20 вересня 2017, середа

Чорні лебеді, обрання Трампа і розвал СССР

коментувати
У розвалу Радянського Союзу є, принаймні, одна спільна риса з обранням Дональда Трампа президентом: малоймовірний результат з серйозними наслідками

Перша частина

Багато хто, напевно, впізнає відсилання до приголомшливої книги про пізній соціалізм Олексія Юрчака «Все було назавжди, поки не скінчилося». У ній ідеться про спостереження: як у пізній радянський період радянські громадяни вважали, що радянський соціалізм вічний. І лише, коли його не стало, озираючись назад, вони змогли назвати причини події.

Так почувалися не тільки радянські громадяни, але і сторонні спостерігачі. Навіть більше, вчених і навіть розвідувальні служби США і Заходу завзято критикували за те, що ті не передбачили падіння комунізму в СРСР і Східній Європі. Власне, буквально вчора я читав статтю Foreign Policy, про те, що кремлезнавців «переслідують» за «легендарну нездатність передбачати одну із найбільш значущих геополітичних подій XX століття – розвал Радянського Союзу і комунізму».

Я не впевнений, що їх дійсно «переслідують», принаймні, зі мною такого не траплялося. Але якщо це так, то цього не повинно бути. Навпаки, припущення і радянських громадян, і спостерігачів з інших країн, що «все назавжди» було цілком обґрунтованим і всі заяви постфактум, мовляв, що сталося, було очікувано, не просто хибні, але і відображають типове когнітивне спотворення. Останнє проаналізовано в деяких дослідженнях з психології на тему когнітивних спотворень і ірраціональності при прийнятті рішень.

У розвалу Радянського Союзу є, принаймні, одна загальна риса з обранням Дональда Трампа президентом: малоймовірний результат з серйозними наслідками. Тобто, чорний лебідь.

Припущення і радянських громадян, і спостерігачів з інших країн, що «все назавжди» було цілком обґрунтованим

Кілька моментів, перш ніж заглибитися.

Мої примітки написані під впливом захоплюючих книг для нефахівців у прийнятті рішень, з них я б рекомендував чотири: «Скасований проект» Майкла Льюїса; «Суперпрогнозування» Філіпа Тетлока і Дена Гарнера; «Сигнал і шум» Нейта Сільвера, яка потрапила в список бестселерів The New York Times і «Чорний лебідь» Нассіма Талеба (більш суперечлива, ніж інші, але з цікавими ідеями).

Друге, кілька слів про різницю між ризиком і сумнівністю.

Уявіть, що хтось говорить вам: шанси отримати прибуток 50/50. Як ви це розумієте? Наприклад, згадуєте підкинуту монетку. У такому разі ви можете бути впевнені, що шанси і справді є, і ні додаткова інформація, ні альтернативний метод аналізу, цього не змінять. Це ризик.

Тепер уявіть, що дружина говорить вам: «Шанси «Патріотів» виграти Суперкубок – 50/50». Якщо чесно, моя дружина практично нічого не знає про футбол і ще менше про Патріотів. Тобто вона вам каже, що вона нічого не знає про гру і в будь-якому разі не може проаналізувати інформацію, навіть якщо вона у неї є. Отже, вона не уявляє, які шанси насправді. Навіть трохи додаткової інформації або якісь знання, могли б змінити її припущення. Це сумнівність.

Ідея в тому, що прогнози політичних подій завжди з області сумнівного, причому значною мірою, і якісна інформація або аналіз можуть знизити рівень сумнівів, наприклад, у результатах виборів. Вибори Трампа показали, наскільки сумнівні шанси, приписувані статистичними моделями і тоталізаторами.

Продовження про те, чому не варто вірити прогнозам, буде опубліковано тут. Слідкуйте за оновленнями

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.