7 грудня 2016, середа

Чому Литва змогла порвати з совком, а ми - ні

коментувати
Сюрреалізм совка мав закінчитися. Так думали всі литовці. Навіть комуністи

З цікавості і ввічливості запитав одного литовського політика, члена парламенту і одного з підписантів Декларації про державний суверенітет Литви у далеких 80-х роках, чи не страшно йому було підписувати дану декларацію і руйнувати СРСР?

Питання йому сподобалось, і він вирішив, що я зі своєю цікавістю достойний більшої уваги. Взяв мене за руку, відвів в сторону, після чого була довга сповідь. Спробую викласти її значно лаконічніше.

«Розумієш, страшно вже не було нікому. Тим більше, що всі думали однаково. Було ще дуже багато людей, які добре пам’ятали, де була межа батьківського наділу землі, де був завод чи фабрика. Ми бачили і розуміли, що радянська дійсність скінчилась. Для литовців вона весь час окупації була якимось сюрреалізмом - чужа реальність в їх житті. Вона мала скінчитися.

Моя бабуся часто казала мені: «Піди визирни у вікно - ті ще не пішли?». У нас навіть слова такого не було – «брак». Бувають добре і погано зроблені речі. Ми пам’ятали, хто і коли робив гарні речі, адже це прекрасно, коли і стіл, і стілець, і костюм, і все навколо зроблено добротно. Сюрреалізм Совка мав закінчитися. Так думали всі. Навіть комуністи.

У нас і зараз ніяких інакомислячих немає. Ми не лише знали, що Радянський Союз скінчився. Ми добре знали, що робити далі. Ми відчували, що годинник клацає щосекунди. І хоча здавалось, що вся радянська маячня зникла назавжди, ми вирішили не гаяти часу. Ми хапалися і робили усе, щоб відторгнути радянське минуле.

Ви нічого не робили. Ви марнували час

Ми повернули права на націоналізоване комуністами майно. Хоча багатьох колишніх власників - і литовців, і євреїв - знищили, ми вирішили повертати усе, що можна, і всім, кому зможемо. Це було непросто, але це поставило крапку на радянській економічній та соціальній спадщині.

Ми ні секунди не втрачали концентрації і не сумнівались, що маємо вступити в ЄС і НАТО. Та й в усіх трьох балтійських державах не було жодної політичної партії, яка б сумнівалась у цьому. Ми і зараз не сумніваємось. Навпаки, тепер ми розуміємо, що завдяки ЄС і НАТО можемо хоч трохи розслабитися, хоча Путін підказує, що цього робити не слід.

Для переходу на європейські стандарти нам потрібно було прийняти за рік 8 тис. законів. Ми знали, що годинник цокає. Парламент рік стояв на вухах. Ми так думали: «Та нехай ті чоловіки женяться між собою і живуть разом, якщо це ціна членства в ЄС». Ми пройшли по краю леза, ми працювали не покладаючи рук, але отримали те, в що вірили, і чого хотіли.

Страшно не було. Неймовірно інше. Ми завжди мали хороші відносини з вашими президентами, приїжджали до вас як до друзів, з найкращими намірами і щирими порадами, однак не вірили своїм очам.

Ви нічого не робили. Ви марнували час. Я не розумію, чи це через розмір України, чи ще з якоїсь причини, але ви, здається, вирішили, що якось проскочите. Що можна нічого не робити і сподіватися, що усе якось вирішиться саме собою. Ми любили Ющенка і горою стоятимемо за Порошенка, але ж не можна нічого не робити. Ви повинні почати працювати і змінювати країну».

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Більше поглядів тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.