19 сiчня 2017, четвер

Щоб країні вдалося

коментувати
Як Україні нарешті скористатися своїм найкращим шансом і почати змінюватися

Минуло два з половиною роки з того моменту, як зметений режим Віктора Януковича. Але результати роботи нової влади не викликають радості у громадян. Частка українців, які вважають, що країна рухається в правильному напрямку, повернулася до рівня останніх місяців правління Януковича — близько 10%. А за темпами втрати довіри Петро Порошенко обігнав навіть Віктора Ющенка, відповідального за розчарування українців після першого Майдану.

Однак Євромайдан заплатив надто високу ціну, і суспільство не готове визнати поразку перед корупційною системою. Завдяки більшій прозорості політики перебувають під тиском, а сильне громадянське суспільство тепер не відступить. "Як зробити так, щоб цього разу Україні вдалося?" — головна тема дискусії, проведеної Центром економічної стратегії у Львові.

Учасників обговорення об'єднали дві ідеї.

Перша полягає в тому, що в України зараз найкращий шанс, яким треба скористатися. “Важливі поворотні моменти для всіх націй — це складні історичні моменти,— зауважив професор Єльського університету Тімоті Снайдер.— Коли в 1918 році з'явилася Польща — це був важкий історичний момент, коли з попелу в кінці 1940‑х повстала Західна Німеччина — теж. Незважаючи на всі виправдання, нинішній момент є для вас історичним шансом". І головне, на його думку,— встановити в країні верховенство закону.

Головна сила України, коли ми говоримо про реформи і остаточний розрив з радянським минулим, — це сміливість її громадян

Керівник групи радників прем'єр-міністра України Іван Міклош впевнений, що реформи повинні йти максимально швидко і комплексно. Тільки в цьому разі за стандартні чотири роки роботи влади громадяни побачать позитивні результати — оздоровлення економіки та її швидке зростання. Це дозволить послабити одну з трьох головних загроз швидкості й невідворотності реформ — популізм, який не менш небезпечний, ніж корупція і путінська Росія. “Потрібно боротися. За реформи завжди потрібно боротися, тільки тоді буде результат",— зазначив Міклош, який реалізував разом з Мікулашем Дзуріндою в Словаччині одну з найуспішніших в регіоні програму реформ.

"Головна сила України, коли ми говоримо про реформи та остаточний розрив з радянським минулим,— це сміливість її громадян",— вражений самопожертвою українців Франсіс Маліж, керівний директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу. Саме у сміливості він бачить важливий ресурс для швидкого розвитку країни і закликає не недооцінювати прогрес України: "Коли ми дивимося на країни колишнього Радянського Союзу, то бачимо: тільки дві змогли порвати з радянським минулим — це Грузія і Україна".

Друга ж ідея, що об'єднала учасників дискусії, — важливість побудови незалежних інститутів влади. На думку Маліжа, тільки якщо лідери країни зрозуміють це, можна розірвати зв'язок між політиками та олігархами: “Зараз дуже багато хто вважає так: цю людину контролюватиму я, а якщо не я, то її буде контролювати і використовувати проти мене хтось інший, третього не дано. Думка про те, що регулятор, прокурор, суддя можуть бути незалежними, не допускається багатьма лідерами цієї країни. Якби я мав можливість переконати їх в одній думці, то це була б думка про те, що незалежні інститути вигідні всім".

З ним згоден Ерік Берглоф, директор Інституту глобальних питань Лондонської школи економіки. На його думку, головна ознака розвиненої демократії — здатність політичних лідерів на всіх рівнях відмовлятися від особистого контролю. "Я бачив у багатьох країнах, наскільки ключовим є саме це питання". Для Міклоша саме готовність обмежити свою особисту владу і роль держави є ознаками сильного лідера. Тому дерегуляція, лібералізація та приватизація настільки важливі, адже вони стримують владу лідерів країни. А Снайдер через цілу низку причин не вірить, що модель прогресивного диктатора застосовна для України. На його думку і на думку інших учасників дискусії, Україні потрібен не одноосібний лідер, котрий трапляється "раз на століття", а лідерство багатьох людей на різних рівнях.

З ідеєю, що країну змінюють інститути, згоден і Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції. "Посадити людину до в'язниці та конфіскувати корупційні активи може тільки влада, тобто інститути". Саме вони мають забезпечити неминучість покарання за корупційні злочини. І тільки так можна привести до влади в країні інші, некорумповані еліти.

“Нам потрібно йти впевнено до своєї мети. Коли ти будуєш державу, повинен бути тільки план А і ніякого іншого. Якщо ти свято в нього віриш, він реалізується",— підсумував дискусію Святослав Вакарчук.

Колонку опубліковано в журналі Новое Время від 8 липня 2016 року. Републікування повної версії тексту заборонене

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.