22 сiчня 2017, неділя

23 травня: Трагедія на Евересті й поразка "Четвертого Рейху"

коментувати
Трамп почав впевнено випереджати Клінтон, Рахмон став довічним президентом, "Талібан" втратив лідера, а австрійські любителі "Рейху" програли вибори

1. Сьогодні почну з чудової новини з сонячного Таджикистану. Місцевий «лідер нації», а заодно – її ж «славний син» Емомалі Рахмон у результаті абсолютно чесного і відкритого референдуму отримав довічне право керувати своїми підданими. За це мудре рішення проголосували майже 95 відсотків таджиків. Вони ж підтримали заборону партій, заснованих на релігійній платформі (привіт ісламській опозиції), а також знизили мінімальний вік кандидатів у президенти з 35 до 30 років. Останнє, судячи з усього, було зроблено заради 28-річного сина Рахмона – Рустама, який вже готовий замінити старого й не дуже здорового татуся в ролі вождя таджиків. Хоча заміна, звісно, буде так собі: якщо вірити тому, що про Рахмона-старшого пишуть на його ж сайті, то нікого кращого за нього світ ще не бачив. Ось тільки одна цитата: «Завдяки мудрим крокам, стійкості та винятковій сміливості, Емомалі Рахмон врятував країну від загрози катастрофи, об'єднав народ і повернув на батьківщину тисячі біженців». Гадаю, Бетмен з Суперменом не впоралися б краще...

2. Якщо Рахмон, в якому «поєднуються справедливість, великодушність, сміливість, співчуття і неповторна здатність об'єднувати людей» вже «здобув любов і повагу» підзвітного електорату, то в американських політиків, які борються за посаду президента, з цим величезні проблеми. Згідно з результатами щойно оприлюдненого опитування, і Гіларі Клінтон, і Дональд Трамп викликають у американців хвилю відрази, що б'є всі історичні рекорди. Співвідношення тих, кому кандидати подобаються, і тих, кому ні, безпрецедентне: у Клінтон це мінус 16 відсотків, у Трампа – мінус 17. Ніхто і ніколи в американській історії не ставав президентом з настільки серйозним негативним рейтингом. Зазвичай навіть мінус 10 відсотків – заборонна межа. До речі, ще цікавіше ось що: Трамп, котрий раніше бовтався далеко позаду Клінтон, вже вдруге (на моїй пам'яті) побиває її у прямому протистоянні – за нього готові проголосувати 46 відсотків, за неї – лише 44. Це дуже тривожний дзвінок для демократів. Власне президентська кампанія ще не почалася, а вони вже втратили колишню перевагу. Коли Трамп почне 24/7 поливати лайном Клінтон, зараз передбачити важко, але я вважаю, що він її в цій справі потопить, як раніше уже втопив півтора десятка своїх конкурентів з праймеріз.

3. Поки Трамп та інші борються за майбутнє Америки, її президент позбувається похмурого минулого. Барак Обама сьогодні прилетів у Ханой, де підписав купу документів про співпрацю з недавнім ворогом – комуністичним В'єтнамом. Серед іншого, США зняли ембарго на постачання зброї в країну, куди американські бомби і ракети лише півстоліття тому доставлялися безпосередньо з бомболюків. Своїм візитом до В'єтнаму Обама не тільки розширює сферу американського впливу в Азії та ринки для виробників зброї, але й надсилає важливий сигнал Китаю: «Ми будемо підтримувати країни, що не йдуть у фарватері Пекіна». Оскільки китайці та в'єтнамці – традиційні суперники і навіть вороги, то і вибір союзника для США був очевидним. До речі, мало хто пам'ятає, але в 1979 році між Китаєм і В'єтнамом була війна – китайці вторглися до В'єтнаму, але, наразившись на серйозний опір, були змушені відступити.

