22 серпня 2017, вівторок

Сувора любов Байдена до України

коментувати
Першочерговою метою Києва повинно стати перетворення у справжню європейську державу, а не євроінтеграція сама по собі

Під час візиту до Києва минулого тижня віце-президент США Джо Байден продемонстрував Україні свою сувору любов. Як він сам сформулював у виступі перед українським парламентом: «Це ваш час. Це ваша відповідальність. Кожного з вас. Перед кожним з вас — відповідальність за ті жертви, відповідальність використовувати цю можливість, відповісти на виклик історії і створити, нарешті, націю.

Весь світ спостерігає за вами. Вони спостерігають, оскільки надія на ваш успіх у боротьбі, як з безперервною агресією Кремля, так і з раком корупції вплине і на них.

У цій боротьбі вас підтримають США та американський народ – включаючи мільйон гордих американців українського походження. Вас підтримує вся Європа – Західна, Центральна і Східна – оскільки ваш демократичний успіх буде означати успіх у боротьбі за мирну, вільну та єдину Європу».

Так що питання, чи досяг постмайданний уряд України прогресу в приєднанні до мирної, вільної та єдиної Європи, знову повернулося на перші шпальти світових газет, принаймні, на якийсь час.

Можна входити в ЄС та/або НАТО, але європейською державою бути лише частково

Щоб відповісти на це питання, можна скористатися двома підходами. Перший – це підрахувати, якого прогресу було досягнутто щодо так званих «маркерів реформ». Цим підходом користується, наприклад, VoxUkraine у своєму регулярному моніторингу реформ.

Але я хочу застосувати інший підхід: зробити крок назад і розглянути загальну картину, визначивши, що ми розуміємо під приєднанням до Європи – і якою має бути стратегія Києва, щоб йому вдалося досягти цієї мети.

Таким чином, почну я з того, що проведу розмежування між поняттям «євроінтеграція» та «перетворення в європейську державу».

Під євроінтеграцією я розумію приєднання до європейських або атлантичних організацій, зокрема, ЄС і НАТО, але також і до інших зі списку наявних. Під перетворенням в європейську державу я маю на увазі перетворення у стабільну ліберальну демократію.

Приєднання до Європи в цьому сенсі почасти є інституційним проектом: передусім, встановлення верховенства права, а також захист прав і свобод людини, інституційне встановлення ефективно регульованої ринкової економіки та конкурентної політики в сфері виборчого законодавства.

Але це також і дуже ціннісний проект, що є більш складним завданням. Щоб бути по-справжньому стабільними і ліберально-демократичними, інститути повинні базуватися на таких соціальних нормах, як верховенство права, воля більшості та межі волі більшості. Ще важливіше те, що для перетворення на ліберальну демократію потрібне суспільство, яке цінує толерантність і хоча б відносну соціальну різноманітність.

Також слід назвати три емпіричних висновки щодо різниці між євроінтеграцією і перетворенням в європейську державу.

1. Бути повністю європейською державою і не бути водночас членом ЄС можливо – цьому приклад Норвегія, Ісландія, Швейцарія та Ірландія.

2. Можна бути повністю європейською державою, не будучи при цьому членом НАТО – це підтверджує досвід Швеції, Фінляндії, Австрії, Ірландії та Швейцарії.

3. Можна входити в ЄС та/або НАТО, але європейською державою бути лише частково – подивіться на Угорщину, Туреччину, Румунію, Болгарію, Грецію і навіть Польщу, країни, де брак поваги до ліберальних цінностей стає дедалі помітнішим.

І першочерговою метою Києва повинно стати перетворення у справжню європейську державу, а не євроінтеграція сама по собі.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Едварда Уокера. Републікування повної версії тексту заборонене.

Оригінал

Більше думок тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.