21 вересня 2017, четвер

Ракова пухлина для країни

коментувати
Тотальна недовіра українців до політичного класу починає загрожувати розвитку країни. Якщо нічого не зробити, нас чекають роки млявої економіки і витоку мізків

Через три роки після приходу до влади нове керівництво країни б'є рекорди з недовіри. Президент, прем'єр-міністр, спікер Верховної ради, попередній голова Кабміну — лідер другої політсили в коаліції — ні у кого зараз немає підтримки більше 20% виборців. При цьому до кожного негативно ставляться більше 75% опитаних. За даними дослідження, що проводилося протягом трьох років на замовлення International Republican Institute (IRI), майже у всіх за останній рік підтримка знову впала, хоча найбільший її обвал припав на 2015 рік.

У опозиції справи йдуть не краще. До Юлії Тимошенко, Олега Ляшка та Юрія Бойка погано ставляться більш ніж 70% респондентів. Загалом в Україні немає жодного політика національного рівня, чия частка тих, хто довіряє, не відстає в рази від частки тих, хто йому не довіряє. За даними опитування GfK Ukraine, рекордні 65% опитаних не знають, за кого проголосували б на виборах президента, якби ті відбулися просто зараз. Або просто не пішли б на них.

Тотальна недовіра до політичних лідерів не є особливістю українців на кшталт звички постійно прибіднятися або говорити, що сьогодні життя гірше, ніж вчора. Для порівняння: за даними опитування фонду Демократичні ініціативи, проведеного в листопаді 2002-го, за два роки до президентських перегонів Віктору Ющенку довіряли 28%, тоді як не довіряли лише 29%. Та й після Євромайдану новим президенту і прем'єру вдавалося зберігати позитивний баланс довіри і недовіри до початку 2015-го, а лідерам нової хвилі Андрію Садовому та Міхеїлу Саакашвілі — аж до кінця 2015 року.

Зупинити процес можливо, лише повернувши довіру громадян до політичного класу

Популярним особам з телеекранів не довіряють, оскільки вважають їх тотально корумпованими. І в сприйнятті громадян корупція влади — причина їхньої бідності. Під час опитування IRI понад 50% українців серед трьох найважливіших проблем країни назвали військові дії на Донбасі і корупцію в держорганах. Хоча в списку особистих тривог респондентів перші два місця займають економічні питання: зростання цін і безробіття, а корупція лише на п'ятій сходинці.

Масові факти корупції, розкриті вже при новій владі в 2016 році, знову привернули увагу громадян до проблеми. І, схоже, саме з цієї причини ані економічне пожвавлення, ані реальне зростання зарплат в країні не призвели до поліпшення споживчих настроїв. Зараз всього 11-13% українців вважають, що країна рухається в правильному напрямку. Такий же показник спостерігався в 2013 році при президенті Януковичі.

Знижує готовність українців підтримувати владу незалежно від довіри до неї і падіння значущості конфлікту на Донбасі. Згідно з опитуваннями, сприйняття його важливості постійно зменшується з весни 2015 року. Якраз цим можна пояснити відчайдушні спроби влади переключити увагу громадян з корупції і економічних труднощів на боротьбу із зовнішнім ворогом. Наприклад, блокування російських сайтів і соціальних мереж через три роки після початку агресії РФ.

Втрата довіри до політиків, які прийшли до влади ціною людських життів, зневірює громадян у перспективах країни взагалі. І це розчарування підсилюють постійні спроби влади втоптати в багно, прагнучи переобратися на безриб'ї, будь-якого помітного опозиціонера.

Торік українці отримали 1,3 млн дозволів на роботу в Польщі. У порівнянні з попереднім періодом цей показник зріс удвічі. Активно запрошують співвітчизників і Угорщина, і Естонія. Дедалі реальнішою стає загроза втратити не тільки робочий клас — тих, хто вже не вірить у можливість заробити на нормальне життя в Україні, а й підприємців з їхніми капіталами та ініціативою. Ця проблема може стати раковою пухлиною для країни, якийсь час невидимою, але такою, що підриває економічне зростання і руйнує пенсійну систему.

Зупинити процес можливо, лише повернувши довіру громадян до політичного класу. І показати готовність розірвати замкнуте коло безкарної корупції повинна як нинішня влада, так і нові політики, у яких вистачить сміливості і таланту піти на війну з системою. Без цього на Україну чекають роки млявої економіки, витоку мізків і слабкості перед новими загрозами з боку агресора.

Колонка опублікована в журналі Новое Время від 23 червня 2017 року. Републікація повної версії тексту заборонена

Більше поглядів тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.