6 грудня 2016, вівторок

Як перешкодити Путіну напасти на країни Балтії

коментувати
НАТО потрібно гарантувати, що витрати і ризики для РФ в разі нападу на одну з країн Альянсу перевищили всі можливі здобутки

У довгостроковій перспективі Росія може позбутися своєї можливості тиснути на найближчі країни, оскільки ті змінять свою військову стратегію. Країни, які найбільш вразливі до військового тиску з боку РФ – Естонія, Латвія, Литва, Швеція, Україна та Грузія – можуть поступово перейти до стратегії, яку фахівці у сфері оборони називають «стримування через заперечення» (Фінляндія, чиї резервні сили становлять 200 000 чоловік, користується нею вже досить тривалий період). Основна ідея цієї стратегії, яка здається інтуїтивною, але включає в себе тренування, розстановку сил і придбання нового озброєння – максимально посилити фінансові витрати і можливі втрати з боку супротивника в разі вторгнення.

Регіональні чиновники, без сумніву, не особливо хочуть визнавати це, але така стратегія призведе не тільки до «високих людських втрат з боку наступаючого агресора», але і збільшить втрати серед мирного населення. Адже для того, щоб зробити «стримування через заперечення» особливо ефективним, потрібно організувати оборону в межах міста, таким чином змусивши супротивника вплутатися у важкий міський бій – з усім супутнім збитком. Таким чином, російські військові планувальники можуть очікувати, що вторгнення перетвориться на подобу боїв у Грозному в 1994 і 1999 роках. В обох випадках російським військам довелося знищити більшу частину міста, щоб захопити його, хоча їм протистояли всього кілька тисяч чеченців, яким бракувало бронетехніки, підтримки з повітря і сторонньої допомоги.

Стисло, стратегія стримування через заперечення означає, що Москва не зможе розраховувати на швидку і недорогу воєнну операцію, описану в недавньому звіті корпорації RAND. Цей звіт, в якому були представлені результати симуляцій російського вторгнення в Естонію і/або Латвію, містив висновок, що російським силам вторгнення знадобиться максимум 60 годин, щоб дійти до Таллінна або Риги. Висновком стало те, що Альянс «не може успішно захистити територію своїх найбільш уразливих членів».

Можливо, це дійсно так, але дійти до межі міста навряд чи було б метою Москви. У певний момент російським військам доведеться увійти у згадані столиці, і якщо естонські і латвійські війська укріпляться в своїх містах, на РФ чекають довгі та криваві бої. Це, своєю чергою, зробить удар у відповідь з боку НАТО більш імовірним, включаючи асиметричні дії, що не включають негайні дії з видалення російських військ з окупованої території.

Є ряд асиметричних дій, на які Росії слід очікувати, якщо вона нападе на одну з країн-членів НАТО. Західні держави можуть негайно позбавити РФ доступу до системи SWIFT; запровадити повноцінні економічні санкції проти РФ; США та їхні союзники по НАТО можуть перекрити Росії доступ до Атлантики і Середземномор'я через Босфор і Балтійське море, і так далі.

Якщо Москва вторгнеться в одну з країн Балтії, вона ризикує втратити Калінінград

Зокрема, є хід, який стане найбільшою проблемою для російських стратегічних планувальників: напад НАТО на Калінінград. Калінінград, зазвичай, вважається серйозним військовим активом Москви, ексклавом, який можна використовувати для тиску на Німеччину, Польщу, скандинавські країни, і який також посилює можливості РФ у східній Балтиці. Але при цьому він ще й є вразливим місцем, оскільки у разі необхідності його буде вкрай складно укріпити. НАТО зможе зміцнити позиції Естонії, Латвії та Литви, підготувавшись до того, щоб швидко впоратися з обороною Калінінграда – наприклад, з використанням електронного озброєння, крилатих ракет і за допомогою ударів стелс-літаків.

Саме цим, здається, займаються бойові командири НАТО. Торік сили США спільно з польськими військами провели навчання з використання ракетних систем земля-повітря «Патріот». Оскільки їх можна розмістити оперативно, це був натяк на те, що в разі кризи батареї будуть негайно перекинуті на північ Польщі. Навіть більше, Польща проводить масштабну програму модернізації армії, і минулого року Польща оголосила про намір придбати вісім батарей «Патріот» - причому кілька з них будуть приведені в бойову готовність у найближчі два-три роки. Також Польща купує велику кількість американських AGM-158 JASSM, крилатих ракет, які стануть серйозною загрозою для Калінінграда і його системи протиповітряної оборони S-400.

Іншими словами, НАТО і його партнери можуть використовувати стратегію «стримування через захоплення заручника» щодо Калінінграда. Якщо Москва нападе на одну з країн Балтії, вона ризикує втратити Калінінград, а це означає, що вона отримає щось, що вона не зможе поглинути – та й не захоче – замість того, що є для неї дуже цінним.

Все це, звісно, може бути дуже небезпечним – якщо стратегія стримування провалиться, військове зіткнення між Росією і НАТО може стати дуже жорстким. Але саме в цьому і полягає мета стратегії. Стратегія стримування НАТО в такому випадку буде нагадувати його політику під час Холодної війни. Мета буде полягати не в тому, щоб перемогти російську армію на кордоні, але зробити так, щоб витрати і ризики для РФ перевищили всі можливі здобутки. Як наслідок Москва позбавиться більшої частини свого впливу і здатності тиснути на східних членів НАТО.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Едварда Уокера. Републікування повної версії тексту заборонене.

Оригінал

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.