20 серпня 2017, неділя

Як змінити політичну еліту

коментувати
Є шалений запит на зміну політичної еліти. Водночас мало хто вірить у реальність цієї зміни

Останнім часом в політичному житті України відбуваються доволі дивні речі.

Ротердам+, протидія блокаді торгівлі із ОРДЛО, блокада торгівлі з ОРДЛО, атаки на НАБУ, завдяки якій нещодавно було здійснено чи не найгучніший арешт останніх років, війна держави проти антикорупціонерів тощо.  

Усе це зовсім не схоже на зміну системи замість зміни облич, як того вимагала Революція Гідності. Не відбулося якісної зміни політичних еліт, які б не лише унеможливили будь-які насірівсько-онищенківські схеми та бізнес на війні, а й здійснювали б комплексні реформи, а не їх імітацію.

Суспільство гостро відчуває, як на стадії впровадження більшість реформ пристосовується під непублічні інтереси влади. Це почуття посилюється вибірковістю правосуддя, особливо в питаннях боротьби з корупцією.

На цьому фоні не дивно, що низка політичних сил їздить країною та переконує людей в необхідності дострокових виборів. Мовляв, це змінить політичний баланс та дасть шанс відбутися справжнім змінам.

Значну підтримку має ідея необхідності впливу виборця на поіменний склад списку партії, тобто запровадження відкритих регіональних списків

На жаль, якщо й змінить, то лише на гірше. Політичні сили іншої формації, з новими політичними сенсами, до парламенту не потраплять. Потраплять, натомість, популісти, щедро фінансовані олігархами.

Кілька тижнів тому в Facebook бурхливо обговорювали стомільйонну заставу, внесену родиною Насірова. Це приблизно 3,7 млн доларів. Приблизно стільки платять за прохідне місце в списку партій чи витрачають на “засівання” округу кандидати-мажоритарники. Чи є шанс із ними конкурувати? Риторичне запитання.

За чинних виборчих правил шанси на оновлення політичної системи в Україні мізерні, отже, виборча реформа є наріжним каменем будь-яких змін.

Зміна виборчого законодавства була як частиною Коаліційної Угоди 2014 року, так і однією із передвиборчих обіцянок президента. Проте на практиці ця реформа знаходиться в мертвій точці.

Робоча група при голові Верховної Ради, створена начебто для сприяння реформі, так нічого конкретного і не напрацювала. Профільний Комітет ВР без слухань рекомендував до прийняття в першому читанні усі п’ять виборчих законопроектів, які назбиралися там за три роки роботи Парламенту. Тим самим переклавши відповідальність на плечі сесійної зали.

Політики усіма силами намагаються затягнути цей процес, помилково вважаючи, що в пріоритетах суспільства зараз економічні та безпекові питання і про вибори у них точно ніхто не запитає.

Як показують зустрічі громадської організації Центр UA з різними групами людей, громадяни в регіонах відчувають пряму залежність якості їхнього життя від персонального складу парламенту та рад усіх рівнів. Вони прекрасно розуміють, що чинна коаліція у Верховній Раді  лише зрідка й ситуативно  представляє інтереси народу України, і прагнуть суттєвого якісного оновлення її складу. А здогадуються, що блокує оновлення та ціну нероблення, якщо ситуацію не змінити.

У всіх без винятку є шалений запит на зміну політичної еліти. Водночас мало хто вірить у реальність цієї зміни.

На думку більшості опитаних, основними перешкодами для якісного перезапуску політичної системи є:

Пропорційно-мажоритарна виборча система з усіма її масовими скупками голосів та торгівлею місяцями в партійних списках, а отже й неможливістю чесним людям потрапити в парламент. Відсутність належного контролю за використанням партійних фінансів, що перетворює вибори на змагання товщиною гаманця спонсорів партії чи кандидатів. Навала політичної реклами, що перетворює виборчі перегони на чемпіонат із популізму замість конкуренції ідей розвитку держави.

Натомість значну підтримку має ідея необхідності впливу виборця на поіменний склад списку партії, тобто запровадження відкритих регіональних списків.

Навіть студенти, які здебільшого не знають, яка виборча система діє в Україні зараз, кажуть, що їм цей вплив вкрай потрібен.

Не люблять у регіонах і політичну рекламу. Найпопулярнішою пропозицією є повна заборона політичної реклами або принаймні її суворе обмеження. Водночас люди із задоволенням спостерігали б за змістовними дебатами кандидатів у ради всіх рівнів.

Є претензії і до процесу адміністрування виборів, зокрема тотальна недовіра до теперішнього складу ЦВК. “Важливо, не як ми голосуємо, а хто це потім рахує”, - кажуть люди.

І вони мають рацію. Кількість людей, налаштованих брати відповідальність за зміни в країні в свої руки, і рівень їхнього розуміння проблеми вражає

Вже проглядається вершечок айсберга критичної маси людей, готових у потрібний момент приїхати на площу перед Верховною Радою та вимагати зміни правил доступу до політики.

Приїхати без партійних кольорів та сотників-ляльководів. Приїхати та стояти до перемоги, а не стільки, скільки визначили замовники.  Приїхати, врешті-решт, за свої кошти, взявши з собою своїх друзів та домогтися-таки обіцяного: зміни системи, а не облич. 

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Микола Виговський   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.