5 грудня 2016, понеділок

Що вам заважає досягти успіху. Україна очима іноземця

коментувати
Чому Україна - найбільше розчарування останнього десятиріччя

Я приїхав в Україну в 1999 році у якості консультанта одного інвестиційного проекту. Я нічого не знав про цю країну, але один з моїх бельгійських колег розповідав, що це країна з великим потенціалом та  народом, який пишається  високим рівнем радянської освіти і прагне до соціального та економічного розвитку.

Коли західні інвестори наважуються податись до тих куточків світу, яким пророкують інтенсивний розвиток, то недостатній рівень освіти та професійної підготовки населення, відсутність інфраструктури, індустріалізації, банківської системи, політична та адміністративна ненадійність лякають їх не більше ніж економічні показники та графіки торгового балансу.

Вони впевнені, що їх професійний вклад та вклад конкурентів рано чи пізно приведе цю країну до того, що розуміють під словом цивілізація, чи у будь-якому випадку до комерційного комфорту необхідного для їх прибутків.

Коли ж західні інвестори приїжджають у розвинені країни чи країни з високим рівнем розвитку окремих галузей, які мають в основному політичні проблеми, що після політичних переворотів та їх наслідків спричиняють невідворотний спад у всіх сферах, вони змушені змиритись з їх помилками в оцінках та вивченні ринку. Чи не повинна реальність сприйматись як недооцінка наслідків корупції, спостерігачами чи учасниками якої  вони були впродовж тривалого періоду.

З економічної, соціальної та політичної точок зору Україна є одним з найбільших розчарувань останнього десятиліття. Вона впевнено може слугувати зразком для вивчення цього безболісного і навіть приємного на початку вірусу, який безповоротно призводить до повільної та болісної смерті патріотизму: корупції.

Можна з впевненістю стверджувати, що, за винятком деяких рідкісних випадків, спад української економіки спостерігається у всіх галузях, необхідних для побудови розвиненої та демократичної держави.

Дві останні революції, анексія Криму та війна на Сході України мають одну причину: корупцію

Промисловість. З кінця дев'яностих років розвинена промислова інфраструктура, залишена СРСР, чекала на інвесторів та професіоналів для модернізації. Основи були закладені, ринок існував, сировина та робоча сила були на місці. Завдяки відсутності совісті та моралі, люди, що мали вплив на ситуацію, зрозуміли, що за невеликі кошти, за допомогою погроз та міхінацій з підписами, можна легко привласнити собі заводи і навіть цілі комплекси. Їх руйнування та розкрадання  приносило достатньо, щоб підкорити собі решту України та отримати владу.

За винятком декількох корпорацій, які присутні у всіх куточках світу, навіть  в умовах нерентабельності у короткостроковій і середньостроковій перспективі, дуже незначна кількість національних чи міжнародних компаній можуть похвалитись на сьогоднішній день позитивними показниками.

Сільське господарство. Українські аналітики та інші особи, компетентні у проектах агрохолдингів, цифрами та графіками  доводять зростання у використанні земель, у виробництві та в експорті. Якщо ці цифри є беззаперечними, то методи, які використовувались для їх досягнення, змушують нас констатувати розкрадання української землі та сільськогосподарських ресурсів невеликою кількістю людей, про яких нещодавно велась мова.

Фінансова потужність та політична влада дали олігархам можливість привласнювати собі право на оренду землі за цінами, які кидають виклик міжнародній конкуренції. Влада, що їм належить, надала кредити, лізинги і навіть дотації, які дозволяють, завдяки резервам державного бюджету поглинати всі сільськогосподарські ресурси на противагу соціальній, екологічній та податковій етиці.

Більшість програм з розвитку сільського господарства були розділені між агрохолдингами та олігархами задовго до того, як малі фермерські господарства дізнавались про їх існування.

Агрохолдинги, поява яких була спрощена державними махінаціями, забезпечують робочі місця лише для незначної частини місцевого населення, не надають жодної соціальної вигоди регіону, жодного прибутку до бюджету. Вони розоряють маленьких фермерів, знищують екосистему, всі тривалі та біологічні перспективи у сільському господарстві та відновлення середніх сільськогосподарських господарств необхідних для рівноваги агро-харчового сектора, розвитку туризму та виживання сіл.

Як сільське населення сприйняло укорінення цих агрохолдингів? На жаль, відповідь дуже проста: сільське населення звикло бути пасивним до дій влади, а також способу життя, який пригнічує всі їх амбіції. Тиск центральної влади, хабарі депутатам місцевих рад та чиновникам з боку агро-холдингів зробили решту. У той час як маленькому фермеру потрібно буквально гризти землю щоб отримати договір з оренди, декілька мішків цукру подарованих міським управителям і декілька доларових купюр для чиновників достатньо для представників агро холдингів для того щоб отримати всього за кілька тижнів тисячі гектарів землі за один раз (не зважаючи на небажання і непроінформованість деяких власників).

