22 вересня 2017, п'ятниця

Обама, Трамп та міжнародне право

коментувати
Новий президент не поступиться інтересами США та не піде на невигідні компроміси. Це послабить міжнародне право

10 січня Обама востаннє дав промову в якості президента США. “Так, ми можемо, і ми це зробили”, – сказав він. 21 січня на вірність народові Америки присягне 45-й президент США Дональд Трамп. Обама чимало попрацював, у Трампа ще все попереду. Одним з важливих і цікавих напрямів політики президента США є міжнародні відносини, що нерозривно взаємопов’язані з міжнародним правом.

Демократ Обама був абсолютно відданий міжнародному праву: повага до прав людини, підписання нових та розширення участі в уже чинних міжнародних договорах, мінімізація силового вирішення проблем. Втім, Будапештський меморандум США фактично не виконали, як і інші його підписанти, чим викликають чимало питань з боку України.

Сучасне міжнародне право врегульовує практично усі сфери міжнародних, насамперед міждержавних відносин: від торгівлі й інвестицій до застосування сили й збереження навколишнього середовища. Його ключовими рисами є горизонтальність, коли жодна з держав прямо не вказує іншим державам, та відсутність так званого примусу – виконання норм міжнародного права ґрунтується на добровільності. Міжнародне право – це завжди пошук компромісів, а не диктат волі. У цьому його сила, у цьому й його слабкість, надто в разі відсутності бажання шукати компроміс чи ревно слідувати його приписам.

Сучасне міжнародне право знаходиться не в найкращій формі, адже чимало держав доволі відверто ігнорують його приписи. Росія вирішила, що треба “віджати” Крим – вона це зробила попри низку заборон. З іншого боку, Росія таки намагалася виправдати свої дії низкою міжнародно-правових аргументів. По правді кажучи, аргументів доволі сумнівних, але все ж: зазначалося про право на самовизначення народів (таке дійсно є, от тільки не стосується неіснуючого “народу Криму”), захист російськомовного населення (або “соотечєствініков”; не ясно, від кого, і чому одразу танками), проведений референдум(без участі України і не за правом України) тощо. Така політика Росії нагадує ставлення дорослого до дитини: ніби як серйозно, але з посмішкою, і чинить по-своєму. Що буде далі з цією дитиною, значною мірою залежатиме від Дональда Трампа.

Трамп не так любить людей, як Обама, проте радикальніше стоятиме за територіальну цілісність держав

У програмі Дональда Трампа не було розділу “міжнародне право”, проте чимало його аспектів згадувалося у різних промовах.  Видається, що 45-й Президент все ж знає про існування міжнародного права, а його радникам стане кмітливості послуговуватися міжнародно-правовими інструментами, яких чимало.

Трамп не так любить людей, як Обама, проте радикальніше стоятиме за територіальну цілісність держав та непорушність їх кордонів, і не посоромиться зробити проти агресора більше, ніж ввести економічні санкції

З точки зору міжнародного права, це означатиме курс на пріоритет державного суверенітету, а не конкуруючі концепції силового захисту прав людини тощо. Трамп вочевидь менш запопадливий до прав людини: неодноразово він дозволяв собі достатньо різкі заяви на кшталт “не пускати до Америки мігрантів” чи “заборонити шлюби між сексменшинами”. У контексті міжнародних відносин, це означатиме звертати ще менше уваги на порушення прав людини в умовних Росії та Китаї. Як висловився один науковець, “це захід, проте не сутінки”. Застосувавши такий підхід у міжнародному праві, матимемо низку наслідків: послаблення універсального та, в основному, імперативного міжнародного права прав людини, утруднення виконання зобов’язань з захисту жертв збройних конфліктів, відмова від втручань заради порятунку населення. Щодо останнього, не можна не згадати про “червону лінію Обами”: попри гучні обіцянки здійснити гуманітарну інтервенцію в Сирію з огляду на застосування Асадом хімічної зброї, цього не сталося.

Маю новину: Трамп тим більше не стане втручатися лише для того, щоб порятувати населення умовної Сирії від хімічної зброї. Трамп не дасть імпульсу концепції “Обов’язок захистити” чи іншим умовно легальним опціям силового захисту прав людини.

Водночас, маю другу новину: Трамп не толеруватиме таких втручань від будь-кого іншого. Привіт заявам Путіна про “порятунок народу Криму і Донбасу”. Відповідно до Статуту ООН, внутрішні справи держав залишатимуться їх внутрішніми справами, кордони – непорушними, і Трамп вочевидь цьому сприятиме.

Дональд Трамп не потерпить також територіальних змін: США залишаться головним гарантом миру й безпеки, а територіальні суперечки залишаються головною їм загрозою. Обама ввів санкції за Крим, але не застосував зброю. Трамп, не змінючи ледь не приятельського ставлення до Путіна, застосує: “Сорі, Владімір, мене не цікавить твоя політика щодо ЛГБТ, але загарбувати чужі землі ми не дозволимо”. І республіканці його підтримають. США ніколи не поставлять під сумнів суверенітет України над територією Криму, якби нас не запевняли російські пропагандисти у протилежному.

Очікуємо, що Трамп займеться певним ізолюванням США в ім’я їх посилення – “Мейк Амеріка грейт еген!”. Зокрема, це означатиме вихід з низки міжнародних договорів: Тихоокеанської зони торгівлі, можливо – НАФТИ, Паризької кліматичної угоди та ядерної угоди по Ірану. Робитиме це Трамп, виходячи з національних інтересів США, і, слід підкреслити, така денонсація є суверенним правом будь-якої держави. У випадку торгівельних угод, проблем для міжнародного права не виникне; загальний порядок припинення дії угод визначено, а в самих угодах - конкретизовано.

Водночас, у міжнародному праві існує поняття імперативних норм, які повинні забезпечуватися незалежно від волі окремих країн. Безспірно, що планета у нас одна, клімат у нас – спільний. Отже, логічною є позиція про обов’язковість відповідних норм міжнародного права, спрямованих на захист навколишнього середовища. Проте обов’язковість у міжнародному праві не може бути забезпечена якоюсь міжнародною поліцією абощо: Трамп захоче вивести США з Паризької угоди – Трамп зробить це, і ніхто не перешкодить. Таким чином, через переслідування Трампом інтересів виключно США, неминуче постраждають інтереси інших країн, і міжнародне право цьому особливо не зарадить.

З іншого боку, підкреслю, що лише в парадигмі міжнародного права можна говорити про розумний вплив на поведінку будь-якої держави світу. Трамп зробить розумно, якщо не відмовиться від цього потужного інструменту. Це означатиме серйозну та професійну роботу американських дипломатів, в тому числі, в інституціях ООН та неурядових організаціях.

Водночас, Трамп не поступиться інтересами США та не піде на невигідні компроміси. Це не посилить міжнародне право, компромісне за своєю природою. Зокрема,відмова від поступок означатименеможливість реформування Ради Безпеки ООН. Остання, на жаль, дедалі більше імпотенізує, перетворюючись на аналог Ліги Націй, - але тенденція така. Не слід очікувати і приєднання США до Римського статуту (з якого нещодавно вийшла і Росія): судити американців будуть американські суди.

Хочеться вірити, що Україна не залишиться обабіч наступних процесів творення та змін міжнародного права. Наше завдання – розумно використати всі цивілізовані можливості для вирішення власних проблем.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.