5 грудня 2016, понеділок

Довести до розуму

коментувати
Коли машини перевершать людину, перетворившись на суперінтелект

У бестселері The New York Times Суперінтелект описується майбутнє, в якому комп'ютери залишать людину, свого творця, далеко позаду в питанні інтелекту. Ми втратимо статус панівного виду на планеті, й нас витіснять, як динозаврів.

З цим прогнозом згодні кілька відомих мислителів. Стівен Гокінг зазначив: “Повноцінний штучний інтелект може стати кінцем людської раси, оскільки буде самостійним і стрімко вдосконалюватиметься. Люди, залежні від повільної біологічної еволюції, здатні з нею конкурувати".

Білл Гейтс, Ілон Маск і Стів Возняк озвучували схожі попередження.

Шлях до суперінтелекту йде через точку в часі, що отримала назву технологічна сингулярність. Це момент, коли ми створимо машину, яка має достатній інтелект, щоб модифікувати саму себе, і тоді її розум почне зростати з експоненціальною швидкістю і на порядок пережене людський.

Ідея здається не такою вже дикою. Експоненціальні тренди позитивно вплинули на розвиток обчислювальної техніки. Закон Мура ще 1975 року передбачив, що кількість транзисторів, що розміщуються на кристалі інтегральної схеми, подвоюватиметься кожні 24 місяці. Тож чи дивно припускати в такому разі, що експонентне зростання буде властиве й передбачуваному штучному інтелекту (ШІ)?

Більшу частину їхнього програмування доведеться болісно прописувати самим

Однак є низка серйозних доводів, що піддають сумніву можливість технологічної сингулярності. Дозвольте уточнити: я не кажу, що ШІ не зможе створити машини, здатні працювати з ефективністю, що дорівнює або перевищує людську. Як і багато колег, які працюють у сфері штучного інтелекту, я вважаю, що від цієї події нас відокремлюють лише 30-40 років. Ми вже будуємо машини, що грають в го [китайська настільна гра] краще, ніж людина.

Але при цьому я сумніваюся в ймовірності стрімкого експоненційного зростання. У тому, що штучний інтелект зможе вдосконалюватись без зусиль з нашого боку.

Один з аргументів прихильників технологічної сингулярності: у кремнію значна перевага в швидкості порівняно з людським організмом, і ця перевага, відповідно до закону Мура, зростає експоненційно.

Озвучу два "але". По-перше, нещодавно стало відомо про "смерть" закону Мура: його здолали закони фізики.

По-друге, швидкість як така не гарантує зростання інтелекту. Собака, що мислитиме швидше, навряд чи зможе грати в шахи. Канадсько-американський вчений і популяризатор науки Стівен Пінкер відмінно це сформулював: “Немає ані найменшої причини вірити в наближення сингулярності. Той факт, що ви візуалізуєте майбутнє за допомогою уяви, не означає, що воно можливе. Згадайте міста під куполами, реактивні ранці, підводні міста, будівлі у півтора кілометра заввишки й атомні автомобілі — всі футуристичні фантазії часів мого дитинства так і не стали реальністю. Обчислювальна потужність як така — не чарівний пил, здатний чудесним чином розв'язати всі проблеми".

Інтелект — щось більше, ніж здатність думати про проблему довше або з більшою швидкістю в порівнянні з іншими.

Швидкі комп'ютери, безсумнівно, допоможуть нам у створенні штучного інтелекту. Але все ж (принаймні, у людей) інтелект залежить і від низки інших речей, зокрема років занять та отримання досвіду. Не факт, що ми зможемо зрізати цей шлях для штучного інтелекту, просто збільшивши обчислювальну швидкість.

Другий аргумент проти ідеї технологічної сингулярності полягає в тому, що вона плутає наявність достатнього інтелекту для виконання завдання зі здатністю покращувати свій розум для виконання завдання.

Подивіться на найкращий приклад розумної системи: людей.

Ми використовуємо лише малу частину можливостей нашого дивного мозку і активно намагаємося змінити ситуацію. Але нам набагато простіше навчитися виконувати конкретне завдання, ніж навчитися отримувати знання загалом. Вчити нову мову не стало легше — ми все ще нездатні використовувати розум для того, щоб покращувати наш інтелект.

Можливо, у нас і з'являться машини, що демонструють надлюдський рівень інтелекту,— просто більшу частину їхнього програмування доведеться болісно прописувати самим. І в такому разі вплив ШІ на наші економіку та суспільство буде менш драматичним, ніж деякі пророкують.

Утім, я не кажу, що не варто замислюватися про це. Навіть без технологічної сингулярності штучний інтелект справлятиме значний ефект на такі сфери, як виробництво і розробка озброєнь. І готуватись до цього майбутнього слід вже сьогодні.

Колонку опубліковано в журналі Новое Время від 3 червня 2016 року в межах спецпроекту "Україна і світ 2030". Републікування повної версії тексту заборонене.

ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Тобі Уолш   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.