Так, українська влада була достатньо хитрою, щоб дозволити декільком західним агрокомпаніям розпочати свою діяльність в Україні, показуючи таким чином свою готовність до співпраці. Проте ті фермери, які таки наважитися заснувати бізнес в Україні, чудово знають, що після короткого періоду відкритості, наступають напружені часи із постійним тиском та невпевненістю. Я маю на увазі також і надмірні та дуже «пристрасні» перевірки різних адміністративних органів, які змушують вплутуватись у тенета корупції.

Води і ліси. Ситуація не краща. Відбулося розкрадання та вивіз з України високоякісної деревини та ніхто не переймався необхідністю створення столярних майстерень та цехів з переробки благородного дерева. На даний час основу експорту в Європу складають дрова, в той час, схема продажу дров для населення не передбачена. Напевно, логіка тих, хто приймає рішення, наступна: чому влада повинна допомагати сільському населенню отримати права на їх частку деревини, тоді як у більшості сіл були прокладені газопроводи. І нічого, що жителі стали залежними від газу і безсилі проти цін встановлених олігархами, які, між іншим, контролюють видобуток і транзит. Фауна була знищена забрудненням, спричиненим сільським господарством, безконтрольними полюванням та незаконною риболовлею. Все це закриває ще одні двері для розвитку туризму.

Освіта. Сприятливі умови для корупції і природна людська лінь призвели до деградації всієї системи освіти, починаючи вже від дитячих садків, де без хабаря чи зв’язків не можна отримати місце.

В університетах спраглі до знань студенти, які відмовляються піддатись спокусі отримання диплому шляхом корупції (часто через нестачу коштів), губляться серед своїх однолітків – дівчат, одягнених та намальованих, як у серіалах, та багатих молодиків, які сідають після занять за кермо своїх позашляховиків, наперед демонструючи престижність їх майбутньої посади.

Адміністрація, правосуддя. Ситуація з наданням населенню адміністративних послуг, із судовою правоохоронною системою є повністю і беззаперечно катастрофічною.

На початку 2000-х років корупція, без сумніву, існувала та про неї всі знали, але вона була «тихою». Сьогодні ж митник, суддя, прокурор, який пропрацював два-три роки на своїй посаді з зарплатнею у декілька тисяч гривень, їздить на дорогому автомобілі, будує віллу (чи навіть декілька вілл) приголомшливих розмірів, відпочиває по декілька разів на рік і відкриває власний непевний бізнес. І все це без найменших докорів совісті і навіть гірше, без жодних перевірок з боку держави.  Який суддя, прокурор чи працівник податкової поліції зацікавлений у тому, щоб покласти край цій системі?

Інфраструктура. Ще з періоду розпаду СРСР стан доріг завжди був проблемою. На щастя, у рамках зближення з Європою та організації Чемпіонату Європи з футболу у 2012 р., західні чиновники та банкіри в прямому значенні слова «викинули» кредити на оновлення основних доріг, які були задіяні у Чемпінаті Європи. Слід зауважити, що вартість цих доріг у декілька разів перевищувала вартість аналогічних доріг у Європі, і це при гіршій якості саме дорогих українських доріг.

Тим часом інші дороги належним чином не обслуговуються впродовж багатьох років. І якщо туристи та приїжджі іноземці змушені випробовувати та міцність свої автомобілі, які час від часу «підстрибують» та потрапляють у ями, на дорогах сумнівної якості, що з’єднують великі міста, то ситуацію з другорядними дорогами між селами можна порівняти хіба що із післявоєнною.

Система електропостачання нічим не краща ніж дорожня мережа. На початку 2000-х років французька компанія EDF (Électricité de France) хотіла отримати частину ринку постачання електроенергії в Україні і навіть інвестувала у створення представництва у Києві. Проте, звичайно ж, корумповані представники влади зберегли старі схеми постачання електроенергії, надаючи перевагу використанню старих мереж без жодної модернізації, проте з вигодою для себе. Як наслідок, незважаючи на збільшені тарифи для домогосподарств, якість електроенергії залишається неприпустимою, із частими відключеннями, стрибками напруги і навіть переключанням фаз.

Туризм. Якщо б Україна радикально змінилась, викорінила корупцію та позбавилася корупціонерів, це могло б дати поштовх новій хвилі туризму. Адже феномен туристів, що радше з цікавості приїжджали для знайомства з новою для них країною, який існував на початку 2000-х років, відійшов у минуле. Посередня якість інфраструктури, високі ціни на авіаквитки, поступове зникнення фольклору та традицій, а також практична відсутність специфічних для певного регіону гастрономічних особливостей не приваблюють туристів.

