27 червня 2017, вівторок

Нотатки економіста. Дві ціни на газ – мільярди на схемах

коментувати
Війна популістів проти ринкових цін на газ – це війна за корупційні можливості

2011 року тодішній президент України Віктор Янукович мав забезпечити виконання двох вимог Міжнародного валютного фонду. Однією було підвищення пенсійного віку для жінок, іншою – вирівнювання цін на газ для громадян та підприємств на ринковому рівні. Будь-який політичний аналітик, подивившись на вікову структуру виборців Партії регіонів, спрогнозував би більші проблеми з першою вимогою. Але все відбулося навпаки. Рішення щодо пенсійного віку було швидко прийняте, а от з цінами на газ прогрес залишився нульовим. В результаті Україна отримала лише два транші позики з десяти запланованих, а «Сім’я» і наближені олігархи – можливості збагатитися на мільярди доларів на газових схемах.

Аналогічно все відбувалося і 2009 року за президента Віктора Ющенка та прем’єрки Юлії Тимошенко. Україна встигла отримати три транші позики, поки кредитна програма не спотикнулася о те саме питання цін на газ, в яких тодішня прем’єрка надто добре розібралася ще коли її називали «газовою принцесою».

Чи є питання цін на газ та опалення настільки болючим для людей, як про це волають політики? За даними обстеження умов життя домогосподарств Держстату, витрати навіть за ширшою статтею «Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива» в IV кварталі 2015 року (жовтень-грудень) склали лише 14,6% витрат українських сімей. Причому в жодної з десяти груп домогосподарств за доходами вони не перевищили 17%, в найбідніших вони склали лише 14% витрат.

Очевидно, що після підвищення цін на газ до 100% ринкової ціни з цієї осені ця частка збільшиться, але точно не перевищить максимальний рекомендований за науковими дослідженнями рівень витрат на комунальні послуги у 25% доходів сім’ї.

До осені ще є час. Якщо ви боїтеся, що нові ціни на газ та опалення стануть непідйомними для вас – подайте заяву на субсидію

Отже, стаття витрат у 15% не може призвести до обіцяного політиками-популістами «тарифоциду». І навряд чи в урядів Тимошенко і Азарова були аж настільки великі побоювання щодо політичних наслідків приведення цін на газ до ринкових. Чому ж тема цін на газ є найбільш популярною на п’ятничних ток-шоу?

Тому є єдине пояснення – можливості багатомільярдної корупції, які дає продаж українського газу за нижчою ціною. Навіть в найчесніших країнах світу наявність двох цін на один товар призведе до корупційних схем, в Україні ж це абсолютно неминуче. Більшість українських олігархів стали такими завдяки газовим схемам. На них заробляли Павло Лазаренко, Юлія Тимошенко, Віктор Пінчук, Дмитро Фірташ і багато інших. Навіть простий народний депутат Олександр Онищенко, за матеріалами Національного антикорупційного бюро, збагатився на махінаціях з газом на 3 млрд. грн. коштом держави. А «Нафтогаз України» лише 2014 року отримав збиток 85 млрд. грн. через занижену ціну на газ для домогосподарств. Це близько 5% ВВП і співставно з дефіцитом усього державного бюджету у відповідному році.

Пропагуючи зниження цін на газ нижче ціни імпорту, політики «вбивають двох зайців». Вони нарощують підтримку своїх «опозиційних» сил серед громадян, для яких головним мірилом успіху влади є не високі зарплати і робочі місця, а низькі ціни. Але, що набагато більш небезпечно, вони намагаються закласти ґрунт для відновлення схем корупційного заробітку на двох цінах.

Зробити це зараз буде складніше, адже вже зараз ця схема політичної корупції є очевидною для багатьох – навіть популісти вже бояться прямо її пропонувати. Водночас їхнім головним інструментом стає замовчування можливостей, які дає громадянам система житлових субсидій, та її дискредитація через підживлення різних страхів. Хоча вже третина громадян скористалися субсидіями, і уряд очікує збільшення частки отримувачів цієї осені до 50% сімей, аргументи і приклади популістів спираються на міфи. Зокрема, вони говорять про пенсіонерів, які «отримують 1100 грн., з яких 1200 мають заплатити за комуналку», хоча подібний пенсіонер має насправді сплачувати щомісяця менше 70 грн. – близько 6% доходів. За нашими розрахунками, 2015 року в перерахунку на річний дохід обсяг обов’язкового платежу за комунальні послуги для більшості українських сімей складав 5-8% доходу.

Система субсидій має свої недоліки – нормативи споживання газу завищені, вона не сприяє енергозбереженню, а навпаки. Вона мотивує, а не демотивує до тіньових доходів. Але це говорить по завелику її доступність і зависоку вартість для суспільства, які слід знижувати. Для бідних же українців вона є надійною та простою системою захисту від злиднів, які були б реальними через приведення цін на газ для ринкового рівня.

До осені ще є час. Якщо ви боїтеся, що нові ціни на газ та опалення стануть непідйомними для вас – подайте заяву на субсидію, це просто. Відновлення ж двох цін на газ призведе до наповнення змілілої річки корупційних доходів політиків, за рахунок яких вони будуть далі фінансувати виборчі кампанії для створення нових корупційних можливостей. Це позбавить майбутнього ще одне покоління українців.

Нотатки економіста – щотижнева колонка Центру економічної стратегії

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.