30 квiтня 2017, неділя

Кремлівська хитрість

коментувати
Кремлівська хитрість
Рішення Путіна послабити позицію в питанні українського боргу є лише частиною великої гри, контролювати яку Києву не під силу

Українське Міністерство фінансів багато місяців намагалося реструктуризувати суверенний борг України, щоб дати країні шанс ступити на твердий фінансовий грунт. Переговори з приватними кредиторами вийшли складними, але в серпні було досягнуто угоду про скорочення 20% боргу та видачі варрантів, які будуть оплачені у разі поліпшення стану економіки.

Єдиною перешкодою імплементації угоди стала Росія. Режим Віктора Януковича позичив у РФ $3 млрд на некомерційних умовах, які багато хто вважають хабаром за те, що Україна не буде прагнути до асоціації з Євросоюзом.

За чинними правилами МВФ, офіційний борг (борг перед іншою державою) не може бути реструктуризований, і досі Росія користувалася цим, щоб тиснути на Україну і Захід. Під питанням опинився наступний транш допомоги Україні на суму $1,7 млрд — хіба що фонд переписав би власні правила (МВФ розглядав таку можливість). Деталі і процес пом'якшення цього явно були б кроком щодо перешкоджання подальшому шантажу Києва з боку Москви, а також спробою західних держав відповісти на російське втручання в Донбасі.

Що б ви не думали про Путіна, він майстер геополітичної гри

Після терористичних атак у Парижі Росія запропонувала серйозну реструктуризацію графіку платежів, що здивувало зацікавлені сторони. Тому, як і в усьому, що стосується дій Володимира Путіна, потрібно проаналізувати ситуацію на предмет прихованих мотивів і підводних каменів.

РФ страждає від санкцій, які Захід запровадив проти неї після анексії Криму і російського вторгнення у Східну Україну. Колапс цін на сиру нафту завдяки американській сланцевій революції став ще одним ударом по російській економіці і фіскального майбутнього країни. Очевидно, Кремль намагається знайти вихід із ситуації перш, ніж стан економіки погіршиться до такої міри, що всередині країни почнуться соціальні протести або ж виникнуть інші загрози режиму.

Багато хто розглядав вторгнення РФ у Сирію як спосіб змінити ситуацію на полі бою, а також змусити західні столиці переглянути позицію щодо санкцій проти РФ. Конфлікт у Східній Україні був заморожений за прикладом південноосетинського або придністровського. Москва ж подає вторгнення в Сирію як боротьбу з Ісламською державою, хоча більшість аналітиків одностайні в тому, що метою Кремля є не терористи, а сирійська опозиція.

Теракти в Парижі дали Путіну ідеальну можливість внести розкол між західними столицями, наляканими можливістю нових атак з боку ІДІЛ, і тими, хто хоче покарати російського президента за його дії в Україні. Якщо Путіну вдасться закінчити конфлікт в Україні, який обходиться Москві в мільярди, добитися зняття санкцій і повернутися в коло міжнародних лідерів, очоливши боротьбу з ІДІЛ, це буде означати досягнення його мети — зняття економічного і соціального тиску з Кремля.

У світлі такого сценарію здається очевидним, що вирішення питання з українським боргом стало заручником більш масштабних подій, які Київ не може контролювати. Російська пропозиція реструктуризації — хід, покликаний підвищити шанси на зняття або послаблення санкцій проти Росії. Путін ставить на те, що страх перед ІДІЛ сильніший, ніж прагнення Європи покарати Росію.

Путін може вибратися з геополітичних труднощів останніх двох років, досягнувши своїх цілей — дестабілізації України до такої міри, щоб вона не могла приєднатися до ЄС або НАТО в найближчому майбутньому. Також це означало б, що йому вдасться перекроїти карту Близького Сходу. Безпека російської військової бази в Тартусі буде забезпечена. Режим Асада у Сирії, колишній союзник як РФ, так і СРСР, залишиться при владі. США втратять роль лідера в регіоні — вісь Росія—Іран у прямому сенсі займе колишні позиції американської армії в Іраку.

Видача $3 млрд Україні ніколи не була суто економічним питанням, хоча Москва і потребує грошей. Відмова від реструктуризації — демонстрація сили. Але тепер Кремль побачив можливість використовувати цей козир і запропонував реструктуризувати український борг.

Що б ви не думали про Путіна, він майстер геополітичної гри і знає, коли потрібна ескалація, а коли — пом'якшення позиції. Я не здивуюся, якщо цю пропозицію було зроблено після певних обіцянок з боку Обами під час їхньої недавньої розмови на саміті G20. Зокрема, обіцянки про пом'якшення санкцій у відповідь.

Колонка опублікована в журналі "Новое Время" за 20 листопада 2015 року. Републікування повної версії тексту заборонене.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.