26 травня 2017, п'ятниця

Висока напруга. Чим загрожує конфлікт Росії і Туреччини

коментувати
Навіть якби Анкара не посилила напруженість, збивши СУ-24, військове вторгнення РФ в Сирію все одно загрожувало призвести до зіткнення з НАТО

Якщо у когось ще залишились сумніви, що дії РФ в Сирії підвищать ризик прямого військового зіткнення між Росією та США чи НАТО, ці сумніви напевно розвіяло рішення Туреччини збити 24 листопада російський бомбардувальник СУ-24. Напруга між РФ і Туреччиною залишається серйозною. Путін дав це зрозуміти на своїй прес-конференції минулого тижня: «Вони думали, що ми звідти утечемо, чи що? Ні, звичайно, Росія не та країна! Ми свою присутність і кількість бойової авіації збільшили. Там не було, наприклад, російської системи ППО, тепер «С-400» там стоїть. Ми приводимо у нормативний стан системи ППО Сирії, відремонтували вже раніше поставлені системи ППО «Бук», вельми ефективні. Якщо раніше Туреччина там ще літала і постійно порушувала повітряний простір Сирії, то нехай тепер спробують політати».

Без сумніву, цитата з його виступу, яка найбільше запамяталась, була «хто‑то в турецькому керівництві вирішив лизнути американців в одне місце».

Також з'явилися дані про те, що американці припинили польоти пілотованих літальних апаратів (так що це не відноситься до безпілотників) вздовж турецько-сирійського кордону до сходу від річки Євфрат. Сюди входить і коридор через Азаз, який є життєво важливою лінією поставок для сил, які протистоять Асаду і які борються у Алеппо та Ідліб. Військове керівництво США, ймовірно, прийняло це рішення, так як літаки США при вльоті в цю зону захоплювалися радарами російського ППО; імовірно, російські дослідники намагалися визначити, американські це літаки чи турецькі, так як їм наказали збивати будь-які турецькі літаки з сирійського боку кордону – або, гірше того, і з іншого боку теж.

Нас чекає швидше посилення російської присутності в Сирії, ніж відступ

Туреччина є членом НАТО. Якщо ескалація між РФ і Туреччиною дійде до військового зіткнення, особливо якщо це відбудеться в повітряному просторі Туреччини, Анкара може звернутися до 5 статті Статуту НАТО. Якщо Північноатлантична рада вирішить, що прохання справедливе, то вдруге в історії НАТО (в перший раз до цієї статті зверталися США після 11 вересня 2001) ситуація буде визначена як «збройний напад на члена Альянсу».

Якщо прохання Туреччини визнають справедливим, країнам Альянсу доведеться вирішувати, як діяти далі. Формулювання п'ятої статті набагато більш неоднозначне, ніж прийнято вважати. І приймати рішення НАТО доведеться, знаючи, що рішуча відповідь може призвести до війни з ядерною державою, і не тільки в Сирії.

Необхідність такого рішення стане ударом по єдності Альянсу, особливо якщо деякі країни-члени визнають, що Туреччина спровокувала напад. Єдність НАТО вже опинилася під питанням через дії Росії в Україні, а також через зростання популярності антиєвропейських націоналістичних партій на континенті.

Навіть якщо б Туреччина не посилила напруженість, збивши СУ-24, військове вторгнення в Сирію могло призвести до зіткнення з США або одним з їхніх союзників. Вперше з часів закінчення Другої світової Москва і Вашингтон проводять відкриті військові операції в одній і тій же зоні конфлікту. І Сирія – не просто конфліктна зона; ситуація дуже складна і динамічна, присутній ряд зовнішніх і особливо внутрішніх учасників. Тільки в боях під Алеппо беруть участь 54 більш-менш автономні організації.

Крім цього, військова присутність РФ в країні і створює ризики в довгостроковій перспективі. Росія наростила свої активи в Сирії, зокрема, відправивши систему протиповітряної оборони С-400 «Тріумф» на авіабазу біля Латакії. Підтримку С-400 здійснюють С-300, розташовані на ракетному крейсері Москва, який стоїть біля узбережжя Латакії з кінця листопада.

У довгостроковій перспективі розміщення російського озброєння може також вплинути на баланс сил в регіоні. Особливо тому, що згортання військових операцій Москвою найближчим часом малоймовірне. Як заявив Путін: «Ми будемо проводити удари авіацією, і підтримувати наступальні рухи сирійської армії». Якщо сирійська армія не припинить операції, ми будемо спостерігати швидше посилення російської присутності, ніж відступ.

Але, можливо, що ще більш важливо, російська присутність також може стати серйозною проблемою для Ізраїлю. Вважається, що на зустрічі в Москві в кінці вересня ізраїльський прем'єр Нетаніяху дав Путіну «зелене світло» на сирійську операцію. Але невідомо, про що саме вони домовилися.

Але, в будь-якому випадку, ізраїльтяни, ймовірно, близькі до того, щоб передумати. Москва має можливість оголосити в Сирії власну безполітну зону, можливо, за згодою США, і це майже напевно торкнеться кордону Сирії з Ліваном. Це завадить зусиллям Ізраїлю щодо блокування поставок зброї з Сирії та Ірану Хезболлі. Ізраїльтянам також не сподобається рішення Москви продати свої С-300 Ірану, так і в цілому активізацією співробітництва з ним.

Поки неясно, що може зробити Ізраїль в даний момент, окрім як спробувати поліпшити напружені відносини з Туреччиною (зараз цим навряд чи займаються). Очевидно інше: Ізраїль майже напевно продовжить авіаудари вздовж кордону Сирії з Ліваном, щоб перешкодити постачанню зброї Хезболлі. Це означає опинитися в зоні дії російського ППО. Це також підвищить ризик можливих інцидентів і прямого протистояння між двома дуже сильними арміями.

Переклад НВ

НВ володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Едварда Уокера. Републікування повної версії тексту заборонене.

Оригінал

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.