21 серпня 2017, понеділок

Шантаж Кремля. Яке рішення НАТО прийме щодо України

коментувати
І чому я вважаю, що швидкий вступ України в Альянс не вигідний ані їй самій, ані діючим членам союзу

У НАТО вже і так є дуже серйозні проблеми з Росією у сфері безпеки, і Альянс навряд чи захоче погіршувати ситуацію, пропонуючи членство Україні.

Я переконаний, що Кремль, російський істеблішмент і суспільство вірять, що розширення НАТО та зміцнення східних рубежів Альянсу становлять загрозу інтересам національної безпеки Росії. Ви можете назвати ці побоювання безпідставними, але тут справа в тому, що росіяни в це вірять.

Так що, хоча ризик воэнного зіткнення між Росією і НАТО відносно низький, він все-таки набагато вищий, ніж хотілося б, враховуючи можливі наслідки.

Більше того, керівники НАТО дали зрозуміти, що Альянсу буде непросто захищати країни Балтії в разі нападу РФ. Вони повільно і обережно намагаються організувати достатні сили протидії в Литві, Латвії та Естонії, але все одно вважають ці держави дуже вразливими.

У цьому відношенні НАТО вже має справу з проблемою надмірного розширення та недостатньої залученості країн-членів. Тому я дуже сумніваюся, що керівництво Альянсу готове брати на себе додатковий тягар створення ефективних сил протидії в Грузії та Україні.

Це особливо справедливо, оскыльки Кремль дав зрозуміти, що серйозний крок до прийняття однієї з цих країн у НАТО буде для нього червоною лінією, і РФ відреагує – так чи інакше.

Альянсу не потрібен ще один інцидент у Грузії або відновлення бойових дій у Донбасі

Приєднання України до НАТО найближчим часом малоймовірне

Факти полягають у тому, що дуже небагато держав НАТО підтримують прийняття до Альянсу нових членів з числа країн, які межують з Росією. Особливо це стосується України і Грузії, але, підозрюю, і Фінляндії теж стосується (якщо, звичайно, вона вирішить подати заявку на членство, що мені здається дуже малоймовірним).

Причин відсутності політичної підтримки прийняття в НАТО нових членів, які межують з Росією, багато, але виділяються на загальному тлі три.

Насамперед, одним з неформальних критеріїв вступу є посилення колективної безпеки Альянсу. Це явно не випадок України, Грузії або Фінляндії. Навпаки, їхній вступ поставив би під загрозу колективну безпеку НАТО, збільшивши ризик конфлікту з Росією.

По-друге, ще одним неформальним критерієм є контроль над суверенною територією. Якби НАТО вирішив запропонувати членство Україні чи Грузії, спершу довелося б прийняти рішення про те, як стаття 5 Статуту повинна застосовуватися в їхньому випадку. НАТО явно не потрібен ще один інцидент в Грузії або відновлення бойових дій в Донбасі, які можуть поставити його в стан війни з Росією.

Нарешті, що найбільш важливо, вступ вимагає одноголосного схвалення всіх країн-членів. Я не вірю, що є хоч найменший шанс на отримання згоди одночасно від Німеччини, Франції, Італії, Іспанії і Греції з урахуванням нинішньої напруженості у відносинах з РФ.

Нова адміністрація у Вашингтоні, якщо вона буде протискати вступ Грузії або України, зіткнеться навіть з більшим опором, ніж адміністрація Буша в 2008 році, коли запропонувала цим країнам план вступу. Основним ефектом буде подальший розкол НАТО щодо російського питання.

Як постійно повторюють чиновники НАТО, кожна країна має право визначати свій зовнішній вектор і союзи. Але не менш правдиво, що кожен союз має право відмовити у вступі членам, чиє приєднання завдасть шкоди його колективній безпеці або буде загрожувати миру. І в осяжному майбутньому НАТО може застосувати своє право щодо України і Грузії.

Приєднання до НАТО – не обов'язкова умова для успішного протистояння подальшій агресії РФ

Ніхто не сперечається з тим, що Україна має право, так само як і обов'язок, на самозахист. Питання в тому, як зробити це максимально ефективно.

Значною частиною відповіді явно є створення власних оборонних потужностей, чим Україна вже займається. В рамках цих зусиль Україна має право співпрацювати з НАТО, а також отримувати військову допомогу від Сполучених Штатів, інших членів НАТО та окремих країн.

Але цю допомогу треба ретельно розраховувати. Є очевидний ризик, що занадто велика військова допомога ззовні може спровокувати ескалацію в Донбасі або, ще гірше, масштабний російський наступ.

Саме в такому ключі Захід повинен обговорювати надання Україні летальної зброї – як допомогти Україні захистити себе, не спровокувавши при цьому Росію. Тому потрібно звертати увагу на символічний ефект від певних дій, зокрема, виділення летальної зброї.

Але ключовий аргумент в тому, що надання Україні військової допомоги, включно з летальним озброєнням чи ні, ніяк не пов'язано з її вступом до НАТО. Навпаки, активний процес щодо прискорення вступу вдо НАТО може погіршити оборонні проблеми України, оскільки Кремль зробить багато і піде на великі ризики, щоб цьому перешкодити.

Крім того, Києву потрібно мислити стратегічно і розуміти, що рано чи пізно від напруженості у відносинах з Москвою потрібно буде позбавлятися.

Російська агресія допомогла об'єднати український народ. Але в довгостроковій перспективі постійно бути на межі повноцінної війни з дуже великим, дуже сильним і дуже злим сусідом ускладнить, якщо не зробить неможливим, перетворення України у стабільну європейську демократію.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Едварда Уокера. Републікування повної версії тексту заборонене.

Оригінал

Більше думок тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.