25 травня 2017, четвер

Чому нам потрібен Міжнародний аеропорт Казимира Малевича

коментувати
Якщо ми не будемо відстоювати нашу спадщину, не будемо показувати всьому світу, що світові генії - це частина нашої історії та культури, то скількох ще у нас «експропріюють» сусіди?

Справжні баталії розгорілися навколо ініціативи перейменування Міжнародного аеропорту «Бориспіль» в Аеропорт Казимира Малевича. Ця ідея обговорювалася вже протягом декількох років, проте тільки зараз набула широкого резонансу.

Дискусія набирає обертів. Десятки українських та російських видань винесли в топ-теми ідею перейменування аеропорту "Бориспіль" на честь Казимира Малевича. Вчора в Мистецькому Арсеналі ми провели перше відкрите експертне обговорення перейменування. Кожного дня приходять листи та повідомлення на підтримку ініціативи.

Звичайно, пропонуються й інші імена відомих українців для головних повітряних воріт країни - Вербицького, Чубинського, Лобановського, Сікорського, Антонова, Княгині Ольги, Князя Володимира – це все важливі та визначальні для нас імена. Але вони дорогі і відомі переважно нам. Думаю, що в їх честь логічно називати консерваторії, стадіони, заводи, університети – то є місця, в яких будуть рости майбутні таланти, які прославлять імена патронів своїх alma mater на світовій арені. Але це питання суспільної дискусії, до якої всіх і запрошую. Для стимулювання обговорення пропоную в цьому блозі п'ять найбільш значущих, на мій погляд, аргументів, чому аеропорт «Бориспіль» потрібно перейменувати на честь Казимира Малевича.

1. Відомий художник Казимир Малевич народився у Києві

Мало хто буде сперечатися, що більш відомого художника, ніж Казимир Малевич, знайти досить складно. Завдяки революційному відкриття в живописі, його знають у всьому світі не лише мистецтвознавці, але і люди, дуже далекі від історії мистецтва – школярі, робітники, водії, інженери, політики, актори і просто допитливі громадяни без професій. Від тихоокеанського узбережжя Китаю до Атлантичного узбережжя Панами про Казимира Малевича. Дві найбільш відомі картини в світі - «Джоконда» Леонардо да Вінчі і «Чорний квадрат» Казимира Малевича, сторіччя якого світ відзначав у минулому році. Про нього чули мільярди людей. Звичайно, вони можуть не знати нюансів супрематизму, але ім'я художника - у всіх на слуху. Таким чином, будь-яка людина на планеті, яка зверне увагу на назву київського аеропорту, буде знати, що Малевич і Київ - нероздільні.

Україні потрібно боротися з негативним іміджем

2. Аеропорти як культурні маяки

Цей пункт не лише ідеологічний, але й економічний. Україні потрібно боротися з негативним іміджем. Більшість асоціацій, які виникають у іноземців при згадці про нашу країну, пов'язані з війною, анексією Криму, аварією на Чорнобильській АЕС і авіакатастрофою MH-17, корупційними скандалами та нескінченними революціями. Якщо раніше ситуацію дещо поліпшували футболіст Андрій Шевченко і боксери брати Клички, то тепер негативу явно більше. З цим потрібно боротися, здійснюючи вдумливий і ефективний ребрендинг країни. Від цього залежить не тільки міжнародний імідж України, але і ділова репутація країни. Наприклад, дуже важливим чинником є приплив туристів, який, у 2015 році скоротився до рекордного мінімуму за 14 років – до 135 тисяч чоловік. А в 2011 році туристів в Україні було на 1 мільйон більше – 1 млн 226 тисяч.

Недарма європейські міста всіляко намагаються продемонструвати свою прив'язку до світових геніїв, чиї імена залишаться у віках. Наприклад, аеропорт Варшави носить ім'я Фредеріка Шопена (Warsaw Frederic Chopin Airport), аеропорт Риму – ім'я Леонардо да Вінчі (Fiumicino – Leonardo da Vinci International Airport), аеропорт провінції Гренада на півдні Іспанії – ім'я Федеріко Гарсії Лорки (Granada Federico Garcia Lorca Airport). Дослідження з туристичного маркетингу свідчать, що такий хід підвищує туристичну привабливість країн, міст і покращує впізнаваність аеропортів. Виходить, що звичайний об'єкт інфраструктури перетворюється на туристичний маяк і заздалегідь повідомляє туристу про культурний символ-бренд країни.

