8 грудня 2016, четвер

18 липня: "Ольстер - наш!" і РФ усувають від Олімпіади

коментувати
У США розпочався з'їзд Республіканської партії, в Туреччині Ердоган успішно провів переворот, а Китай пригрозив американцям "катастрофою" в Південно-Китайському морі

1. Головні світові новини останніх днів надходили, звісно, з Туреччини, де відбувся успішний державний переворот. Причому здійснили його не військові (ці, власне, провалилися, не зумівши домогтися хоч якихось цілей), а президент Реджеп Таїп Ердоган і його посіпаки. Одразу після придушення путчу люди Ердогана почали тисячами звільняти, заарештовувати й ув'язнювати поліцейських, суддів, військовослужбовців, а також чиновників і губернаторів. Крім того, він зібрався повернути в місцевий КК смертну кару, а також явно націлився змінити конституцію, щоб стати повновладним султаном. Якщо подивитися на це в комплексі, то державний переворот і виходить. Спроба військового була лише приводом для цього, влаштованого президентом. До речі, хто саме організував невдалий путч, досі незрозуміло. Ердоган каже, що це був «дар божий». Чесно кажучи, дуже сумніваюся.

2. Сьогодні Всесвітнє антидопінгове агентство закликало «спортивну спільноту» заборонити всім російським спортсменам брати участь в міжнародних змаганнях (зокрема, літній олімпіаді в Ріо) доти, доки в РФ не відбудуться «культурні зміни». Змінитися, на думку агентства, має сама російська держава, яка замість боротьби з допінгом усіма силами (разом із ФСБ) систематично сприяла його застосуванню, а потім приховувала результати цього застосування, вдаючись до масового підлогу. Власне кажучи, державу попросили відмовитися від використання кримінальних практик у своїй діяльності, що для нинішнього режиму в РФ повністю виключено. Якщо він раптом покине вчиняти злочини, то вмить розвалиться, бо зараз тримається лише на протизаконному насильстві. (Від себе додам, що добре б і ЧС-2018 з футболу в Путіна відібрати. Буде над чим поплакати).

3. У казахській «південній столиці» – Алмати – сьогодні відбувалися дуже дивні речі. Якісь люди, ідеологічна та/або політична приналежність яких залишається неясною, атакували поліцейську дільницю й управління місцевих дебешників, убивши як мінімум п'ять осіб. За офіційними даними, вдалося заарештувати двох нападників, обидва вони «пов'язані з ісламістами». Враховуючи не найпрозоріший характер тамтешньої держави, довіряти цій інформації на сто відсотків я б не став. Раніше місцева влада вже повідомляла про розкриту спробі державного перевороту під керівництвом пивного олігарха. (Пиво й ісламісти в одній упряжці – якось не дуже). Крім того, якісь невідомі записували ролики про створення якоїсь «народної армії», яка «боротиметься за демократію». У результаті виходить якась чортівня: невідомі вбивають поліцейських і військових, але чого вони хочуть цим досягти – незрозуміло. Мені здається, що впливові казахстанські клани, відчуваючи швидкий відхід Назарбаєва, почали перевіряти на міцність один одного і владу в цілому. Спадкоємця у нинішнього «єлбаси» немає, тому за пост глави держави боротьба може розгорнутися неабияка.

4. У французьких борців з тероризмом сьогодні також був не найвдаліший день. Прем'єр-міністр Мануель Вальс і двоє його міністрів пережили не найприємніші хвилини, коли на жалобній церемонії за загиблими у теракті в Ніцці натовп, що зібрався на місці вбивства, почав освистувати й ображати чиновників, які прилетіли з Парижа. Жителі Ніцци у ненайпристойніших виразах вимагали відставки прем'єра, силового блоку уряду, а також президента Франсуа Олланда. На думку присутніх на церемонії людей, нинішнє керівництво країни повністю провалило боротьбу проти тероризму, допустивши відразу кілька кривавих атак поспіль. Відверто кажучи, я вважаю, що французька влада й правда нібито прокинулася від летаргічного сну: про те, що проблема насувається, не говорив тільки ледачий. Але уряд соціалістів, звісно, не міг вдатися до жорстких заходів протидії зростанню релігійного екстремізму – адже він за мультикультуралізм. Результат усім відомий.

5. Тим часом в Ірландії відкрито заговорили про «возз'єднання країни», тобто про повернення до складу республіки північно-східної частини Ірландії, що перебуває під владою британської корони. Лідер Фіанна Файл (головної опозиційної партії республіки) Майкл Мартін пояснив свою позицію так: на недавньому референдумі більшість жителів Північної Ірландії проголосували за збереження Великої Британії в ЄС. Тому, вважає він, буде логічно провести референдум про приєднання до Ірландської Республіки, яка лишається в ЄС і на вихід не збирається. Справа дуже цікава: заяви в стилі «Ольстер – наш» в Ірландії взагалі не така вже й рідкість, хоча і сприймаються досить скептично. Але зараз з'явилися досить резонні підстави для перегляду статусу цієї території. Тим більше, що сусідня Шотландія подібний референдум провела в 2014 році та збирається повторити його в недалекому майбутньому. Якщо ірландцям вдасться відбити у Сполученого Королівства останній шматок свого острова, повернувши його в «рідну гавань», наявна система міжнародних відносин і правда затріщить. Утім, поки про це говорити занадто рано: Лондон навіть не подав формальної заявки на вихід із ЄС, тож іще незрозуміло, чим усе завершиться.

6. У США, в Клівленді (штат Огайо) сьогодні стартує традиційний для президентських виборів захід: конвенція (з'їзд) Республіканської партії. Як і зазвичай, на ньому затвердять кандидатів на посади президента і віце-президента країни. Якщо не трапиться сюрпризів, ними стануть Дональд Трамп і мало кому відомий губернатор Індіани Майк Пенс. Утім, несподіванки цілком можливі: значне число республіканців (особливо – істеблішменту) цілком справедливо вважає Трампа нерозумною людиною, яка не має достатніх навичок для роботи в Білому домі. Повністю виключати будь-який демарш з їхнього боку не можна. Втім, ці з'їзди зазвичай ретельно репетирують заздалегідь, і вони, ймовірніше, є партійними святами, а не місцем реальних політичних битв. Демократи, до речі, зберуться на свій з'їзд за тиждень – у Філадельфії.

7. Ну й останнє на сьогодні. Офіційний Пекін вустами одного зі своїх адміралів заявив, що американська тактика стримування китайської експансії в Південно-Китайському морі може закінчитися «катастрофою». Мова тут про те, що американці, які не визнають китайських претензій на акваторію цього моря, надсилають туди свої військові кораблі та літаки для «патрулювання й охорони свободи судноплавства». Китай, який вважає води виключно своїми, про жодні американські патрулі в них і чути не хоче, погрожуючи «захистити свій суверенітет», тобто застосувати зброю. Американці, до речі, аж ніяк не можуть відмовитися від патрулів, бо свобода судноплавства – це наріжний камінь всієї філософії зовнішньої політики США. Жоден президент ні за що не зрадить цьому принципу. Оскільки китайці від своїх претензій не відмовляться й поготів, світ, найімовірніше, очікує якась форма збройного зіткнення між США і КНР. Хотілося б сподіватися, що до ядерної війни справа не дійде.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.