4. Ще один військовий конфлікт незабаром почнеться в Іраку. Місцевий уряд вустами прем'єра Хайдера аль-Абаді оголосив про плани вибити бойовиків Ісламської держави з міста Фаллуджі, розташованого за 60 кілометрів на захід від Багдада. Оскільки в недавній історії Фаллуджі це буде вже як мінімум третій її штурм, приблизно можна здогадатися, що чекає на місцевих жителів. Якщо коротко, то величезні руйнування і гори трупів. На їхньому місці я би вже почав збирати речі й тікати звідти якнайдалі. Бо нічого хорошого в цьому місті найближчими тижнями не передбачається. До речі, в столиці Іраку – Багдаді – триває повстання радикальних шиїтів, незадоволених політикою влади. Ситуація там все більше і більше нагадує Майдан: масові протести проти влади провокують її нервову реакцію і застосування сили, що виводить на вулиці ще більше людей. Справа може дійти до того, що Аль-Абаді скинуть ще до закінчення операції зі взяття Фаллуджі.

5. Вкрай сумні новини прийшли сьогодні з Гімалаїв, де при спуску з Евересту загинуло одразу двоє альпіністів, а ще тридцять постраждали через раптові морози. Загиблі – жінка з Австралії і чоловік з Голландії, стали жертвами серйозних обморожень і кисневого голодування, від якого не врятували навіть кисневі маски. Решта альпіністів спускаються в нижній табір, звідки їх, можливо, евакуюють вертольотами. Хоча останніми роками сходження на Еверест стало набагато простішим через технологічні новинки, все-таки треба пам'ятати: справа ця вкрай небезпечна, без серйозної підготовки навіть і намагатися не варто.

6. Поганим виявився день і для афганського руху «Талібан»: завдяки вмілій роботі американських операторів БПЛА він позбувся свого лідера – мулли Ахтара Мансура, вбитого ракетою, що прилетіла з небес. Сьогодні лідери талібів збираються на зустріч, щоб обговорити кандидатуру наступного свого керівника. Справа непроста: охочих покерувати «Талібаном» багато, не виключено, що в русі станеться черговий розкол. До речі, на місці американців, я б поцікавився, де саме збираються ці шановні люди, і заліпив би ракетою й туди – про всяк пожежний.

7. Сьогодні бойовики Ісламської держави провели серію терактів у сирійських містах Джабле і Тартус, що перебувають під контролем уряду цієї країни. В результаті підриву начинених тротилом автомобілів і терористів-смертників загинули більше 140 осіб, сотні отримали поранення різного ступеня тяжкості. До речі, керівництво Сирії оголосило, що підозрює в підтримці терористів Туреччину, Саудівську Аравію і Катар. Цілком можливо, що воно не дуже-то і помиляється в цьому конкретному питанні.

8. Ну й останнє на сьогодні – це перемога лівого незалежного кандидата Александера Ван дер Беллена на виборах президента Австрії. Його противником був Норберт Гофер – лідер крайньої правої Партії свободи, яка виступає проти імміграції та участі Австрії у Євросоюзі. Новина, однак не в самій перемозі, а в тому, що Гофер ледь не став главою держави: у другому турі виборів він зібрав практично половину голосів – 49,8 відсотків. Відставання від суперника склало менше піввідсотка. Це вкрай тривожний сигнал: половина австрійців відкрито підтримує людину, яка виступає за вилучення в Італії Південного Тіролю, відновлення єдиної з Німеччиною країни, відмовляється назвати себе антифашистом і підтримує ідеї, дуже схожі на щось на кшталт «Четвертого Рейху». Якби він переміг, то Австрія стала б першою країною Західної Європи з президентом такого роду. Мене особисто дуже турбує, що навіть у настільки успішних і багатих країнах, як Австрія, виборців вже не лякають крайні праві ідеї і політики, вони готові їх підтримати, аби насолити місцевим «жадібним і продажним» елітам, що засиділися в теплих кабінетах. Свого апогею ці настрої можуть досягти в США, де Дональд Трамп – живе втілення ксенофобії і нетерпимості – повним ходом йде до президентства.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.