8 грудня 2016, четвер

5 жовтня: Ірако-турецька війна і віце-дебати у США

коментувати
Ємен за повного потурання світу занурюється в пекло, у США пройшли дебати кандидатів у віце-президенти, а в Польщі спалахнули відразу два скандали

1. Почати сьогодні хочу з чергового звіту ООН про війну, про яку у світі не дуже прийнято згадувати. Найбідніша арабська країна – Ємен – одночасно опинилася в ситуації громадянської війни, розквіту тероризму, зовнішньої інтервенції, невпинних бомбардувань, тотальної блокади, нестачі палива, ліків і прісної води. До всіх цих бід зараз додався і наростаючий голод. Більше половини з 28 мільйонів жителів пустельної країни вже зараз недоїдають. Особливо важко доводиться дітям із бідних (тобто майже всіх) сімей. Вони в буквальному сенсі масово помирають від виснаження і хвороб, причому ні батьки, ні медики часто їм не можуть допомогти. У США і Європі цією війною цікавляться слабо, оскільки єменці в ній умовно «погані екстремісти», а сили, які протистоять їм на чолі з Саудівською Аравією, – «хороші»: союзники Заходу і просто «помірковані». Мотивація зрозуміла. Але тут є дуже серйозний ризик: в один прекрасний момент мільйони єменців можуть вирішити, що з них досить і вирушать шукати кращого життя. Причому поїдуть вони, звичайно, не в Саудівську Аравію, а прямо в Європу. Так, це складно, але шляхи знайдуть.

2. У США минулої ночі відбулися дебати кандидатів у віце-президенти від демократів і республіканців – Тіма Кейна і Майка Пенса відповідно. Однією із центральних тем обговорення цього разу стали відносини з РФ. Пенс, на відміну від свого боса Дональда Трампа, зайняв дуже жорстку позицію щодо Кремля, пригрозивши росіянам усіма можливими неприємностями у тому випадку, якщо вони і далі продовжать масово вбивати сирійців у східному Алеппо й ігнорувати міжнародні домовленості. Надзвичайно напружений і гіперактивний Кейн майже весь час дебатів намагався змусити опонента захищати ті чи інші позиції Трампа, але не досяг успіху: республіканець тримався спокійно, солідно і розповідав про свої погляди на США і світ. У результаті Пенс зумів досить ясно розтлумачити позицію республіканців з усіх головних питань, а Кейн запам'ятався лише безрезультатними спробами затролити співрозмовника. Не дивно, що в цих умовах навіть ліберальний CNN віддав перемогу в дебатах Пенсу. Але головний підсумок усе-таки інший: американські аналітики і спостерігачі в один голос задають собі питання: «Чому ж від республіканців у президенти йде непередбачуваний Трамп, а не розумний і розважливий Пенс, що володіє всіма потрібними для президента якостями?». Спробую відповісти: «правильні» кандидати до чортиків набридли виборцям. Якось так...

3. Британська економіка найнахабнішим чином відмовляється занурюватися в темряву, рецесію і хаос, які їй дружно обіцяли «експерти» після референдуму щодо виходу зі складу ЄС. Більш того, МВФ визнав, що цього року Великобританія зможе похвалитися найвищим зростанням ВВП серед країн G7. Тут, звичайно, треба визнати, що сам вихід країни з ЄС поки не відбувся, йдуть важкі переговори із зацікавленими сторонами. Однак песимісти обіцяли Лондону крах і масову втечу капіталів відразу після голосування, буквально наступного ранку. Поки ж відбувається щось протилежне.

4. Тим часом у самому Євросоюзі назріває чергова політична криза. «Простий польський парламентарій», а на ділі – керівник цієї країни Ярослав Качинський – заявив, що не бачить можливості підтримати кандидатуру свого співвітчизника Дональда Туска на переобрання головою Європейської ради. Це, мабуть, перший в історії ЄС випадок, коли керівництво будь-якої країни відмовляється підтримати свого громадянина в його прагненні зайняти важливу посаду в Брюсселі. У цьому випадку Качиньський готовий пожертвувати інтересами Польщі через власну глибоку (і взаємну) неприязнь до Туска – давнього політичного опонента, на якого Качиньський покладає частину відповідальності за загибель свого брата Леха, що розбився в літаку під Смоленськом. Тут треба зазначити, що Варшава не зможе накласти вето на переобрання Туска, але цілком здатна серйозно послабити його позиції. Деякі сусіди Польщі з ЄС, не бажаючи псувати з нею відносини, також відмовлять Туску в підтримці.

5. Відвернути польську еліту від роздумів про майбутнє Євроради можуть домашні неприємності. Під потужним тиском з боку громадськості правляча партія «Право і справедливість» уже готова переглянути своє ставлення до тотальної заборони абортів. Ця «громадянська ініціатива отримала офіційну підтримку з боку ПіС, але викликала справжнє обурення серед простих громадян Польщі, особливо жінок. Організований ними «чорний» протест вивів на вулиці десятки і сотні тисяч людей, одягнених у чорне (в знак скорботи за цивільними та репродуктивними правами). Сьогодні один із польських міністрів заявив, що заборони, мабуть, не буде – занадто великий опір цій ідеї з боку громадянського суспільства. Я вважаю, поляки молодці. Зуміли дати відсіч своїм мракобісам і скрепоносцям. Так і треба чинити!

6. Близький Схід сьогодні опинився на порозі ще одного військового протистояння. Прем'єр-міністр Іраку Хайдер аль-Абаді сьогодні пригрозив Туреччині «регіональною війною», якщо вона терміново не виведе приблизно дві тисячі своїх військовослужбовців з іракської території, де вони вже більше року. За словами Абаді, Анкара абсолютно безпардонно втручається в чужі справи. Турки на це відповідають, що війська рятують їхню країну від тероризму, від якого іракський уряд не в змозі їх захистити. Насправді ж всі зацікавлені сторони просто розставляють свої фішки на регіональній дошці перед ключовою подією військового сезону – штурмом іракського міста Мосул, який знаходиться під контролем Ісламської держави. Іракський шиїтський уряд хоче забрати собі місто, місцеві курди – собі, а турки хочуть, щоб у Мосулі була встановлена сунітська адміністрація. Для цього і війська, від цього – і загроза війни. До речі, сам штурм очікується вже в найближчі місяці, якщо не тижні.

7. Одне з пояснень присутності турецьких військ на півночі Іраку – це побоювання спроб тисяч біженців пробратися з обложеного Мосула в Туреччину. У принципі, звучить цілком логічно. Мало кому сподобається сидіти під бомбами, якщо є можливість переїхати жити до Німеччини. Утім, це вікно можливостей звужується. Сьогоднішні події в Сербії – яскраве тому підтвердження. Сотні біженців із різних країн, що застрягли на території цієї країни, вийшли на протести, вимагаючи пустити їх у країни Шенгенської зони або хоча б покращити умови життя в таборах, де з настанням осені та холодів стало зовсім погано. Зараз у виключно неприємних умовах на території Сербії проживають кілька десятків тисяч біженців, які не хочуть повертатися назад, але і в Європу їх не пускають. З початком операції по звільненню Мосула число цих людей може зрости багаторазово.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.