20 вересня 2017, середа

2017 рік. Що буде з Україною і світом

коментувати
Наступний рік штовхатиме планету в бік якоїсь ще не відкритої вченими "чорної діри"

Не можна бути песимістом. Тому не вживатиму слів "дуже погано". Зрештою, у мене є відчуття, що "дуже погано" обернеться на "може бути".

Світ і Україну лихоманитиме. Зрозумілі і чітко проявлені в міжнародних відносинах неприємні тенденції - ріст "національного егоїзму", надання переваги одностороннім діям, а не колективному підходу, ставка на силу, ігнорування за бажанням та потребою норм міжнародного права і т. д - в диявольський спосіб доповнюватимуться "чорними лебедями" природного, технологічного, політичного, фінансового та економічного характеру, що штовхатиме планету в бік якоїсь ще не відкритої вченими "чорної діри".

Буде складно, незрозуміло і дуже тривожно.

В Україні негативні переживання посилюватимуться через невпинні дії внутрішніх та зовнішніх ворогів з метою сегментування, дроблення політичного та громадського секторів, продовження політики економічного визискування з громадян і, як наслідок, подальшого збідніння переважної більшості українців.

При спробі зазирати в майбутнє основним питанням буде не як зробити краще, а "чи може бути ще гірше?"

Наші безперспективні вправи виявляться своєрідним способом розвитку і прогресу

То як же все це обернеться на "може бути"?

Перш за все, вибори. Ми зрозуміємо, що знову провели їх якось неправильно, зате житимемо ілюзією, що тепер вже точно знаємо, як правильно провести наступні. Між тим, чергові вибори дадуть трохи часу перед початком наступної кризи.

Але іронія ситуації в тому, що у підсумку, здавалось би, наші безперспективні вправи виявляться таки своєрідним способом розвитку і прогресу.

А ось ті, хто беруться зараз нас повчати і вчити, чомусь, мені здається, зроблять більше і більших помилок, ніж ми. Вони втрачатимуть більше, поки ми якимись нам лише зрозумілими темпами і манівцями будемо брести кудись вперед, вчитися, ставати спершу злішими і цинічнішими, а згодом і мудрішими.

Ми позбудемось страху чергової "мюнхенської змови", бо, нарешті, зрозуміємо, що неможливо ні продати, ні купити бажання народу воювати за свою країну. Чи навчимось отримувати зиск із торгівлі інших, навряд. Проте, сподіваюсь, що прийде гірке, але потрібне усвідомлення, що в політичному та економічному плані України в сьогоднішньому вигляді це не надбання і не актив. Ні для продажу, ні для купівлі. Добре, якщо цього остаточно не зрозуміють росіяни. Їх бажання отримати в Україні (і не лише) усе і відразу, помножене на зарозумілість, жадібність та самовпевненість царя та бояр, доконають нашого найбільшого зовнішнього ворога. Хтозна, чи грітиме нас те попелище, але ми його побачимо.

Наш найбільший острах - залишитися на самоті - спершу реалізується, а пізніше виявиться благом, оскільки лише відсутність друзів та допомоги ззовні примусить чітко зрозуміти, хто ж таки перешкоджає всередині країни розвиватися, і як жити, розраховуючи лише на себе?

Це і буде надбанням - усвідомлення, що важливі не прогнози, а плани і дії на майбутнє.

Чи, може, це вже й так зрозуміло, і це вже давно наша реальність? В такому разі переживати за наступний рік просто немає причин.

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Більше поглядів тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.