Охорона здоров'я. Наполегливість та професіоналізм хірургів та інших лікарів, які здобули свою освіту ще за часів СРСР, заслуговують найвищих похвал, але проблема з корупцією у освіті, а також відтік кваліфікованих кадрів не дозволяють з оптимізмом дивитися на майбутнє покоління українських лікарів. Потрібно відзначити, що деякі українські лікарні володіють найсучаснішим обладнанням, яке воли отримали в якості подарунків від колег з Заходу, проте їм не вистачає спеціалістів, які б вміли на цьому обладнанні працювати.

Рішення. Щоб зупинити корупцію і підготувати бюджет, сприятливий для розвитку держави, рішення прості і навіть очевидні. Але оскільки вони суперечать інтересам осіб, які керують державою, то про ніхто не наважується говорити. Поговорімо лише про елементарні рішення, такі як застосування та практиці митних зборів, податків на нерухомість, податків на транспортні засоби, дорожніх податків,  податків на прибуток, контроль за ситуаціями з індексами та ін.

Прем'єр-міністр та президент не втомлюються говорити про люстрацію. Під цим терміном потрібно розуміти не ритуальне очищення, а контроль над видатками та майном депутатів та чиновників відповідно до їх прибутків. Якщо ця процедура є цілком природною та очевидною для жителів західних країн, то така «люстрація» була б переворотом в Україні.

Постають наступні запитання: Хто буде „люструвати”? Кого будуть „люструвати”? Якими будуть санкції?

Важко уявити депутатів, що голосують за закони, які запроторять їх та їхніх колег чиновників до в’язниці чи призведуть за конфіскації їх майна.

Проте рішення мало б бути дуже простим: поставити на шальки терезів офіційні доходи чиновників за попередні роки з одного буку та рівень їхнього життя та статків – з іншого. Навіть якщо основна частина вкрадених коштів знаходиться за кордоном та прихована за складними схемами власності підозрілих підприємств, нерухомість та інше майно, що знаходиться в Україні, становить надзвичайні багатства, не задекларовані і не оподатковані.

Що стосується бюджету, є багато незрозумілих прогалин :

- Контрабанда. Деякі сусідні країни заохочують торгівлю з українцями, відшкодовуючи ПДВ на всі товари за допомогою системи TAX FREE, чудово знаючи та усвідомлюючи, що податок на імпорт та ПДВ не оплачуються на українській стороні. Таким чином споживачі уникають сплати ПДВ, купуючи навіть товари першої необхідності закордоном. І навіть гірше, підприємець може додати до свого прибутку ПДВ, який він не сплачує, купуючи товари за кордоном і перепродуючи їх в Україні. Така схема, без сумніву, завдає збитків бюджету України, а також шкодить місцевим виробникам.

- Практична відсутність податків на нерухомість та прибуток. Тобто власник будинку чи квартири, отриманої чи привласненої за незначну суму завдяки приватизації, живе в достатку, не сплачуючи жодних податків. Слід запровадити систему кадастрового обліку з відсотком оподаткування залежно до якості об'єктів нерухомості та їх призначення (основне місце проживання чи нерухомість для здавання в оренду), яка б також і слугувала базою для затвердження мінімальні тарифи на оренду, щоб встановити податок на прибуток від здачі в оренду житла.

- Податок на прибуток підприємств і перевірка статусу приватних підприємств. Настав час навести лад та чітко розмежувати реальних приватних підприємців, ремісників чи маленьких продавців – з одної сторони, і групи фіктивних приватних підприємців, організовані і керовані великими комерційними структурами з чіткою підпорядкованістю, для того, щоб уникнути оподаткування великих підприємств.

Без радикальних змін, знищення корупції, громадянської і політичної волі зробити з України розвинену демократичну державу, маленькі та середні західні підприємства (в галузі промисловості чи сільського господарства), які могли б створити величезну кількість робочих місць та, що найважливіше, навчити українців працювати за західними стандартами, більше не повернуться, і буде дуже складно відновити довіру інвесторів.

Впродовж 15 років мого перебування в Україні я постійно чую з вуст українських громадян одні і ті ж слова: державою керують олігархи, влада, правоохоронна система та суди корумповані, депутати некомпетентні та ін.

Пі час розмов на цю тему з чиновниками та керівниками, вони з впевнено запевняють: „Ви праві, але я не можу змінити систему”

Не боячись наївно висловити очевидне, необхідно прийняти істину: «Корупції не існує без того, хто дає».

Тому, пані та панове українці всіх рівнів, якщо ви погоджуєтесь з усім вище написаним, м'яч постійно перебуває на вашій частині поля. І що ви зробили?

Не забуваймо, що дві останні революції, анексія Криму та війна на Сході України мають одну причину: корупцію.

ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Бернар Віллем   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.