8 грудня 2016, четвер

Шантаж Кремля. Яке рішення НАТО прийме щодо України

коментувати
І чому я вважаю, що швидкий вступ України в Альянс не вигідний ані їй самій, ані діючим членам союзу

У НАТО вже і так є дуже серйозні проблеми з Росією у сфері безпеки, і Альянс навряд чи захоче погіршувати ситуацію, пропонуючи членство Україні.

Я переконаний, що Кремль, російський істеблішмент і суспільство вірять, що розширення НАТО та зміцнення східних рубежів Альянсу становлять загрозу інтересам національної безпеки Росії. Ви можете назвати ці побоювання безпідставними, але тут справа в тому, що росіяни в це вірять.

Так що, хоча ризик воэнного зіткнення між Росією і НАТО відносно низький, він все-таки набагато вищий, ніж хотілося б, враховуючи можливі наслідки.

Більше того, керівники НАТО дали зрозуміти, що Альянсу буде непросто захищати країни Балтії в разі нападу РФ. Вони повільно і обережно намагаються організувати достатні сили протидії в Литві, Латвії та Естонії, але все одно вважають ці держави дуже вразливими.

У цьому відношенні НАТО вже має справу з проблемою надмірного розширення та недостатньої залученості країн-членів. Тому я дуже сумніваюся, що керівництво Альянсу готове брати на себе додатковий тягар створення ефективних сил протидії в Грузії та Україні.

Це особливо справедливо, оскыльки Кремль дав зрозуміти, що серйозний крок до прийняття однієї з цих країн у НАТО буде для нього червоною лінією, і РФ відреагує – так чи інакше.

Альянсу не потрібен ще один інцидент у Грузії або відновлення бойових дій у Донбасі

Приєднання України до НАТО найближчим часом малоймовірне

Факти полягають у тому, що дуже небагато держав НАТО підтримують прийняття до Альянсу нових членів з числа країн, які межують з Росією. Особливо це стосується України і Грузії, але, підозрюю, і Фінляндії теж стосується (якщо, звичайно, вона вирішить подати заявку на членство, що мені здається дуже малоймовірним).

Причин відсутності політичної підтримки прийняття в НАТО нових членів, які межують з Росією, багато, але виділяються на загальному тлі три.

Насамперед, одним з неформальних критеріїв вступу є посилення колективної безпеки Альянсу. Це явно не випадок України, Грузії або Фінляндії. Навпаки, їхній вступ поставив би під загрозу колективну безпеку НАТО, збільшивши ризик конфлікту з Росією.

По-друге, ще одним неформальним критерієм є контроль над суверенною територією. Якби НАТО вирішив запропонувати членство Україні чи Грузії, спершу довелося б прийняти рішення про те, як стаття 5 Статуту повинна застосовуватися в їхньому випадку. НАТО явно не потрібен ще один інцидент в Грузії або відновлення бойових дій в Донбасі, які можуть поставити його в стан війни з Росією.

Нарешті, що найбільш важливо, вступ вимагає одноголосного схвалення всіх країн-членів. Я не вірю, що є хоч найменший шанс на отримання згоди одночасно від Німеччини, Франції, Італії, Іспанії і Греції з урахуванням нинішньої напруженості у відносинах з РФ.

Нова адміністрація у Вашингтоні, якщо вона буде протискати вступ Грузії або України, зіткнеться навіть з більшим опором, ніж адміністрація Буша в 2008 році, коли запропонувала цим країнам план вступу. Основним ефектом буде подальший розкол НАТО щодо російського питання.

Як постійно повторюють чиновники НАТО, кожна країна має право визначати свій зовнішній вектор і союзи. Але не менш правдиво, що кожен союз має право відмовити у вступі членам, чиє приєднання завдасть шкоди його колективній безпеці або буде загрожувати миру. І в осяжному майбутньому НАТО може застосувати своє право щодо України і Грузії.

Приєднання до НАТО – не обов'язкова умова для успішного протистояння подальшій агресії РФ

Ніхто не сперечається з тим, що Україна має право, так само як і обов'язок, на самозахист. Питання в тому, як зробити це максимально ефективно.

Значною частиною відповіді явно є створення власних оборонних потужностей, чим Україна вже займається. В рамках цих зусиль Україна має право співпрацювати з НАТО, а також отримувати військову допомогу від Сполучених Штатів, інших членів НАТО та окремих країн.

Але цю допомогу треба ретельно розраховувати. Є очевидний ризик, що занадто велика військова допомога ззовні може спровокувати ескалацію в Донбасі або, ще гірше, масштабний російський наступ.

Саме в такому ключі Захід повинен обговорювати надання Україні летальної зброї – як допомогти Україні захистити себе, не спровокувавши при цьому Росію. Тому потрібно звертати увагу на символічний ефект від певних дій, зокрема, виділення летальної зброї.

Але ключовий аргумент в тому, що надання Україні військової допомоги, включно з летальним озброєнням чи ні, ніяк не пов'язано з її вступом до НАТО. Навпаки, активний процес щодо прискорення вступу вдо НАТО може погіршити оборонні проблеми України, оскільки Кремль зробить багато і піде на великі ризики, щоб цьому перешкодити.

Крім того, Києву потрібно мислити стратегічно і розуміти, що рано чи пізно від напруженості у відносинах з Москвою потрібно буде позбавлятися.

Російська агресія допомогла об'єднати український народ. Але в довгостроковій перспективі постійно бути на межі повноцінної війни з дуже великим, дуже сильним і дуже злим сусідом ускладнить, якщо не зробить неможливим, перетворення України у стабільну європейську демократію.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Едварда Уокера. Републікування повної версії тексту заборонене.

Оригінал

Більше думок тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.