3. Історична справедливість проти ідеології

Люди, які серйозно вивчають мистецтво, і просто уважні туристи знають, що існує поняття «російський авангард», а Казимира Малевича називають «великим російським» художником. Звичайно, виняткова «російськість» Малевича – це більш ніж помилкова думка, оскільки народився він у Києві, а зростав у селах на Харківщині і Полтавщині, де працював його батько. Мати Казимира Малевича була полтавчанкою. Все життя Казимир Малевич всіляко підкреслював, що його художнє бачення світу сформувало українське село. Також, у нього є теоретичні твори українською мовою, у його творчості величезне значення має неповторний український колорит. Він неодноразово стверджував: «Я - українець». В 1927-1929 рр. він викладав у Київській академії мистецтв, яку мріяв перетворити в академію справжнього сучасної освіти. Він пристрасно бажав назавжди повернутися до Києва, але по поверненню в Санкт-Петербург його заточили в Ленінградській ОГПУ і зраджуючи страшним, принизливим тортурам – вимагали зізнань у шпигунстві. Їх наслідки стали очевидними - чотири роки потому засновник супрематизму помер у злиднях.

Ось і виходить, що культура стає простором боротьби за спадщину. Багато наших співвітчизників відразу ж здаються і кажуть, що «А що, нікого не знайшлося відомої людини, на котру не претендують інші? Давайте краще перейменуємо в честь когось, хто асоціюється тільки з Україною». Але у мене виникає зустрічне питання. Якщо ми не будемо відстоювати нашу спадщину, якщо ми не будемо показувати всьому світу, що світові генії - це частина нашої історії і культури, то скількох у нас «експропріюють» сусіди? Скількох нам залишать? Впевнена, що це неприпустимо і що історичну справедливість потрібно відстоювати, особливо якщо мова йде про наших великих співвітчизників.

4. Минулоріч Київ отримав свого Малевича

Існує також дуже важливий символічний аргумент, чому саме зараз з'явилася можливість назвати головний київський аеропорт іменем Казимира Малевича. Торік народу України в особі Мистецького Арсеналу була подарована безцінна колекція авангарду Ігоря Диченка. Вдова колекціонера, Валерія Вірська, передала колекцію в державну власність, в такий спосіб увічнивши себе та чоловіка. Однією з головних перлин колекції є робота Казимира Малевича «Супрематична композиція 1». Таким чином, Київ в 2015 році здобув свою першу роботу Казимира Малевича, яку будь-хто може прийти та побачити на виставці. По всій Україні робіт Малевича тепер дві – одна у Києві, а друга в Пархомівському історико-художньому музеї імені А.с Луньова (село Пархомівка Харківської області) - «Супрематизм 65».

Зібрання робіт Казимира Малевича є предметом особливої гордості всесвітньо-відомих музеїв таких, як МоМа в Нью-Йорку, Стеделік в Амстердамі, Альбертіна у Відні, і, звичайно ж, Третьяковська галерея та Російський музей. Art Institute of Chicago у 2011 році придбав невелику роботу Казимира Малевича за 48 мільйонів фунтів стерлінгів. На моє запитання до співробітниці музею: «Навіщо такому багатому на твори мистецтва музею така маленька і неймовірно дорога робота Казимира Малевича?» вона відповіла, що вони відчували великий пробіл, поки в колекції їх музею в розділі світового авангарду було відсутнє найголовніше ім'я – Казимира Малевича.

5. Аеропорт Казимира Малевича - гідний подарунок до 25-річчя Незалежності України

2016 рік важливий також і тим, що ми відзначаємо 25 років Незалежності України. Україна пережила багато потрясінь за ці чверть століття, а в останні роки ще й змушена захищати свою незалежність кров'ю і зброєю. Ми не можемо собі дозволити тихий опір на задвірках Європи, ми повинні кожним своїм вчинком доводити, що є невід'ємною та самобутньою частиною європейської історії та цивілізації. Саме тому, що події, які стверджують нерозривний зв'язок та участь України у створенні спадщини світового рівня є найважливішою частиною нашої боротьби за право на свободу, самовизначення і гідність. Перемоги на полях битв, зброя і доблесть солдатів допоможуть нам зберегти територію, але лише культура та розум здатні перетворити територію на країну.

Міжнародний столичний аеропорт - це свого роду ворота у світ і одночасно брендинг нашої країни. Тому на ньому краще написати гучне та зрозуміле для всього людства ім'я, ім'я яке саме за себе скаже – ласкаво просимо, це моя Батьківщина, це моя Україна.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.