання Криму частиною Росії і скасування санкцій проти Москви". Ці заголовки облетіли світові ЗМІ в липні 2016 року. Через рік тепер уже в статусі глави США з'явився новий твіт Трампа: "Санкції проти Росії залишаться, поки питання України і Сирії не буде вирішено".

Ці позиції розділяють 12 місяців, офіційна інавгурація, а також головний орієнтир геополітики XXI століття: президент Сполучених Штатів стоїть біля керма сильної держави, де курс визначають демократичні інститути і міжнародне право. Останнє слово щодо зовнішньої американської доктрини — за президентом, але це слово завжди спирається на позиції Держдепу, Пентагону, Ради національної безпеки, Національної розвідки і, врешті-решт, партії в Конгресі.

Кожен день новопризначені керівники цих виконавчих органів США мали шукати відповідь на підривну діяльність Кремля в Європі, Сирії, на Близькому Сході, та й в самій Америці. Саме це вплинуло на розворот на 180º публічної позиції глави Білого дому. Проте питання відкрите: Трамп — наш союзник, опонент або заручник роботи інститутів американської демократії?

Для пана Трампа кожна розмова — це угода

За останні півроку у відносинах між Україною і США сталося позитивне зрушення. Їхню нинішню траєкторію визначають чотири точки: підтримка США територіальної цілісності країни, невизнання анексії Криму, збереження санкцій проти РФ, готовність брати участь в переговорах з вирішення конфлікту на Донбасі. Останнє завдання поставили перед спеціальним представником США в Україні Куртом Волкером, який був призначений буквально днями і разом з главою Держдепу Рексом Тіллерсоном вже відвідав Київ з короткостроковим візитом.

Потрібно відзначити, що саме Волкер як постпред США в НАТО в 2008 році під час саміту альянсу в Бухаресті сприяв отриманню ПДЧ для України і Грузії. У стенограмі сенатського комітету з міжнародних справ за квітень можна знайти його свідчення, де він закликає адміністрацію Трампа протидіяти викликам, кинутим Заходу Москвою.

На це призначення чекали дуже довго. Втім, як і на призначення на інші порожні позиції у зовнішньополітичному відомстві США. Думаю, після зустрічі Трампа з Путіним в Гамбурзі ці вакансії швидко закриють. Логіка подій підказує, що Трамп може продовжувати публікувати суперечливі твіти щодо РФ, але на практиці йому доведеться вести жорстку гру. У тому числі з українського питання.

Так, віднедавна в арсеналі інструментів Трампа проти Кремля з'явилися санкції, введені Сенатом, наприклад, проти стратегічного проекту Путіна в Європі — Nord Stream 2 — своєрідна заявка Путіна на перекроювання всієї енергетичної системи безпеки в ЄС. Санкції повинна підтвердити Палата представників. І те, чи підпише законопроект сам Трамп або накладе вето, покаже, чи стануть санкції розмінною монетою або потужним фактором стримування гібридної агресії Путіна.

Ще одна тема нових взаємин між Україною і США, що потрапила в тінь геополітичних перипетій, — боротьба офіційного Києва з корупцією. Штатні блогери адміністрації президента Порошенка намагаються створити картину, ніби проблему виключили з двостороннього порядку денного. Але це не так. Трамп під час зустрічі з Петром Порошенком в Овальному кабінеті, за словами учасників, безпосередньо поцікавився в українського президента з приводу корупції. Також ця тема стала ключовою під час зустрічі в Києві Тіллерсона з реформаторами.

Взаємозв'язок цих двох чинників очевидний: тепер уже зрозуміло, що адміністрація президента Трампа навряд чи "подружиться" з Росією. Але і Україні США можуть не стати повноцінним другом, якщо на шляху залишиться головна перешкода — повсюдна корупція. І пояснюється це дуже просто: Трамп — політик, йому потрібно продавати своєму електорату історії успіху.

Як сказав один з близьких соратників американського лідера і екс-спікер Палати представників Ньют Гінгріч, який недавно побував в Києві (щоб зрозуміти Трампа, потрібно прочитати його книгу Мистецтво укладати угоди): "Для пана Трампа кожна розмова — це угода".

Колонка опублікована в журналі Новое Время від 14 липня 2017 року. Републікація повної версії тексту заборонена

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.