16 серпня 2017, середа

Що відбувається з українським футболом

коментувати
Турнір найсильніших клубів нашої країни, можливо, досяг свого дна

Найближчим часом одразу п'ять клубів будуть оголошені банкрутами, ще стільки ж стоять на межі зникнення. Близько 300 футболістів мають затримки зарплатні. Сумарна заборгованість перед гравцями становить більше чотирьох десятків мільйонів, і футболісти готові в будь-який момент оголосити страйк. Ви, напевно, подумали про футбольний апокаліпсис наших днів в Україні? Такий сценарій цілком можливий, а ось в реальності описані вище події трапилися в 2011-му році і не де-небудь, а в іспанській Ла-Лізі, клуби якої завдяки вжитим заходам нині панують в єврокубках, а сам чемпіонат став одним з найприбутковіших у Старому Світі.

Треба віддати належне іспанським футбольним функціонерам, які, як і їхні колеги з інших топ-ліг Європи, використовували кризу в чемпіонатах своїх країн, як відмінну можливість для фінансового очищення і подальшого прибуткового зростання.

У тій же Ла-Лізі в найкоротші терміни були прописані і запроваджені правила нової економічної політики. Згідно з ними, від клубів вимагалося неухильне дотримання головної умови - вони не повинні витрачати більше, ніж можуть заробити. При цьому доброю підмогою для фінансової сталості став справедливий розподіл телевізійного «пирога», половина з якого ділиться між усіма клубами. Результатом нововведень стало зменшення розриву в доходах між великими і маленькими клубами в 3,5 рази, що стало оптимальною пропорцією.

У німецькій Бундеслізі пішли іншим, але не менш ефективним шляхом. Приклад глибокої кризи в дортмундській «Боруссії», яка мала борг у 119 мільйонів євро і ледве уникла в 2006-му році ліквідації, недвозначно дав зрозуміти, що потрібно терміново вживати заходів, щоб хвороба не передалася й іншим учасникам однієї з найстабільніших ліг на континенті. Вихід був знайдений з типовою німецькою чіткістю: всі клуби добровільно делегували право Федерації футболу Німеччини на повний доступ до всіх фінансових трансакцій, рахунків і трансферної документації. Тепер тільки пройшовши повну перевірку, клуби в межах ліцензування отримують право на участь у чемпіонаті на наступний сезон.

Зафіксована найгірша відвідуваність матчів за всю історію чемпіонатів України – 4504 шанувальників на грі

Не один сезон працювала собі у збиток і французька Ліга 1, що показала у 2008-му загальний касовий дефіцит обсягом 690 мільйонів євро. У 2011 році відразу шість клубів вийшли за рамки дозволеного УЄФА річного дефіциту. Причиною цього стало те, що за 2000-2011 роки видатки футбольних клубів на заробітну плату гравців і пов'язані з нею соціальні відрахування збільшилися з 324 мільйонів до 777 мільйонів євро, тобто, загалом за 12 років приріст склав 140%. Для розв'язання проблеми парламент Франції ухвалив законодавчі акти, що знімають цілу низку економічних обмежень з «компаній з обмеженою відповідальністю, які діють у сфері професійного спорту», якими і є футбольні клуби. В результаті вдалося спочатку досягти фінансової стабілізації, а потім і стати на шлях економічного зростання.

А що в цьому сенсі являє собою Україна? 25 лютого стартувала друга половина вітчизняної Прем'єр-ліги. Її осіння частина наочно показала, що турнір найсильніших клубів нашої країни, можливо, досяг свого дна. Це недвозначно засвідчили вболівальники, підтвердивши своє ставлення найгіршою відвідуваністю матчів за всю історію чемпіонатів України із середнім показником 4504 шанувальників футболу на грі.

Що ж стало причиною такого провалу? Звісно, основним чинником є скрутне економічне становище власників клубів. Час, коли вони могли, не замислюючись, витрачати мільйони з надією побачити своїх улюбленців на подіумі з завойованим трофеєм, відходить дедалі в минуле. На жаль, за минулі 25 років український футбол так і не став бізнесом, який генерує фінансові потоки. Клуби витрачають завдяки глибоким кишеням своїх власників значно більше, аніж заробляють. У цьому і криється наріжний камінь неповноцінності клубної піраміди УПЛ. Зараз інвестиції власників клубів у свої дітища становлять до 80%, хоча, наприклад, у сусідніх Словаччині, Угорщині та Польщі дефіцит фінансового балансу, що покривається власником, не перевищує 30-40%. В Європі відразу прийняли до дії правила фінансової справедливої гри УЄФА, що обмежують витрати, що, своєю чергою, стимулює клуби впроваджувати бізнес-моделі заробляння безпосередньо від футболу. У нас же, як і раніше, існує система, коли клуби, за рідкісним винятком, не обтяжені завданнями заробляти від своєї футбольної діяльності, повністю залежать від платоспроможності свого власника, і якщо у того виникає фінансовий провал, то це фактично призводить до зникнення ФК з футбольної карти країни. Останні приклади запорізького «Металурга» та харківського «Металіста» лише підтверджують цю тенденцію. Цьогоріч така ж доля може спіткати, як мінімум, два-три клуби Прем'єр-ліги.

Який же рецепт від «хвороби», що набула хронічної форми? Насамперед – створення ПЛ та ФФУ єдиних для всіх правил чесної гри. При цьому ліцензування повинно стати найважливішим інструментом, який дозволить контролювати фінансовий стан клубів з обов'язковою умовою очищення цього найважливішого механізму від корупційної складової. Поки ж учасники процесу, що нездатні його пройти, «вирішують» питання відомим способом, роблячи його в більшій мірі профанацією.

Повна фінансова прозорість з обов'язковою публікацією річних звітів, відсутність подвійних контрактів, білі зарплати і податки з одного боку, з іншого - комерційна діяльність, спрямована на підвищення прибутковості - ось необхідні кроки до одужання. Видатки клубів не мають в рази перевищувати їхні доходи. Належить навчитися відповідно до своїх статків, причому всім без винятку, за рахунок приведення у відповідність зарплатних відомостей, розумної трансферної політики, залучення спонсорів, значного поліпшення роботи з уболівальниками, що має простимулювати зростання реалізації квитків та атрибутики та взагалі якісного поліпшення роботи всього внутрішнього клубного менеджменту. Звісно, необхідне і створення єдиного телевізійного пулу зі справедливим розподілом доходів між усіма клубами УПЛ.

У нинішніх економічних реаліях керівникам УПЛ і ФФУ треба усвідомити, що криза, як показує міжнародний досвід, - це зовсім не вирок, а, навпаки, перевірка управлінців на їхній професіоналізм та прийняття важливих рішень. Роботи багато, але дорогу, як кажуть, здолає той, хто йде.

Більше поглядів тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.